Чорна коренева гниль (Чёрная корневая гниль)
Ознаки ураження
Уражуються сходи і дорослі рослини сої, полуниці, тютюну. На коренях утворюються чорні некротичні плями, які розростаються, збільшуються у розмірах, зливаються між собою і охоплюють значну частину поверхні кореня, що загниває, або майже весь корінь. Сім’ядолі сходів і листки у дорослих рослин в’януть, жовтіють і засихають, корені чорніють і відмирають.
Біологія збудника
Розмножується гриб нестатевим шляхом. Він формує бурувату грибницю, яка часто виступає на поверхню ураженого кореня, де утворюються безбарвні прості або розгалужені конідієносці з безбарвними одноклітинними ендоконідіями, 6-20х2,5-5,0 мкм. Вони формуються у ланцюжках по 4-8 шт.
Пізніше на ураженій поверхні кореня гриб формує циліндричні або бочкоподібні хламідоспори, які з’єднані також у ланцюжки. Хламідоспори коричнево-чорні або оливково-бурі, товстостінні з бородавчастою оболонкою, до 12 мкм у діаметрі.
Умови поширення
Джерелом інфекції є рослинні уражені рештки, на яких гриб зберігається у вигляді хламідоспор. Після перезимівлі хламідоспори проростають за температури 10-27 С і вологості грунту 60-80%. Для зараження рослин оптимальна температура становить 16-24 С. Інкубаційний розвиток хвороби триває 2-3 тижні.
Найбільш інтенсивний розвиток чорної кореневої гнилі на сої спостерігається при рН грунту 6,4-7,0. Ступінь розвитку чорної кореневої гнилі залежить від кількості хламідоспор у грунті. За наявності в 1 см3 грунту менше 100 хламідоспор рослини майже не хворіють, а при чисельності їх понад 4 тис. спостерігається інтенсивний розвиток хвороби.
Заходи захисту
Проти хвороби рекомендується дотримання науково обгрунтованої сівозміни, оптимальні строки сівби, своєчасне збирання врожаю, очищення та протруювання насіння.