Дізнавайтесь першими найсвіжіші агрономічні новини України на нашій сторінці в Facebook, Telegram, а також підписуйтесь на Instagram СуперАгронома.
Інокуляція, підживлення сої та обробіток ґрунту. Технологія від Юрія Дробязко
Другою актуальною темою на конференції «Технологія ефективного вирощування сільськогосподарських культур в Україні» стало вирощування сої. Власник компанії «АТК» Юрій Дробязко розповідає про власний досвід вирощування основних сільськогосподарських культур та ділиться практичними рекомендаціями, які буде корисно знати кожному агрономові.
Інокуляція сої: здавалося, б просто, але є свої особливості
Інокуляція сої — операція вже майже обов’язкова для наших агрономів. Проте виконувати її потрібно правильно та розважливо, вважає Юрій Дробязко. Він наводить кілька практичних порад:
- На інокулянт не повинне потрапляти пряме сонячне світло, йому не можна пересихати. Тому у господарствах Юрія Геннадійовича інокуляція виконується з вечора, причому обробляється лише та кількість насіння, яка буде висіяна впродовж найближчої доби. «Якщо ви почали інокуляцію і разом з нею почався дощ, який затягнувся на добу або кілька діб, це може стати проблемою. Скоріш за все, інокулянт буде працювати, хоча я намагаюсь не ризикувати у такому випадку. Заздалегідь оброблене насіння я висіваю на ті площі, де в мене буде соя по сої, а на нові площі готую нове, свіжоінокульоване насіння», — розповідає пан Юрій.
- Якщо попередником сої була знову ж таки соя, інокуляцію можна не проводити. «Її рекомендують робити, мовляв, тоді буде прибавка врожаю. Але я на своїх полях ніякої прибавки не побачив, думаю, ви також її не побачите. Практики у США говорять, що інокуляція економічно доцільна лише тоді, коли перерва у висіванні сої складає 3 роки і більше», — говорить фахівець.
- Якщо сівозміна у господарстві не насичена соєю або соя раніше взагалі на полі не вирощувалася, потрібно використовувати торф’яні інокулянти. Юрій Дробязко наполегливо рекомендує використовувати інокулянти саме на основі торфу для тих посівних площ, де сою взагалі не сіяли або сіяли кілька років тому.
- Рідкі інокулянти іноді не спрацьовують, навіть якщо інокуляція проводилася за всіма правилами. Юрій Дробязко не радить використовувати рідкі препарати для обробки насіння, якщо соя на полі висівається вперше. До того ж при використанні рідких інокулянтів насіння необхідно висіяти впродовж доби, тому що бактерії таких препаратів не мають поживного середовища, щоб підтримувати життєдіяльність.
- Пролонговані інокулянти, або ж препарати тривалої дії, фахівець застосовувати не радить, оскільки в більшості з них немає живих бактерій. «Такі препарати містять лише маркери, які провокують мутацію місцевого ґрунтового ризобіуму. А якщо цього ризобіуму у вас немає, інокуляція почнеться дуже пізно».
Чи потрібен сої азот?
Стосовно підживлення сої азотом Юрій Дробязко також має свою думку.
«Якщо ви раптом, не роблячи аналіз ґрунту та не розуміючи, які саме у вас процеси там відбуваються, вирішите підживити сою азотом, робіть це грамотно. Сою можна підживлювати, але робити це потрібно не раніше 20 липня. У США підживлення сої азотом проводять в кінці цвітіння останньої китички. Тобто коли вже все відцвіло, а верхівка ще квітне — саме час робити підживлення. Тому що в цей час бактерії працюють вже гірше», — радить власник «АТК».
Він також розповідає, як зрозуміти, потрібен сої азот, чи ні. Це зробити дуже просто: достатньо надрізати кореневу бульбочку і подивитися, який колір вона має всередині. Якщо серединка бульбочки рожева або червона, азот їй не потрібен. Якщо ж зеленкувата або коричнева — підживлювати необхідно. У останньому випадку підживлення збільшить вміст протеїну, а якщо вологи достатньо, то і урожайність сої.
Обробіток ґрунту при вирощуванні сої
За словами Юрія Дробязко, він проводить обробіток ґрунту з метою вирівняти поверхню поля та прибрати ущільнення, якщо воно є. Якщо такого ущільнення немає, то, на думку фахівця, не слід виконувати зайві технологічні операції.
«Я прибираю ущільнення глибоким рихленням, причому використовую для цього не комбіновані агрегати, а звичайні монофункціональні глибокорозрихлювачі. Коштує така техніка досить дешево, є міцною та витривалою. Глибину рихлення слід обирати в залежності від того, де знаходиться ущільнення. Якщо «підошва» на 22 см, рихлити потрібно на 26 см, не глибше. Я вважаю, що оранка — не найкраща операція. Це досить дорогий захід, який не в кращу сторону змінює рельєф поля. Після плуга його буде важко добре вирівняти», — говорить Юрій Геннадійович.
Вирівняти поле можна за допомогою культивації. Дисками, на думку пана Юрія, ґрунт вирівнюється погано. Якщо ж правильно користуватися культиватором, результати будуть цілком позитивними. Правильно — тобто працювати на малій глибині, під різними кутами та зі швидкістю не менше 10 км/год. Не потрібно робити велику діагональ, набагато краще робити невеликі кути та кілька разів їх змінювати в процесі обробітку.
В даний час рихлення проводити вже дещо запізно, проте, якщо є якісь великі проблеми на полі, можна спробувати їх виправити ще приблизно до 10 квітня. Але це досить ризиковано, найкраще все ж проводити рихлення восени. Причому робити його слід останньою операцією. А ще не варто намагатись знищити культиватором озимі та зимуючі бур’яни. Вони все одно проростуть, оскільки вологи для цього буде достатньо. Краще залишити боротьбу з бур’янами гербіцидам та зосередитись на обробітку ґрунту.
Обробили насіння сої, пора й сіяти
Робити занадто малу глибину висіву не завжди добре, вважає Юрій Дробязко. Якщо є волога та посівне ложе не порушене обробітком, глибина висіву 4-6 см буде оптимальною для будь-якої культури. Звісно, коли мова не йде про піщані ґрунти, на пісках сіяти, наприклад, сою потрібно не більше, ніж на 2 см, бо культура може просто не дати сходів. Особливо у тому випадку, коли після посіву пройде сильна злива.
Взагалі, чим важчі ґрунти, чим менше в них міститься гумусу, тим меншою повинна бути глибина загортання насіння, бо вони схильні до запливань і формування міцної кірки.
Важливо також дотримуватися швидкісного режиму при висіві. Для соняшника та сої це не більше 10 км/год., для кукурудзи — не більше 7 км/год. Якщо перевищувати швидкість, розподіл насіння буде нерівномірним і тоді після появи сходів надто густо висіяні рослини будуть пригнічувати одна одну.
В цілому Юрій Дробязко радить відмовлятися від шаблонів та сталих схем, які не мінялися не те що роками — десятиліттями. Але й дуже швидко «кидатися» у всілякі інновації він теж не рекомендує. Починати потрібно з малого, щоб не викидати бездумно гроші на «новітні досягнення», з якими потім агроном не зможе до кінця розібратися та впоратися.
Поради Юрія Дробязко щодо густоти посівів, деякі секрети успішного вирощування сої та кукурудзи, а також про захист культур від хвороб та шкідників читайте вже скоро на SuperAgronom.com.
Олена Басанець, SuperAgronom.com