Заморозки та бобри, no-till та сидерати: як працюють аграрії Прикарпаття та Львівщини
Після Хмельниччини та Тернопільщини другий екіпаж АгроЕкспедиції 2024, організованої за підтримки партнерів компаній BASF та Credit Agricole Ukraine, вирушив на Івано-Франківщину, а далі — на Львівщину.
Тут вплив спеки відчувався дещо менше, ніж в центрі, на півдні та сході країни, проте аграрії мають власні проблеми – градобої, приморозки, нетипові для регіону хвороби.
Читати попередні матеріали АгроЕкспедиція 2024:
- Миколаївщина — від спеки рятує ноутіл та нішеві, Кіровоградщина — час переймати досвід південних областей
- Приморозки, вітри та спека. Яким був агросезон 2024 на Хмельниччині та Тернопільщині
- Чим далі в Полісся, тим різноманітніші сівозміни. АгроЕкспедиція 2024 в Київській та Житомирській областях
- Несформовані качани, абортація бобів, соняшник вистояв. Який агросезон 2024 у центральних областях
Приватна агрофірма «Бовшівська», Івано-Франківська область
ПА «Бовшівська» заснована в 2000 році на базі колишнього Бовшівського радгоспу. В обробітку має 1250 га землі, на яких вирощують озиму пшеницю, озимий ячмінь, кукурудзу на зерно, кукурудзу на силос, озимий ріпак, сою, багаторічні трави. В господарстві є власне тваринництво: ВРХ 130 голів дійного стада і 300 голів на відгодівлі, а також свинарство. Проте, як каже керівник господарства, свиней тут розводять не на м'ясо, а на продаж: мають 22 свиноматки і продають населенню поросят на відгодівлю.
Ранні культури в господарстві вже зібрано, урожайність пшениці склала 7,1 т/га (якість — переважно 3 клас), ячменю — 7,8 т/га, ріпаку — 4-4,2 т/га.
«Якби не весняні заморозки, урожайність озимого ріпаку цьогоріч була б мінімум 5 т/га, натомість збирали 4-4,2 т/га», — розповів Григорій Івасишин, директор ПА «Бовшівська».
Озимому ріпаку під урожай-2024 в господарстві посіяли 300 га. Григорій Івасишин каже, весняні заморозки, які охопили Івано-Франківщину, припали якраз на період цвітіння культури.
«Цього року після весняних дощів одразу почалася посуха, були досить високі температури. Тому урожай пшениці дещо менший, ніж очікували, спека вплинула. Якраз на період цвітіння припали кількаденні заморозки, коли температура була до -1-3 °С. Через це ріпак частково скинув квітки і зав'язав менше стручків. Тому аграрії втратили певну частину урожаю, близько 0,3-0,5 т/га, десь більше, десь менше. Проте, не дивлячись на природні сюрпризи, у господарстві досягнуті досить непогані результати по урожайності, завдяки застосуванню високих технологій вирощування культур. », — зазначив Ігор Гриник, регіональний менеджер компанії BASF в Івано-Франківській та Чернівецькій областях.
Ми побували на полі кукурудзи, гібрид ДН Аншлаг селекції Маїс. Рослини в гарному стані, качани добре розвинені та виповнені. Проблем з запиленням кукурудзи в господарстві не було. Хоча спека та посуха були й тут, як і в більшості областей України, проте траплялися пасмурні дні, інколи були невеликі дощі, уночі температури часто знижувалися до прийнятних для вегетації кукурудзи значень. Тож на продуктивність посівів спека вплинула мінімально. Посіви чисті, каже Григорій Івасишин, оскільки тут застосували гербіцидну схему ґрунтовий гербіцид Акріс плюс страховий Стеллар Плюс.
Оглядаємо посіви сої сорту ЕС Ментор, висіяна 1 репродукція насіння з густотою 600 тис. насінин/га. Перед сівбою на поле внесено 120 кг/га NPK 10:20:20 і при сівбі сульфат калію. По вегетації вносять рідке азотне добриво 3 л/га. Рослини здорові, знаходяться у фазі цвітіння – формування бобів, всі яруси добре та рівномірно сформовані. Система захисту сої: протруйник Стандак Топ та інокулянт ХайКот Супер Соя, далі внесли ґрунтовий гербіцид Акріс 1,5 л/га, далі страховий гербіцид Корум. Двічі вносили фунгіцид Абакус: 0,75 л/га на початку бутонізації та по молодих бобах 0,75 л/га. Також була проведена профілактична обробка проти павутинного кліща.
Десикацію посівів сої перед збиранням в господарстві не проводять, оскільки вважають цю операцію недоцільною. Десикація, каже керівник підприємства, потрібна тим полям, на яких є проблеми із забур'яненістю посівів. А оскільки посіви тут чисті, десикувати їх немає необхідності.
«На сої цьогоріч масово спостерігається наявність хвороб. Там, де аграрії не внесли профілактично системний фунгіцид, проблеми хвороб стоять особливо гостро. На полях господарства на сою внесли фунгіцид Абакус, і, до речі, насіннєвий матеріал до посіву був оброблений нашим інсектицидно-фунгіцидним протруйником Стандак Топ, тож проявів основних хвороб не виявлено, і, крім того, яскраво виражений AgCelence-ефект на культурі. Також відзначимо відмінну інокуляцію на сої завдяки застосуванню інокулянта ХайКот Супер Соя», — розповів Ігор Гриник, регіональний менеджер компанії BASF в Івано-Франківській та Чернівецькій областях.
Сівозміну в господарстві кардинально не змінюють, від зернових на користь більш рентабельних сої та соняшнику не відмовляються. Щоб заощадити, дещо скоротили використання мінеральних добрив, а також відмовилися від деяких технологічних операцій. Зокрема, оранку залишили тільки під кукурудзу, під зернові площі дискують, під озимий ріпак проводять глибоке рихлення.
Технікою господарство забезпечене повністю, тільки в сезон жнив орендують кілька зернових комбайнів, щоб вчасно провести збирання, адже власний комбайн мають лише один. Завдяки власному тваринництву щороку вносять на поля органічні добрива.
СФГ «Ігора Валька», Івано-Франківська область
СФГ «Ігора Валька» було засноване в 2004 році як сімейне підприємство. Тут працюють засновник Ігор Валько, його брат та два сини. Починалося все з 50 га власних паїв та кількох одиниць техніки, з якою фермер надавав послуги іншим сільгоспвиробникам району. Поступово господарство розширилося до 800 га землі. Сіють сою, озимий ріпак, озиму пшеницю, гречку. Гречку сіють на розліснених землях, пояснює фермер. Таких полів вже 70 га і ще 150 га наразі розліснюють.
Частина ґрунтів тут неродюча, навіть дуже бідні. Але завдяки технологіям та системам захисту від BASF мають прибуток. Хочуть пробувати no-till, хоча опадів в регіоні достатньо. Вважають, що це більш економічно приваблива технологія обробітку. Вже зекономили 350 тис. грн за рахунок no-till. Спробували застосувати цю технологію на ріпаку, але бажаного результату не отримали, тому на ріпаку від no-till вирішили відмовитись. Висіяний цього року за цією технологією ріпак довелося пересіяти.
Працюють з сидератами, практично на всіх полях висівають сидеральні суміші. Хочуть поступово переходити на покривні культури, вже пробують висівати їх на деяких площах.
Озимі культури в СФГ «Ігора Валька» вже зібрано, пшеницю зібрали з урожайністю 9,6 т/га (по no-till цього року зібрали 8,7 т/га), якість зерна 2-3 клас. Ріпак зібрали з урожайністю 3,6 т/га. Враховуючи пересів, Ігор Валько вважає, що це досить непоганий результат. До того ж, як і в попередньому господарстві, тут ріпак пошкодили весняні приморозки, які припали на період цвітіння культури. Тому певний відсоток врожайності було втрачено.
Акцент у господарстві роблять на сою, вона займає близько 70% усіх площ. Отримують урожайність від 4 т/га, прибуток з гектару від вирощування сої вищий, каже фермер, а працювати з нею легше, ніж з ріпаком і пшеницею.
Тож оглянули ми саме поле сої, сорту ЕС Ментор. Тут хотіли працювати цьогоріч за no-till, але рясні дощі призвели до значної забур'яненості поля, тож провели таки оранку і зробили передпосівну культивацію.
Система захисту сої: протруйник Стандак Топ та інокулянт ХайКот Супер Соя, далі внесли ґрунтовий гербіцид Акріс 1,5 л/га, далі страховий гербіцид Базагран. Внесено фунгіцид Абакус у фазу бутонізації в суміші з інсектицидом Фастак. Додатково двічі за сезон вносять мікроелементи: бор, молібден.
«Працюємо на те, щоб завжди був результат, незважаючи на бідні ґрунти, отримуємо досить непогані, а головне сталі врожаї», — зазначає Ігор Валько.
До речі, агронома у господарстві немає, ніхто із співзасновників не має агрономічної освіти. Тому у якості агронома-консультанта залучають Ігора Гриника, регіонального менеджера компанії BASF в Івано-Франківській та Чернівецькій областях. І такою співпрацею цілком задоволені.
За словами Ігора Валька, минулих два роки було важко. Хоча вже під час повномасштабної війни купили два потужних трактори. Надають послуги сусіднім фермерам — це додатковий прибуток. Техніки забагато. У господарстві переважно John Deere, причіпна техніка Horsсh.
У планах на майбутнє збудувати ферму і зайнятися птахівництвом та скотарством (вівці, корови), але це перспектива на 2-3 роки.
«Незважаючи на розташування господарства в зоні достатнього вологозабезпечення, підприємство активно впроваджує нетипову в цьому регіоні технологію no-till на частині своїх площ. Це рішення обумовлене складним рельєфом полів та необхідністю боротьби з водною ерозією ґрунту. Додатково господарство використовує сидерати, що свідчить про комплексний підхід до збереження родючості ґрунтів. Особливу увагу підприємство приділяє оновленню технічного парку, слідкуючи за новинками сільськогосподарської техніки (ред. — цього року придбали культиватор DEFT). Правильний підхід до різних методів землеробства дозволяє господарству ефективно вирішувати локальні агрономічні виклики та підвищувати стійкість виробництва. В свою чергу, банк Credit Agricole завжди підтримує бажання клієнтів оновлювати парк техніки і пропонує партнерські програми з провідними виробниками сільськогосподарської техніки», — поділився враженнями від візиту Олександр Бондар, експерт департаменту підтримки агробізнесу та ESG Credit Agricole Bank.
ТЗОВ «Жовківський Племптахорепродуктор», Львівська область
ТЗОВ «Жовківський ППР» на Львівщині обробляє 3000 га землі, минулого року за рахунок оренди та розліснення власними силами додаткових 100 га площ збільшили свій зембанк вдвічі. Поля господарства знаходяться в Чижикові, Жовкві, Біберцях, Дрогобичі, біля Буська.
Загалом господарство працює за напрямками — рослинництво, м'ясне свинарство та м'ясне скотарство. ВРХ почали займатися тільки у 2024 році, наразі мають близько 100 голів стада. Мають свої бійні. Мають власну комбікормову лінійку, на якій виготовляють корми для потреб свого господарства.
Технікою майже повністю забезпечені, причому купують лише нову. Орендують лише додаткову сівалку під сівбу кукурудзи, щоб встигнути відсіятись в заплановані терміни.
Донедавна у господарстві вирощували лише кукурудзу у монокультурі, увесь урожай йде для виготовлення кормів, зерно не продають. Цьогоріч у структуру посівних площ додали сою (522 га) та соняшник (285 га). Ввели додаткові культури і задля розширення асортименту кормів, і через те, що додалися нові площі. Тут досить різноманітні ґрунти — піски, чорноземи, глинисті ґрунти, торфяники. Тож з певною регулярністю роблять аналізи ґрунтів, обов'язково проводять аналізи на всіх полях, що додалися до зембанку.
У господарстві, каже Володимир Матвіїшин, головний агроном «Жовківський ППР», кукурудзу вирощують за двома технологіями: частина посівів вирощується суто на органічному удобренні, із внесенням 150-200 т/га гною, а частина на мінеральному живленні, з внесенням 250 кг/га карбаміду та 150 кг NPK 5:15:30. Тут проводили дослідження, як реагують ті чи інші гібриди кукурудзи на різні варіанти живлення. Дослід показав, що одні гібриди позитивно реагують на органіку і дають значну прибавку врожайності, інші реагують нейтрально (тобто результат однаковий по карбаміду й органіці), а є гібриди, які за внесення карбаміду дають кращі результати.
Визначили також найбільш оптимальний спосіб обробітку ґрунту для кукурудзи: для порівняння застосовували дискування, глибоке розпушування й оранку. І найкраще в наших умовах себе показала оранка. Щодо ФАО кукурудзи, два роки поспіль сіяли гібриди з показниками від 210 до 280, та зрештою зупинилися на гібридах із ФАО 260-310. Вони дають вищу врожайність, а оскільки господарство має власну сушарку, проблем із досушуванням зерна не виникає.
З вологою загалом в цьому році особливих проблем не вбачають. Звісно, були посушливі та спекотні періоди, проте в цілому опади влітку були, хоч і не настільки інтенсивні, як в сусідньому районі. Тож і з запиленням кукурудзи проблем не вбачають, єдина проблема, каже головний агроном, — кукурудза, що висіяна на піщаних ґрунтах. Ці посіви таки відчули вплив спеки.
«Якщо прогнози щодо повернення високих температур в серпні справдяться, ці посіви можуть значно втратити в продуктивності», — зауважує Володимир Матвіїшин.
При цьому опади не завжди лише на користь: цього року проводити захисні інсектицидні обробки сої та соняшника було складно, бо часто щодня йшов дощ.
Цього року агросезон на Львівщині видався раннім, усі терміни змістилися приблизно на два тижні: і сівба, і збирання, і вегетація пізніх культур. Проте рік був для агровиробників непоганим, розповів Олександр Бірук, регіональний менеджер компанії BASF у Львівській області.
«В цілому рік для агровиробників досить успішний, урожайність ранніх культур тут отримали доволі непогану, 4-5 т/га, а в деяких господарствах і до 6 т/га ріпаку, 7-8 т/га озимої пшениці. Весняні заморозки вплинули на розвиток озимого ріпаку, особливо ранніх гібридів, проте на кінцевому результаті це не надто позначилося. Що стосується сої, то цьогоріч відмічається значне поширення склеротинії у посівах, також спостерігається активне заселення соєвих полів павутинним кліщем. Але от для прикладу у ТЗОВ «Жовківський ППР» соя зараз у фазі наливання бобів. При цьому до сьогодні бульбочки кореневої системи є розвиненими та активно працюючими. Ознак ураження рослин хворобами не спостерігається. Тут відмінно спрацювали протруйник Мерівон Про, інноваційний препарат у портфелі BASF, та інокулянт ХіСтік Соя» — каже Олександр Бірук.
ФГ «Кушпіт», Львівська область
У ФГ «Кушпіт», що у Львівській області, загальний зембанк складає 5 тис. га. Практично всі землі орендовані, поступово земельний банк господарство розширює. Господарство сімейне: сини фермера займаються паями, технікою, яку самі ремонтують, навчають, будували сушарки, самі модернізовували, займаються закупівлею запчастин — кожен має свою ланку відповідальності. Внуки ростуть і змалечку пробують допомагати батькам.
Своїми силами займаються розлісненням. Але є проблема — завелося багато бобрів, які гризуть пеньки так, шо вони робляться гострими і через те техніка пробиває колеса.
Мають свої три сушарки. Використовують і газ,і щепу, і дрова. Для них мають генератор на 300 к.с., Борис Кушпіт каже, що цього для потреб господарства вистачає. Для зберігання зерна два роки тому побудували три силоси по 9 тис куб. м. Є і складське зберігання, практикують рукави.
Погодним умовам не надають тут значення, бо у природи поганої погоди нема. Кожного року погода непередбачувана, тож треба підлаштовуватися, каже фермер. Цьогоріч була спека, але не критично. У кукурудзи добре запилення, гарно виповнені качани, тож очікують отримати запланований врожай.
Ґрунти на площах господарства мають різні — чорноземи, карбонати, піщані. Як розповів засновник ФГ Борис Кушпіт, у 2023 році структура посівів була такою: 2500 га кукурудзи, 1800 га сої, 500 га ярої і озимої пшениці, 500 га соняшника. Цього року посіяли більше сої і кукурудзи. Плануючи сівозміну, більше орієнтуються на економіку, а не агрономію, тому сіють ті культури, на які сподіваються отримати вищу ціну.
Минулого року кукурудзу збирали з вологістю 30%, частину посівів збирали у березні. Урожайність культур у 2023 році: кукурудза — 14 т/га, соя — 3,8 т/га, пшениця — 6 т/га. Цьогоріч сподіваються отримати не менше, тим більше, що посіви в досить гарному стані і спека їм практично не зашкодила.
Основна технологія обробітку ґрунту в господарстві — оранка. Пробували інші технології, але вирішили, що оранка для цих ґрунтів є найкращим варіантом.
«Завершуючи наш кроп-тур, ми відвідали ФГ «Кушпіт», де побачили результати ефективного управління та стратегічного підходу до агровиробництва. Посіви кукурудзи в доброму стані. Незважаючи на виклики високих температур під час критичного періоду цвітіння, можна стверджувати, що запилення качанів пройшло добре. Також варто відмітити, що ФГ «Кушпіт» надає перевагу використанню якісних добрив та засобів захисту рослин. Цей підхід, у поєднанні з достатньою кількістю опадів у регіоні, може забезпечити відмінний розвиток посівів кукурудзи. Господарство демонструє, як правильний баланс між інвестиціями в якісні ресурси та уважним управлінням може додати гарні результати. Ця АгроЕкспедиція ще раз підкреслила важливість обміну досвідом та знаннями в аграрному секторі», — підсумував Олександр Бондар, експерт департаменту підтримки агробізнесу та ESG Credit Agricole Bank.
В цілому можна помітити, що західні регіони менше за інші області постраждали від капризів погоди, хоча й тут були свої нюанси та негаразди. Проте навіть невеликі господарства активно працюють та впроваджують нові технології, намагаються отримати кращі результати і дивляться в майбутнє з обережним, але стійким оптимізмом.
Олена Басанець, SuperAgronom.com
Думка редакції SuperAgronom.com може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не несе відповідальності за достовірність і тлумачення наведеної інформації і виконує роль виключно носія.