Дізнавайтесь першими найсвіжіші агрономічні новини України на нашій сторінці в Facebook, Telegram, а також підписуйтесь на Instagram СуперАгронома.
Експерт назвав переваги та нюанси вирощування сидератів
Введення в сівозміну сидератів — хороша альтернатива господарствам, що не мають тваринництва і можливості регулярно вносити органічні добрива.
Про це розповів експерт із живлення рослин Alex Feldman на сторінці у facebook.
Серед популярних сидеральні культури в Україні редька олійна, люпин, гірчиця біла, ярий ріпак, фацелія, люцерна, жито, календула, конюшина тощо.
Оптимальними термінами сівби сидератів експерт відмітив час після збирання основної культури (наприклад, озимої пшениці чи картоплі), або до збирання, щоб на момент виходу комбайну в поле вже були сформовані сходи і перша пара справжніх листків сидератів. Цього можна досягти, до прикладу, внесенням сидеральних сумішей дроном.
Подрібнення і заробку зеленої маси сидератів експерт рекомендує проводити в період цвітіння-початок формування генеративних органів (ріпак, гірчиця тощо), коли культура вже сформувала свою максимальну вегетативну масу.
«До прикладу, люпин на сидерат дає 10-15 т/га поживних решток. При коефіцієнті гуміфікації 0,2-0,25 в ґрунті формується додатково 2-3 т/га гумусу. Така кількість рештків рівноцінна внесенню 10-12 т/га підстилкового гною», — говорить Alex Feldman.
Серед переваг висіву сидератів він називає:
- Накопичення азоту (особливо, бобовими). Наприклад, 30 т/га зеленої маси люцерни накопичує 150-200 кг/га азоту, що рівноцінно 35-40 т/га гною.
- Перерозподіл в профілі ґрунту та насичення доступними поживними елементами.
«Сидерати встигають сформувати глибоку (подекуди до 3-4 м) і розгалужену кореневу систему, кореневі виділення розчиняють важкодоступні сполуки кальцію, магнію, мікроелементів, що згодом, при мінералізації росл решток, наступна культура засвоїть набагато простіше, ніж самостійно з ґрунтових депозитів», — пояснює експерт.
- Оструктурення ґрунту, боротьба з поверхневою ерозією, шкідниками, хворобами, бур’янами, покращення пористості ґрунту, інфільтрації вологи по профілю, затримання поживних елементів від вимивання, підвищення активності мікробіоти в ґрунті.
Серед нюансів вирощування сидератів він виділяє наступні:
- в посушливі роки сидерати можуть занадто висушувати ґрунт і їх заорювання може бути неефективним;
- на карбонатних чорноземах не варто вирощувати люпин (не «любить» надмірну кількість кальцію), а віддавати перевагу іншим культурам;
- сидерати з вузьким співвідношенням С:N у вегетативній масі (ріпак, гірчиця, редька) можуть знижувати вміст гумусу в ґрунті, тому до заробки цих культур варто додавати внесення +10 т/га підстилкового гною або залишеної в полі соломи;
- заробляти масу сидератів варто не глибше 15 см — ефект мульчі і інтенсивна мінералізація решток.
Нагадаємо, в Мінагрополітики відмітили, що рекордні ціни на азотні добрива вплинуть на сівозміну в наступному сезоні.