Дізнавайтесь першими найсвіжіші агрономічні новини України на нашій сторінці в Facebook, Telegram, а також підписуйтесь на Instagram СуперАгронома.
Овочі на зберіганні та як їх знаходять гнилі
Гнилі здатні позбавити аграрія від суттєвої частки врожаю овочів ще під час їхньої вегетації. Ця частка може навіть перевалити за 50%, та це не кінець. Куди більшої шкоди гнилі можуть завдати овочам під час зберігання, коли вони, здавалось би, в безпеці подалі від ґрунту, де на них чекає більшість збудників хвороб сільгоспкультур.
Наприклад, гниль денця цибулі може завдати до 30% втрат, суха гниль картоплі «з’їсть» 40% картоплин, а з сірою гниллю (!) будь-якого овоча, до якого дотягнуться її конідії, ви ризикуєте втратити до 80% продукції. І до цього отримати незабутній запах у сховищі. Ну але ж це дрібниця порівняно до наведених вище втрат, правда ж?
Давно ми не писали про овочі та їхні хвороби, а з урахуванням збільшення частки вирощування овочевих у різних областях України у зв’язку з окупацією частини Півдня, їх варто згадати. А оскільки осінь надворі, овочі йдуть до комори, то саме час освіжити в пам’яті, які бувають гнилі та як запобігти їхній появі.
Хвороби коренеплодів
Біла і сіра гнилі зазвичай правлять балом у сховищах, розм’якшуючи коренеплоди до повного їх загнивання. Нерідко там трапляється й чорна гниль. Помітити ці хвороби не важко за характерним опушенням білого, сірого чи чорного кольору. Це спороношення гриба.
Причиною виникнення та поширення цих хвороб у сховищах є механічні пошкодження коренеплодів, а також порушення умов зберігання, як температура і вологість. Зокрема, оптимальні для розвитку збудника умови надають йому «суперсилу» вражати коренеплоди й без механічних пошкоджень.
Сіра гниль овочевих
І викликає її гриб Botrytis cinerea, що в складах уражує моркву та буряк, однак не відмовляється гриб паразитувати і на ягодах — винограді, суниці, малині тощо безпосередньо під час вегетації рослин.
Та все ж таки частіше сіру гниль можна помітити саме на коренеплодах. Після утворення сірого опушення на ньому через деякий час yтвopюютьcя чорні cклepoцiї гpибa. Як наслідок, коренеплоди загнивають.
Де гриб чекає на тебе коренеплоди? Першоджерело ураження — ґрунт і рослинні рештки. Саме там зазвичай зберігаються склероції гриба.
Як не допустити? Полюбляє гриб температури вище 5°С, а тому дуже важливо у сховищах підтримувати температуру 0-1°С (максимум 2°С, що є оптимумом для зберігання буряків) і вологість на рівні 80-85%. При цьому контролювати чистоту і якість овочів, що закладаються на зберігання, подбати про їх вентиляцію. У випадку виявлення уражених плодів, потрібно убезпечити решту, а тому уражені плоди слід видалити або принаймні не зберігати в одному місці навіть у випадку, якщо уражені ділянки плодів були обрізані. Разом з тим варто знизити вологість повітря в приміщенні, що можна зробити годинним провітрюванням.
Мокра бактеріальна гниль
І причиною її виникнення є бактерія Erwinia carotovora. Уражує моркву і буряк.
Спочатку з’являються темні плями… а далі все, як в тумані. В зонах плям тканина традиційно (у стилі гнилей) розм’якшується. Настільки, що потім розкладається і перетворюється на слизову масу. З’являється неприємний запах.
Що полюбляє збудник мокрої гнилі? Те, що й збудник сірої гнилі, — температуру вище. Тоді він швидко поширюється і вражає інші плоди в сховищі.
Гниль серцевини буряка
Назва хвороби повністю описує те, що відбувається з коренеплодом. Починається гниль з головки, далі поширюється до основи коренеплоду. В місцях ураження тканина стає сухою, чорніє і твердіє. Плотім загниває і трухлявіє, вкриваючись чорними пікнідами патогена.
Що важливо знати? Нерідко гниль серцевини буряка стає наслідком дефіциту бору! Як і суха гниль. А тому, окрім профілактичних заходів у сховищі, причину варто шукати в ґрунті.
Відмітимо, що крім зазначених любителів сховищ, у сховищах за сприятливих температур можуть також проявлятися польові гнилі, зокрема бура гниль (ризоктоніоз буряків), фузаріозна гниль і фомоз.
Як запобігти поширенню гнилей коренеплодів у сховищі? Оптимальна температура для зберігання коренеплодів від 0-1°С.
- для моркви оптимальна температура зберігання становить ±1°С, вологість повітря — близько 90%, вміст кисню — 9-10%. Питома подача повітря для вентиляції восени становить 60-70 м3/т за годину, а взимку 30-40 м3/т при вологості 80-90%.
- для зберігання буряка оптимальна температура — 0°С, відносна вологість повітря — 90%.
Гнилі капусти
Чим соковитіший овоч, тим більше люблять його гнилі як субстрат для свого існування.
ТОП найбільш поширених гнилей капусти в сховищах очолює сіра гниль, викликана збудником Botrytis cinerea. Тим самим, що вражає й інші овочі, як морква, суниця тощо. Інфікування відбувається в полі на нижніх листках у місцях кріплення до качана. Сіра гниль на капусті проявляється точнісінько, як і на інших овочах під час зберігання — з’являється сіра грибниця, а далі листки починають гнити, з’являється характерний слиз.
Як запобігти поширенню сірої гнилі в сховище? При збиранні бажано ретельно оглянути качани. Якщо знайдуться уражені, вибракувати. Особливо це варто зробити, якщо кінець літа відзначився рясними опадами або росами. Важливо розуміти, що недостатньо лише відламати нижні уражені листки і покласти качан до інших. Крім того, важливо також закладати на зберігання качани без механічних пошкоджень.
Друге місце за поширеністю в сховищах капусти займає біла гниль, яку викликає гриб Whetzelinia sclerotiorum, він же відомий як Sclerotinia sclerotiorum — гриб-поліфаг. Хвороба проявляється у вигляді білого повстяного нальоту, який вкриває листки капусти. На нальоті легко можна розгледіти плоскі чорні склероції. Як наслідок, вся головка покривається слизом і починається гниття.
Що полюбляє біла гниль? Підвищену вологість повітря під час зберігання, яка допомагає грибниці поширюватися на інші головки та навіть на стіни сховища. А тому, перед закладанням капусти на зберігання потрібно подбати про вентиляцію та фунгіцидну обробку приміщення.
У сховищах також проявляються хвороби, які починають свій розвиток в полі. Це бактеріози та суха гниль капусти (фомоз).
Суха гниль (фомоз) капусти починає свій розвиток на її листках. Спершу з’являються невеликі виразки. Вони під час зберігання перетворюються на сухі плями, на яких неозброєним оком можна помітити чорні пікніди. За сильного ураження всередині головки утворюються пустоти, тканина суха.
Бактеріози капусти
Крім грибів полюбляють капусту бактерії, зокрема, Pseudomonas species, Pectobacterium carotovorum та зазначена вище Erwinia carotovora, які викликають слизовий бактеріоз капусти. Уражені слизовим бактеріозом головки капусти покриваються слизом і загнивають. Помітити хворобу складно через те, що переховується патоген у качані, куди проникає з ґрунту. У сховищі качан розм'якшується, його колір стає кремовим, потім сіріє, перетворюючи головку на слиз.
Не меншу небезпеку капусті в сховищах несе бактерія Xanthomonas campestris, яка викликає судинний бактеріоз. Бактерії закупорюють судини листків, в результаті чого листки жовтіють і в’януть, качан втрачає придатність до споживання. Судинний бактеріоз може супроводжувати сіра гниль, яка перетворює листки і качан на водяну масу.
Обмежити поширення перелічених хвороб у сховищах з капустою можна, насамперед, шляхом дезінфікування сховищ і тари перед закладанням врожаю, уникати закладання пошкоджених головок, а також дотримуватися оптимальних умов зберігання капусти:
- обов’язкове охолодження капусти в сховищах перед тривалим зберіганням, дотримуватися температури 0,5-1°С/добу, вентиляція не менше 100 м3/год на 1 т продукції та не більше 150;
- тривале зберігання рекомендовано за температури 0-1°С і вологості повітря в межах 90-98%.
Гнилі цибулі
Цибулю ріпчасту під час зберігання може уражувати ряд збудників грибного і бактеріального походження, які викликають шийкову гниль, гниль денця, чорну плісняву, мокру бактеріальну гниль. Найбільш популярними є саме гнилі шийкова і денця.
Шийкова гниль цибулі (уражує також цибулю-шалот і часник), викликана грибом Botrytis allii, проявляється у вигляді розм’якшення шийки овоча, яка буріє і стає водянистою. Потім з’являється сірий наліт з конідіального спороношення гриба, на якому помітні чорні склероції. Всередині (при розрізанні) цибуля набуває вареного вигляду.
Шийкова гниль проявляється через місяць-півтори зберігання. У cxoвищax пoшиpюєтьcя конідіями, які проростають пpи тeмпepaтypi 20-25°C i чepeз дві доби yтвopюють дoбpe poзвинeнy грибницю.
Білу гниль денця цибулі або фузаріозну гниль денця викликає гриб Fusarium oxysporum. Хвороба характеризується появою нa дeнцi цибулини білого повстяного нальоту — гpибниці. Потім цибулина розм’якшується, стає водянистою і загниває.
Що цікаво? Ідентифікувати хворобу можна ще в полі за передчасним вiдмиpaнням листків цибулі наприкінці вегетації, якe починaється з вepxiвок. Спpияє розвитку інфекції пiдвищeнa тeмпepaтypa ґрyнтy в пepioд дocтигaння цибyлi.
Чорна пліснява цибулі і часнику або аспергільоз викликають бактерії роду Aspergillus. Спершу з’являється чорне спороношення гриба біля шийки, яке простягається радіально униз. Спорову масу можна побачити через луску. Хворі цибулини розм’якшуються і засихає.
Що люблять гнилі цибулі? Вологість повітря, вищу від 70%, а тому слід підтримувати її на рівні 60-70%.
Як запобігти гнилям цибулі? Збирати врожай в суху і теплу погоду, просушувати, уникати закладання уражених цибулин поряд зі здоровими, проводити дезінфекцію сховища, наприклад, промити високим тиском і протягом десяти хвилин обробити гіпохлоритом натрію або кальцію (1:10 розчин побутової хлорного вапна), потім промити чистою водою.
- Перед зберіганням цибулю необхідно просушити за температури 30-35°С і провітрювання повітря 150-300 м3/год на 1 т протягом 3-4 діб. Для профілактики сірої гнилі температуру підвищують до 45°С протягом доби.
- Зберігати цибулю потрібно за температури від 0-3°C (максимум 5°C) при вологості не вище 70%.
- Існує і теплий спосіб зберігання цибулі, за якого температуру потрібно підтримувати на рівні 20°C.
Гнилі картоплі
Однією з найбільш поширених і підступних гнилей, що виникають на картоплі в сховищах є фузаріозна суха гниль. Викликають її збудники Fusarium solani та Fusarium oxysporum, що на цибулі спричиняє гниль денця.
Підступність хвороби полягає у тому, що проявляється вона не одразу, а через пару місяців зберігання у вигляді круглих сіро-бурих плям, дещо вдавлених по краях. М’якоть у місці плям буріє, стає сухою, трухлявою та характеризується порожнечами, у які проникає міцелій гриба. Схоже на капусті утворюється внаслідок ураження фомозом. Впізнати фузаріозну суху гниль можна за характерним зморшкуванням шкірки бульби.
Що полюбляє збудник фузаріозної сухої гнилі? Механічні пошкодження, підвищену температуру зберігання і вологість понад 80%. А ще цінує свою дружбу зі збудником фітофторозу, ознаки життєдіяльності якого часто можна помітити на бульбах при ураженні сухою гниллю.
Проконтролювати фітофтороз, щоб він не потрапив у сховище, вкрай важко. Адже перенесення збудника відбувається безпосередньо під час збирання, коли зооспорангії від інфікованого бадилля потрапляють на бульби. Власне на бульбах грибниця зимує і за сприятливих умов поширюється на здорові плоди, що призводить до їх масового загнивання.
Викликає фітофтороз на бульбах гриб Phytophtora infestans. Спочатку на бульбах з'являються втиснені плями бурого кольору, по краях тверді. Якщо розрізати бульбу, то можна побачити темні смужки, що простягаються з країв до центру м’якоті, а іноді навіть ознаки присутності інших хвороб, як фузаріозна і мокра гнилі.
Мокра гниль і чим більше вологий ґрунт був під час вегетації картоплі, тим більший ризик отримати цю хворобу в сховищі.
Викликається бактерією Pectobacterium atrosepticum. На бульбах спочатку з’являються жовті плями, потім характерний запах гнилі. Варто відмітити, що розвиток свій мокра гниль починає з пуповинної частини бульби, а потім поширюється на серцевину, яка згодом загниває внаслідок розпаду м’якоті і перетворюється на однорідну буру тягучу масу. Бульби буквально перетворюються на кашу.
Особливістю мокрої гнилі є повільний розвиток та локальність ураження. Багато картоплі не «з’їсть», але таки понадкушує, якщо порушити умови зберігання.
Серед інших бактерій, які атакують картоплю в сховищі, — Corynebacterium sepedonicum, що викликає кільцеву гниль. Бактерії потрапляють на м’які тканини бульб через рани, спричинені шкідниками або отримані при збиранні. Якщо розрізати бульбу, можна побачити, що її серцевина по колу оточена гниллю, тканина повністю руйнуються, перетворюючись в білу, тягучу, з неприємним запахом масу.
Як убезпечити картоплю в сховищі від гнилей? Провести дезінфекцію сховища перед закладкою врожаю, не допускати зберігання уражених бульб разом зі здоровими, зокрема, вилучати зі сховища бульбу, яка знаходиться на відстані до 30 см від ураженої.
- Просушувати бульби після збирання (якщо це насіннєвий матеріал, то можна протягом 2-3 тижнів прогріти його при температурі 14-18°С).
- Витримувати в сховищі оптимальну температуру повітря на рівні від 1-3°С за вологості повітря 85-90%.
- Для дезінфекції можна використовувати 3%-й розчин вапна або 5%-й розчин мідного купоросу.
Порушення умов зберігання серед першопричин раптової появи гнилей овочів в сховищах, одразу після неправильної агротехніки вирощування. І перше, що передбачено загальними рекомендаціями щодо збереження овочів, — дотримання строків збирання врожаю та, зокрема, умов. І мова йде не лише про погоду. Знизити ризики ураження рослин гнилями в сховищі можна шляхом:
- Боротьби зі шкідниками (пошкодження ґрунтовими комахами часто прокладають шлях грибницям хвороб до ситного й безтурботного життя у вашому сховищі).
- Запобігання травмуванню овочів під час збирання і транспортування до сховища.
- Прибирання зі сховища рослинних решток овочів, які можуть бути першоджерелом інфекції.
- Недопускання виходу овочів зі стану спокою, тобто витримки потрібної температури зберігання. «Пробудження» коренеплідних та бульбоплідних овочів потребує енергії, яку потрібно зберегти для зимівлі / збереження товарної кондиції.
- Зважати на те, що тепло- та вологовиділення у різних овочів різне, а тому висота насипу у сховищі теж відрізнятиметься.
© Меланія Несмачна, SuperAgronom.com