Жнива озимих — це тільки початок: як жнивують та зберігають зерно в Контінентал Фармерз Груп?

На Тернопільщину після повномасштабного вторгнення росії ми дісталися вперше. Дорогою нас вітали поля сої, подекуди кукурудзи та соняшнику, соняшнику й соняшнику. Соняшнику, маємо сказати, у західній частині цьогоріч ого-го скільки! Не інакше, як він тепер став царем полів. Ще повсюди зустрічається озимий ріпак. Є він і в «Контінентал» і його вже збирають. 

Коли ми прибули на поле пшениці, комбайни вже працювали. Щоб наблизитися до зернової, ми крокували стернею метрів п’ятдесят. Комбайнери вже відпрацювали цю ділянку.

Комбайни в полі, жнива тривають

«Вологість, що треба! 14%, 14,3%!», — кажуть фахівці.

Після цього задоволено поглядають на те, як відвантажується збіжжя з комбайна до бункера-перевантажувача. І все це без зупинки комбайна. Процес безперервний і дуже гарний. 

«Цього року наша команда зробила усе, щоб розпочати збиральну кампанію відповідно до термінів, — зазначив Генеральний директор «Контінентал Фармерз Груп» Георг фон Нолкен. — Перебігом жнив ми загалом задоволені. Попередні прогнози дозволяють стверджувати, що цьогорічна урожайність культур буде не меншою за планові показники».

Варто сказати, що «Контінентал Фармерз Груп» має в обробітку близько 200 тис. га землі, на якій вирощують зернові і технічні культури. Базовою культурою є озима пшениця. У структурі посівів вона займає близько 40 тис. га, відмічає операційний директор компанії Віталій Ставнічук.

«Також мали цьогоріч озимого ячменю близько 12 тис. га, вже зібрали. Вирощуємо озимий ріпак, соняшник, кукурудзу і сою. Під озимий ріпак було відведено 34,6 тис. га. Вся продукція реалізується, крім того й та, яка іде натуральною оплатою наших пайовиків. Наша схема — реалізація світовими трейдерами», — ділиться Віталій Ставнічук.

Обмолот озимого ячменю з площі 11,4 тис. га в компанії завершили з урожайністю на рівні 6,37 т/га, якою безперечно задоволені. Задоволені і пшеницею, залікова врожайність якої виправдала всі очікування — 7,4 т/га.

Подивитися на процес жнив ми мали можливість не лише споглядаючи з поля. Контінентал люб’язно запросив нас покататися в самому комбайні і побачити все очима комбайнера через широчезне вигнуте панорамне скло роторного New Holland CR 8.90. Підлога кабіни розташована до переднього лобового скла так, що можна побачити як працюють ножі жатки.

У кабіні нас зустрів оператор Валентин. Повідомивши диспетчеру про готовність продовжити, він опустив жатку і ми рушили збирати озиму, працюючи на висоті зрізу 10-12 см.

У ході розмови Валентин розповів, що за покликанням він священик, але дуже любить сільське господарство і комбайни. Власне, як і ми! Він має ділянку землі, де вирощує зернові і мріє про власний комбайн. Ми поцікавилися, наскільки продуктивно працювати такою машиною з 9-метровою жаткою. 

«Працювати одне задоволення, комбайн сучасний, потужний. Це зовсім інший рівень порівняно до того, як було 20-30 років тому. За день я виробляю 20 га. Можна було б і більше, але під час комендантської години працювати нам не дозволено, то ми жнивуємо до дев’ятої», — каже він.

Крім цього комбайна в полі працювали ще троє його братів цієї ж серії та Claas Lexion. За обсягу поля 91 га, вони закінчать молотити перш, ніж сонце зайде за обрій.

Загалом же за першу хвилю жнив у компанії розраховують зібрати врожай з площі 86,2 тис. га. На врожайність, як вище зазначив Георг фон Нолкен, сподіваються хорошу. Адже для цього в Контінентал ретельно підбирають сорти і технології вирощування. 

«Підвищується рівень нашої технології і ми спостерігаємо невелике підвищення врожайності. Роки різняться, тому ми прагнемо стабільності з поступовим зростанням, вдосконалюємо технологію, застосовуємо нові ТМЦ, впроваджуємо гібриди з високим потенціалом, зокрема, стійкістю до посухи, що зараз актуально, — додає Віталій Ставнічук. — Якщо взяти по ячменю цей рік і минулий, то ми 6,20-6,37 т/га ми отримали у цьогорічних складних погодних умовах. Тут на Тернопільщині було сухо, в деяких районах 20 мм вологи, в інших 50 або 70, що дуже мало і нетипово для нашого регіону. І навіть в таких умовах нам вдалося підвищити врожайність, що я пов’язую з технологією вирощування» 

Досить високий стабільний врожай цьогоріч Віталій Ставнічук відмітив у озимого ріпаку, але подробицями обіцяв поділитися пізніше. У виборі гібридів ріпаку фахівці компанії віддають перевагу Lembke, відштовхуються від періоду сівби та дозрівання. Цьогоріч, наприклад, сівба озимого ріпаку в Контінентал тривала 20 діб. Віталій Ставнічук говорить, що таким чином в компанії розділяють ризики щодо виробника і умов вирощування, які можуть скластися.

Щодо сортів озимої пшениці, то перевага віддається теж іноземній селекції, зокрема Limagrain. Вони, з досвіду фахівців компанії, краще реалізують свій генетичний потенціал в умовах зазвичай добре зволоженої Тернопільщини та, відповідно, забезпечують кращі врожаї. А ось в більш сухих районах Буковини виграють сорти вітчизняної селекції, каже Віталій Ставнічук. Зокрема, сорти Інституту фізіології і генетики.

Гібриди кукурудзи і соняшнику сіють Pioneer, Monsanto, Syngenta.

Підтримайте наші агромедіа

Будь-яка сума допоможе працювати на інформаційному аграрному фронті для вас

Зберігання зерна: що в елеватори, що в рукави

«Зібраний урожай відвантажуємо на свої елеваторні потужності загальною місткістю більш ніж 500 тис. т. Також цього сезону ми передбачили додаткове місце для зберігання врожаю та придбали полімерні рукави», — поділився Віталій Ставнічук.

Генеральний директор Георг фон Нолкен наголосив на можливості зберігання близько 30% урожаю у полімерних рукавах. У свою чергу Віталій Ставнічук зазначив, що цей варіант передбачається на випадок збоїв у реалізації і розрахований на зерно пізніх культур, зокрема, кукурудзи і, можливо, частково пшениці.

«Пшениця на виході суха, а тому зберігання таким способом доцільне. Для довгострокового зберігання понад рік ми можемо використовувати такі рукави», — пояснив він.

Досвід зберігання зерна у полімерних рукавах у Контінентал мають. Зокрема, в 2021 році практика показала, що цей спосіб не складний і, що головніше, — надійний. В компанії практикували зберігання кукурудзи з вологістю 24-27% для подальшої переробки на термін до трьох місяців без погіршення якості. 

Наступною локацією, яку ми відвідали став елеватор, що знаходиться неподалік від поля. Як пояснили працівники, елеватор дзеркальний, тобто однаково побудований з двох сторін, лінійного типу. Потужність — 106 тис. т. 

Ми зайшли до серця елеватора — операторської кімнати, де зустрілися з оператором Володимиром Смачилом. Саме звідси відбувається керування всіма лініями: куди прямує зерно, як швидко воно рухається і який тонаж.

«Сьогодні приймаємо пшеницю і ріпак, — каже Володимир Смачило. — Дивимося на вологість зерна і далі приймаємо рішення, куди його вивантажувати. Загалом приймаємо зернові, кукурудзу, соняшник, ріпак»

Одноразове зберігання на елеваторі близько 500 тис. т. Є дві лінії автоприймання зерна та дві з/д приймання. Залізничне наразі не функціонує, зважаючи на обставини воєнного стану, зокрема, підвищення тарифів на з/д перевезення. Для збереження обсягів відвантаження в компанії збільшили частку автоперевезення частково власним парком і найманим. 

Вирощування борщу для ЗСУ — соціальний проєкт компанії

Наступною нашою локацією після елеватора став «Розумний город», яким опікуються (!) діти. Таке незвичайне дитяче хобі «Контінентал Фармерз Груп» підтримує у рамках свого соціального навчального проєкту, організованого в 2020 році для молоді з сільської місцевості в громадах присутності компанії з метою просвітництва у питаннях сільського господарства.

На подвір’ї нас зустріли двоє юнаків — учасники проєкту Юрій і Тарас, а також Василь Капустинський, який є провідним менеджером соціально-інвестиційного відділу компанії та власне куратором. 

Він відмітив, що натхнення для започаткування «Розумного городу» в компанії черпали з історії Галичини, адже подібні проєкти існували ще в 30-х роках минулого століття. 

«Наприкінці XIX ст. ще за часів Австрії розпочало свою діяльність товариство «Сільський господар», яке працювало з перервами між війнами. У 1932 році був започаткований проєкт «Хліборобський вишкіл молоді». В ті часи спілка агрономів і кооперативний рух цілої Галичини опікувалися розвитком цього проєкту і просвітництвом серед молоді. Такі тренінги і вишколи з агрономії були досить популярними. На Галичині було створено понад 550 гуртків, ціла організація налічувала понад 10 тис. учасників, серед яких були як юнаки, так і дівчата», — каже Василь Капустинський.

Спершу ключовим завданням було продемонструвати наскільки ефективно дитина, яка має мінімальні початкові ресурси, може реалізувати свій потенціал і свою маленьку ділянку. Наприклад, минулого року учаснику з Шумщини, який на 2 сотках землі вирощував високомаржинальні лікарські рослини, вдалося заробити більше, ніж його батькам за овочі. 

Цього року проєкт особливий, кажуть в компанії, адже діти вирощують овочі борщового набору, які потім будуть перероблені на сухий борщ та доставлені на фронт українським воїнам. 

«В умовах війни ми даємо можливість молоді долучитися до перемоги і виростити продукцію для наших воїнів. Для цього ми дали три типи насіння: квасолі виткої від корпоративу «Стрийський Ясь», яка буде використана для м’ясних тушівок. Зі своєї сторони ми дали насіння овочів борщового набору як буряк столовий, морква, цибуля, капуста, які будуть перероблені на сухий борщ для наших воїнів», — додав куратор проєкту.

У співпраці з місцевими аграрно-дорадчими службами Контінентал забезпечив проєкт насінням, добривами і ЗЗР. Також технологічним супроводом, консультаціями і, спільно з партнерами проєкту, гарантує збут продукції. Створити готову продукцію компанії допоможуть підприємства «Стрийський Ясь» та Тернопільське кооперативне об’єднання «Файні ґазди».

Вирощування мальви мавританської

Мальва мавританська і нагідки лікарські — це не тільки високомаржинальні лікарські рослини, а й патріотичний чай «Слава Україні».

«Родзинка проєкту — патріотичний чай «Слава Україні», для якого хлопці вирощують мальву мавританську і нагідки. При заварюванні такого чаю мальва мавританська дає характерний синій колір, а нагідки — насичено жовті. Мальва мавританська — одна з небагатьох культур в світі, яка дає колір нашого стягу. Вже отримуємо відгуки від наших воїнів, які оцінили чай і дякують. Це має підносити бойовий дух і нам приємно долучатися і наближати нашу перемогу», — пояснив Василь Капустинський.

Згідно технологічної карти, щоб обробляти 1 га мальви мавританської потрібно 45 людей. Мальву потрібно обривати щодня і через день нагідки. Зважаючи на це, на ділянці працює двоє юнаків.

Учасник проєкту Юрій розповів, що навчається в сьомому класі та змалечку має хист до сільського господарства. Про проєкт дізнався під час презентації в школі. 

«Спочатку я думав, що квітки легко збирати, але потрібно ще й доглядати посів від бур’янів, — відверто говорить хлопець. — Збираю квітки мальви мавританської два рази на день, деколи 3-4. Потім ми переносимо їх на горище, де є спеціальні сітки для сушіння»

Боротьба з бур’янами добряче загартувала хлопців. А бажання працювати продуктивніше спонукало Юрія придумати для зручності спеціальний пояс, на який можна чіпляти відра, щоб мати можливість збирати квітки двома руками, говорить він. 

Важливо, що в цьому проєкті цьогоріч взяло участь понад 150 дітей з Тернопільщини, Львівщини, Хмельниччини та Івано-Франківщини! Можливо хтось з цих дітей у майбутньому вирішить стати агрономом. Як знати! А можливо вибере для себе щось інше. Але в будь-якому випадку цей досвід допоможе дітям зрозуміти цінність галузі агро та аграріїв для України і цілого світу. 

А поки по гарячим слідам писали цей репортаж, у «Контінентал Фармерз Груп» вже стартувала сівба озимих культур під урожай 2023 року! Озимі в компанії заплановано розмістити на площі 93,7 тис. га, де 42,3 тис. га відведуть під пшеницю, 16,1 тис. га — під ячмінь, 35,2 тис. га — під ріпак.

© Меланія Несмачна, SuperAgronom.com

Ми у Telegram

Тримай руку на пульсі важливих агрономічних новин та подій