Чим далі в Полісся, тим різноманітніші сівозміни. АгроЕкспедиція 2024 в Київській та Житомирській областях
— Ох і спекотним же був липень! — зітхнули десь в редакції SuperAgronom.com.
— Кукурудза досі в шоці! — відповіли аграрії.
— Не менше шокована соя… — говорять наші читачі, надсилаючи відео культури зі своїх полів.
«Соняшник може забезпечити себе вологою за рахунок потужної стрижневої кореневої системи. Кукурудза за рахунок стебла і паренхіми. А от соя — це та культура, яка не має ні того, ні іншого», — прокоментував ситуацію Богдан Шевчук, регіональний менеджер BASF у Житомирській області.
Час вирушати в АгроЕкспедицію 2024, поки теплі фронти не передумали і не розвернулися з Великої Британії назад до нас, подумали ми, склали рюкзаки і попрямували.
ТОВ АФ «Київська»: піщані ґрунти, 9-пільна сівозміна і тваринництво
Першим господарством, до якого завітала команда АгроЕкспедиції 2024 разом з експертами компаній BASF і Crédit Agricole Bank, стало ТОВ «Агрофірма «Київська», яка з 2017 року обробляє 6050 га у Макарівському районі Київщини. В сівозміні господарства 9 культур:
- озимий ріпак (600 га),
- озима пшениця (700 га),
- овес (до 100-200 га від року до року),
- озиме жито (100-200 га),
- соя (200-300 га),
- соняшник (1000 га),
- кукурудза (2000 га разом з силосною),
- картопля (120 га),
- багаторічні трави.
Є ферма на 470 голів дійного стада. При чому це відновлене поголівʼя, близько 300 корів загинули за час окупації.
Така структура в господарстві із року в рік. Ґрунти — перша причина такої сівозміни, другою причиною — потреба в диверсифікації.
«Ми не можемо сіяти ріпак по ріпаку або соняшник по соняшнику, і потім щось сіяти по кругу. Ми мусимо сіяти жито. В цьому році ми взяли 6 т/га на піску не на найкращому полі. Є в нас і овес, який ми торік продавали по 7500 грн/т, тоді як пшеницю по 5000. Урожайність ми отримали тоді 4,5 т/га на круг з урахуванням спеки. Поля, виділені під овес, були з розрахунку на гарний попередник під майбутню культуру», — розповів Володимир Новохацький, директор підприємства.
До слова, за час повномасштабного вторгнення господарству довелося дещо змінити структуру посівів. Однією з причин була окупація, окуповано було 15% земельного банку компанії. Але за 2 роки вийшли на старий рівень і все вирівняли. На останнє поле, яке розмінували, тільки тиждень тому дали акт, що можна заходити та працювати.
Ґрунти в господарстві переважно піщані, але по врожайності господарство не відстає, каже головний агроном Василь Севрук. Жнива ранніх зернових закінчили з такими результатами:
- озима пшениця — майже 6 т/га (60% — продовольчої якості),
- озиме жито — 6 т/га, овес — 4,3 т/га,
- озимий ріпак — 3 т/га з базовою олійністю 43%. На врожайність ріпаку вплинули весняні приморозки. Ріпак як «перші гроші» компанія вже продала.
Оскільки є власна ферма, тут самостійно виготовляють компост, вносять органіку, свіжий гній, дефекат для вирівнювання pН ґрунту — 70% ґрунтів мають pH від 4 до 5,5, решта — 6. Залежно від поля, ґрунту і попередника способи обробітку ґрунту різні: від оранки до глибокого рихлення або дискування. На картоплі застосовують полив. Власне тому площі під культурою не розширюють, адже без поливу вирощувати немає сенсу. Опади в цьому році тут рідкий гість — з початку літа випадало від 20 до 90 мм.
Для захисту сільгоспкультур в господарстві використовують 70% оригінальні препарати, 30% генерики (це більше інсектицидна група, 50% гербіцидна). Фунгіциди, протруйники, гербіциди більше оригінальні препарати такі як Абакус® на соняшнику, на ріпаку Карамба Турбо®, Піктор®, Бутізан 400®, для захисту сої від бур’янів Корум® — компанії BASF, захист картоплі теж від BASF (протруйник Серкадіс®, 0,2 л/т, по вегетації застосовували Акробат®, 2 кг/га та досліджували нові рішення компанії, а саме продукт Ревіона®).
Посуха вже сказала своє слово: стан кукурудзи, соняшника і сої в ТОВ АФ «Київська»
Кукурудзі під час спекотного періоду тут дісталося найбільше. Спека застала її у період цвітіння, культура досі стресує. Помітно, що найбільше спека вдарила по гібридах кукурудзи з ФАО 330. В господарстві вирощують 250-330.
«Недобір по врожайності кукурудзи може скласти 10-20%. Але поки важко сказати, бо качан невиповнений. Зараз культура в процесі наливу зерна», — уточнює Василь Севрук.
На сої згоріли нижні листки на деяких ділянках, але абортації бобів немає.
На відміну від зернової соняшник у нормальному стані. Віталій Тертичний, менеджер з продажу по Київській області BASF, пояснює це специфікою термінів сівби культури в господарстві.
«На Київщині зазвичай стараються посіяти першим соняшник. Дане господарство працює трохи по іншому шаблону: вони сіють спочатку кукурудзу, а після неї соняшник. Зараз 90% посіву в середині фази цвітіння. Пік спеки припав на період, коли соняшник ще не цвів. За рахунок цього господарство може виграти по урожайності», — каже він.
Плани на посівну озимих
Під урожай-2025 планують сіяти озимий ріпак 700 га (збільшили на 100 га). Попри те, що культура цікава по ціні, насичувати нею сівозміну по максимуму в господарстві не збираються. Зазвичай стараються не надто відходити від структури посівів, яку складають на 2-3 роки наперед. Відхилення від структури у межах 10-15%. Озимих пшениці і жита планують по 800 га. Співвідношення ярих до озимих 50 на 50 або 60 на 40.
«Дев'ятипільна система себе виправдовує. Бо в одному році виграли на кукурудзі, в іншому на сої і так далі. Втеча від однієї культури до іншої — це лотерея, яка не завжди виграшна. До того ж, на наших ґрунтах просто неможливо посіяти одну культуру. І тваринництво теж зобов’язує до сівозміни, — каже головний агроном.
Особливості сезону в Київській області
«Особливістю цього сезону було те, що при весняному відновленні вегетації перших два тижні було дуже різке підвищення температур і всі озимі культури (пшениця, ріпак) розпочали вегетацію. А потім відбулось різке зниження температури, приморозки. По Київщині були понижені температури до -5°C і місцями нижче. Це вплинуло на посіви пшениці, була серйозна абортація по озимому ріпаку. Проте під час наливу, цвітіння озимої пшениці пройшли травневі опади гарно підтягли і класність зерна», — розповів Віталій Тертичний.
На його думку, в цьому році найбільше постраждає соя. На другому місці кукурудза.
Схожу ситуацію спостерігають на Житомирщині, куди ми попрямували далі. Область має протяжність більше 250 км. Північні регіони, які є піщаними, страждали від спеки найбільше. Це Коростень, Оворуч, Житомирський район, Попільнянський і Ружинський райони. Аграрії цих районів виживають за рахунок диверсифікації виробництва.
«Цьогоріч озимі культури дуже повільно відновлювали вегетацію, аграрії запізнювалися з посівом ярих культур. А погодні умови літа взагалі вважаються найсуворішими за останні роки, тому що спека була в районі 38-42°С, а температура ґрунту сягала до 65°С. Тобто, хто запізнився з посівною і міжряддя не було закрите, то ґрунт нагрівався до 68°С. Ці погодні умови вплинули на озимі культури під час наливу: на масу 1000 зерен і на олійність ріпаків, — каже Богдан Шевчук.
Щодо кукурудзи, то господарства, які посіяли раніше і з меншою густотою матимуть кращі результати, додав він. Кукурудза, яка була загущена та мала слабке живлення, сформувала тонке стебло. Паренхіма не мала тої кількості вологи, яку могла б втримати і пережити посуху.
ТОВ «Вега-агро»: картопля при хорошому врожаї непогано рахується
У ТОВ «Вега-агро», що на Житомирщині, господарюють на темно-сірих, дерново-підзолистих і піщаних ґрунтах, тому, як і у випадку АФ «Київська», тут дотримуються багатопільної сівозміни. На 2600 га тут вирощують соняшник (700 га), кукурудзу (250 га), сою (700 га), ріпак (226 га), озиму пшеницю (300 га), жито (300 га), овес і картоплю (70 га), яку постачають на виробництво чіпсів «Люкс».
Заступник директора Сергій Мартиненко каже, якщо порівнювати із зерновими і олійними, картопля при хорошому врожаї непогано рахується.
«Ще до посадки ми вже знаємо ціну реалізації. При хорошому врожаї затратна частина невисока. Виробник чіпсів забезпечує посівматом, саджалкою, гребнеутворювачем і збиральною технікою. З нас — обробіток ґрунту (оранка і культивація), полив, удобрення і захист», — розповів він.
Читайте також: Збирання соняшнику без втрат: рекомендації та вибір жниварок
У цьому році рекордно для себе посіяли сої і соняшнику — по 700 га, з міркувань ціни. Спочатку планували 400 га озимого ріпаку, але відсутність вологи восени перекроїла план на користь сої. Натомість зменшили площі під кукурудзою до 250 га на противагу звичним 600-700 га. І це при тому, що мають сушарку на щепі. Скоротили дещо і озимий клин: раніше вирощували 500 га озимої пшениці, цього року — 300 га. Головний агроном Віктор Петрашенко каже, що аби працював на чорноземах, то сіяв би 3 культури. Але бідні ґрунти не дають розслабитись: тут вносять 100 кг/га хлористого калію, оскільки цього елементу бракує найбільше. На добривах не економлять.
Посівну розпочали 29 квітня з кукурудзи. Головний агроном додає, що з початку сезону до 12 квітня опадів не було, а з 12 квітня до травня випало 60 мм. Потім в червні випало ще 100 мм, подекуди з градом, а в липні в один день за півгодини зливовий дощ приніс 40 мл. Сильний вітер того дня подекуди призвів до вилягання кукурудзи.
Червневий дощ з градом розміром з яйце став виною зниження якості озимої пшениці, каже головний агроном. Зернову цьогоріч зібрали з протеїном від 9,5% до 10,5%, клітковина — 15-16%. Новий врожай пшениці контрактують по 500 тонн і доставляють до чорноморських портів.
Озимий ріпак зібрали з урожайністю 3,9 т/га. Через аномальну спеку культура трохи припеклася: стебло було зелене, але капіляри, які живили насінину, пересохли. В результаті знизилася маса 1000 зерен, зерно навіть не набуло чорного кольору.
Загалом у господарстві від спеки і посухи найбільше постраждали кукурудза і соя.
«На полях, де темно-сірий ґрунт, рослини краще витримали, на піску — слабші. На парі рядів кукурудзи підгоріли по 2-4 листки. Зазвичай ми менше десятки (10 т/га — ред.) не збираємо, та цього року може буде 2 тонни недобір. В кращому стані гібрид Pioneer P8754, бо він починав зацвітати, коли спека закінчилася. Соя більше постраждала, але некритично, очікуємо зібрати біля 3 т/га», — каже Віктор Петрашенко.
До слова, компанія на початку року придбала лінію з переробки сої (20 т/добу), але поки що не запустили.
Багатообіцяюче в полі виглядав соняшник. Все завдяки тому, що посіяний він був пізніше. Єдину загрозу для нього становили бур’яни. Ґрунтовий гербіцид Примекстра Голд 4 л/га не втримав бур’яни, тож довелося попрацювати. Дві профілактичні обробки були по шкідниках під час цвітіння соняшнику, три фунгіцидні. По пшениці і житу цьогоріч обійшлися тільки гербіцидним захистом. Лише одне поле обробили проти іржі.
Сільгосптехнікою у «Вега-агро» забезпечені. Наразі мають три 300-сильні трактори John Deere і 150-сильний Deutz. Крім того, на початку року господарство придбало кілька вантажівок MAN у кредит за партнерською програмою Креді Агріколь Банк.
«Також банк закриває потребу в обігових коштах. Компанія дуже прогресивна, не стоїть на місці, щороку сіють лише соняшнику понад 200 гібридів демопосівів. Стабільно отримують високу врожайність», — розповів Ігор Гуржій, начальник управління агроекспертизи Credit Agricole Bank.
Плани «Вега-агро» на посівну озимих
У планах «Вега-агро» під урожай-2025 збільшити площу озимої пшениці до 600 га за рахунок зменшення жита. Зазвичай жито сіяли 700 га, але під урожай-2025 буде менше через те, що вже три роки поспіль на нього немає ціни. Під озимий ріпак відведуть 312 га, але будуть дивитися по волозі. Адже торік у планах було 400 га, а вдалося посіяти майже вдвічі менше.
Віктор Петрашенко каже, що до 2015 року сіяли озимий ріпак, не озираючись на вологу, зараз же її треба «ловити».
ПП «Климчук»: Навіть з фуражної пшениці можна виростити продовольчу, якщо є генетичний потенціал і стартове живлення
До технології вирощування озимої пшениці в ПП «Климчук» підходять ґрунтовно, завдання кожного року таке: тільки продоволка, ніякого фуражу. І хоча премія за класність у розмірі 500-600 грн/т не надто мотивує, таке зерно легше продати.
«Деякі борошномельні заводи приїжджають, проводять аналізи і платять одразу за 300 т, щоб ми не продали нікому. А потім вже по 30, 40 тонн, чи скільки їм потрібно обʼєму, вже возимо на завод», — розповів головний агроном господарства Іван Дмитришин.
Цьогоріч сорт Футурум зібрали з вмістом білку 14% і 29% клітковини, сорт Артіст із показниками 12,5% білок і 27% клітковина. Головне в цій справі — вибір сорту і азотне живлення, додає головний агроном. Адже якщо у сорті генетично закладений високий білок, то менше 13% він не дасть. Навіть якщо врожайність буде нижча, якість залишиться висока. Головне — збалансувати живлення і вчасно забезпечити рослинам фосфор, азот, калій та мікроелементи. На своїй практиці фахівець стверджує, що навіть з фуражних сортів можна зробити продовольче зерно.
Читайте також: Прибавка урожайності пшениці — 0,4 т/га: як спрацювало РКД NP 9-28 на пшениці Миронівського інституту
Територія у Бердичівському районі, де розташоване підприємство, знаходиться у більш вигідних ґрунтово-кліматичних умовах, ніж попереднє. Тут на площі 1700 га вирощують озимі пшеницю та ріпак — по 300 га, ярий ріпак 200 га, кукурудзу 200 га, решта — під сою і соняшник. Цікаво, що в господарстві практикували монокультуру. В результаті отримали діабротику, а за нею фузаріоз, та й відмовилися від цієї технології.
А з 2022 року, після того, як ціна на кукурудзу обвалилася, площі під нею скоротили більш ніж вдвічі та додали в сівозміну озимий ріпак. Ярий ріпак тут вирощують як попередник для озимої пшениці. І хоча як окрему культуру Іван Дмитришин не сприймає ярий ріпак, він відмітив: якщо попередником виступає соя, озима пшениця дає до 7 т/га, якщо ярий ріпак — 9 т/га.
Озимого ріпаку могли б взяти більше 5 т/га, а ярого 4 т/га, але завадила посуха
В господарстві роблять ставку на гібриди з високою олійністю. Цьогоріч зібрали озимий ріпак з урожайністю 4,5 т/га та олійністю 42% і вище. Лише на невеликій площі пізній гібрид Абсолют потрапив у спеку, насіння зробилось коричневим і олійність впала до 36-37%.
Головний агроном каже, культуру «підкосив» весняний холод, а потім тривала спека. Останні опади тут випали в червні 106 мм. Від високих температур трохи рятував вітер.
«За 35 років роботи агрономом я такої ранньої весни не памʼятаю. Сніг розтанув, культури ожили і їх накрив холод. Довелось дотягувати пшеницю амінокислотами. В червні кількатижнева спека 35°С призвела до того, що підгоріли озима пшениця, озимий та ярий ріпаки. Все це відобразилось на масі 1000 зерен. Пшениці зібрали 8,2 т/га, десь у 30% випадків було дрібне насіння. І це попри те, що в червні випало 106 мм опадів. Але ці кілька тижнів спеки і відсутність вітрів, які дозволяють культурам хоч якось дихати, послабили ріпак. У понеділок приїхав, а на Абсолюті, половина нижнього ярусу все ще зелена, повертаюся за 4 дні — він вже коричневий, згорів», — каже Іван Дмитришин.
Торік цей гібрид забезпечив 5 т/га і проблем не було, але цього року потрапив у спеку. До слова, в господарстві є демоділянки, на яких закладають 9-11 гібридів озимого ріпака, щоб обрати кращі саме для зони Бердичева.
Із шкідників цьогоріч відзначився ріпаковий квіткоїд, який надокучає останні два роки.
«Його сила-силенна. Обробляєш його двокомпонентними препаратами, три дні проходить — і наче нічим не обробляв. Знищити дуже важко», — каже головний агроном.
Фунгіцидна лінійка і протруйники в компанії представлені продуктами BASF. Каже, що в оригінальних препаратах головна навіть не діюча речовина, а ті ж наповнювачі, адʼюванти, помʼякшувачі, які допомагають діючий речовині працювати.
Ярий ріпак через високі температури теж «вкоротив життя». Наразі потенціал урожайності 2,5-3 т/га. По сої очікують зібрати 3 т/га, оптимістичний прогноз — 3,5 т/га. Нещодавні дощі допомогли реанімувати рослини, культура набрала 12-15 ярусів. Але подекуди абортувала два нижні яруси бобів.
Тенденції сезону-2024, спільні для Київщини і Житомирщини
- Чим бідніші ґрунти, тим яскравіші сівозміни.
- Опади протягом літа в обох областях випадали нерівномірно.
- Тривалий спекотний період, який охопив Україну протягом липня, зачепив Київську і Житомирську області. Найбільше страждали культури на легких піщаних ґрунтах. Краще себе почували на темно-сірих і чорноземах. У розрізі культур найбільше від спеки постраждала кукурудза, особливо високих ФАО, а також соя.
- Соняшник пізніх строків сівби почуває себе добре.
- Ріпак просів по урожайності як через затяжну холодну весну, так і внаслідок спеки, яка подекуди вплинула на дозрівання озимого ріпаку. В деяких господарствах Київщини різке підвищення температур позначилося на олійності культури.
- Великих проблем зі шкідниками і хворобами в областях не спостерігали. Аграріям вдалося зекономити на фунгіцидних та інсектицидних обробках за виключенням озимого ріпаку, де розвивалися прихованохоботники і квіткоїд. Деякі господарства мусили працювати 4-5 разів через зниження температур під час першої обробки.
- Діабротику відмічають в господарствах південної частини Київської області. Це пов’язано з недотриманням сівозміни, порушенням системи захисту.
- Через поширення хвороб на горосі на Київщині врожайність культури знизилася до 2 т/га.
З огляду на стан полів в обох областях, начальник управління агроекспертизи Credit Agricole Bank Ігор Гуржій додав, що урожайність пізніх культур як соняшник, соя та кукурудза буде нижчою. Відповідно в багатьох виробників буде потреба в поповненні обігового капіталу та фінансуванні майбутньої виробничої програми.
«Для агробізнесу Credit Agricole пропонує фінансування обігового капіталу та потреб перед майбутньою посівною озимої групи під врожай 2025. Зокрема корисними для клієнтів будуть партнерські програми банку із провідними виробниками насіння, постачальниками ЗЗР і мінеральних добрив, процентна ставка по яких стартує від 0,01% річних. Звичайно, ми також готові підтримати компанії, які оновлюють парк техніки», — зазначає представник банку.
Також він акцентує, що Credit Agricole під час війни продовжує співпрацю з агровиробниками, які працюють в районах наближених до лінії зіткнення. Зокрема, на підтримку можуть розраховувати аграрії Чернігівської, Сумської та Харківської областей.
©Меланія Несмачна, Яна Красновська, SuperAgronom.com
Думка редакції SuperAgronom.com може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не несе відповідальності за достовірність і тлумачення наведеної інформації і виконує роль виключно носія.