Інсектицидний захист озимого ріпаку. Інсектицид VS шкідник

У 2019 році ріпаком було засіяно 1,3 млн. га, що на 28% перевищило показник 2018, і це максимальний рівень за останні 9 років.

Збільшення площ відбулося в усіх основних областях вирощування, зокрема в Одеській (+36%), Дніпропетровській (+33%), Херсонській (+45%), Миколаївській (у 2 рази).

Зібрали українські аграрії у минулому сезоні 3,1 млн. т ріпаку. Цифри суттєві, ріпак популярний, тому й захищати його треба відповідально.

Найпоширенішими шкідниками ріпаку є той самий великий ріпаковий прихованохоботник, капустяна попелиця, ріпаковий квіткоїд, насіннєвий ріпаковий прихованохоботник, стручковий капустяний комарик. Заселення поля шкідниками може знищити до 50% урожаю.

Коротко про основних шкідників

Прихованохоботник має декілька видів: великий ріпаковий, ріпаковий або насіннєвий, капустяний стебловий або хрестоцвітний. Жуки вигризають у стеблах, квітконіжках і бутонах невеликі заглиблення, у які відкладають яйця. Згодом з’являються личинки, які живляться молодими насінинами, обгризаючи їх зовні або вгризаючись в середину.

Зовні рослини, в яких мешкає шкідник, майже не відрізняються від здорових.  Найбільша проблема в захисті від прихованохоботників – виявити їх у посівах, адже при найменшому русі рослини ці шкідники падають на землю, непорушно завмирають і завдяки забарвленню зливаються з довкіллям. 

«Особливо важливо вберегти посіви від пошкодження рано навесні від великого та хрестоцвітного прихованохоботників. Вони можуть пошкодити значну частину провідних пучків стебла, які в майбутньому будуть транспортувати воду та пластичні речовини для формування врожаю. Тут ефективними будуть інсектициди піретроїдної групи, які працюють за нижчих температур», — зауважив  Віктор Марценюк, начальник агрономічного відділу МХП.

Ріпаковий трач або, більш відомий як пильщик, харчується квітками рослин і починає «рухатись» приблизно в середині квітня. Далі відкладає яйця, до речі, плодючість може сягати 250-300 яєць. У прохолодну і дощову погоду літ і відкладання яєць у пильщиків припиняються. За комфортних умов через 6 – 11 діб вилуплюються личинки, які активно живляться, об’їдають листки, залишаючи тільки товсті жилки. Протягом сезону може бути 2, а то й 3 покоління шкідника. 

Капустяний стручковий комарик або галиця поширений по всій території України. Зимують у ґрунті у стадії лялечки в коконі. Комахи вилітають, коли ґрунт прогріється до температури 15 °С. Самки відкладають яйця в стручки через отвори, зокрема, зроблені насіннєвим прихованохоботником. Через 4-6 днів відроджуються личинки, які розвиваються 10-15 днів, висмоктуючи сік зі стінок молодих стручків, незрілого насіння ріпаку. Пошкоджені стручки деформуються, потовщуються і часто розтріскуються. В одному стручку може бути 15-25 личинок. Похарчувавшись, личинки мігрують у ґрунт, де і зимують.

Ріпаковий квіткоїд — тривалість шкодочинної дії цього шкідника є найдовшою, оскільки, починаючи з фази початку бутонізації і до повного цвітіння, імаго шкодить посівам ріпаку. Зимують жуки в ґрунті, під сухим листям та іншими рослинними рештками. З місць зимівлі виходять у другій половині квітня-на початку травня. Самки відкладають усередину бутонів по 1-8 яєць, середня плодючість – 40-50 яєць. Ріпаковий квіткоїд знищує маленькі бутони повністю, а у великих вигризає тичинки, залишаючи у них відкриті отвори. Пошкоджені бутони з часом сохнуть та осипаються, внаслідок чого не утворюються зав’язь та стручки.

Капустяна попелиця. Зимує на рослинних рештках. У квітні - першій декаді травня відроджуються личинки, у цей час середньодобова температура повітря становить +10 °С. Вони відразу починають живитися. Перші дві-три генерації розвиваються на капустяних бур’янах, згодом заселяють ріпак. Популяції капустяної попелиці досить плодючі. Весь цикл розвитку триває у середньому 14 днів. Сприятливими умовами для поширення шкідника є висока вологість.

«В умовах підвищеної вологості досить непогано показує себе авіація, особливо використання дронів. Дрони нового покоління, з підвищеним об’ємом баку, діаметром розпилу та супутниковою навігацією, дають можливість ефективно і швидко вносити пестициди в найбільш несприятливих умовах. Затримка з внесенням інсектицидів при широкому заселені шкідниками на 2-3 дні, може на 10-15% знизити майбутній урожай ріпаку», — розповів Віктор Марценюк, начальник агрономічного відділу МХП.

Насіння ріпаку

Всі сорти і гібриди на SuperAgronom.com

Попередження та боротьба з шкідниками 

Шкідники озимого ріпаку починають свої «брудні справи» з відновленням вегетації культури, тому вже в березні обприскувачі напоготові. Весняний захист ріпаку починається із боротьби з великим ріпаковим прихованохоботником. Серед усіх шкідників ріпаку він найшвидше покидає місця перезимівлі, а при денній температурі +5, +9℃ заселяється на поля ріпаку. Виявити прихованохоботника можна за допомогою жовтих чашок-приманок. ЕПШ становить 3-4 шкідника за добу у приманці. 

У період цвітіння озимого ріпаку захист має бути особливим, адже саме тоді триває масовий виліт медоносних бджіл на ріпак, тому інсектициди слід вносити надзвичайно обережно, лише ввечері і бажано ті, які мають репелентну (відлякувальну) дію.

Небезпеку для посівів ріпаку несуть шкідники у період формування та наливу насіння. Значної шкоди може завдати «співпраця» насіннєвого прихованохоботника та стручкового комарика (галиці). Комарик відкладає яйця у стручок через отвір, який робить прихованохоботник. Проблему часто посилюють природні умови: за високої температури і низької вологості повітря рослина ріпаку утворює потужний восковий наліт, що призводить до стікання робочого розчину.

У минулому сезоні весною в західних регіонах була загроза поширення ріпакового трача, а ми пам’ятаємо, що він дуже швидкий і встигає змінити за сезон кілька поколінь - тому захист аграрії проводили двічі, у чому допоміг тебуконазол або нікосульфурон. 

В останні роки також спостерігається незвична активність такого шкідника, як оленка волохата. Раніше за нею такого не помічали, але зараз вона полюбила саме цвіт ріпаку. Проблема особливо загострюється на полях, які прилягають до лісосмуг і лугів. Подекуди в таких місцях був масовий вихід шкідника.

Крім того, цьогоріч на Хмельниччині було багато такого карантинного шкідника як капустяна міль.

Так як спостерігалось поширення і інших шкідників, то інсектицидні обробки проводились 2, іноді 3 рази.  

Але й восени шкідники нагадували про себе. На Волині спостерігалась активізація капустяної мухи, личинки якої масово пошкоджували ранні посіви. 

У центральних областях інсектицидний захист проводили ще активніше, хтось розпочав вже з осені, аби спрацювати наперед,оскільки в деяких випадках можна повністю втратити сходи рослин. Адже особливої уваги в цей час потребують совки, блішки та ріпаковий пильщика. А деякі аграрії вирішили більш інтенсивно працювати весною встигли і по три рази інсектицид внести. 

Південь звертає найбільшу увагу на інсектицидні обробки, адже через м'яку зиму є дуже багато шкідників: прихованохоботники, оленки волохаті, кліщі, бавовняна совка, молі. 

Така ж ситуація і у східних областях. Незважаючи на те, що температури з кожним роком підвищуються, посухи міцнішають, — шкідників менше не стає і інсектицидних обробок також.  

В Україні зареєстровано 4 групи хімічних речовин для юоротьби з шкідниками ріпаку: 1) синтетичні піретроїди (зета-циперметрин, лямбда-цигалотрин, альфа-циперметрин, дельтаметрин, біфентрин, тау-флювалінат), 2) неонікотиноїди (імідаклоприд, клотіанідин, тіаклоприд, ацетаміприд), 3) фосфорорганічні препарати (диметоат, хлорпірифос) та 4) піридини (піметразин). 

Синтетичні піретроїди за тривалістю захисної дії (5-10 днів) є найменш ефективними для захисту посівів від прихованохоботників , оленки волохатої та клопів. Тому поєднання їх з препаратами групи неонікотиноїдів є найкращим рішенням для даної ситуації. Препарати на основі тау-флюваліната — нетоксичні для бджіл і можуть бути використані під час цвітіння культури.

Системна дія неонікотиноїдів є акропетальною і поширюється по рослині вгору, що унеможливлює знищення личинок прихованохоботника, які розташовані нижче зони стебла (коренева шийка). Це важливо знати для контролю великого ріпакового прихованохоботника. Обробки посівів варто проводити, не допускаючи його яйцекладки.

Фосфорорганічні препарати характеризуються найбільш пролонгованою захисною дією проти зазначеної групи шкідників, маючи системну, контактно-кишкову, репелентну та фумігантну дію, проте не можуть бути використані при перших ознаках початку цвітіння і залишкові метаболіти розпаду можуть акумулюватися в насінні. Обробіток такими препаратами посівів ріпаку не може проводитись більш ніж один раз за сезон.

YouTube-кaнaл SuperAgronom

Підписуйтесь нa YouTube-кaнaл СуперAгроном

Серед аграріїв усіх регіонів у 2019 році найбільшою популярністю користувались інсектициди Нурел Д та Біскайя. Але варто враховувати й те, що ЄС з 2020 року заборонив використання інсектицидів з діючою речовиною хлорпірифос і хлорпірифос-метил. І хоча в Україні дані ДР не забороняли, але на наявність препаратів це однозначно вплине.

 Анастасія Аврамчук, SuperAgronom.com