Дізнавайтесь першими найсвіжіші агрономічні новини України на нашій сторінці в Facebook, Telegram, а також підписуйтесь на Instagram СуперАгронома.
Хміль — високоінтенсивна культура: великі прибутки, але великі й інвестиції
Хміль — це багаторічна культура з роду Коноплевих, яку можна вирощувати протягом 8-15 років на одному полі.
В Україні найбільшу перспективу від вирощування хмелю отримують в зоні Полісся. Зокрема, лише в Житомирській області зосереджено 75% посівних площ під культурою в Україні. Такі дані наводять у Житомирській ОВА, обґрунтовуючи вигідним географічним розташуванням та сприятливими ґрунтово-кліматичними умовами. Адже хміль добре росте у районах до 60° північної широти, з помірно теплим і вологим кліматом. В області є господарства, які вирощують хміль на площах від 10 до 60 га.
Втім, стрімкого зростання популярності культури в Україні не відмічається і на це є причини.
Закладення хмільника потребує великих інвестицій
Починаючи з 80-х років хмелем в Україні було засаджено близько 10 тис. га. На сьогодні ця площа суттєво зменшилася. За даними Верховної Ради України, протягом останніх років загальна площа під насадженнями хмелю становила 0,3-0,4 тис. га. При цьому валове виробництво хмелю досягало 400 тонн при середній урожайності 1,4-1,6 т/га. В 2023 році було зібрано 390 тонн. Такий самий рівень очікується і в цьому сезоні.
До повномасштабної війни середня ціна 1 т експортованого хмелю (у вигляді гранул) була $10-11 тис., нині €15-16. Ціна на внутрішньому ринку — близько €8 тис. При середній урожайності 2 т/га вирощування хмелю звучить як приваблива ідея. Однак, щоб закласти хмільник, на старті необхідні великі інвестиції, які навіть у довоєнний час становили 1-1,5 млн грн/га. Насамперед, ці кошти потрібні для зведення шпалер, оскільки хміль — витка рослина, і закупівлю садивного матеріалу. Свого часу Микола Михайлов, директор ТОВ «Хопштайнер Україна» — одного з найбільших виробників хмелю в Україні, розповів, що на 1 га потрібно 220 залізобетонних стовпів, дріт.
Читайте також: Вирощування міскантусу: посадити 1 раз, щоб збирати протягом 20 років
У свою чергу власник ФГ «Еліта Хміль» Василь Олексійович Цибульський наголосив, що виробництво хмелю — це стабільний бізнес, якщо є покупець. Вирощування хмелю Василь Олексійович практикує з 1984 року. Після закінчення інституту його направили до хмелерадгоспу, де він і познайомився з культурою. Нині у Бердичівському районі на Житомирщині він має 60 га під хмелем і у майбутньому планує розширення плантації на 10 га.
«Щоб почати вирощувати хміль потрібно знайти замовника, якому ви будете реалізовувати продукт. Бо, наприклад, хмелесушарка, яка у 80-ті роки коштувала 400 тис. інвалютних рублів, зараз коштує не менше €200 тис. Хмелекомбайн коштує €200 тис. А один хмелекомбайн і одна хмелесушарка розраховані на площу 20 га. Плюс побудувати шпалери на 1 га обійдеться у 1 млн грн», — розповів він.
Оскільки хміль — це високоінтенсивна культура, він щороку потребує внесення близько 40-60 т/га органічних добрив, а також мінерального живлення. Крім того, слід врахувати витрати на ЗЗР, пальне і оплату праці.
Таким чином собівартість виробництва 1 т хмелю складає близько 150-180 тис. грн. Це без ПДВ і переробки. А окупність інвестицій настає не раніше, ніж за 3-4 роки, залежно від отриманої врожайності.
Для тих, хто все ж таки зважився на хміль або цікавиться культурою, пропонуємо ознайомитися з технологією вирощування.
Сорти хмелю
Залежно від сорту, вегетаційний період хмелю від початку відростання пагонів до дозрівання шишок триває від 100 до 120 діб. Від сорту залежить урожайність хмелю.
За призначенням хміль можна поділити на ароматичний, гіркий та універсальний. Гіркі придатні для механічного збирання. Вони забезпечують урожайність від 2 до 3 т/га. На противагу їм ароматичні сорти менш урожайні (забезпечують до 1,5-1,8 т/га, максимум 2 т/га), зате відрізняються смаковими якостям. Їх використовують у виробництві ексклюзивного пива. Це такі сорти як Злато Полісся, Клон 18, Слов'янка. Шишки у таких сортів тендітні на відміну від гірких, каже Василь Цибульський.
У Реєстрі сортів рослин, дозволених для поширення в Україні, наразі 15 сортів хмелю: 8 — вітчизняної селекції та 7 закордонної. Вітчизняні сорти хмелю: Слов’янка, Заграва, Малахіт, Перлина, Промінь, Альта, Ксанта, Руслан. Від сорту залежить урожайність хмелю.
Попередники для хмелю і вимоги до ґрунту
Хорошими попередниками для хмелю є бобові трави, просапні культури, зернобобові, овочеві.
Оскільки хміль є багаторічною культурою, для його вирощування краще підійдуть ґрунти з pH 6-8 і достатньо проникним підґрунтям. Це чорноземи, темно-сірі і сірі опідзолені ґрунти. Не слід розміщувати хмільник на заболочених ґрунтах з поганою аерацією.
Підготовка ґрунту для вирощування хмелю
Закладати хмільник потрібно на початку вересня. Для цього треба вибрати поле з рівнинним рельєфом. Враховуючи, що хміль — багаторічна рослина, готувати ґрунт потрібно інтенсивно із залученням плуга. Слід провести глибоку оранку на 35-40 см або плантажний обробіток на 50 см. Під оранку слід внести близько 50 т/га гною/компосту і 1 т/га мінеральних добрив.
«У нас ґрунти не надто родючі — підзолисті і суглинки, бал 35-37. Оранку проводили на 40 см, після цього вносили органічні добрива», — поділився прикладом Василь Цибульський.
Якщо ґрунт кислий, рекомендовано внести вапно в нормі 1-2 т/га.
Читайте також: Дефекат — засіб, щоб вгамувати кислотність ґрунту та дефіцит кальцію
Поля для розміщення хмільників ділять на окремі плантації прямокутної форми площею 1,8 га, 2 га, 2,2 га. Для зручності проведення сільгоспробіт між плантаціями залишають доріжку шириною 3-4 м. В «Еліта Хміль» плантацію закладають траншейним способом. Для цього роблять борозну, куди вносять органіку.
Розміщувати рядки у Поліському національному університеті рекомендують з півночі на південь у напрямі довшої сторони плантації за схемою 10х10 м або 10х12 м.
Висаджування хмелю
Садіння хмелю здійснюється навесні однорічними саджанцями або живцями. Різниця в тому, що саджанці вже у перший рік забезпечують урожай шишок.
Одержати саджанці можна із стеблових кореневищних або зелених стеблових живців. Наприклад, стеблові живці довжиною 8-12 см вирізають рано навесні із підземної частини стебел, робити це варто до набубнявіння бруньок. Важливо, щоб живці були товщиною не менше 1,5 см та мали 2-3 пари вічок. Живці заготовляють з рослин, віком від трьох до дванадцяти років.
Висаджувати саджанці і живці хмелю потрібно у вертикальному положенні, щоб верхня частина їх була на глибині 15-20 см від поверхні ґрунту. Садять у борозни на глибину 10-12 см. Потім їх закривають шаром землі 4-5 см.
«Ми висадку робимо на ширину міжряддя 3 м, при цьому відстань між рослинами — 1 м. Таким чином на 1 га виходить близько 3300 рослин. При посадці вносимо NPK по 90 кг/га в діючій речовині кожного елемента. Потім робимо оранку міжрядь», — поділився Василь Цибульський.
Сходи з'являються через 7-10 діб (саджанці), або через 10-15 діб (живці). Після появи 75% сходів слід зробити огляд плантації і за потреби досадити живці. На 1 га густота продуктивних стебел має бути 14-16 тисяч.
Потім встановити стовпи заввишки 8-9 м для формування шпалер і дроту для підтримки кожного куща.
Догляд за плантацією хмелю першого року
Догляд за хмелем у перший рік включає розпушування міжрядь, рамування і заведення рослин на шпагат.
Після появи сходів за потреби слід провести прополювання міжрядь. А коли рослини досягають висоти 15-20 см — провести рамування, залишаючи на кожному кущі тільки продуктивні міцні стебла.
Коли рослини досягнуть висоти 50-60 см, їх за часовою стрілкою заводять на підтримки — по 4-6 розвинених стебел на одну підтримку. Міжряддя при цьому розпушують. Можна зробити культивацію одночасно з боронуванням на глибину 10-12 см. Загалом, у перший рік проводять від 3 до 5 розпушувань міжрядь і одне підгортання рослин.
Василь Цибульський каже, що вже у перший рік можна отримати врожайність 0,5-0,7 т/га. Втім, у цей рік бажано уникати механізованого збирання. Збирання першого врожаю краще зробити вручну для збереження потенціалу молодих рослин, або взагалі не збирати.
Восени внести фосфорно-калійні добрива. В «Еліта Хміль» у діючій речовині вносять 120 кг/га фосфора і 240 кг/га калію.
Догляд за плантацією хмелю на другий рік
Із настанням фізичної стиглості ґрунту навесні на плантаціях хмелю другого року проводять боронування для закриття вологи та боротьби з бур'янами. Після цього розорюють рядки. Для цього підійде двокорпусний плуг. У цей час слід внести NPK по 90 кг/га в діючій речовині кожного елемента.
На матках для формування продуктивного куща слід обрізати бічні кореневища та підземні стебла минулого року: на добре розвинених рослинах їх обрізають повністю, на слаборозвинених — над першою та другою парою вічок. У цей час слід оглянути плантацію на предмет відмерлих рослин після зими. Сильно пошкоджені і відмерлі рослини слід викорчувати і підсадити нові.
Після обрізування хмелю слід подбати про захист рослин від бур’янів. Для цього підійдуть клетодим, метолахлор, метрибузин і бентазон.
Як і в попередньому році, коли пагони досягають висоти 50-70 см слід провести рамування. Після рамування слід виконати кілька операцій в такому порядку:
- підживити рослини хмелю мінеральним добривом N90 P90 K90;
- через 6-7 діб завести стебла на підтримки — два стебла на дві підтримки біля кожного куща. Зайві вирізати;
- підгорнути рослини після досягнення ними висоти 3-4 м;
- пасинкувати зайві нижні бічні гілки на відстані 2-3 см від головного стебла та молоді пагони, які з’являються на поверхні ґрунту;
- прищепити бічні гілки на висоті до 2 м від поверхні ґрунту;
- обрізати верхівки стебел над шпалерою.
Захист хмелю від хвороб і шкідників
За період вегетації хміль потребує від 6 до 12-15 обробок із середини травня до кінця серпня. В останні роки найпоширенішими і найнебезпечнішими хворобами хмелю у усіх районах його вирощування є несправжня борошниста роса (пероноспороз) та різні некрози. Із шкідників — павутинний кліщ, люцерновий довгоносик, блішки і попелиці.
«Боротьба повинна складатися з профілактичних заходів у першу чергу. Але попри потужний розвиток вегетативної маси хміль є делікатною рослиною до хімічних сполук, а тому слід уникати поєднання у баковій суміші препаратів, які б містили метали, мідь. Їх слід вносити окремо», — розповів Олександр Чайка, директор науково-інноваційного департаменту HIMAGRO M.
Проти павутинного кліща на хмелі ефективно працюють акарициди Таурус (піридабен, 200 г/кг), Гексоран (гекситіазокс, гекситіазокс, 450 г/л), Траверс (емамектину бензоат, 50 г/кг).
«У баковій суміші найбільш дієво себе показав Гексоран в нормі 0,15-0,2 л/га у поєднанні з Траверс, 0,5 кг/га. Ця бакова суміш знищувала павутинного кліща практично на 90%», — додав Олександр Чайка.
Більший перелік препаратів для захисту від пероноспорозу: Ацидан (металаксил, 80 г/кг та манкоцеб, 640 г/кг), Стробітек Мульті (крезоксим-метил, 125 г/л, пропіконазол, 150 г/л), Фрегат (цимоксаніл, 125 г/л, диметоморф, 180 г/л), Тонус (піраклостробін, 250 г/л), Ефатол (фосетил алюмінію, 800 г/кг), Метеор (гідроокис міді, 770 г/кг), Бродвей (азоксистробін, 250 г/л).
Профілактичні обробки проти пероноспорозу і шкідників на хмелі починаються рано навесні, залежно від погодних умов у березні-квітні.
Для прикладу Олександр Чайка навів таку схему:
- Рано навесні планове внесення інсектициду Фараон (хлорпірифос, 480 г/л, лямбда-цигалотрин, 7,5 г/л) або Резонанс (хлорпірифос, 480 г/л) чи Фостран (диметоат, 400 г/л) проти комплексу шкідників, у тому числі проти павутинного кліща і люцернового довгоносика, личинка якого зберігається в ґрунті і пошкоджує кореневу систему.
- Через 7-10 діб внести фунгіцид Ефатол проти пероноспорозу.
- До сходів внести ґрунтовий гербіцид Огородник (метрибузин, 700 г/кг).
- У середині травня - початок червня на плантаціях проводять планові обробки проти шкідників і хвороб з інтервалом 10-14 днів. На першу обробку можна планувати препарат Ацидан (2,5-3 кг/га) проти хвороб. У бакову суміш можна додавати мікродобрива Акселератор мікро чи Акселератор ВП (1,5-2,0 кг/га), органосиліконовий ад'ювант Бона Супервет (0,1%), інсектициди Оперкот Акро (імідаклоприд, 300 г/л, лямбда-цигалотрин, 100 г/л) або Ранчо (клотіанідин, 480 г/л).
- У червні-липні обробка проти пероноспорозу одним з наведених вище фунгіцидів зважаючи на погодні умови. Якщо температура повітря понад 30°С, слід обмежувати застосування препаратів із групи стробілуринів і наприклад, працювати препаратом Фрегат. У цей період також у баковій суміші повинні бути, мікро- , мезо- елементи, ад'ювант та інсектициди (контроль попелиці, кліща тощо). Але при цьому для уникнення резистентності не використовувати той самий препарат, що й для першої обробки.
- Далі через кожні 7-10 діб до кінця серпня - початку вересня обприскування плантацій комплексними сумішами препаратів: Гексоран + Траверс + фунгіцид (один із вказаного переліку, але обов'язкове чергування діючих речовин.
- В осінній період знову профілактика шкідників і хвороб — два внесення:
- інсектицид Фараон або Резонанс;
- фунгіцид Ефатол, що дає можливість знищити інфекцію, яка могла накопичуватись протягом вегетаційного періоду.
Окрім цього, для кращого приживлення живців і саджанців, формування потужної кореневої системи, її знезараження варто застосувати біологічні препарати Ендоспор ДМ та Бактолайв Сід.
На практиці господарства «Еліта Хміль» внесення ЗЗР відбувається 6-7 разів кожні 14 діб. Також проводять підживлення по листку мікродобривами, які містять цинк, магній, марганець, мідь, сірку. Цікаво, що в господарстві обприскують як обприскувачем, здатним працювати на висоті 7-8 м, так і дронами. Останні застосовують у другій половині вегетації, коли рослини сягають 7 м у висоту, для придушення павутинного кліща та попелиць.
«Перевага обприскування хмелю дроном у можливості працювати на висоті і вносити мікродисперсно. Недолік — це неможливість вносити 3-4 препарати у баковій суміші і неможливість тривалої роботи, адже об’єм бака у дрона всього 40 л, що потребує постійної дозаправки. Бо при внесенні ЗЗР на хміль витрачається до 1 т робочого розчину», — пояснив Василь Цибульський.
Збирання хмелю
Хміль — це ніжна культура, яка потребує своєчасного збирання. Коли шишки перестигають, з них висипаються лупулінові зерна, що призводить до втрати якості сировини. Тому для пивоварної промисловості хмелеві жнива рекомендовано завершити до 20-х чисел вересня.
Для прикладу, в «Еліта Хміль» збирати врожай шишок зазвичай починають в кінці серпня або 1 вересня і завершують до 1 жовтня.
Цікаво, що збирати шишки хмелю потрібно до запліднення, коли вони набувають зеленувато-жовтого забарвлення — у стадії технічної стиглості. Ця стадія зазвичай припадає на другу половину серпня. Для збирання використовують комбайни типу ЛЧХ-2, ЧХ-4Л, ХМП-1,6. Вони зривають шишки з плодоніжками.
Свіжозібрані шишки спочатку сушать шляхом вентилювання за температури до 30°С, потім шишки висушують підігрітим до 50-60°С повітрям до досягнення вологості 8%. Після цього вони відлежуються і їх пакують перед відправкою на переробку.
Проблематика розвитку українського хмелярства
Попри високі інвестиції для старту виробництва хмелю є ще одна перепона на шляху до вирощування культури, яка полягає у законодавстві. А точніше у відсутності регулювання обігу хмелю в Україні. Простими словами, держава не підтримує вітчизняного виробника.
З однієї сторони, є постанова КМУ №587 про затвердження Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті для розвитку виноградарства, садівництва і хмелярства, яка має на меті підтримку галузі. Але водночас відсутнє регулювання імпорту хмелю.
«Ціна на хміль цікава. Але якщо за кордоном ціна на тонко-ароматичні сорти €15-16 тис./т, то наші пивзаводи не хочуть купляти і за €8 тис./т. Це тому, що 95% власників пивзаводів України — іноземні компанії, які привозять свій солод, свій хміль, підтримуючи своїх виробників. Водночас ми свій хміль не можемо поставити за кордон, бо там діють ліміти. Вони розмірковують по-хазяйськи, щоб свої товаровиробники гроші заробили», — поділився власник господарства «Еліта Хміль».
Тоді як українські хмелярі обмежені в ринках збуту. І держава на таке погоджується. Вихід із цієї ситуації — вчинити за прикладом країн ЄС. Обмежити імпорт настільки, наскільки потрібно, щоб створити гарні передумови для розвитку власного бізнесу. А це більше виробництва, більше робочих місць і більше податків.
©Меланія Несмачна, SuperAgronom.com