Дізнавайтесь першими найсвіжіші агрономічні новини України на нашій сторінці в Facebook, Telegram, а також підписуйтесь на Instagram СуперАгронома.
Який вид проміжних культур вибрати — поради польських фахівців
Рекордно високі ціни на добрива спонукають до пошуку альтернативних джерел поживних речовин для рослин. Одним із рішень є проміжні культури, які не лише забезпечують цінні макро- та мікроелементи, а й збагачують ґрунт органікою і захищають його від ерозії та випаровування. Який вид вибрати? Які переваги проміжних культур?
Основна роль проміжних культур полягає в тому, щоб збирати поживні речовини з глибших шарів ґрунту, де вони недоступні для більшості культур, а потім накопичувати у вигляді органічної речовини в поверхневому шарі. Водночас рослинний покрив захищає ґрунт від водної та вітрової ерозії, а також від надмірного випаровування. Крім того, бобові, дуже популярні як проміжні культури, фіксують атмосферний азот.
Значення проміжних культур як добрив
Якщо використання проміжних культур має на меті зменшити споживання мінеральних добрив, найважливішим параметром є фактична кількість поживних речовин, які вони залишають для наступної культури. Механізм дії в цьому випадку різноманітний. Деякі рослини фіксують атмосферний азот, інші витягують поживні речовини з глибших шарів ґрунту на поверхню. Інша група рослин обмежує вимивання попередньо накопичених у ґрунті макро- та мікроелементів, які були би втрачені без рослинного покриву. Вважається, що добре розвинуті проміжні культури здатні замінити 8-20 т/га гною залежно від виду висіяних рослин і рівня їх розвитку.
Важливість різноманіття покривних культур. Результати досліджень (американський досвід)
На додаток до згаданих функцій живлення, проміжні культури захищають ґрунт від ерозії, зменшують випаровування, уповільнюють мінералізацію гумусу або пригнічують розвиток бур’янів, що особливо важливо, якщо проміжок часу між збиранням однієї культури та сівби наступної становить декілька місяців. Змішані з ґрунтом вони доповнюють ресурси органічної речовини, а залишаючись на поверхні у вигляді мульчі в разі стрічкового обробітку ґрунту, вони захищають від ерозії та висушування поверхню ґрунту між рядами наступної культури.
Деякі проміжні культури мають фітосанітарні властивості. Наприклад, фацелія сприяє розвитку корисних грибів Trichoderma, а редька, гірчиця чи овес ефективно зменшують популяції нематод, небезпечних для коренеплодів. Крім того, у тваринницьких господарствах зелена маса проміжних культур може становити резерв кормових потужностей.
Недоліки проміжних культур
Головне питання, яке ставлять противники проміжних культур, — ризик створення сприятливих умов для розвитку шкідників, які згодом можуть атакувати наступну культуру. Крім того, у падалиці ріпаку можуть поширюватися такі захворювання, як кила, якщо проміжну культуру було посіяно до забирання падалиці.
З цих причин надзвичайно важливо ретельно вибирати види, які висіваються як проміжні культури. Передусім не варто вибирати ті, що споріднені рослинам, які вирощуються в основній культурі. Тобто, наприклад, гірчиця не повинна бути проміжною культурою на ділянках, де вирощують ріпак, а суміші з житом не повинні ставитися як проміжні культури в зерновій сівозміні.
Вибір однокомпонентних проміжних культур
Усе мистецтво вирощування проміжних культур полягає у виборі правильних рослин для вашого ґрунту, погодних умов або культур, які вирощуються як основні. Недотримання правил або вибір не кращого, а часто просто найдешевшого насіння, може призвести щонайменше до непотрібних витрат, а в гіршому випадку — до довгострокових наслідків і необхідності реорганізації сівозміни на певній площі. Як, наприклад, згадане вище поширення кили капусти в разі висіву насіння гірчиці на місці, де в сівозміні зустрічається ріпак.
Гірчиця або фацелія підходять для всіх типів ґрунтів, але не для всіх сівозмін. Фацелія, серадела (однорічна кормова рослина родини бобових), люпин, жито та соняшник мають більшу толерантність до нестачі води та бідніших ґрунтів. У свою чергу, горох та біб краще висівати на компактних та добре зволожених ґрунтах, що дасть змогу краще використати потенціал цих більш вибагливих видів.
Слід мати на увазі, що наведені нижче значення удобрення окремих видів є орієнтовними і залежать від багатьох факторів, а спосіб накопичення окремих макро- і мікроелементів різний, як і їх доступність для наступних рослин.
Найдешевшою проміжною культурою вважається гірчиця. Цей популярний вид найкраще сіяти в нормі 15 кг/га. Добре розвинене насіння гірчиці дає 80 кг/га N, 30 кг/га P2O5 і 120 кг/га K2O.
Люпин також популярна проміжна культура. Він дає можливість отримати близько 200 кг/га N, 30 кг/га P2O5 і 100 кг/га K2O.
Біб теж можна висівати як проміжну культуру. Через велике та важке насіння його висівають у нормі близько 200 кг/га. Боби виробляють 120 кг/га N, 40 кг/га P2O5 і 130 кг/га K2O.
Горох також може бути цінною проміжною культурою. Оптимальна норма висіву — 150 кг/га. Горох дає 100 кг/га N, 35 кг/га P2O5 і 100 кг/га K2O.
Фацелію також культивують як проміжну культуру. Для цього її висівають у нормі 10 кг/га. Фацелія виробляє 65 кг/га N, 40 кг/га P2O5 і 150 кг/га K2O.
Ще один вид, який вирощують для проміжних культур, — редька олійна. Її висівають у нормі 25 кг/га. Редька дає врожайність 85 кг/га N, 60 кг/га P2O5 і 160 кг/га K2O.
Суміші проміжних культур
Проміжні культури часто вирощують у сумішах 2-4 видів. Такі суміші зазвичай доступні в готовому вигляді, але їх можуть створювати й фермери самостійно з наявних компонентів і з урахуванням власних потреб. Використання більш ніж одного виду знижує ризик втрати врожаю. Така суміш може складатися з видів, стійких до суворих умов, та інших видів з вищою цінністю як добрив — якщо навіть внесення елементів буде не таким вже й великим, все одно ґрунт буде покритий іншим видом, що зменшить ерозію та поширення бур'янів.
Дані про цінність сумішей для удобрення отримано від виробників або дистриб’юторів готових сумішей.
Наприклад, популярна суміш гірчиці і фацелії. Компоненти, змішані у співвідношенні 2:1, висівають у нормі 15 кг/га. Гірчично-фацелієва суміш здатна забезпечити 160 кг/га N, 90 кг/га P2O5 і 280 кг/га K2O.
Також на ринку є суміші серадели та фацелії 6:1. Норма її висіву 35 кг/га. Така суміш здатна винести 105 кг/га N, 45 кг/га P2O5 і 150 кг/га K2O.
Також рекомендується суміш гороху і соняшнику у співвідношенні 10:1 з розрахунку 150 кг/га. Горохово-соняшникова суміш здатна забезпечити 160 кг/га N, 55 кг/га P2O5 і 150 кг/га K2O.
У свою чергу суміш люпину з серадалою рекомендується в пропорції 4:1, норма висіву 150 кг/га. Така суміш здатна забезпечити 230 кг/га N, 50 кг/га P2O5 і 160 кг/га K2O.
Також цікавою пропозицією може стати суміш буркуна і фацелії. Компоненти, змішані в пропорції 3:1, висівають по 20 кг/га. Вона здатна забезпечити 160 кг/га N, 70 кг/га P2O5 і 250 кг/га K2O.
Суміш не тільки для удобрення, а й із фітосанітарною дією — люпин з вівсом у співвідношенні 1:1. Повна норма висіву 200 кг/га здатна забезпечити 190 кг/га N, 70 кг/га P2O5 і 240 кг/га K2O.
Ще один варіант, який варто розглянути, це 3-компонентні суміші, такі як гречка, буркун і льон олійний в пропорції 3:2:2. Норма її висіву 35 кг/га. Така суміш здатна доставити 130 кг/га N, 60 кг/га P2O5 і 200 кг/га K2O.
Іншим прикладом 3-компонентної суміші є гірчиця, редька і фацелія. Компоненти, змішані в пропорції 2:2:1, висівають у нормі 25 кг/га. Така суміш здатна забезпечити 200 кг/га N, 115 кг/га P2O5 і 350 кг/га K2O.
Джерело: Gieldarolna.pl
Переклад: Алла Гусарова, 2022
Читати також: Родючість ґрунту: повернути втрачений потенціал