Віктор Фаєр: Правильні рішення агронома — найважливіший фактор успішного вирощування ріпаку

Тож SuperAgronom.com поспілкувався з Віктором Фаєром, головним агрономом ТОВ «Зерне», щоби дізнатися про нюанси, особливості та головні аспекти успішного вирощування ріпаку в господарстві.

SuperAgronom.com: Пане Вікторе, розкажіть, будь ласка, як прийшли в агрономію та де навчалися справі?

Віктор Фаєр: Я народився у селі, земля у мене в крові — вона надихає. Мав вибір: йти у юриспруденцію чи агрономію, обрав друге. Тоді багато односельчан і знайомих не підтримували мій шлях у «непрестижній» роботі, але я не шкодую про своє рішення. Навчався агрономії спочатку в Мирогощанському аграрному коледжі, потім — у Національному університеті біоресурсів та природокористування. З 21 квітня 2010 року я вирішив працювати агрономом і паралельно навчався у Львівському національному аграрному університеті. 

SuperAgronom.com: А яким був перший робочий досвід, чи виникали труднощі на початку?

Віктор Фаєр: Уся трудова діяльність і навчальна практика проходила в Україні, хотів побачити нюанси, особливості та проблеми виробництва зсередини. Перший робочий досвід надихнув мене бути агрономом, який приймає рішення й не боїться брати на себе відповідальність, адже у господарстві тоді вивчали та впроваджували нові технології і методи, яких не було в Україні. У 2012 році я став головним агрономом «Агродружства Євішовіце Україна», згодом вів проєкт із вирощування сої за межами України, а зараз уже протягом 8 років працюю головним агрономом ТОВ «Зерне». Одразу в роботі труднощів у виконанні операцій чи завдань не виникало. Але мене завжди бентежила відсутність дискусії, заборона приймати самостійні рішення і вимога працювати так, як хтось сказав, навіть якщо ці процеси були помилковими. Зараз у моїй роботі все не так. Як кажуть, хто шукає, той знаходить.

Ми у Telegram

Тримай руку на пульсі важливих агрономічних новин та подій

SuperAgronom.com: Розкажіть, будь ласка, про підприємство, де працюєте зараз. Який там земельний банк та які культури вирощуєте?

Віктор Фаєр: Земельний банк ТОВ «Зерне» становить 6800 га і частину з цих земель зараз господарство переводить з цілини у виробничі посіви. Ми прагнемо нарощувати площі та розвиватися далі. Цьогоріч вирощуємо 3 основні культури: кукурудзу, соняшник і сою, надалі впроваджуватимемо у сівозміну пшеницю й озимий ріпак. 

SuperAgronom.com: Оскільки головною темою нашої розмови є вирощування ріпаку, то розкажіть, чи вирощували раніше цю культуру в господарстві та на яких площах, якщо так?

Віктор Фаєр: Звичайно, вирощували. Найменша площа відведена під культуру за роки моєї практики сягала 1213 га, а найбільша — 7354 га.

SuperAgronom.com: Пане Вікторе, першим кроком до отримання стабільного високого врожаю є вибір якісного насіння. На які критерії Ви б рекомендували звертати увагу агрономам першочергово?

Віктор Фаєр: На сьогодні у кожного з виробників є декілька гібридів, які чудово себе зарекомендували серед аграріїв і заслуговують на увагу. У господарстві ми сіяли і в майбутньому звертатимемо увагу на ріпак селекції LG Seeds, Lembke, KWS, Bayer, що задовольняє нас за якістюі посівного матеріалу. Важливо звертати увагу на комплекс протруйників насіння, як фунгіцидних, так і інсектицидних. Не потрібно боятися сіяти ріпак із масою тисячі насінин 7-10 гр, адже що більша та здоровіша насінина, то більше шансів у неї на виживання у складних погодних умовах.   

Насіння ріпаку

Всі сорти і гібриди на SuperAgronom.com

SuperAgronom.com: У сівозміні з якими культурами сіятимете ріпак?

Віктор Фаєр: Ця культура посідає важливе місце у сівозміні. Ріпак є цінним попередником. Завдяки розвиненій кореневій системі забезпечує надходження й акумуляцію вологи у глибоких шарах ґрунту від 1,5 до 3 м, а також сприяє його кращій аерації. Ріпак ми сіємо в сівозміні після таких культур, як пшениця, ячмінь, овес. Найкраще, звісно, сіяти після пару.

SuperAgronom.com: Чи сприятливі ґрунтово-кліматичні умови для вирощування ріпаку на Сумщині та чи вимоглива культура до них? 

Віктор Фаєр: Умови не надто сприятливі, а культура вимоглива. Треба вміти правильно підійти до цього питання. Інколи потрібно відходити від традиційного розуміння посіву озимого ріпаку, змінювати глибину сівби. Якщо ми стикаємося з посушливими погодними умовами, то варто не боятися посіяти правильний гібрид ріпаку з високою масою тисячі насінин, що підходить конкретно вашій зоні, на глибину до 5 см, аби він мав вологу. А можна ризикнути і після багаторічного моніторингу погодних умов посіяти, як пише книжка, на 1-2 см і отримати сходи після невеликого дощу на 5 мм. Якщо наступного року погодні умови будуть такими ж, як цьогорічні, то сіятимемо ріпак глибше.

SuperAgronom.com: Як впливає норма висіву на урожайність ріпаку?  

Віктор Фаєр: Важливо не загустити посіви. Ми маємо багато потужних гібридів озимого ріпаку, які можуть давати стабільну врожайність 4 т/га за густоти стояння на весну 12-15  здорових рослин/м². Я не рекомендую сіяти ріпак густіше ніж 35 тис/га. Наприклад, мені необхідно отримати не більш як 20 рослин на весну через можливу посуху, щоб рослини не конкурували та з більшої площі брали для себе вологу.

SuperAgronom.com: Посівні ріпаку в останні роки дуже складні через відсутність вологи. Строки зміщуються. Як термін сівби вплине на культуру та які тенденції щодо посівної?

Віктор Фаєр: Вважаю, що на Сумщині краще посіяти ріпак 20 липня і декілька разів пригальмувати його ріст і розвиток. Або пробувати змінювати глибину сівби, про що говорили раніше. Затягувати з сівбою культури я не раджу.

SuperAgronom.com: Яким способом рекомендуєте сіяти ріпак?

Віктор Фаєр: Ширина міжряддя залежить від наявної техніки, обраної технології вирощування, сорту чи гібрида. Але найбільш часто використовують міжряддя 15 см, 30 см, іноді ― 45 см, або навіть 70 см. Широкорядні посіви переважно є насіннєвими і дозволяють проводити міжрядні культивації та боротьбу з бур’янами. Безпосередньо під час сівби буде важливим вибір ширини міжряддя та сівалки. Адже сіяти можна звичайними зерновими сівалками Väderstad, Horsch, John Deere, або нетрадиційно,  за допомогою  Horsch Maestro та Kinze на ширину міжряддя 35 см.

SuperAgronom.com: Розкажіть, будь ласка, який обробіток ґрунту зазвичай практикуєте?  

Віктор Фаєр: Першим етапом є збирання попередника й максимально рівномірне розподілення пожнивних решток. Після збирання одразу вносимо азотні добрива та дискуємо поле. Через 7-14 днів можна двічі дискувати, робити рихлення або оранку. Під оранку даємо частину сульфат амонію та NPK, після неї коткуємо та проводимо культивацію 1 чи 2 рази до якісного результату. Сіємо ріпак вже на обрану глибину.

SuperAgronom.com: Пане Вікторе, яким досвідом внесення добрив на ріпаку хотіли б поділитися з колегами?

Віктор Фаєр: На мою думку, важливо вносити роздрібно добрива на будь-яких  ґрунтах. Якщо ми маємо внести на весну по 400 кг/га КАСу та 200 кг/га сульфат амонію, то я б рекомендував розділити внесення добрив так:

• КАС — два внесення по 250 та 150 кг/га;
• сульфат амонію — по 100 кг/га навесні та восени.

Карбамід краще вносити тільки на перше внесення у вологий ґрунт.

Стимулювання розвитку кореневої системи — правильний підбір мікро- та макроелементів — це важливий етап у вирощуванні будь-якої культури у складних погодних умовах. Оскільки ми ріпак не загущуємо, то частину коштів можемо вкласти в добрива. Не потрібно шкодувати грошей на використання якісних стартових добрив, які мають можливість віддавати свій потенціал рослині за достатньої кількості вологи в ґрунті. 

У моїй практиці були досліди, як краще внести стартові добрива: сівалкою в рядок чи розкидачем Amazone. І перший, і другий спосіб дієвий та ефективний, але оптимально для нас у роботі це їхнє комбінування 50/50. Сьогодні в українських господарствах є мало сівалок, котрі можуть вносити мінеральні добрива на різну глибину, тому в такій ситуації краще розкидати одну частину гранули NPK під культивацію або під оранку, а другу — в рядок. Таким чином аграрії себе перестраховують і нівелюють проблему живлення ріпаку фосфором і калієм. Коли ріпак зійшов, але є засуха, то гранула, яка зберігається біля насінини, лежить у сухому ґрунті й неефективна, на відміну від тих, які розміщені глибше.

Якщо ріпак у сівозміні з пшеницею, то після збору цієї культури у нас залишається багато соломи. Якщо у господарства є можливість, потрібно внести по 120 кг/га КАСу для мінералізації пожнивних решток. Коли немає КАСу, то варто не боятися по 100 кг/га  карбаміду одразу заробити в ґрунт або під дискування, що дозволить уникнути надалі азотного голодування ріпаку. 

Також важливим елементом є регуляція азотного живлення ріпаку, що відбувається за допомогою сірки. Перед сівбою, окрім азотних добрив, варто внести якісну гранулу сульфат амонію. Якщо розраховуєте отримати врожайність 3 т/га, то вистачить дати по 100 кг/га цього добрива, якщо хочете 4 т/га і більше, то необхідно вносити 150 кг/га. Велика кількість сульфат амонію внесена навесні може палити листя рослини.

У фазу 6 листка потрібно внести бор по 300-400  гр/га, марганець і молібден по 100-200 гр/га. Згодом весною теж роздільно варто внести тричі бор по 300-400 гр/га, а також  молібден і марганець по 100 гр/га. Також, якщо є вікно до цвітіння, то внесіть цинковмісний продукт, що простимулює розвиток самого стручка.

Мінеральні добрива

Вся інформація про мінеральні добрива

SuperAgronom.com: Важливу роль відводять, зазвичай, рістрегуляторам. Які особливості використання можете назвати? 

Віктор Фаєр: Їх слід використовувати для допомоги рослинам у формуванні продуктивних стебел та під час гілкування, але я знаю фермерів, які повністю відмовилися від використання ретардантів. Якщо ми створюємо неконкурентне середовище для рослин, то можемо скоротити використання рістрегуляторів до 50%. Коли ріпак має 4 листочки, на ньому до самої осені можна застосовувати всі препарати, що дозволяють отримати чисту культуру, але як настає весна, то не потрібно використовувати надмірну кількість рістрегуляторів та гербіцидів. Після виходу із зими потрібно стежити за розвитком хвороб та шкідників і здійснювати підживлення мікроелементами роздрібно.

SuperAgronom.com: Розкажіть, будь ласка, про систему захисту посівів.

Віктор Фаєр: Ґрунтові гербіциди найкраще вносити вночі протягом доби після посіву, якщо ріпак прикатаний. Не пошкодуйте і дайте 300-400 л води, це покаже результат. У моїй практиці після використання ґрунтової схеми (пропізахлор, кломазон) не потрібно було використовувати страхові гербіциди. Я б рекомендував купувати препарати, які підходять не лише для ріпаку, адже їх, теоретично, можна буде застосувати на інших культурах у сівозміні, наприклад, Лонтрел. 

У фазу 4-6 листка можна не боятися робити першу рістрегуляцію з мінімальними дозами, наприклад, по 0,5-0,6 л/га фунгіцида-ретарданта Карамба турбо, для ріпаку, що посіяний рідко. 

Якщо ми не проводимо оранку, виникає велика проблема падалиці пшениці. Необхідно зрозуміти, що мінімум двічі 100% площ потрібно буде обробити гербіцидами. Краще забрати падалицю різко, ніж дозволяти протягом тривалого часу їй спричиняти рослинам ріпаку стрес. 

Інсектицидний обробіток у нашому господарстві до цвітіння включає застосування піретроїда (альфа-циперметрину, лямбда-цигалотрину) та системних препаратів на основі імідаклоприду. Якщо на сходах у критичний період з'являються хрестоцвітні блішки, то працюйте найпростішими, найдешевшими піретроїдами. Однієї обробки на цвітінні зазвичай замало, тому я раджу комбінувати 0,4 л/га  Біскайя на початку цвітіння та 0,180 кг/га Моспілану у кінці цвітіння. Якщо інсектицидна обробка на цвітінні лише одна в господарстві, то варто внести або 0,5 л/га Біскайї, або 0,2 кг/га Моспілану.  

У вирощуванні ріпаку не рекомендую використовувати фосфорорганічні інсектициди, адже можуть виникнути проблеми з експортом. Їх можна замінити комбінуванням препаратів з діючими речовинами альфа-циперметрин, лямбда-цигалотрин та імідаклоприд, наприклад, на інсектициди  Карате Зеон, Наповал та на інші препарати.

Зверніть увагу на фунгіциди триазоли — Тілмор, щоб рослина зайшла в зиму здоровою. Якщо обмежені в коштах, зверніть увагу на Деразал, препарати на основі діючих речовин флутріафол, карбендазим.

SuperAgronom.com: Які хвороби найчастіше поширюються на посівах та чи вплинули умови року (тепла безсніжна зима та волога весна) на їхній розвиток?

Віктор Фаєр: Найпоширенішими хворобами на посівах ріпаку є фомоз, борошниста роса, пероноспороз, біла плямистість та інші. Для боротьби з ними ми використовуємо просту групу триазолів. Пізніше з'являються альтернаріоз, склеротиніоз, з якими ми боролися за допомогою фунгіцидів Піктор, Тілмор та Амістар. 

SuperAgronom.com: На що звертаєте увагу під час купівлі препаратів?

Віктор Фаєр: Важливими критеріями вибору є виробник і дистриб'ютор. 

SuperAgronom.com: Скільки відсотків витрати на систему захисту займають у загальній сумі витрат на вирощування?

Віктор Фаєр: Загальновиробничі витрати на вирощування ріпаку з розрахунку на 3,5 т/га  у нас становлять до 1 тис. $.

YouTube-кaнaл SuperAgronom

Підписуйтесь нa YouTube-кaнaл СуперAгроном

SuperAgronom.com: Якщо підсумуємо, які фактори найбільше впливають на успішне вирощування ріпаку?

Віктор Фаєр: (сміється) Руки агронома, які ростуть з правильного місця. Правильні рішення агронома — найважливіший фактор успішного вирощування ріпаку.

SuperAgronom.com: Дякую за цікаву розмову!

Наталія Демчук, SuperAgronom.com, 2020 р.