Другий хліб. Технологія вирощування картоплі від А до Я

Підготовка ґрунту до садіння картоплі

За наказом Про затвердження Методичних вимог у сфері насінництва щодо збереження сортових та посівних якостей насіннєвої картоплі особливістю вирощування картоплі є те, що вона повинна рости в зонах, де є просторова ізоляція — віддаленність від виробничих та присадибних ділянок.

Підготовка ґрунту перед посадкою картоплі в основному залежить від попередника, забур'яненості та стану поля. 

«На зиму ми завжди робимо глибоку оранку, на весну — глибоке розпушення і, зазвичай, фрезерування ґрунту. Зараз деякі господарства практикують поєднувати посадку картоплі з формуванням гребенів у зв’язку з погодними умовами, які були минулого року і спостерігаються цьогоріч. На Волині наше господарство спочатку здійснює посадку, а через 10-14 днів активним гребеноутворювачем проводимо формування гребенів», — розповів Василь Аршулік, голова фермерського господарства «Еко-Тур».

Вадим Іванов, засновник та директор ФГ «СолоМіа» поділився, що у передсадивному обробітку ґрунту головним завданням є створення розпушеного шару ґрунту на оптимальну глибину 27-30 см. 

«Обробіток ґрунту залежить від його типу та зони вирощування. «Зірвати» плужну підошву шляхом глибокого розпушення — основа обробітку у будь-яких зонах вирощування і на будь-яких ґрунтах. Глибокорозпушування краще проводити восени, проведення зяблевої оранки залежить від типу ґрунту. Але, незважаючи на різні особливості, головне створити дрібногрудкувату розпушену структуру ґрунту», — зазначив головний агроном ТОВ «Солана Україна» Олексій Олабин. 

Передпосадковий ґрунт, за словами пана Олексія, обробляється на глибину 30 см культиваторами на піщаних та супіщаних ґрунтах або активними фрезами на важких. Це дозволить розпушити землю та сприяти умовам, за яких картопля не буде деформуватись. 

Садивний матеріал

Підготовка картоплі до садіння, як вважає агроном ТОВ «Солана Україна», включає в себе два елементи: інспекційне сортування та протруювання.

«Всі культури потребують захисту, а картопля як рослина, в якої основна продукція росте в ґрунті — агресивному середовищі, несе додаткові ризики, як і інші коренеплоди і бульбоплоди. Протруюванням картоплі ми можемо теоретично вирішити багато проблем. Одна з них — ризоктоніоз. Стійких сортів картоплі до цієї хвороби немає, адже це поліфаг, збудник якого на 70% існує в ґрунті і лише 30% — на поверхні картоплі, тому ми повинні протруювати не лише картоплю, а й ґрунт», — розповів пан Олексій.

Саджалка повинна бути обладнана спеціальним пристроєм, який обробляє ґрунт разом з картоплею. 

«Важливу увагу треба звернути на якісний посадковий матеріал і кожен господар перед тим, як щось садити, повинен пересвідчитися в цьому. Найважливіша складова частина технології вирощування — це насіння, тож не дивно, що воно займає 40% від вартості всієї технології. Правильну картоплю на насіння у сховищі шукати пізно, треба дивитись на полі, адже якість картоплі на складах, які добре і правильно обладнані, може тільки зберегтись», — зауважив головний агроном ТОВ «Солана Україна» Олексій Олабин. 

Найкращий результат може давати тільки та картопля, що вирощується цілеспрямовано як насіннєвий матеріал, адже тоді вся технологія вирощування націлена на правильний підбір сортів, відповідний захист та догляд. 

Перебирати насіннєву картоплю потрібно до того, як вона проросте, видалити бульби, які уражені хворобами. В Інституті картоплярства НААНУ для прискорення проростання бульб, підвищення їх стійкості до ґрунтової інфекції та скорочення вегетації рекомендують прогрівати картоплю перед садінням. 

«Садивний матеріал у нас перебирають: другосортну та пошкоджену вилучають, залишивши лише якісний насіннєвий матеріал, який обробляємо комплексним інсекто-фунгіцидним препаратом Селест Топ. Він на початкових етапах захищає картоплю від хвороб і шкідників», — поділився Василь Аршулік.

Удобрення для картоплі

Азот — найважливіший з елементів, що потрібні картоплі, адже він впливає на ріст та високий врожай культури. Фосфор потрібен для раннього розвитку коренів та пагонів. Він надає рослині енергію для різних процесів. Кальцій є основним компонентом для формування якісної шкірки картоплі та зниження проявів іржавої плямистості, а також він потрібен для адаптування рослин в стресових ситуаціях. Бор — мікроелемент, що слугує для підтримки процесів росту та впливає на засвоєння кальцію. Магній відіграє основну роль у процесі фотосинтезу, оскільки знаходиться у центрі кожної молекули хлорофілу.

Залежно від фаз розвитку рослин, потрібно вносити різноманітні мікроелементи: на початку вегетації вносять більше фосфору і азоту, а в кінці — калію.

«Основа отримання високого врожаю картоплі — збалансоване живлення: мають бути присутні макро-, мікро- і мезоелементи в тих кількостях, які необхідні для отримання максимального врожаю. Система живлення розробляється на мінімум 50 т/га», — зазначив Олексій Олабин.

В Інституті картоплярства НААНУ найбільш ефективними добривами для картоплі вважають органічні, зокрема підстилковий напівперепрілий гній ВРХ, який включає всі необхідні макро- і мікроелементи для росту і розвитку рослин. 

«Насправді мало які господарства зараз застосовують внесення гною як добрив для картоплі. Ми це робимо за допомогою трактора ХТЗ Т-150 та валкоутворювача-розкидача органічних добрив РУН-15Б «Буран». Вносимо 50-60 т/га. Використовуємо гній великої рогатої худоби, адже він основне і найекологічніше джерело корисних речовин. 1 тонна такого гною містить у собі 3,5 кг азоту, 1,5 фосфору і 5 кг калію. Але не потрібно забувати, що підстилковий гній може додати проблем з фітофторозом», — зазначив Вадим Іванов, засновник та директор ФГ «СолоМіа». 

Для отримання високої врожайності бульб виробникам картоплі в Інституті картоплярства пропонують наступні системи удобрення: органічну, органічно-мінеральну, мінеральну, органічно-сидеральну і сидерально-мінеральну. Застосування регуляторів росту і водорозчинних комплексних добрив для позакореневого підживлення рослин дозволить ефективно використати поживні речовини ґрунту. 

Ми у Telegram

Тримай руку на пульсі важливих агрономічних новин та подій

«Без удобрення високого врожаю картоплі не бачити. Для різних сортів картоплі є свої вимоги. Ми вносимо на зиму під оранку 300 кг/га хлористого калію, на весну визначили для себе найоптимальніше комплексне добриво YaraMila — 400 кг/га. 200 кг/га аміачної селітри вносимо перед посадкою, на початку вегетації картоплі потрібен швидкий азот, аби вона швидко набрала масу. Перед формуванням гребенів ми даємо нітрабор і ще вносимо 150 кг/га сульфату магнію», — розповів голова фермерського господарства Василь Аршулік «Еко-Тур».

Не потрібно забувати, що живлення для картоплі потрібно вираховувати в кожному окремому господарстві індивідуально залежно від запасу мінеральних речовин у ґрунті та багатьох інших факторів. 

Терміни посадки картоплі 

Оптимальні терміни посадки картоплі щороку можуть змінюватись. 

«Ми спостерігаємо за погодою, і якщо протягом 3 днів температура ґрунту о 6 ранку тримається на рівні 7-8 ºС і не прогнозується зниження температур, то можна розпочинати садіння бульб картоплі. В основному ми садимо на 17 см в глибину від поверхні гребеня, але є сорти, які потрібно садити і на 20 см в ґрунт», — поділився Василь Аршулік, голова фермерського господарства «Еко-Тур».

Садіння картоплі в холодний вологий ґрунт сприяє ураженню бульб хворобами, знижує їх схожість і призводить до зрідження посівів.

Догляд за посівами

Догляд за посівами для основних ґрунтово-кліматичних зон України майже однаковий. В Інституті картоплярства виділяють дві системи догляду: 

1. Перша включає досходові та післясходові міжрядні обробітки грунту з метою його розпушення та боротьби з бур’янами. В систему догляду входять також обробки посівів пестицидами проти хвороб і шкідників, полив за умови дефіциту вологи.
2. Друга система догляду за посівами включає елементи ресурсозберігаючої технології вирощування картоплі, коли 4-5 міжрядних обробітків замінюють одним прийомом формування гребенів. Об’ємні гребені формують після садіння бульб при появі їх паростків біля поверхні грунту фрезерними або дисковими міжрядними культиваторами. Захист від бур’янів проводять застосовуючи високоефективні гербіциди.

«Сучасна технологія вирощування картоплі майже повністю виключає додаткові механічні обробки ґрунту і за рахунок цього формується вся система догляду за посівами. Для того, щоб отримати максимальний якісний врожай, такі процеси, як підготовка ґрунту, посадка і формування гребенів, повинні відбуватися за один раз. При посадці вноситься гранульований інсектицид, рідкий протруйник», — зауважив Олексій Олабин.

Також він додав, що оскільки всі ці операції робляться за один раз, то картоплю слід розміщувати на одній глибині по центру гребеня. Надалі це дозволить бульбам уникати позеленіння, опіків та пошкодження від перепадів температур.

Проведення фунгіцидного та гербіцидного захисту залежить від сорту картоплі та наявного типу бур'янів. Зазвичай, якщо на полі велике забур'янення, використовують комплекс гербіцидів на основі діючих речовин метрибузина, прометрина або метолахлору. 

«На полях підприємства ТОВ «Солана Україна» перед сходами ми вносимо Гезагард, Дуал і, залежно від типу багаторічних бур'янів, Раундап. По вегетації можна вносити Тітус. Якщо дощові умови, то є високий ризик фітофторозу або альтернаріозу і тоді потрібно застосовувати системні препарати; якщо ж, навпаки, сухо, тоді краще контактні», — розповів головний агроном ТОВ «Солана Україна».

Також важливим доглядом по вегетації є полив, який слугує гарантом отримання якісного економічно обґрунтованого врожаю. 

Захист від хвороб і шкідників

Переважна більшість посівів картоплі в Україні перебуває у господарствах 

населення. Незначний розмір земельних ділянок, неякісний посадковий матеріал, відсутність сівозміни призводять до накопичення та поширення хвороб і шкідників картоплі.

Найбільш поширені хвороби картоплі: 

• грибні — фітофтороз, фомоз, альтернаріоз, суха фузаріозна гнилизна, ризоктоніоз, парша звичайна, рак картоплі; 
• бактеріальні — чорна ніжка, мокра і кільцева гнилі; 
• нематодні – бліда та золотиста картопляні і стеблова нематоди; 
• вірусні — звичайна мозаїка, зморшкувата і смугаста мозаїки, скручування і закручування листя, кучерявість листя, готика, аукуба, стовбурне в’янення та інші; 
• фізіологічні (неінфекційні) — дуплистість бульб, удушення бульб, потемніння м’якуша, діткування, ниткоподібність паростків бульб, іржава плямистість.

Великої шкоди завдають шкідники: колорадський жук, дротяники, несправжні дротяники, капустянки, личинки хрущів і листогризучих совок.

Надійно захистити картоплю від хвороб і шкідників можна за дотримання та виконання комплексу агротехнічних, фітосанітарних, хімічних і біологічних заходів. 

В Інституті картоплярства НААН зазначають, що обробку посівів біологічними препаратами краще проводити за сухої погоди, без вітру. Необхідно враховувати, що через 4–8 годин після обробки залежно від температури повітря, шкідники перестають харчуватися і втрачають рухомість. Гинуть шкідники за 2–3 доби після обробки. Перевага біологічних засобів над хімічними в тому, що перші швидко розкладаються і не забруднюють навколишнє середовище токсичними речовинами.

Збирання і зберігання врожаю

Як вважають у Інституті картоплярства, якісне збирання врожаю забезпечує своєчасна підготовка поля — знищення картоплиння (механічним або хімічним способами) і при необхідності розпушення грунту в міжряддях.

Спосіб збирання картоплі вибирають залежно від рівня врожайності, погодних умов, господарського призначення бульб і наявності технічних засобів.

Картоплю потрібно готувати до збирання. Якщо все зроблено правильно і потрібно приступити до збирання культури на початку вересня для закладки в картопляні сховища, то важливо вчасно знищити бадилля.

«Знищувати бадилля потрібно для двох цілей: 1) підготувати шкірку, аби вона сформувалась, і 2) якщо немає ніяких проблем (дупл, вторинного росту) на картоплі, то можемо збільшити врожай на 0,5-1,5 т/га. Якщо ж проблеми є, то потрібно бадилля знищувати різко, аби не було відтоку корисних речовин. В середньому днів через 20 можна приступати до процесу збирання», — зазначив Олексій Олабин.

Якщо шкірка загрубіла і вона не дереться, то можна слідкувати за готовністю комбайнів і думати про збирання. Якщо грудка  ґрунту перед збиранням суха, то потрібно або чекати дощів, аби вона розм'якла, або створювати технологічний полив, аби не травмувати картоплю. 

Оптимальна температура для збирання картоплі — 12-20 °C. Коли температура стає нижче цієї межі — картопля стає надзвичайно чутлива до травмувань, а коли вище — культура стає сприйнятливою до хвороб.

«Процес зберігання культури по собівартості дорівнює процесу вирощування, адже він багатоетапний. Спершу протягом доби потрібно висушити картоплю, а потім пролікувати рани, що культура отримала під час збирання, аби не було хвороб, які властиві для цього етапу. Потім важливим етапом є вирівнювання температури картоплі у сховищі: ми можемо збирати її о 7 ранку при температурі 10 °C, вдень — 20 °C, ввечері — 22 °C, але на складі маємо її вирівняти», — поділився пан Олексій.

Добова дельта зниження температури знаходиться в межах 0,3-0,8 °C.

YouTube-кaнaл SuperAgronom

Підписуйтесь нa YouTube-кaнaл СуперAгроном

Як зазначив головний агроном підприємства, середня температура на складах зберігання картоплі на чипси близько 8 °C і обов'язково вноситься інгібітор, а сортової та насіннєвої — 3,6-4,2 °С. Якісне зберігання може бути лише за дотримання правильної температури та вентиляції.

Наталія Демчук, SuperAgronom.com