Біла плямистість (ріпак) (Белая пятнистость (рапс))

Ознаки ураження

Перші ознаки хвороби виявляються на сходах. На сім’ядолях і розеткових листках спочатку з’являються дрібненькі крапчасті біленькі плями, 1–2 мм у діаметрі, з дуже вузенькою коричневою облямівкою на зелено-бронзовому фоні. Згодом плями розростаються від 5 до 15 мм у діаметрі, в центрі білі, біло-рожеві, рожеві з темно-зеленою або темно-фіолетовою облямівкою, згодом стають буро-сірими, сірувато-буро-коричневим або сірими. Уражена тканина всихає, некротизується, хворі листки відмирають і опадають.

На стеблах утворюються продовгуваті, чітко обмежені коричнюватою вузенькою лінією, злегка вдавлені темно-бурі, сірі, сіро-фіолетові крапчасті плями, більш світлі в центрі. Плями часто зливаються й утворюють значні поздовжні смуги. В місцях ураження збудник хвороби під епідермісом формує численні мікросклероції сірого кольору, в результаті цього уражені стебла набувають сірого забарвлення.

На стручках з'являються продовгуваті сітчасті темно-коричнюваті до чорних злегка вдавлені плями зі світло-бежевим до рожевого кольору центром. Плями розростаються, можуть навколо охоплювати частину або весь стручок, в центрі уражена тканина набуває сірого кольору з темно-каштановою облямівкою. Уражені стручки передчасно дозрівають, у суху погоду розтріскуються.

Біологія збудника

В ураженій тканині рослини гриб розвивається у вигляді септованої міжклітинної або внутрішньоклітинної грибниці. Молоді гіфи безбарвні, проте згодом стають темними. В ураженій тканині патоген формує два типи коричневих стром: перші - розміром 65x50 мкм безпосередньо в ураженій тканині, в яких формується сумчасте спороношення; другі - значно менші, утворюються, як правило, під продихами. На цих стромах формуються у вигляді пучка 1-6 безбарвних коротких конідієносців висотою до 13 мкм, які виступають через продихи або кутикулу. На їхніх верхівках утворюються безбарвні, прямі або злегка скривлені циліндричні, заокруглені на кінцях багатоклітинні конідії розміром 32-120 х 2-3 мкм. Конідії частіше з 1-3 перетинками.

Умови поширення

Поширюється в основному конідіями за допомогою крапель дощу і вітром. Мікросклероції, які гриб формує в ураженій тканині капустяних культур, зберігають свою життєздатність в ґрунті більше одного року. Додатковим джерелом інфекції є заражене насіння капустяних культур, в якому гриб зберігається грибницею. При проростанні зараженого насіння інфекція виноситься на сім'ядолі і розеткові листки сходів.

Заходи захисту

   1. Повернення ріпака на попереднє місце не раніше 4-5 років; не сіяти ріпак після капустових культур.

   2. Для запобігання переселенню комах, що є переносниками збудників хвороб, ріпак слід сіяти з просторовою ізоляцією 1000 м від торішніх посівів, а також від посівів капустових культур поточного року.

   3. Глибока оранка як основний обробіток ґрунту зменшує ураження рослин білою плямистістю.

   4. При дотриманні технологій вирощування ріпака для кожної зони велику увагу слід приділяти боротьбі з бур’янами, особливо хрестоцвітими.

   5. Сівбу ріпака слід проводити відповідно до посівних кондицій і стандарту.

   6. Для захисту сходів доцільне передпосівне протруювання посівного матеріалу препаратами Вітавакс 200, Чінук, Космос, Круїзер.

   7. Не допускати загущення посівів.