Ознаки ураження
Рябуха уражує рослини в будь-якому віці, частіше за все листя, рідше черешки, квіти і насіннєві коробочки. Спочатку хвороба виявляється на розсаді у фазі 2-3 справжніх листочків. На кінчиках чи краях листків з'являються маслянисті, мокнучі плями. Вдень вони підсихають і набувають бурого або майже чорного забарвлення. Пізніше плями стають округлими, хлоротичними, до 1 см у діаметрі, інколи 2-3 см і більше. Уражені місця листків відмирають. На черешках утворюються світло-коричневі вдавлені плями.
У полі бактеріальна рябуха проявляється невеликими, блискучими, мокрими плямами, які оточені жовто-зеленою облямівкою. Згодом уражена тканина листка відмирає, плями стають світло-коричневими або бурими, і в їхньому центрі з'являється випукла коростинка. У суху погоду плями підсихають і з вітром легко випадають, у вологу — збільшуються, зливаються й утворюють суцільні ураження. На насіннєвих коробочках утворюються невеликі вдавлені плями.
Біологія збудника
Збудник має паличкоподібну форму, розміром 1,5-3,0х7-1,2 мкм, бувають парними або одиночними в коротких ланцюжках; має 3-6 полярних джгутиків, спор і капсул не утворює, аероб. На агаризованих середовищах утворює сіро-білі опуклі гладенькі або зморшкуваті колонії, на середовищах із сахарозою — слиз. За несприятливих умов розвитку бактерії втрачають джгутики, підсихають і можуть зберігатися на рештках рослин досить довго (іноді до 3 років). При перегниванні рослинних решток бактерії гинуть, а зберігаються на насінні.
Умови поширення
Із заражених рослин бактерії розносяться комахами, вітром, з краплями дощу. Вони проникають у рослину через пошкодження тканини, обламані волоски. У поле хвороба заноситься із зараженою розсадою. Масове зараження рослин спостерігається при випаданні опадів, особливо якщо дощова погода чергується з сонячними днями і супроводжується вітрами.
Хвороба поширюється головним чином з насіннєвим матеріалом. Бактерії можуть потрапляти з залишками заражених рослин і в грунт, але тут вони швидко гинуть внаслідок негативної дії на них сапрофітних, більш стійких видів бактерій. Заражені залишки (на поверхні грунту), які не згнили, можуть служити джерелом інфекції.
Заходи захисту
1. Знезараження насіння.
2.Правильна агротехніка: посів і посадка тютюну та махорки на одній ділянці не більше 2 років поспіль; внесення в ґрунт повного мінерального добрива; ранні строки посіву насіння і висаджування розсади; регулювання поливу в парниках; підчищення уражених розсадних листків; висаджування тільки здорової розсади; своєчасне збирання врожаю; прибирання залишків рослин і глибока зяблева оранка.
3. Профілактичне обприскування розсади 0,5-1% -ним розчином бордоської рідини систематично 2 рази в тиждень.
4. Ретельне очищення сушильних тютюнових і махоркових сараїв та складів від сміття.