287 депутатів Верховної Ради підтримали у першому читанні законопроєкт №10427-1 «Про внесення змін до деяких законів України щодо поширення сортів бавовника».
Тому про ключові елементи технології вирощування бавовника читайте нижче.
Бавовник (Gossypium L.) належить до родини Мальвових. У жарких країнах бавовник росте як багаторічна рослина, однак здебільшого його вирощують як однорічну культуру. Корінь стрижневий, проникає у ґрунт на глибину до 2-2,5 м. Стебло пряме, у нижній частині здерев’яніле. У бавовносійних районах бавовник утворює кущ заввишки 80-100 см з 7-15 бічними гілками. У бавовнику розрізняють два види гілок: ростові (моноподіальні), які закінчуються верхівковою ростовою брунькою, і плодові (симподіальні), мають квітки, бутони і закінчуються коробочкою-плодом. Нижні 2-3 листки на головному стеблі серцеподібні, інші — лопатоподібні.
Квітки великі, кремові або білі. Кожна квітка відцвітає за один день. Бавовник — самозапильна рослина, проте трапляється і перехресне запилення.
Плід — чотири- або п’ятигнізда коробочка. Достигла коробочка розтріскується, але не в усіх сортів. У кожному гнізді коробочки міститься 5-11 яйцеподібних насінин. Насінина вкрита коротким волокном-підпушком (лінтером) і довгими волосками. Довжина її становить 9-12, ширина — 6-8 мм. Маса 1000 насінин, звільнених від волокна, залежно від сорту коливається від 60 до 160 г і більше. Волокно бавовнику звичайно білого кольору, проте трапляються сорти з кремовим, зеленуватим і коричневим волокном. Довжина волокна — 10-70 мм. Маса однієї коробочки бавовника-сирцю — від 2 до 10 г і більше.
Бавовник — тепло- і світлолюбна рослина короткого дня. Насіння його проростає за температури ґрунту 12-15 °С, приморозків не витримує. Оптимальна температура для росту і розвитку — 25-30 °С.
Трохи історії бавовника в Україні
Перші спроби вирощувати бавовник на Півдні України були у 1827 р. Тоді в Херсонському повіті посіяли 5 га. У промислових масштабах на Херсонщині його почали вирощувати в 30-х роках минулого століття. Посівні площі з 1930 по 1935 рік зросли у 8 разів. Перерваний німецькою окупацією розвиток галузі відновився тільки в 1945 р. Оскільки собівартість отриманого сирцю була значно вищою, ніж середньоазійського, 1954 р. вирощування його на Херсонщині припинилось.
Сьогодні прогресивні сорти та значне потепління сприяє високим врожаям культури.
Найкраще розмістити бавовник після люцерни. Вона збагачує грунт азотом, знижує рівень залягання ґрунтових вод, розсолює грунт. Добрими попередниками є також зернобобові, кукурудза. Монокультурне вирощування бавовнику призводить до зменшення врожайності на 30-50%.
Бавовна виростає найкраще в глинястому чи глиносупіщаному ґрунті з кислим pH (5,5-7,0).
Добре витримує засолення.
Зяблеву оранку під бавовник проводять у жовтні на глибину 25-30 см. Навесні поле боронують у два сліди, а після поливів культивують на глибину 8-10 см або застосовують чизелювання (на важких ґрунтах) на глибину 15-16 см з наступним боронуванням у два сліди. Під час внесення добрив бавовник можна вирощувати і як повторну культуру. У кращих господарствах, де збирають високі врожаї бавовнику (50-70 ц/га), вносять по 15-20 т/га гною і повне мінеральне добриво (N120-130P80-140K40-50). У разі висівання бавовнику після люцерни дозу азотних добрив зменшують до 70 кг/га діючої речовини. Найефективніше одночасне внесення органічних і мінеральних добрив. Для поліпшення умов живлення під час сівби бавовнику рекомендується вносити гранульований суперфосфат (Р15-20) або нітрофоску на відстані 5-8 см від рядка на глибину 12-15 см. На початку бутонізації посіви підживлюють азотними і фосфорними добривами — по 30 кг/га діючої речовини.
Бавовник потребує високих норм мінеральних добрив. Норма їх внесення залежить від попередника, родючості грунту та ін. Після люцерни вона становить N50-70Р80-100К.50-70 , після інших попередників норму добрив підвищують до N120-140P80-100K80-100. Органічні добрива краще вносити під попередник. Урожайність бавовнику підвищується на 6-7 ц/га при використанні зеленого добрива – післяжнивні посіви гороху.
Бавовник звичайний, або мексиканський (G. hirsutum L.). Стебло 1-1,5 м заввишки. Волокно біле, тонке, завдовжки 30-40 мм. До цього виду належить більшість сортів, поширених у країнах Середньої Азії. Перуанський (G. peruvianum Gau.), або єгипетський, бавовник високорослий (1-3 м). Волокно кремове, високої якості. Сорти цього виду пізньостиглі, вирощують їх у південних районах Середньої Азії та на Закавказзі. Бавовник трав’янистий (G. herbaceum L.), або гуза, має грубе стебло до 1,5 м заввишки. Волокно його також грубе, завдовжки до 30 мм. Серед районованих сортів найпоширеніші такі: 108-Ф, С-4727, 5904-1, Ташкент-1, Дніпровський 5.
Дніпровський 5 характеризується тим, що більше підходить для вирощування під зрошенням. Має гарні якості волокна. Вихід волокна складає 37-38%, довжина до 29 мм. Це середньоволокнистий сорт бавоиника.
Підозерський 4 більше підходить для вирощування без зрошення. За словами Віри Боровик, співробітниці Інституту зрошувального землеробства, цей сорт в 2005 р., коли були дуже посушливі умови, дав урожайність 29 т/га. Урожайність його загалом 30-31 т/га.
Бавовник сіють за температури ґрунту на глибині 10 см 12-15 °С пунктирним способом з шириною міжрядь 90 см. Норма висіву насіння — 30-90 кг/га. Насіння загортають на глибину 4-5 см.
Сіють широкорядним способом з міжряддям 70-90 см. Глибина загортання насіння становить 4-5 см. Норма висіву 80-90 кг/га. Строк сівби пізній, коли грунт на глибині 10 см прогрівається не менше як на 12-15°С, що припадає на першу-другу декаду травня в умовах півдня України.
Після сівби поле коткують, проводять до сходове боронування. У період утворення двох справжніх листків формують густоту, залишаючи 7-9 рослин на 1 м довжини рядка. Густота стояння рослин на момент збирання в неполивних умовах 60-80 тис./га та 90-100 тис./га – на зрошенні. Міжрядне розпушення проводять у міру з’явлення сходів бур’янів і після кожного поливу. Поливають 2-4 рази з нормою 500-600 м3 води на 1 га. Після утворення 14-16 плодових гілок зрізують верхівку рослин (чеканка).
Збирають урожай вручну по мірі достигання коробочок, проводячи 3-5 зборів бавовнику-сирцю. Перед комбайновим збиранням для підвищення якості продукції рекомендується проводити дефоліацію Реглоном (2 кг/га) при розкритті 2-3 коробочок. Після дефоліації коробочки швидше достигають і всі рівномірно розкриваються.
З насіння бавовнику виготовляють олію. Вміст олії 29%, яка містить 40% білку. Використовується для продовольчих та технічних цілей.
Виготовлення тканини є основним напрямом переробки. Вона має низку корисних властивостей, таких як м’якість, легкість, нешкідливість для здоров’я і чудова теплопровідність. Тому бавовна і донині застосовується, якщо і не в чистому вигляді, так в сукупності з іншими синтетичними та натуральними тканинами при виробництві різноманітних предметів одягу. Великий вміст бавовни в літньому одязі. Більшість футболок, літніх сарафанів, шкарпеток та інших літніх виробів більш ніж на 50% складається з бавовняної нитки.
Тут зіграв свою роль той фактор, що бавовна неймовірно легкий і здатний швидко вбирати і випаровувати вологу матеріал. У виробництві одягу застосовуються лише довгі бавовняні нитки. Більш короткі переробляються далі і з них виходять засоби особистої гігієни, серед яких ватні тампони, палички, прокладки, памперси і багато іншого, адже бавовна гігієнічний і природний матеріал. Не так давно бавовняна тканина стала використовуватися при виробництві штучних шкір для автомобілебудування, а також певних елементів автомобільних покришок. При переробці бавовни залишаються насіння з так званим підпушеннями.
Підпушок застосовується при виробництві пластмас, фотопаперу, фотоплівок і навіть лакофарбових матеріалів. Насіння бавовни багаті жирами, тому з них виробляють олію, що йде в косметичну промисловість. Навіть сміття при переробці бавовни, таке як макуха і лушпиння, не пропадає дарма. Його додають у комбікорм для великої рогатої худоби, адже він багатий білками, загальна вагова частка яких перевищує 40%.
Для України бавовна цікава також тим, що після обробки бавовни-сирцю отримане волокно очищають, щоб отримати бавовняну целюлозу — сировину, яку можна використовувати, крім цивільної, ще й в оборонній промисловості.
Військові заводи використовують її, по-перше, для виготовлення одного з видів пороху — для цього бавовняну целюлозу спеціальним чином обробляють, щоб отримати нітроцелюлозу, з якої вже і роблять порох. По-друге, целюлозу використовують у виробництві зарядів до танкових снарядів.
