Озимі та ярі культури 2020 в Запорізькій та Одеській областях
Перша АгроЕкспедиція цього року стала ну дуже не типовою. Замість того, щоб проводити час з агрономами в полях, команда агроекспедиторів працює дистанційно — карантин по країні.
Незважаючи на умови, що склались, ми намагаємося бути в курсі того, як проходить посівна і вам, наші читачі, розкажемо. Відкриватимуть сезон цього року Одеська та Запорізька області.
Посівна на Запоріжжі
Початок сезону в ТОВ «Агрофірма Ольвія»
Анатолій Тиховод, директор підприємства, що в Запорізькій області, розповів, з яких складнощів почався цьогорічний сезон.
Коротко розкажемо, що це за підприємство. ТОВ «Агрофірма Ольвія» займається вирощуванням зернових та олійних культур на площах близько 3 тис. га. Сівозміна господарства є досить широкою, що сьогодні нетипово. Зосереджуються тут на вирощуванні озимої зернової групи, але до сівозміни також входять ріпак, соняшник, нут, горох, просо, гірчиця, льон. Кукурудзу в цьому господарстві не сіють, адже погодні умови Півдня України не дозволяють.
«У ще одному нашому господарстві, що розташоване в іншому районі, є зрошення, то там можемо дозволити собі вирощувати й кукурудзу. В цьому році під зрошенням там озимий ріпак. То стан посівів чудовий, не доведеться нічого пересівати, але таких площ небагато», — розповів Анатолій Тиховод.
Сезон озимих в господарстві, як і здебільшого по країні, розпочався складно. Сівба в сухий ґрунт, відсутність дощів до грудня, сходи в січні — і це тільки початок, що стосувався озимих зернових. Щодо ріпаку, то на деяких площах сходи отримали у серпні, але через аномальну спеку наприкінці серпня велика кількість сходів позасихала, а ті, що залишилися, виявилися зрідженими.
«Ріпак висихав цілими полями. Потім були якісь маленькі непродуктивні дощики, вони трошки підтримали культуру. Загалом ріпак залишили на всій площі, але навесні, коли почалися морози наприкінці березня — на початку квітня, ми його вже передискували більше 300 га. Всього ріпаку було 700 га, тож половину вже передискували. Від цих морозів також постраждали посіви озимого ячменю і пшениці. Ярий ячмінь в цьому році ми рано посіяли, тому що зима була тепла, а весна думали, що рання. Ґрунт визрів, сіяли на початку березня. Ті морози на межі березня-квітня добряче прихватили ярий ячмінь. Одним словом, ситуація дуже складна», — розповів Анатолій Тиховод.
Пересівати ріпак планують соняшником, від якого збирались поступово відмовлятись, та своєю страховою культурою — просом.
Після попередника обробили ґрунт дискаторами. Внесли з посівом по 70-80 кг/га нітроамофоски. На різних площах були різні добрива. Взимку, коли отримали сходи, а саме в лютому перед березнем, підживили від 150 до 250 кг/га аміачної селітри. По листу планували ще підкормити, але морози не давали працювати, тому що рослини були в стані стресу. І фунгіцидна, і гербіцидна обробки озимих зернових затягуються. Щодо ріпаку, то він отримав теж при сівбі стартові добрива, потім дали 250-350 кг/га селітри аміачної.
Читати по темі: Інсектицидний захист озимого ріпаку. Інсектицид VS шкідник
Ріпак обробляли препаратами, які стимулюють розвиток бокових пагонів.
«На посівах ріпаку зустрічали пильщиків, прихованохоботників, тому захищали і з осені, і навесні. До морозів обробили ріпак і стимулятором росту, і фунгіцидом, й інсектицидом, відповідно. Витрати вийшли колосальні, а тепер передисковуємо...», — каже директор.
На сьогодні запаси вологи у ґрунті мінімальні. І якщо наприкінці квітня — на початку травня не буде дощів, то, за словами керівника підприємства, навіть на середній врожай розраховувати не варто. Кількість опадів щорічно варіює від 150 мм до 350 мм. Лише раз за 20 років було 500 мм. Бездощовий період буває 3-4 та навіть 5 місяців. «Олії у вогонь підливають» також сильні вітри — 15-25 м/с. В цьому році була пилова буря нетипового сизого кольору протягом двох діб.
Ротація культур в Ristone Holdings
Компанія Ristone Holdings, підприємство з великим земельним банком, що не звикли вирощувати обмежений перелік культур. Тут вирощують пшеницю, соняшник, кукурудзу, цукровий буряк, сою, ріпак, картоплю, цибулю і навіть гриби.
Озима пшениця відбирає у соняшника пальму першості на Півдні як основна культура. У Ristone Holdings також сіють здебільшого її. Із 1200 га посівних площ 40% займає озима пшениця. Інші площі поділені зазвичай між ріпаком та ячменем. Але ротації у сівозміні й тут ситуація тепер не рідкісна. Через те, що осінь була суха, основну частину ріпаку посіяти просто не встигли. У нинішньому сезоні його замінить кукурудза.
Через весняні морози сівба соняшнику почалась пізніше, ніж звичайно. Тільки в третій декаді квітня стали сіяти.
«Усі пестицидні обробки також зміщуються приблизно на тиждень. Морози, що не закінчуються, не дають обробити посіви», — Віталій Бровенко, головний агроном Ristone Holdings.
З осені, встигли спіймати вологу і підживити посіви. Внесли нітроамофоску 16:16:16 — 150 кг/га, потім провели культивацію і посіяли. Внесли також ґрунтові гербіциди і на тому поки обробки завершились.
Весняний сезон у LANDFORT
Посівні площі компанії розташовуються у кількох областях країни, сьогодні ж нас цікавить саме Запорізька область. Тут обробляють 32 тис. га. Озимі зернові культури на площах підприємства займають близько 60%; технічна група, а саме ріпак і соняшник, — 25-27%; 10-15% припадає на нішеві культури.
«У зв'язку зі зміною клімату в останні роки в тих регіонах, де ми працюємо, переглядаємо сівозміну на предмет збільшення площ під нішевими культурами. Ми вчимося заново відтворювати просо — в цьому році ми ввели його в сівозміну. Два сезони тому ми ввели гарбуз голонасінний австрійської селекції, яка користується попитом на експорт, йде на кондитерські, парфумерні цілі, на виробництво олії гарбузової», — розповів Євген Боговін, генеральний директор підприємства.
Осіння посівна тут також супроводжувалась нестачею вологи, але, за словами Євгена Боговіна, намагаються зберігати дорогоцінну вологу вже після збирання зернових, за допомогою технологічних методів обробітку ґрунту. Закриття вологи — першочергове завдання.
Було посіяно 5 тис. га озимого ріпаку, який добре перезимував, вийшов із зими сильним і розвиненим. Культуру двічі підживили, але потім прийшли морози.
«Ще 2 тижні тому ми рапортували, що немає загибелі. Хоча мороз дуже сильно вплинув на здоров'я цієї культури. А що буде після тих заморозків, які були сьогодні і прогнозуються ще на 2 ночі, — дуже важко сказати, адже 50% ріпаку вже у фазі цвітіння. Він скинув всю листову частину, але самі стебла, точка росту залишилася жива», — зауважив керівник підприємства.
Що стосується озимої пшениці, то сходи отримали нормальні, перезимували вони також добре і наразі культура розвивається добре. Але, якщо максимум через 10 днів вологи не додасться, можуть початись проблеми.
Під дану культуру проводять мінімальний обробіток ґрунту, після збирання соняшнику проходять дискаторами, додають 100 кг/га сульфату амонію. Під посів вносять 100 кг/га суперфосфату. Уже навесні підживили КАСом із додаванням сірки у нормі 150 л/га. Після чого ще додали селітри у нормі 150 кг/га.
На площі 2 тис. га посіяли горох. Рослини наразі почуваются добре, розвиваються. Те ж саме з ярим ячменем. Просо ще не сіяли, остерігаються морозів, тому планують розпочати сівбу на початку травня. Наразі ж триває посівна соняшнику, під нього відведено близько 14 тис. га, у деяких районах вже навіть встигли отримати сходи, адже волога для його розвитку поки є.
Посівна на Одещині
Дефіцит вологи в «Торговий дім «Агромир»
Землі цього підприємства розташовуються в кількох регіонах і в кожному з них підібрана своя сівозміна. Так, в Одеській області вирощують пшеницю, ріпак та соняшник, так само на Херсонщині, а на Вінниччині додали ще кукурудзу.
«На посівних площах Одещини (тут маємо 3,6 тис. га), 2170-2200 га займає озима пшениця, близько 600 га буде соняшнику, трохи відведено під люцерну. Було засіяно з осені 1200 га ріпаку, але 400 га довелось пересівати. Загалом, грубо кажучи, піде 50% ріпаку та 30% пшениці», — розповів Георгій Феодоріді, засновник «Торговий дім «Агромир».
Посівна озимих розпочалась 10 серпня одразу після дощу, потім, через нестачу вологи зупинились. Але оскільки наступні дощі пішли аж в грудні, на початку жовтня мусили сіяти пшеницю в сухий ґрунт.
Поки жодні обробки не проводять, бо нічні морози не відступають.
Знищені посухою та морозами ріпаки в ТОВ «Колос»
Із серйозними втратами посівів зіштовхнулись і в цьому підприємстві. Нестача вологи і сильні морози знищили велику кількість озимини.
Посіяні з осені зернові — 1 тис. га пшениці, 800 га ячменю — за словами директора, на межі зникнення, ріпаку вже немає взагалі. Щось не зійшло з осені, а те, що лишилось, добили морози.
Навесні посіяли 200 га гороху, 60 га ячменю ярового і 300 га соняшнику. Хоча планували сіяти 700 га. Відмовились від цього через дефіцит вологи.
«На площах, де застосовуємо strip-till, посіви на початку весни мали кращий вигляд, аніж там, де робили глибоке рихлення. Але коли вдарили морози, то жодна технологія не допомогла», — зауважив Юрій Яловчук, директор підприємства.
Під культури з осені вносили амофос, селітру (120 кг/га + 80 кг/га), КАС і мікродобрива Yara Mila, але також в умовах цього року інтенсивне живлення культурам не допомогло. Погода внесла свої корективи.
Читати по темі: Погода та незгоди не завадять посівній 2020. Новини з полів
У березні пшеницю обробили гербіцидами, але інший захист проводити не стали, вважають, що додаткові витрати є недоцільними, враховуючи складні погодні умови.
Ситуація на Півдні України наразі близиться до критичної, всі чекають, коли відступлять нічні приморозки і піде хоч один продуктивний дощ. У наших силах тільки побажати аграріям, щоб погода була поблажливою і вдалось отримати врожаї.
Так, аграріям доводиться лише бідкатись та розводити руками. Бо проти таких погодних негараздів вони фактично безсилі. Ситуація складна в багатьох районах Одещини.
Сергій Килинич, головний агроном ДПДГ ім. Суворова, що в Роздільняньскому районі, зазначає, що посіви озимого ячменю в господарстві практично загинули. Озима пшениця ще тримається, але якщо найближчим часом не буде опадів, і в неї надії на виживання мінімальні. Обіцяли хоч якісь дощі на Великдень, але прогнози не справдилися. Тепер обіцяють на наступні вихідні – місцеві аграрії чекають із завмиранням серця. Окрім посухи, дошкуляють і весняні приморозки. За словами пана Сергія, у березні-квітні періодично зниження температури доходило до -7-9 0С. Доводилось вносити амінокислоти на ту ж пшеницю від стресу. Тільки відійшла, як посилилась посуха. З ярими теж непросто. В господарстві вже посіяли соняшник, але сходів так і нема…
Переміщуємось північніше, до центру нашої країни. Завтра дізнаємось, які особливості супроводжують цього року аграріїв Черкащини та Полтавщини.
Думка редакції SuperAgronom.com може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не несе відповідальності за достовірність і тлумачення наведеної інформації і виконує роль виключно носія.