Експерименти з удобренням, нішеві культури в сівозмінах, диверсифікація бізнесу та інші лайфхаки виживання аграріїв Полісся
В Лісостепу аграрії розкошують на родючих ґрунтах, тоді як аграріям Степу і Полісся доводиться викручуватися. Особливо це відчутно за несприятливих погодних умов, коли ґрунти не «витягують».
У ході нашої АгроЕкспедиції ми разом з експертами компаній BASF і Crédit Agricole Bank відвідали господарства Чернігівської області «Червоний маяк» і ПСП «Сновський». Ці підприємства — яскраві приклади господарювання у чернігівському поліссі, де піщані ґрунти, а ґрунтові води настільки близько, що затопленість полів — не випадок, а закономірність, яка може відтягнути посівну на пізні строки. Проблема нестачі працівників тут відчутніша, ніж в більшості областей. На додачу тривала посуха спричинила пізнім культурам стрес. Особливо дісталося соняшнику.
«В тих господарствах, які посіяли соняшник рано, період цвітіння припав на дуже високі температури липня, і це може вплинути на його запилення. Як погода відобразиться на наливі зернини — побачимо згодом. У того, хто посіяв трохи пізніше, тільки починається цвітіння. Але в них затянуться строки збирання. Оскільки в нас, на Чернігівщині, соняшник є зазвичай попередником під озиму пшеницю, строки її посіву теж змістяться. Буде залежати від власника господарства, які він підбере технології використання протруйника, стимулянтів росту, щоб прискорити сходи», — розповів Володимир Кальмуцький менеджер зі збуту компанії BASF у Чернігівському регіоні.
Читати попередні матеріали АгроЕкспедиція 2024:
- Миколаївщина — від спеки рятує ноутіл та нішеві, Кіровоградщина — час переймати досвід південних областей
- Приморозки, вітри та спека. Яким був агросезон 2024 на Хмельниччині та Тернопільщині
- Чим далі в Полісся, тим різноманітніші сівозміни. АгроЕкспедиція 2024 в Київській та Житомирській областях
- Несформовані качани, абортація бобів, соняшник вистояв. Який агросезон 2024 у центральних областях
- Заморозки та бобри, no-till та сидерати: як працюють аграрії Прикарпаття та Львівщини
Тенденції сезону-2024 у Чернігівській області
- Весняна посівна відбулася на 3 тижні пізніше через розливи рік і підняття ґрунтових вод.
- Весна з приморозками частково вплинула на абортацію квіток ріпаку, що в свою чергу трішки знизило врожайність. Але не критично.
- Спека і ґрунтова посуха не оминула Чернігівщину. Температура ґрунту сягала до 70°С. Втім, пізні культури почувають себе краще, ніж у центральних і південних областях України. Кукурудза менше постраждала (подекуди присутнє недозапилення і череззерниця), соняшник подекуди скинув кошики.
- За інформацією облдержадміністрації, рівень урожайності озимого ріпаку на Чернігівщині в середньому сягає 3 т/га, ячменю — 3,7 т/га.
- На Чернігівщині подекуди фіксують появу ваточника сирійського. Вовчок та діабротика сюди не дісталися.
«Червоний маяк»: п’ять напрямків аграрного бізнесу і нішеві культури у 8-пільній сівозміні
За 30 км від північно-східного кордону України знаходиться господарство «Червоний маяк», створене Олександром Левицьким. Тут починали з 2 тис. га землі, а тепер обробляють 18 тис. га. Крім рослинництва мають ще чотири напрямки: молочнотоварні ферми, рибне господарство, ліс і пасіку.
Основні культури, які вирощують у «Червоний маяк», — пшениця, соняшник і кукурудза. Також є нішеві: пивоварний ячмінь, горох, гречка, жито, овес, просо, льон, сорго і люпин. Структура посівів така:
- кукурудза — 4,3 тис. га,
- ячмінь пивоварний — 4 тис. га,
- соняшник — 3,8 тис. га,
- озима пшениця — 2 тис. га,
- горох — 600 га,
- гречка — 300 га,
- жито — 240 га,
- овес — 214 га.
«Овес ми спробували в цьому році посіяти 214 га вперше за довгий час. Два сорти Носівської селекційної станції Парламентський і Нептун. Ще не збирали, але розраховуємо на 3,5 т/га. Трохи розбавимо сівозміну, це ж культура нашої зони. А якщо буде рентабельним, то можемо і додавати площі», — розповів Ігор Крисковець.
Через розливи р. Десна цього року залишилися незасіяними 4 тис. га. Так відбувається вже третій сезон. Причина також у розбитих мостах і знищеному окупантами паромі. Аби добратися до частини полів, треба робити крюк 300 км по бездоріжжю.
Ґрунти тут переважно піщані, родючі знаходяться ближче до Мени. Контрастність продуктивності полів можна легко оцінити за урожайністю озимої пшениці. В районі Мени, каже заступник директора з виробництва Ігор Крисковець, збирають 7,6 т/га, а на піщаних полях надіються на трохи більше 5 т/га. Власне тому тут працюють за класикою — навесні проводять глибоке дискування і передпосівний обробіток агрегатом Lemken Rubin, бо піщаний ґрунт ущільнюється швидко як тільки потрапляє волога. А з вологою тут проблем немає. За травень випало тримісячна норма опадів — 120-180 мм.
Наступного року хочуть посіяти 12 гібридів озимого ріпаку Clearfield на площі 1 800 га.
Коли ми прибули, в господарстві жнивували озиму пшеницю і пивоварний ячмінь. Пшеницю збирають третього класу. Щодо урожайності, то сорт Артіст забезпечив 8,8 т/га, КВС Еміль — 8,2 т/га, ЛГ Керамік — 9,5 т/га, Асорі — 8,8 т/га. Залишається незібраною пшениця сортів Соната Полтавська. Очікується перший клас із вмістом клейковини 29%, але жнива покажуть. Також Мескаль, РЖТ Реформ.
Хороший результат господарство отримало на горосі — 4,1 т/га на круг, тоді як у минулому році через відсутність опадів зібрали 1,8 т/га. Натомість минулий рік виявився продуктивним для кукурудзи — зібрали понад 10 т/га, тоді як у цьому сезоні максимум, який очікують отримати, 7 т/га.
На піщаних ґрунтах сіють гібрид ДКС 3730 (ФАО 280), на родючих ґрунтах у Менському районі — ДКС 3972 (ФАО 300) і ДКС 3969 (ФАО 310).
«У нас тут теж була спека і повітряна посуха. Нижнє листя на кукурудзі підсохло, а на соняшнику має місце абортація — на бідних ґрунтах через нестачу поживних речовин рослини конкурують між собою і частина просто скидає шапку. Але загалом картина значно оптимістичніша, аніж на півдні і в центрі України», — розповів Ігор Крисковець.
Технологія вирощування соняшнику в «Червоний маяк»
Соняшник в господарстві сіють гібридів НК Неома, НК Конді, пару гібридів селекції Limagrain. Пробують ранні і ультраранні під систему Clearfield для земель за Десною.
На полі 157 га розвивається гібрид Неома висіяний диференційованим способом із середньою густотою 55 тис. нас./га. Під час сівби внесли складне добриво NPK 5:15:30 + бор і сірка, в нормі 125 кг/га.
Попередником було просо, тому першу хвилю падалиці контролювали клетодимом. Гербіцидний захист на основі препаратів з діючими речовинами аклоніфен в нормі 2,5 л/га і пропізахлор, 1,5 л/га. По фунгіцидному захисту перше внесення — тіофанат-метил, тетраконазол, 15 л/га. Друге внесення у фазі початку цвітіння тебуконазол, прохлораз.
Цього року два внесення і надалі є потреба у дворазовому контролі, оскільки є насичення патогенами альтернаріозу, фомозу, пізніше, склеротиніозу, каже Ігор Крисковець.
Загалом в цьому році на соняшнику застосовували чотири системи захисту, щоб дослідити як працюють певні діючі речовини по тих чи інших хворобах. Вносили великими масивами по 1000 га.
Схеми внесення |
Перше внесення у фазі 6-8 пар листків |
Друге внесення перед цвітінням |
Перша схема |
Аканто Плюс®, 0,8 л/га |
Піктор®, 0,5 л/га. |
Друга схема |
Каллатіс (ципроконазол, 80 г/л + азоксистробін, 200 г/л), 0,8 л/га |
Ентагро Дуо®, 0,6 л/га |
Третя схема |
Ямато, 0,5 л/га |
|
Четверта схема |
Фокс, 0,7 л/га |
Пропульс, 0,8 л/га |
«Десь більше було септоріозу, десь альтернаріозу, десь починався вже фомоз. Але всі 4 схеми спрацювали. Тепер подивимось чи не зачепиться склеротинія», — додав Ігор Крисковець.
Умови для пізньої групи складаються в цілому непогані. Втім, «Червоний маяк» турбують інші проблеми як дороговизна логістики і нестача працівників. Якщо скрізь по Україні аграрії скаржаться на нестачу кадрів, то на Чернігівщині ця проблема помножена на три. Близько 30 працівників господарства долучилися до війська. Запросити фахівців з інших областей у ці краї проблематично. У «Червоного Маяка» — два невеликих гуртожитка, де зупиняються працівники, які працюють вахтовим методом, є своя їдальня.
«Ми були під окупацією. Повз нас пройшла колона більше 700 одиниць техніки. Росіяни розстріляли одну машину, начальник охорони встиг вистрибнути. Було багато складнощів, але ми рухаємось далі. У нас чудова команда, прекрасні люди. Стараємось підтримувати їх як можемо», — підсумував Ігор Крисковець.
З огляду на логістичні проблеми, для зберігання зерна використовують рукави. Цього року експериментально взяли в оренду елеватор у Мені, який приводять у порядок. Замовили теплогенератори на пелетах для двох сушарок на 4 і 9 мВт.
Підприємство потроху оновлює техпарк, завдячуючи Credit Agricole Bank, який пішов на поступки, відтермінував платежі і навіть збільшив кредитний ліміт. Так за три роки вдалося купити тягачі, причепи (частково нові, частково б/в).
«З початку повномасштабного вторгнення банк залишається стабільним та надійним партнером для своїх клієнтів, яких всіляко підтримує. Створюємо різноманітні партнерські програми, щоб мати можливість надавати своїм клієнтам фінансування не лише за стандартними банківськими ставками, а й пільгове. Це дозволяє аграріям мати більш дешеві ресурси для поповнення обігового капіталу, придбання агротехніки, сонячних панелей та генераторів, що для сьогоднішніх реалій є надзвичайно важливим. Також Credit Agricole є учасником державних програм, зокрема — 5-7-9. Одна з програм, яку ми пропонуємо аграріям, стосується придбання сонячних панелей. Термін кредитування — до п'яти років, ставка досить конкурентноспроможна, без комісій і прихованих платежів. Якщо клієнт має вільний ліміт по програмі 5-7-9, то це може бути пільгова ставка за цією програмою. Це одна з останніх програм. Всього ж партнерських програм банк пропонує більше 60», — повідомила Віта Винник, менеджер сегменту фінансування малого та середнього бізнесу Credit Agricole Bank у Чернігівській області.
ПСП «Сновський»: Сівозміна, no-till і кілька цікавих систем удобрення для поліських пісків і чорноземів
Дорогою далі ми навідалися до ПСП «Сновський», де нас зустрів директор підприємства Сергій Скоробагатько. Господарюючи на площі 5 тис. га в Корюківському та Менському районах Чернігівщини, він обробляє 4,2 тис. га, інші поля розліснює.
ПСП «Сновський» розвивалося на залишках колишнього колгоспу. Починати все довелося майже з нуля.
«Це була ідея мого батька. Я спочатку був не у захваті, адже ні техніки, нічого майже не лишилося. Але батько сказав: «Синок, ми прийшли на цю землю, а техніку ми купимо». Це були його золоті слова. Йому зараз 77 років, він працює і вирощує баранів», — розповів він.
У структурі посівів домінує кукурудза, якою засіяно 1000 га. Крім неї вирощують:
- 800 га соняшника,
- 620 га озимої пшениці
- 600 га озимого жита,
- 580 га озимого ріпаку,
- 300 га сої
- 300 га люпину.
Директор підприємства прихильник різноманіття у сівозміні і технології no-till, яку вивчав з 2008 року. Каже, обов’язково треба, щоб були присутні культури трьох родин: Злакові, Хрестоцвіті і Бобові. Колеги часто питають його, чому замість люпину не вирощує горох.
«Горох ми тут не виростимо прибутковий, а люпин можемо. Після люпину я сію ріпак напряму. Сіяв колись і після гороху, тому що немає проблеми зі стернею. А ріпак — це азотофільна культура», — обґрунтовує Сергій Скоробогатько.
Таким чином люпин забезпечує і хороший урожай, і є хорошим попередником, який підходить для no-till. Завдяки люпину і сої в сівозміні господарство не застосовує азотне удобрення на старті. Лише те, що отримав ґрунт за рахунок азотфіксації. Єдиний виняток — кукурудза, якій дають стартове азотне живлення, яке закуповують у компанії Binfield.
У живленні увага на кальцій, решту потреб закривають сівозміна, сидерати, компост і бактерії
Власне складні добрива в ПСП «Сновський» не застосовують. Більше акцентують увагу на кальцій і сірку, магній і калій. Наприклад, під ріпак вносили сульфат кальцію.
Зембанк господарства Сергій Скоробогатько поділяє на північ і південь, де 1500 га — піски, а решта чорноземи.
«Північ — це піщані бідні ґрунти. Там я вирощую кукурудзу, сою, соняшник. На умовному «півдні», в Менському районі, ґрунти кращі. Там сію кукурудзу, соняшник, пшеницю і ріпак», — пояснив директор підприємства.
Обробіток ґрунту проводиться без перегортання пласту агрегатом Horsch Tiger з внесенням калію. На бідних ґрунтах — no-till або дискування. Каже, завдяки no-till вологи акумулюється вдвічі більше, ніж там, де обробіток. Також накопичуються корисні організми як черви.
Для збагачення бідних ґрунтів поживними речовинами в господарстві вирощують сидерати і вносять компост, який самі виготовляють з відходів з елеватора. Відходи замочують, щоб бактерії могли рости, потім розстилають, обробляють бактеріальними препаратами Компоназа і Триходерма і кагатують. Минулого року для компосту використовували навіть листя з городу. Двічі за сезон вміст у кагаті перемішують екскаватором. Взимку після нового року вносять на малопродуктивні поля та поля під no-till перед сівбою люпину після жита. Покрити власним компостом вдається близько від 30 до 40 га/сезон.
На більш родючих ґрунтах південної території господарства вносять бактеріальні препарати. Зокрема, під пшеницю Сергій Скоробогатько не дає ні калію, ні фосфору на старті. Тільки підживлення бактеріальними препаратами. У минулому році зробили такий експеримент на соняшнику на пісках і зібрали 2,2 т/га, що з урахуванням типу ґрунту, є хорошим результатом, каже аграрій.
Результати врожайності озимих культур в ПСП «Сновський»
На час нашого прибуття (2 серпня) в ПСП «Сновський» вже зібрали озиме жито. Урожайність після ріпаку раннього посіву отримали 7,2 т/га. Також зібрали озимий ріпак. До слова, культуру сіяли по no-till 24-рядковою сівалкою точного висіву Horsch Maestro на ширину 35 см. Всього було посіяно два гібриди: один імі-стійкий під Нопасаран і ІНВ 1166 КЛ. Урожайність озимого ріпаку від 3 т/га до 4,25 т/га. На одному полі навіть зібрали 5 т/га.
При цьому в господарстві кажуть, що цей рік був гірший для ріпаку, але кращий для пшениці — третій клас, без сажкових зерен, гарна натура. Пшеницю тут тільки почали збирати. В плані — 6 т/га, але сподіваються на 7 т/га.
На полі озимої пшениці безостого сорту Петрос була застосована така технологія захисту:
- У кінець кущення - початок виходу трубку внесений фунгіцид Капало® в нормі 1,3 л/га.
- По вегетації фунгіцид Пріаксор® в нормі 0,4 л/га з інсектицидом.
- Від фузаріозу колоса — Осіріс Стар® в нормі 1,2 л/га.
Заради експерименту в господарстві посіяли поле озимого ріпаку 1 серпня. Вже з’являються сходи. А загалом в цьому році господарство планує сіяти близько 100 га озимого ріпаку після озимої пшениці. Зупинилися на середньо-ранньому гібриді ІНВ 1266 КЛ. Зі слів Сергія Скоробогатька, гібрид має потужний стартовий ріст, гарне гілкування не тільки центрального стебла, а й зі сплячих бруньок.
Як і у колег з «Червоного Маяка», в господарстві насущна потреба у працівниках через війну. Директор господарства каже, що працівників бронюють, але відпускають тих, хто добровільно хоче приєднатися до війська. Додає: добре, що всі живі.
Технікою господарство забезпечене, мають два 300-сильних трактори John Deere 8335R і 155-сильний John Deere 6155M з розкидачем добрив, два самохідних оприскувачі Agrifac Condor, сівалки Horsch та інші агрегати, проводять десикацію дроном, диференціфоване внесення. Наступного року планують придбати RTK-станцію, хочуть працювати по картах. Цьогоріч запустили програму Climate fieldview на комбайни, щоб зробити карти врожайності.
У господарстві нічого не пропадає дарма. Деревину з розліснених ділянок використовують для сушіння зерна. Кілька років тому господарство побудувало власний елеватор і має найбільшу в Європі сушарку Kepler Weber на дровах — велика піч на 7,5 мВт. Ще є маленький теплогенератор на щепі для сушіння соняшника, ріпаку і пшениці.
У підсумку варто сказати, що два представлені господарства мають дещо спільне. І це не лише ґрунти і зона Полісся, в якому вони господарюють. Обидва під час війни продовжують розвиватися. Втім, кожне своїм шляхом. Для «Червоний маяк» це розвиток різних напрямків агробізнесу, а для ПСП «Сновський» — вдосконалення технології вирощування культур шляхом проведення власних досліджень, відпрацювання системи живлення тощо. Але мета у обох господарств одна — досягти стійкості.
©Меланія Несмачна, SuperAgronom.com
Думка редакції SuperAgronom.com може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не несе відповідальності за достовірність і тлумачення наведеної інформації і виконує роль виключно носія.