Дізнавайтесь першими найсвіжіші агрономічні новини України на нашій сторінці в Facebook, Telegram, а також підписуйтесь на Instagram СуперАгронома.
Соя: всі аспекти вирощування — дайджест матеріалів
За даними Мінагрополітики, у воєнному 2022 році вітчизняні аграрії зібрали сою з площі 1,5 млн га, намолотивши 3,7 млн тонн. Порівняно з попереднім, мирним роком, зібрані площі збільшились на 4%. Це означає, що на культуру покладали певні надії у складних обставинах минулого сезону.
Як стверджують аналітики, передусім спрацював той фактор, що ця зернобобова потребує менше азотних добрив (і навіть її взагалі можна вирощувати без внесення азоту).
Також ця культура має хороший експортний потенціал — звісно, передусім не-ГМ варіант.
Виробництво олійних культур в Україні, в т.ч. сої, у 2020-2022 рр. (дані інфографічного довідника Агробізнес України під час війни)
З цих та інших причин прогнози щодо посівних площ сої на сезон-2023 також оптимістичний. Можливо, передбачають не такий значний «стрибок» як для соняшнику, але очікується, що розширення площ під культурою буде обов’язково.
Тому ми вирішили нагадати вам про різноманітні аспекти технології вирощування, зібравши дайджест зі статей, опублікованих останніми роками на SuperAgronom.com.
«Соя — це дуже цікава культура. З нею не можна працювати так, як з іншими. У чому різниця? Наприклад, соняшник або кукурудза — там усе стандартно: посіяв, добрива вніс, спрацював засобами захисту і чекаєш на збирання. А за соєю необхідно стежити практично щодня. Вона, як маленька дитина, постійно вимагає уваги», — розповідав нам іще у 2020 році Андрій Патрило, нині заступник голови ФГ «Персей-Агро».
Тоді у матеріалі «Технологія вирощування сої на прикладі господарств різних регіонів» аграрії поділилися деякими своїми поглядами та секретами, які вони застосовують у виробництві цієї культури.
Перед самим початком повномасштабного вторгнення, не передбачаючи таких поворотів, але оглядаючись на зміни ринку (зокрема у сегменті добрив), які почалися ще з осені 2021-го, також розмірковували про доцільність розширення площ під соєю для господарств на основі досвду A.G.R. Group.
З’ясували, що головні фактори, які слід врахувати, плануючи вводити сою у сівозміну або ж збільшувати під нею площі:
- Загальна вартість технології вирощування з урахуванням системи захисту, можливості поливу, потребу у добривах на основі агрохімічного аналізу.
- Придатність ґрунтів та кліматичних умов регіону саме до вирощування сої, тривалість та час настання посушливих періодів — на основі спостережень за останні 3 роки.
- Ціна на урожай сої та урожайність, яку можна отримати.
- Наскільки складною та вартісною вийде логістика під час збирання культури.
Коли ж уже рішення прийнято, то тут уже варто продумати технологію, «прорахувати» всі нюанси та умови, послухати/почитати думки фахівців — може, щось для себе нове почерпнути чи під іншим кутом зору поглянути.
Як наголошував Володимир Мірненко, бренд-менеджер компанії «Пьоттінгер Україна», у своєму блозі «Що потрібно зробити до сівби сої», перед тим, як вийти з сівалкою в поле, потрібно визначитися з кількома параметрами, а саме:
- глибина посіву,
- міжряддя,
- норма висіву,
- стартові добрива,
- інокуляція.
Він виклав своє бачення по кожному з цих пунктів, але ці чинники у технології вирощування сої і справді досить вагомі, тому на нашому сайті можна знайти не один експертний матеріал з порадами та роздумами на відповідні теми.
Власні підходи до інокуляції, підживлення сої та обробітку ґрунту поділився Юрій Дробязко, власник «Аграрної технологічної компанії». Зокрема, він навів декілька практичних порад щодо інокуляції, уникнення зайвих технологічних операцій у підготовці ґрунту під сівбу, а також висловив свою думку стосовно необхідності внесення під сою азотних добрив.
До слова, Володимир Мірненко також написав окремий блог про міфи та правду про азотне живлення й інокуляцію сої. І наголосив при цьому, що доказова агрономія — те, з чого треба починати вибирати інокулянт, навів результати дослідів з інокуляцією та азотним підживленням сої фахівців зі США. А також відповів на запитання: Чи можна підвищити врожайність сої за рахунок підживлення азотом?
Дослідження щодо сої та азоту провели і польські науковці з Природничо-гуманітарного університету в Сєдлцях. Вони опублікували свої результати, а ми їх переклали й опублікували у статті «Скільки азоту поглинає соя? Вплив густоти посіву».
Але не азотом єдиним, як то кажуть (який соя і сама собі дістає завдяки бульбочковим бактеріям). Культура загалом досить чутлива до дефіциту макроелементів, які засвоює протягом усього періоду вегетації. Тож якщо внесення додаткового азоту то фосфор і калій потрібно внести обов’язково. Не менш важливі й мікроелементи — про це читайте у статті «Елементарно, соя! Які елементи живлення найбільше потрібні сої та як розпізнати дефіцит?».
Однією з ключових засад майбутньої урожайності сої є норма висіву. До того ж цей елемент технології, у разі оптимальних параметрів, дає змогу зекономити на посівматі. Але щоб зробити правильний вибір норми висіву сої, потрібно врахувати цілу низку факторів.
До певної міри з вибором норми висіву «перегукуються» і чинники, на основі яких слід визначати ширину міжрядь. Фахівці одного з насіннєвих брендів пояснили критерії вибору цього елементу технології.
Збереження врожаю сої (власне, як і решти культур) слід починати ще до її сівби. Зокрема, ризик «підчепити» хворобу починається ще з посівмату. Фахівці переконують, що ситуація з хворобами насіння сої в Україні досить критична, адже вірусні хвороби сої зафіксовані у всіх районах її вирощування, дуже часто спостерігається бактеріоз насіння та сходів культури, широко представлені найбільш шкодочинні хвороби грибкової етіології. Тож варто заздалегідь перевірити насіння сої, яке збираєтесь сіяти, аби уникнути найбільших проблем вже на початкових стадіях розвитку рослин.
Загалом же загрози від різноманітних збудників супроводжують бобову упродовж вирощування. В Україні на різних етапах розвитку культури її можуть вражати понад 20 хвороб, а ми виокремили основні, аби детальніше розповісти у статті «Від чого «чхає» соя: 7 найпоширеніших хвороб бобової культури».
Коли минулого, 2022 року, ми бували в господарствах на полях із соєю, то дехто з агрономів жалівся — через вимушену пізню сівбу (переважно в регіонах, які так чи інакше зачепили воєнні дії) не вдалося провести усі технологічні операції, зокрема вчасний гербіцидний захист. Про що свідчили десь поодинокі рослини, а десь цілі «острівки» перерослої лободи, що височіли над посівами культури. За понад 5 років, що пройшли з публікації статті «Лобода біла та соя: битва, у якій програють в першу чергу агрономи», ситуація дещо поліпшилась, але проблема є і про неї варто згадати.
Підступно чатують на бобову в полях і шкідники. Через них можна втратити як від 0,5% врожаю, так і до 50%. А, наприклад, акацієва вогнівка може «зжерти» до 60% посівів. Тож ми розбирались «Кому ще смакує соя? Найактивніші шкідники на соєвих полях».
Якщо порівнювати досвід вирощування сої українських аграріїв, то варто визнати, що він досить невеликий порівняно з американськими колегами. Й хоч у нас тут чимало відмінностей, і не лише ґрунтово-кліматичних, а й економічних, ринкових, у культурі споживання (використання), але «їхній» досвід також може знадобитись і для «кругозору». І для розуміння філософії вирощування та особливостей самої культури. Тому ми часто публікуємо перекладні статті з іноземних джерел (переважно США). Даємо їх просто списочком — що кого зацікавить:
Протруювання фунгіцидами насіннєвого матеріалу сої поганої якості (американський досвід)
Соя в монокультурі. Рекомендaції aмерикaнських фaхівців
Як підійти до вибору сортів сої (поради американських фахівців)
Як ширина міжрядь впливає на врожайність сої (американський досвід)
Міжжилковий хлороз на сої. Що сприяє розвитку хвороби? (поради закордонних фахівців)
Фітофтороз сої: особливості, шкодочинність, заходи боротьби (американський досвід)
Збирання врожаю сої пізніх строків достигання (американський досвід)
І насамкінець, вже з вітчизняного досвіду — відеопоради щодо правильного збирання врожаю культури: Збирання сої без втрат: основні правила
Алла Гусарова, SuperAgronom.com