Дізнавайтесь першими найсвіжіші агрономічні новини України на нашій сторінці в Facebook, Telegram, а також підписуйтесь на Instagram СуперАгронома.
Міжжилковий хлороз на сої. Що сприяє розвитку хвороби? (поради закордонних фахівців)
Міжжилковий хлороз — це термін, що застосовується для опису пожовтіння тканин між листковими жилками у верхньому покриві сої, і є поширеною проблемою при вирощуванні сої. Найчастіше вважають, що хлороз свідчить про наявність синдрому раптової смерті сої (SDS).
Джерело: Crop Protection Network
Однак важливо пам’ятати, що існує кілька інших хвороб, які можуть спричинити міжжилковий хлороз у сої. Деякі з них є новими для США та Канади або поширюються на нові й нові регіони, що може ускладнити діагностику. В цій статті мова піде про найпоширеніші хвороби та розлади, пов’язані з міжжилковим хлорозом листя сої.
Коричнева стеблова гниль (BSR)
Хвороба, спричинена грибком Cadophora gregata, що поширюється в ґрунті. Грибок часто викликає хлоротичні плями на листі, як правило, проявляється під час середніх фаз розвитку сої (R3 та пізніше). Рослини з вираженими симптомами варто обережно прибирати з поля, а стебла розрізати, щоб подивитись на внутрішню тканину стебла. У рослинах, що уражені коричневою стебловою гниллю, воно буде бурого кольору, особливо біля вузлів. Коріння за даної хвороби залишається здоровим. Важливо зазначити, що є два генотипи гриба, що викликає BSR. Генотип «A» викликає типовий міжжилковий хлороз, тоді як генотип «B» - ні. Обидва генотипи призводять до того, що серцевина буріє.
Загалом, географічне положення також може допомогти визначити BSR. Ця хвороба в основному спостерігається у північних районах вирощування сої та її рідко діагностують у південних штатах. Основні методи контролю даної хвороби: сівба стійких сортів сої (особливо сортів із резистентністю до соєвої нематоди), а також сівозміна із застосуванням культур, що не можуть бути носієм та господарем, протягом двох і більше років.
Фомопсис / рак стебла
Стебловий рак викликається грибами Diaporthe caulivora та D. aspalathi. Системні симптоми на рослинах сої можуть відрізнятися залежно від виду гриба. Наприклад, D. aspalathi відомий тим, що викликає симптоми міжжилкового хлорозу на заражених рослинах. У минулому цей гриб називали причиною «південного раку стебла», тоді як інші гриби Diaporthe вважалися причиною виникнення «північного стеблового раку», що призводить до в'янення листя або загибелі рослин, але не до хлорозу.
Читати по темі: Фомоз та фомопсис: поширення, шкодочинність, боротьба
Симптоми, пов’язані з ураженням стебла, зазвичай спостерігаються на середніх фазах розвитку сої, починаючи з цвітіння (R1). Незалежно від виду Diaporthe, патоген призводить до появи червонувато-коричневих плям на зовнішній стороні стебла. Ці ураження часто пов’язані з вузлами і поширюються на стебло. Коріння рослин, уражених раком, виглядає здоровим. Тривають дослідження з метою кращого розуміння контролю цієї хвороби. Найбільш доцільними рішеннями контролю хвороби є, знову ж таки, сівозміна і стійкі сорти.
Синдром раптової смерті
Синдром раптової смерті (SDS) спричинений насамперед грибком Fusarium virguliforme. Цей гриб продукує токсин, який переміщується в листя, викликаючи характерний хлороз, який часто є першою ознакою хвороби.
Симптоми найчастіше спостерігаються на середніх та пізніх репродуктивних стадіях (R3 та пізніші). Прояв симптомів починається з жовтих плям між листковими жилками, які збільшуються і буріють, що призводить до хлорозу. Симптоми будуть найсильнішими на молодому листі, листя відмиратиме і опадатиме передчасно, залишаючи черешки, прикріплені до стебла. SDS може призвести до появи рослин з гнилим корінням, стебло буде коричневого або сірого кольору. Важливе значення має комплексне управління хворобою, а саме: вибір стійких сортів та обробка насіння фунгіцидними протруйниками.
Ураження стрижневого кореня
Хворобу вперше визначили в у 2007 році та підтвердили її існування у кількох південних штатах у 2017 році. Захворювання спричиняється різними видами ґрунтового гриба Xylaria. Це спричиняє хлороз рослин, починаючи з середньовегетативного (V4-V6), до стадій раннього цвітіння (R1-R2).
Симптоми на листі спочатку спостерігаються на нижній частині рослини і з часом ступінь ураження збільшується. Уражені кореневища матимуть сухий, гнилий вигляд, а кореневі системи часто обриваються, якщо рослину вирвати. Ці ж рослини часто мають темний корінь з коричневим внутрішнім забарвленням.
У певних умовах можна спостерігати поширення гриба на післяжнивних рештках, що залишаються на поверхні ґрунту. Хоча географічне поширення хвороби не повністю відомо, про це повідомлялося як в південних штатах (Алабама, Луїзіана, Міссісіпі), так і в північних, як Міссурі та Теннессі. Наразі, як боротись з патогеном невідомо, але науковці ведуть активні дослідження стосовно цього.
Триазольна група фунгіцидів - негативний вплив
Застосування фунгіцидів клаcу триазоли, може спричинити фітотоксичний ефект, що спричиняє міжжилковий хлороз на листках сої. Симптоми проявляються лише на листках, як правило, у верхній частині рослини, а стебла та коріння залишаються здоровими. Травмування стає інтенсивнішим, коли певні триазольні фунгіциди застосовуються за сухих та спекотних погодних умов.
Деякі специфічні фунгіциди набагато більш схильні виробляти фітотоксичність (наприклад, продукти, що містять протіоконазол або тебуконазол). Крім того, пошкодження, пов’язане з цим ураженням, зазвичай спостерігається через 21-28 днів після застосування фунгіциду групи триазолів або у препараті з кількома д.р., або в баковій суміші. Сорти сої відрізняються своєю реакцією на триазольний фунгіцид, що може заплутати діагноз. Втрати врожаю через застосування таких фунгіцидів не спостерігалися; однак дослідження продовжують визначати вплив таких обробок, а також потенційні методи його зменшення.
Інші хвороби
Існує декілька інших захворювань сої, які можуть тимчасово спричинити міжжилковий хлороз залежно від середовища, сорту чи географічного положення. До таких захворювань належать південна гниль, коренева та стеблова гнилі, червона гниль крони, біла цвіль. Якщо ці захворювання є причиною хлорозу, листя з часом стане коричневим і симптоми хлорозу більше не можна буде спостерігати.
У всіх обговорених тут випадках польова діагностика не повинна базуватись тільки на симптомах стебла та листя. Стовбурові та кореневі симптоми у рослин, що виявляють міжжилковий хлороз, можуть допомогти розрізнити ці захворювання. Якщо ви не впевнені в причині хлорозу, відправте зразки в діагностичну лабораторію для отримання точного результату.