Вирощування тютюну найвигідніше серед нішевих культур: законодавство, технологія та економіка (Частина 2)

Живлення тютюну

Потреби культури (досить вимогливої до поживних речовин) змінюються впродовж вегетаційного сезону. На початку вегетаційного періоду рослинам потрібні азотні добрива для підтримки розвитку листя, а згодом — калійні добрива для покращення хімічного складу і горючості листя. Зазвичай добрива розкидають перед посівом і вносять смугами для додаткової підтримки рослин.

Читати по темі: Міфи про органічне сільське господарство — погляд європейського експерта

Фосфорні добрива поліпшують якість продукції та прискорюють розвиток рослин (раніше зацвітають, більше накопичують вуглеводів, поліпшують колір листя та якість тютюну). При нестачі калію в ґрунті листя тютюну стає грубим, плямистим, зморшкуватим. Водночас рослини більше уражуються грибними та бактеріальними хворобами. З калійних добрив для тютюну найефективніший сульфат калію. Хлористі калійні добрива знижують якість сировини: вони різко збільшують вміст хлору в тютюні, що негативно впливає на його горючість. Хлор негативно впливає на горючість тютюну при вмісті його в сировині понад 2,5 %. Тому для удобрення тютюнів слід використовувати сульфат калію або калімагнезію. Хлорат калію можна вносити з розрахунку 50-60 кг/га д. р.

«Завдяки сульфату калію листки будуть еластичними і м’якими. А от хлористі калійні добрива брати не треба, бо вони погано впливають на горючість тютюну. Потрібно постійно видаляти пасинки й квіти — тоді листки будуть великими, а запах насиченим», — ділиться досвідом Валерій Покотило, фермер зі Львівщини.

Залежно від типу ґрунту, попередника й сорту тютюнів рекомендують вносити мінеральні добрива в дозах:

• азотні на бідних ґрунтах 45-60 кг/га, на середніх за родючістю 20-40 кг/га і на родючих (опідзолені чорноземи, темно-сірі опідзолені ґрунти), а також після багаторічних трав 15-20 кг/га;
• фосфорні 90-135 кг/га;
• калійні 75-150 кг/га д. р.

Мінеральні добрива

Вся інформація про мінеральні добрива

Для основних типів ґрунтів співвідношення між азотом, фосфором і калієм має становити 1:3:3.

Цінним добривом для тютюнів є гній. Внесення його підвищує врожай тютюну на 3 - 4 ц/га і водночас поліпшує якість сировини. Ще ефективніше діє гній разом з мінеральними добривами.

Значно збільшується врожай при внесенні фосфорних добрив під час садіння тютюну разом з поливною водою. Дослідами встановлено, що 1 ц суперфосфату, внесений з поливною водою, підвищує врожайність тютюну на 1-1,5 ц/га. Разом з тим суперфосфат поліпшує приживлення розсади і на 5-10 днів прискорює достигання врожаю.

Хороші результати дає підживлення. Його проводять у разі першого або другого міжрядного обробітку з розрахунку N-10-15 кг, Р2О5 К2О — по 15-20 кг на 1 га. Під час другого підживлення застосовують фосфорно-калійні добрива в таких саме дозах, які вказані вище. Для підживлення можна використовувати гнойову рідину (на 1 га 4-6 т рідини, розведеної водою) і пташиний послід (4-6 ц на 1 га). Рідкі добрива вносять спеціальними культиваторами. Ґрунтове підживлення тютюну рідкими добривами — найбільш ефективний метод живлення тютюну. Зазвичай використовують культиватори з вузькими ножицеподібними сошниками, і вносять добрива на глибину 10-12 см і на 8-12 см від рядка рослин, під час другого підживлення — всередину міжрядь.

Зрошення тютюну

Потреби у воді значно відрізняються на різних стадіях росту:

• Проростання. Застосовується легкий, частий полив. Варто розглянути можливість контрольованого дефіциту води перед пересадкою, щоб підвищити стійкість рослин до посухи.
• Активний ріст. Сталий, помірний полив. Нестача води на цьому етапі вирощування тютюну може суттєво вплинути на потенціал врожайності та розвиток листя.
• Дозрівання. Зменшується застосування води. Помірний брак води допомагає обмежити ріст нових листків і зосередити ресурси рослин на наявних листках.

Погане управління зрошенням може призвести до значних втрат врожаю. Заболочування протягом понад 48 годин часто призводить до серйозних пошкоджень або навіть до загибелі рослин, тоді як безсистемний полив впливає на якість, а відповідно і ринкову вартість листя. Промислове вирощування все більше покладається на системи крапельного зрошення, які забезпечують точну подачу води безпосередньо до кореневої зони для мінімізації втрат і запобігання перезволоженню.

Читати по темі: Відновлення унікальних українських ґрунтів — співпраця науки та бізнесу

Підземне крапельне зрошення — найбільш вигідний метод зрошення тютюну. У районах зрошуваного тютюнництва проводять від 2 до 6 поливів протягом літа з нормою витрати води 500-800 куб. м. Перший полив проводять перед посадкою, другий — перед міжрядною обробкою, наступні поливи — в період інтенсивного росту (через 30-35 днів після посадки) і до цвітіння. Починаючи з моменту цвітіння витрати води рослинами тютюну різпро скорочуються.

В умовах жаркого клімату дуже вигідно вирощувати тютюн в теплицях зі спанбонду, оскільки в такому випадку зменшується негативний вплив спеки. Також на сухих і бідних ґрунтах в таких умовах зменшуються витрати води на полив. У такому разі зазвичай також використовують крапельне зрошення і фертигацію.

Контроль шкідників та хвороб тютюну

Шкідники і хвороби — це постійна проблема при вирощуванні тютюну, що може знизити врожайність, якість листя і прибутки фермерів. Варто зосередитись на відстеженні основних шкідників і хвороб, а також перевірених заходах інтегрованої боротьби зі шкідниками на полях, де вирощують тютюн.

Довідник шкідників

Читайте про шкідників сільськогосподaрських культур

Розсаду тютюну в парниках та у відкритому ґрунті пошкоджують галові нематоди, слимаки, мишоподібні гризуни, личинки довгоніжки, капустянка, тютюновий трипс, персикова попелиця.

• Галова нематода (Meloidogyne marioni) проникає в коріння та утворює гали. Внаслідок цього рослини виснажуються та відстають у рості, особливо в посушливий період. Потрапляє в парники з ґрунтом, посадковим матеріалом та інвентарем.
• Капустянка (Gryllotalpa grуllotalpa), рухаючись у поверхневому шарі ґрунту, вивертає на поверхню висіяні насінини тютюну, а після появи сходів перегризає коріння розсади. Личинки довгоніжки шкідливої (Tipula paludosa) живляться підземною та надземною частинами стебла, корінням, основою черешків, що спричинює загибель сходів.
• Персикова попелиця (Myzodes persicae) і тютюновий трипс (Trips tabaci) пошкоджують розсаду та дорослі рослини, які внаслідок цього виснажуються, а листя жовтіє й відмирає. Крім того, живлячись соком рослин, вони є небезпечними переносниками збудників вірусних захворювань — Сucumber mosaic virus, Potato virus. Трипс зимує на багаторічних бур’янах і виходить із місць зимівлі в квітні, за середньодобової температури повітря 15-20°С. Тютюновий трипс розвивається на розсаді та дорослих рослинах у четвертому-п’ятому поколіннях. Пік найбільшої чисельності шкідника припадає на липень.

Розсаду тютюну в польових умовах пошкоджує комплекс багатоїдних шкідників. У Лісостепу значної шкоди завдають личинки коваликів, чорнишів, шкідливої довгоніжки, пластинчастовусих жуків, гусениці підгризаючих совок. Особливо шкодочинні личинки коваликів роду Agriotes, бо вони перегризають стебло нижче рівня ґрунту. Личинка ковалика вигризає отвір у надземній частині стебла, проникає всередину й виїдає серцевину. За чисельності личинок 10 екз. на м2 вони повністю знищують плантації тютюну. В Степу листя та стебла тютюну пошкоджують жуки-чорниші: піщаний, малий і кукурудзяний мідляки, а також жуки-довгоносики: сірий цукровий, південний сірий і чорний.

Читати по темі: Знання фізіології рослин як шлях до планування оптимальної схеми захисту рослин

Найпоширеніші та найнебезпечніші шкідники тютюну, які масово розмножуються у фази стеблування, бутонізації та цвітіння, — сисні фітофаги: тютюновий трипс, персикова й баштанна попелиці. Їхні пошкодження пригнічують розвиток рослин та негативно впливають на якість листя.

Листя й генеративні органи тютюну пошкоджують гусениці бавовникової, тютюнової і шавлієвої совок, совки-гамма, карадрини, капустяної і люцернової совок, а також лучного метелика.

У цілому шкідлива ентомофауна тютюну розподіляється так: прямокрилі — 20%, рівнокрилі — 3, напівтвердокрилі — 3, трипси — 1, твердокрилі — 38, перетинчастокрилі — 4, лускокрилі — 30, двокрилі — 1%.

На рослинах тютюну зареєстровано 44 хвороби, з них найпоширенішими і найшкодочиннішими є: чорна ніжка; чорна коренева гниль; несправжня борошниста роса; бронзовість томатів; тютюнова та огіркова мозаїка; бактеріальна рябуха тощо.

• Збудник хвороби чорна ніжка — Pythium debarinum, або Rhizoctonia solani — призводить до того, що основа стебельця значно тоншає й чорніє, а в зоні кореневої шийки утворюється перетяжка. Рослини, заражені збудником, гинуть, навіть якщо їх пересадити із парника у відкритий ґрунт.
• Збудник чорної кореневої гнилі — Thielaviopsis basicola — заражає рослини тютюну впродовж усіх фаз вегетації і є найшкодочиннішою хворобою в розсадний період. Уражені листочки молодих рослин спершу біліють або жовтіють, згодом скручуються, засихають, і сходи гинуть. Коріння чорніє, а за сильного ураження відмирає.
• Суха коренева гниль — Olpidium radicis — уражує молоді рослини, при цьому листя в’яне, корені тоншають і зморщуються. Рослини гинуть, що спричинює значне зрідження рослин у парниках.
• Несправжня борошниста роса, збудник — Peronospora tabacina. Симптоми хвороби проявляються на листках у вигляді сіро-фіолетового нальоту або хлоротичних плям. Уражене листя швидко втрачає тургор, в’яне й гниє. Крім листкової форми, часто спостерігається дифузне ураження рослин, що призводить до їхньої загибелі. Збудник зберігається у вигляді грибниці в тканинах рослин. Ооспори збудника зосереджені в ґрунті, рослинних рештках та насінні. У роки епіфітотій урожай знижується на 70 відсотків.
• Борошниста роса (збудник — Erysiphe cichoracearum) уражує листя, починаючи з нижнього ярусу, поступово захоплюючи листя середнього та верхнього ярусів. Спочатку на верхньому боці листка з’являються невеликі плями, вкриті білим порошковим нальотом. Згодом плями швидко розростаються й можуть покрити всю поверхню листка. Уражені листки стають бурими, швидко засихають і ламаються. Місцем резервації збудника є бур’яни. Хвороба значно знижує сортність тютюну.
• Альтернаріоз проявляється в другій половині літа. Інтенсивний розвиток хвороби спостерігається в дощову погоду. Збудник — гриб Alternaria tenuis. Симптомом хвороби є поява на листках великих округлих коричневих плям із оксамитовим нальотом. Хвороба дуже погіршує якість листя тютюну.
• Збудником бактеріальної рябухи є бактерія Pseudomonas syringae pv. tabaci, яка уражує рослини тютюну впродовж усього періоду вегетації. Симптоми хвороби проявляються на листі, рідше — на черешках, квітках і насіннєвих коробочках у вигляді темно-зелених зволожених або світло-зелених плям із темною або білою серединою на розсаді, округлих коричневих плям на дорослих рослинах. Поширена у вологих районах. Джерелом інфекції є неперегнилі уражені рослинні рештки.
• Бронзовість томатів, збудником є вірус Tomato spotled wilt virus. Симптоми захворювання різноманітні. Їх об’єднують у дві форми: карликовість тютюну (на ранніх стадіях розвитку рослини) — як наслідок уповільнення росту — й листкова плямистість (фаза бутонізації і цвітіння). У цьому разі верхівки листя світліють, на пластинках утворюється сітчастий хлоротичний малюнок із некротичними плямами вздовж жилок. Переносником вірусу є тютюновий трипс, який заражається ним лише на стадії личинки.
• Вірус (Potato virus) передається соком, з прививкою, і персиковою попелицею. Симптоми: на листі спочатку з’являється некротична сітка, потім хлоротичні плями, які некротизуються, внаслідок чого на листках утворюється велика кількість дрібних білих плям.
• Огіркова мозаїка, збудник — Сucumber mosaic virus — проявляється у вигляді мозаїчності листя: темно-зелені ділянки містяться між жилками. Часто спостерігається посвітління жилок, здуття, некротичні плями, деформуються суцвіття. Переносником є персикова попелиця.
• Тютюнова мозаїка, збудник — Tabacco mosaic virus — проявляється у вигляді мозаїчності: чергуванні світло-зелених плям неправильної форми з нормально забарвленими ділянками. На молодих листках з’являється посвітління жилок і крапчастість, а на дорослих рослинах — некротичні плями. Джерелом інфекції є рослинні рештки, сухе листя, попелиці.

Із вірусних захворювань також доволі поширені біла плямистість і кільцева мозаїка, які проявляються у вигляді дрібних світлих некротичних плям різної форми. Джерело — інфіковане насіння, посіви картоплі, попелиці.

Також посівам тютютну шкодить вовчок (Orobanche romosa).

Основними заходами для боротьби з хворобами тютюну є:

•     вирощування стійких сортів;
•     3–4-річні сівозміни;
•     вирощування рослин-компаньйонів;
•     застосування фунгіцидів;
•     розташування рослин для хорошої циркуляції повітря;
•     покращений дренаж.

Заходами боротьби зі шкідниками є:

•     природні вороги;
•     контроль бічних пагонів;
•     застосування інсектицидів;
•     конусне укриття навколо рослин;
•     видалення пожнивних залишків.

Довідник хвороб

Довідник хвороб сільськогосподарських культур

Збирання та сушіння тютюну

Пожовтіння листя і підвищена ламкість свідчать про стиглість тютюну, отже пора зрізати рослину або збирати стиглі листки. Коли листя змінює свій колір з яскравого зеленого на м’якший жовто-зелений і чутно тріскає при згортанні, це означає, що тютюн готовий до збирання. Цей час, здебільшого через 2-3 місяці після пересадки, залежить від сорту та умов вирощування тютюну. Максимальна стиглість триває лише 5-7 днів. Збирання врожаю в цей період забезпечує найвищі вміст нікотину та якість листя.

Є два способи збирання тютюну:

• Зрізання цілої рослини. Всю рослину зрізають біля основи, а стебло розщеплюють для підвішування. Цей метод зазвичай використовується для сорту Берлі.
• Збирання стиглих листків. Листя вибірково збирають у міру дозрівання, зазвичай просуваючись від низу до верху рослини. Це стандартний підхід для сортів тютюну Вірджинія та Орієнтал, що забезпечує найвищу якість кожного зібраного листка.

Дозрівають листки нерівномірно, протягом 40-45 днів; нижні дозрівають раніше, через 40-48 днів після посадки, верхні — через 40-50 днів після дозрівання нижніх листків. Збирання проводять у міру дозрівання листя, в декілька заходів — 5-6 разів. Основну масу врожаю (40-45%) отримують з третього ярусу листя і до 25% врожаю — з четвертого ярусу, що складається з 5-6 листків кожен. Спочатку прибирають нижнє листя, потім у міру дозрівання — інші яруси.

На великих площах більш доцільне прибирання тютюну за допомогою спеціального невеликого комбайна,що зрізає окремі листки з рослини. Ручне збирання листя тютюну дає хороші результати, але коштує дуже дорого, тому що доводиться використовувати ручну працю. Тому практикується загалом на невеликих, приватних плантаціях. Збирають листки вручну вранці, після спаду роси, або ввечері, коли вони стають пружними. Після обламування листя відразу сортують і сушать. Починають прибирання з нижнього листя.

Після збирання листя проходить 6-8-тижневий процес сушіння, під час якого контрольована температура і вологість змінюють його хімічний склад до бажаного кольору, текстури та смаку.

Листя тютюну сушать зазвичай декількома методами:

• В полі — на стаціонарних конструкціях. Це найпоширеніший і простий метод, але він має і свої недоліки, оскільки в разі дощу урожай може намокнути і загнити.
• В полі — на пересувних конструкціях, які в разі дощу завозяться під навіс. Зазвичай після того як листя тютюну пов’яне, його перевозять з поля під навіс.
• Під навісами. Поширений метод у вологому кліматі.
• За допомогою спеціальних сушарок. Сушіння листя тютюну в спеціальних сушарках, які працюють на газі — найнадійніший метод промислового сушіння тютюну, особливо виправдовує себе у вологому кліматі.

Для того, щоб тютюн вийшов якісним, потрібно строго дотримуватися регламентів сушіння його листя. Висушене листя сортують відповідно до стандарту на 5 основних сортів, вирівнюють і складають шарами (лави) верхівками всередину, а черешками назовні. В лавах листки тримають 15-20 днів, після чого тюкують за допомогою спеціального стандартного ящика. Вологість сировини в тюках не повинне перевищувати 19 %. Тюки транспортують на заготівельні пункти тютюновоферментаційних заводів, де в процесі ферментації поліпшуються курильні властивості тютюнової сировини, підвищується його стійкість проти пліснявіння.

«У серпні починаємо обривати листя по мірі його дозрівання, на ньому мають з’явитися жовті плями. Спершу обриваємо нижнє листя і поступово переходимо до верхівки, яка буде обриватися аж в жовтні-листопаді. З одного куща можна зібрати 100 г врожаю. Нижнє листя називається піщаним, воно липке через виділення смоли, тому його слід обмивати декілька разів. Потім воно йде на 3-4 дні на в'ялення. Під час цього процесу зменшується кількість нікотину в листі, тому ним не варто нехтувати. Після в’ялення відправляємо тютюн на сушіння, приміщення для цього обов’язково має провітрюватись. Якщо погода гарна, процес може тривати тиждень, а за високої вологості — близько місяця. Згодом ми його перетираємо на ситах. Чим довше тютюн лежить, тим кращі будуть його смакові властивості», — розповіла Ольга Крупіна, фермерка з Харківщини. 

Вирощування тютюну: математика та бізнес-план

Обов’язкові пункти бізнес-плану:

1. Аналіз ринку. Збір інформації про потенційних клієнтів, скільки вони готові заплатити за сировину, аналіз сильних і слабких сторін конкурентів.
2. Реєстрація бізнесу. Вирощувати тютюн можуть всі суб’єкти господарювання, які обрали КВЕД 01.15 «Вирощування тютюну» та зареєструвались як платники акцизного податку. Для ФОП — платників єдиного податку доступна лише 4 група.
3. Необхідне обладнання. Культиватор, інструменти для внесення добрив та обробки від шкідників, шнури для зв’язування сухого листя для просушки, герметичні ємності для зберігання сухої сировини.
4.  Персонал. Кількість працівників залежить від розміру ділянки. Мінімум для невеликого господарства — фахівець з вирощування тютюну та 2-3 працівника.
5. Організація ділянки. Аналіз ґрунту, місця розташування та кліматичних умов ділянки, побудова теплиці, в якій буде рости власна розсада.
6. Вибір насіння. Сорти мають бути адаптовані до особливостей клімату України, життєстійкі та продуктивні.
7. Догляд за рослинами. Періодичне розпушування ґрунту, внесення добрив, обробка від шкідників, організація поливу або дренажа.
8. Збирання і сушіння. Збирання листя вручну або спеціальним обладнанням, організація приміщення та умов для сушіння.
9. Збут готової сировини. Аналіз цільової аудиторії, вигідних можливостей реалізації тютюнової сировини гуртом і в роздріб.

Сума початкових витрат на організацію вирощування тютюну в Україні залежить від того, який обсяг продукції ви збираєтеся вирощувати, чи маєте власну ділянку для цього і чи вже придбали сільськогосподарський інвентар.

В середньому, з досвіду деяких господарств, основні загальні витрати на відкриття бізнесу складуть орієнтовно 190 000 грн. З них:

• оснащення та інвентар — 20 тис.;
• закупівля насіння — 50 тис.;
• зарплата агронома — 15 тис.;
• підживлення та інші добрива — 30 тис.;
• полив та обробіток ґрунту — 35 тис.;
• маркетинг — 20 тис.;
• інше — 20 тис.

Це сума без урахування оренди ділянки, облаштування теплиці або комунальних витрат. Закладемо приблизний бюджет на додаткові витрати в розмірі 175 000 грн.

Читати по темі: Посіви маку олійного як речовий доказ: мак заарештовано, миші радіють, аграрій і держава зазнають збитків. Хто відшкодує?

Отже, сукупні витрати складуть приблизно 365 000 гривень. З цією сумою можна приступати до відкриття своєї справи.

Варто подумати про альтернативні методи живлення для насосів, щоб мати змогу поливати ділянку за умови відсутності електроенергії. Розрахуємо приблизний прибуток від вирощування табаку на ділянці в 30 соток.

YouTube-кaнaл SuperAgronom

Підписуйтесь нa YouTube-кaнaл СуперAгроном

1 рослина в середньому дає приблизно 35-40 г тютюну, хоча досвідчені аграрії отримують і по 100 г з куща. На всій ділянці близько 24 тис. кущів. Тобто, з однієї ділянки отримаємо від 0,035 х 24000 = 840 кг до 40 х 24000 = 960 кг тютюну.

Вартість 1 кг якісної курильної суміші приблизно 500-600 грн вроздріб і 400-450 грн гуртом. При оптовому продажі прибуток буде від 0,4 х 840 = 336 000 грн., до 1,5 х 960 = 384 000 грн. Чистий дохід (без урахування стартових вкладень) складе приблизно 200 000 грн.

Варто зазначити, що постійні коливання цін на пальне, засоби захисту та оренду землі роблять ці розрахунки дуже приблизними та умовними. Ми наводимо їх скоріше для того, щоб розуміти порядок цифр в статтях витрат та доходів.

Також важливим питанням є збут продукції. Над цим питаннями потрібно задуматися ще на стадії відкриття бізнесу. Є кілька основних способів збувати тютюн. Всі вони мають свої особливості.

1.   Оптовий продаж. Такий варіант ідеально підійде на початковому етапі вирощування тютюну. Звичайно, збувати товар доведеться дешевше, ніж при прямому продажу покупцям, проте немає додаткових витрат у вигляді оренди приміщення, оплати праці співробітників та інших витрат. Ідеальний варіант — тютюново-ферментаційні заводи та фабрики.
2.   Роздрібний продаж. Реалізація тютюнової сировини через власний магазин може приносити хороший дохід, але знадобиться час на його розкрутку, а вас чекають чималі супутні витрати. З оформленням бізнесу в цьому випадку також буде більше складнощів.
3.   Збут продукції в інтернеті. Досить перспективна ідея, але вона пов’язана з додатковими витратами на просування бізнесу та його розкрутку. Є сенс просувати продукцію таким чином уже тоді, коли ви повернете частину своїх витрат і будете мати своїх постійних оптових клієнтів.

Багато моментів, пов’язаних з тютюновою сировиною, регулюються державою. Тому фермеру варто проконсультуватися з юристом і бухгалтером, перш ніж остаточно обрати канали та механізми збуту своєї продукції.

Найбільші плантації тютюну — в південних і західних областях України, зокрема, в Тернопільській, Хмельницькій, Івано-Франківській, Вінницькій, Чернівецькій, Одеській, Закарпатській областях. Хоча, за даними Дослідної станції тютюнництва, успішно вирощувати його можна в центральному Лісостепу та інших регіонах.

«Вирощування сортів тютюну вітчизняної селекції в центральній частині Лісостепу України є перспективним. За результатами досліджень 2021-2023 років, в агрокліматичних умовах центральної частини Лісостепу України встановлено вагомий вплив строків садіння, фонів мінерального живлення та площі живлення на біометричні показники рослин, врожайність сировини та насіннєву продуктивність вітчизняних сортів тютюну, які належать до різних сортотипів (Крупнолистний, Берлей, Вірджинія). Доведено, що сорти Вірджинія 27, Вірджинія 202, Тернопільський 14, Берлей 46 та Бравий 200 є кращими за продуктивністю в даній зоні», — кажуть науковці.

Незважаючи на досить складну технологію, багато фермерів стверджують, що вирощувати тютюн значно вигідніше, аніж інші нішеві культури.

Інфобук Агробізнес України у 2023/24 МР

Як відбувається трансформація агросектору за роки війни

Олена Басанець, SuperAgronom.com