Коренева гниль

Захворювання поширене майже скрізь, частіше проявляється на сходах і рідше — на дорослих рослинах. На сходах спостерігають загнивання корінців, стеблинок та сім'ядолей. Проростки буріють і часто гинуть до виходу на поверхню грунту. Окремі хворі проростки пробиваються на поверхню грунту, однак на їхніх сім'ядолях помітні глибокі бурі виразки, які іноді можуть займати понад половину всієї поверхні. Інколи спостерігають потемніння точки росту, і тоді уражена рослина нагадує згаслу свічку з чорним ґнотом.

На дорослих рослинах захворювання викликає почорніння і відмирання кореневої системи або основи стебла; вони відстають у рості і в'януть.

Збудниками кореневої гнилі є переважно гриби роду Fusarium Link., рідше гриби Thielaviopsis basicola Ferr., Pythium debaryanum Hesse, Rhizoc tonia solani Kuehn., Aphanomyces euteiches Drechl. та інші, іноді бактерії.

Гриби роду Fusarium у вологу погоду на уражених органах рослин утворюють білий пухнастий наліт, який пізніше набуває вигляду виразок яскраво-рожевого чи оранжевого кольору. Спостерігається рясне спороношення у вигляді прямих або серпоподібно зігнутих конідій. Нерідко гриби формують хламідоспори і склероції.

На рослинах, уражених Th.basicola, утворюється бурий наліт, який складається з гіллястих конідієносців до 50 х 6-9 мкм і конідій у вигляді ланцюжків. Тривалий час вони лишаються у купі і нагадують багатоклітинні конідії, які потім поділяються. Конідії подовжені або циліндричні, на верхівці або з обох кінців заокруглені, деякі усічені, золотисто-коричневі, гладенькі, довжиною 2-7 мкм і товщиною 10-17 мкм.

Іноді на кінцях конідієносців розвиваються ендоконідії, які виходять через отвір на верхівці. Вони циліндричні, на кінцях усічені, безбарвні, 7-17 х 2,5-4,5 мкм.

Th.basicola утворює також бочкоподібні, коричнево-чорні хламідоспори, які розміщуються короткими ланцюжками.

Гриб Th.basicola розвиває безбарвну чи димчасту грибницю з кулястими або яйцеподібними зооспорангіями, з яких пізніше виходять зооспори. Він утворює гладенькі, кулясті ооспори, 12-20 мкм у діаметрі.

Rh.solani розвиваєтся грибницею, гіфи якої коричнюваті, місцями майже безбарвні, 6-10 мкм товщиною, утворює чорні коростинчасті склероції.

Aph.euteichas утворює безбарвну грибницю. Зооспорангії витягнуті, відходять від розширених сегментів вегетативних гіф. Первинні зооспори довгасті, 30-50 х 3,5 мкм, інцистуються після виходу з отвору. Вторинні зооспори паличкоподібні, з двома бічними війками. Оогонії верхівкові, кулясті, 25-35 мкм.

Інтенсивність розвитку захворювання залежить від факторів навколишнього середовища. Низька вологість (нижче 50%) у поєднанні з високою температурою грунту, особливо супіщаного, сприяє розвитку кореневої гнилі. На важких грунтах посилення розвитку хвороби спостерігають при ущільненні грунту і температурі його 18-25°С. На ранніх посівах хвороба проявляється менше. Шкідливість її полягає у зрідженості посівів, зменшенні урожаю зерна і погіршенні його якості.