Дізнавайтесь першими найсвіжіші агрономічні новини України на нашій сторінці в Facebook, Telegram, а також підписуйтесь на Instagram СуперАгронома.
Посівна-2023: забезпеченість ресурсами, виклики та нюанси
Ще не всі оговталися від сезону-2022, а сонечко своїми першими теплими променями спонукає розпочинати новий аграрний рік. Все ще у стані війни, але сіяти треба.
За попередніми прогнозами Мінагрополітики, цьогоріч в Україні засіють на 7 млн га менше порівняно із довоєнним показником — 29 млн га. Насамперед, через окупацію областей на Південному Сході та мінування російськими окупантами сільгоспземель на звільнених територіях. Зменшився клин озимих зернових, якими зайнято 4,4 млн га. Та, попри малосніжну зиму, стан озимих добрий. Випадань небагато, тож є надія отримати добрий урожай. Дещо збільшилися площі під озимим ріпаком, що цілком виправдано попитом.
Обмеження доступу до світових ринків істотно обвалило ціни на зерно. Культури, які раніше приносили найбільші прибутки, нині нерентабельні. Мова йде вже не про великі прибутки, а про збереження економічної ефективності, де оптимізація витрат — єдиний варіант втриматися на плаву.
Структура посівних площ
У багатьох господарствах все ще є невизначеність щодо сівозміни. Таку думку висловив директор «НДІ Аграрного Бізнесу» «Науково-виробнича агрокорпорація Степова» Сергій Старишко. Причини цьому добре відомі і не радісні. Невизначена ситуація з експортом у найближчому майбутньому та незібрані соняшник і кукурудза, що залишаються в полях. Якщо ж працюватиме зерновий коридор, площі під кукурудзою і соняшником, ймовірно, збільшаться.
В компанії LNZ Group, до прикладу, суттєвої зміни структури посівних площ не планують. Як розповів керівник агродепартаменту Олександр Хмелюк, сівозміна в господарстві короткоротаційна з обмеженим набором культур. Культури можна змінити, але потім на відновлення потрібно буде 2-3 роки.
«Замінити кукурудзу на інші зернові культури економічно не так і вигідно, а збільшення площ посіву сої чи соняшника буде мати інші негативні наслідки. До того ж, кукурудза на сьогодні є найбільшим джерелом органіки у ґрунті, що особливо відчутно за відсутності органічних добрив. Якщо два з п’яти років у сівозміні відсутня кукурудза, то урожайність інших культур знижується на 10-15%», — пояснив аграрій.
У Степовій, де займаються насінництвом, суттєво міняти сівозміну теж не планують. Дещо більше посіють соняшнику на тих площах, які минулого року не встигли засіяти пшеницею — близько 25% від запланованого. Частину тих площ займуть під кукурудзу.
Читайте також: Кукурудза 2023: складаємо плюсову економіку
Відмовляються від вирощування кукурудзи у сезоні в холдинзі A.G.R. Group, замінивши її соєю і соняшником. У Сумському і Чернігівському кластерах, де зазвичай вирощували високомаржинальну, цьогоріч посіють гірчицю білу і чорну. Головний агроном Іван Войко, розповів, що спочатку там планували розмістити озимі, але пізнє збирання соняшнику і дощова погода завадили виходу в поле. Також планують посіяти коріандр в Полтавській області на площі 400 га. Посівну розпочинають вже цього тижня.
«Посівна буде складна, оскільки реагувати по деяким моментам треба буде швидко, — каже Іван Войко. — Багато хто не зібрав кукурудзу й соняшник вчасно, потрібно буде швидко проводити обробіток ґрунту, а це втрати вологи будуть. Особливо на Півдні, де верхній шар ґрунту швидко пересихає. В нас на сьогодні частково непідготовлений ґрунт у Полтавській області та на Півдні»
На звільнених полях Миколаївського кластеру, землі якого заходять і в Херсонську область, планують посіяти ярий ріпак, сою, соняшник. Звісно, якщо процедура розмінування пройде швидко. В іншому разі ці поля залишать під озимі.
Зміни у підходах до живлення і захисту рослин
Минулий рік відзначився економією на добривах як на одній із найбільш витратних статей у технології вирощування. Підвищення цін на добрива пов’язане як із ростом цін на сировину, логістику та енергоносії, так і зі скороченням їх виробництва в Україні. Зокрема, виробництво азотних добрив в Україні за останній рік скоротилося з 5,2 млн т у 2021 році до 1,13 млн т у 2022-му. Натомість різко зріс імпорт: з 1,4 до 4,3 млн т.
Фахівці прогнозують, що в новому сезоні тенденція економії продовжиться, зважаючи на нестачу ресурсів та орієнтованість аграріїв на окупність вкладених коштів, а не на високий урожай як це було раніше. Знову ж таки — тисне питання збуту.
До прикладу, в LNZ Group теж планують скорочувати норми добрив, особливо складних. Як зазначив Олександр Хмелюк, цього року будуть змінювати підхід до їх розподілу по полях.
«Ми розуміємо, що обманути рослину не можна: не забезпечиш живлення — не отримаєш урожай. В чудо-препарати, один літр яких може замінити азотне живлення, я не вірю, воно не працює. Будемо змінювати підхід до розподілу добрив по полях. Для цього ми провели аналіз урожайності культур в розрізі кожного поля за останні п’ять років, таким чином ми розділили поля на 3 категорії: кращі, середні та гірші. Відповідно до цього і будемо планувати рівень урожайності і системи живлення. Таким чином, нам вдасться не просто зекономити, а підвищити ефективність інвестованих у добрива коштів», — каже він.
Суттєво скоротили норми основних добрив в агрокорпорації «Степова». Зі слів Сергія Старишка, внесли 10% від запланованого. Норми азотних добрив знизили на 20%. Комплексні добрива 10:25:25 вносили на самих бідних землях під соняшник як основне удобрення, проведене восени. Зараз проводять підживлення озимих КАС-28 і КАС-30 у нормі 200 кг/га. Під соняшник запланували норму 170-180 кг/га.
На сьогодні немає цілі отримати високий врожай, а економічно обґрунтований, аргументує Сергій Старишко і додає, що цьогоріч у степовій зоні спостерігають накопичення вологи, що радує, адже це допоможе розкрити потенціал ґрунтів.
З цим погоджується і головний агроном A.G.R. Group Іван Войко. В холдинзі теж відкоригували систему живлення, не ставлячи за ціль високу врожайність. Під гірчицю запланували 100 кг/га аміачної селітри і 100 кг NPK 15:15:15 із сівбою.
Читайте також: Сценарії планування азотних підживлень озимих зернових і ярих просапних — поради фахівця
Загалом дефіциту добрив на ринку не спостерігається. Позитивно і те, що ціни на азотну групу суттєво знизилися. До прикладу, на 3 тис. грн знизили ціни на карбамід в OSTCHEM — до 29 тис. грн/т. Крім того, після піврічного простою відновлює виробництво міндобрив ПАТ «Сумихімпром», що теж має позитивно вплинути на формування цін та втамування попиту на аміачну селітру, дефіцит якої прогнозували в консалтинговій компанії Barva Invest наприкінці лютого.
Як такого дефіциту не спостерігається і на ЗЗР. Деякі одиниці навіть у профіциті. Мова йде, зокрема, про ґрунтові гербіциди для захисту кукурудзи і соняшнику.
Керівник хімічного напрямку та бренду DEFENDA Сергій Борисов відмітив, найбільший попит відмічається на сою, подекуди соняшник. Відповідно, і препаратами під ці культури цікавляться більше. Нині ж агровиробники беруть продукти під озимий клин. Очікується, що обсяги внесення ЗЗР залишаться незмінними: 4 обробки фунгіцидом, 2 гербіцидом.
Загальна тенденція, що спостерігається в господарствах у плануванні системи захисту, — перехід на генеричні ЗЗР.
«Якщо у минулому році нашим вибором були препарати мультинаціональних компаній, то зараз купуємо дженерики, які на 30%, а то й вдвічі дешевші від оригіналів. Навіть незнайомі дженерики потрошку беремо, робимо проби, щоб зрозуміти як вони працюють. Але вся система захисту, дві обробки фунгіцидами на пшеницю і на соняшник, буде втілена. І навіть плануємо внести деякі мікроелементи, зокрема, бор на соняшник під нашу стандартну технологію», — каже Сергій Старишко.
Відміняти застосування окремих груп ЗЗР в Степовій не планують, як і зменшувати кратність обробок.
«Зрозумійте, недовнесення добрив, а потім ще, якщо ми не внесемо якийсь препарат або він не спрацює і це призведе до конкуренції рослин з бур’янами або заселення їх шкідником, це знизить врожайність й без того ослаблених рослин», — додав аграрій.
Він зазначив, що до нового року в компанії провели моніторинг, тендери і, враховуючи рекомендації різних виробників і дистриб’юторів, склали систему захисту. Провели часткову передоплату і впродовж тижня 90% продуктів очікують прийняти на свої склади.
В A.G.R. Group відмовилися від оригінальних ЗЗРів давно. Тестували генерики не один рікі нині використовують перевірені одиниці.
«Можна сказати, що в нас 100% ЗЗР дженерики. Лише тоді, коли немає певного препарату дженерика, беремо оригінал», — каже головний агроном A.G.R. Group.
Шукають резерви для оптимізації системи захисту шляхом застосування генериків і в LNZ Group. Наразі звертають увагу на однокомпонентні продукти, які дозволяють підібрати ефективні рішення для кожного поля та дають можливість коригування норми внесення окремої діючої речовини залежно від ситуації без потреби у неокупних інвестиціях у додаткові діючі речовини, потреби в яких на цей час немає.
Насіння, ЗЗР і добрива є, говорять виробники і дистриб’ютори
З кінця 2022 року були побоювання щодо дефіциту насіння соняшнику на ринку, але вони не справдилися. Соняшник є у достатній кількості, каже комерційний директор і співвласник компанії «Євросем» Антон Посунько. Але купувати насіння аграрії не поспішають.
«Ми продали вже до 90% насіння, на складах маємо ще. Проблема, з якою стикаються аграрії — гроші. Рентабельність виробництва суттєво впала, надходження теж. Крім того, прийшов час розраховуватися по державним кредитам», — пояснює він.
Найменш популярна у структурі попиту кукурудза. Мало того, що культура не виграла в сезоні 2022 через великі перехідні залишки зерна, блокування роботи зернового коридору і здорожчання логістики й сушіння, додала стресу ще й нестандартна надмірно волога осінь, через що багато кукурудзи не змогли вчасно прибрати і підготувати ґрунт.
Непопулярність кукурудзи наразі підтверджують в агрокорпорації «Степова», де обсяги продажів культури, порівняно з минулим роком на цей період, упали на близько 25%. Знову ж таки, невизначеність із сівозміною, перехідні залишки, зимуючі посіви, а крім того — низькі ціни на зерно.
Ті ж, хто продовжує вирощувати кукурудзу, цікавиться гібридами ранньої групи з ФАО від 180 до 300 та високою вологовіддачею, каже Сергій Старишко.
«Витрати на вирощування та доробку кукурудзи не окуповуються через низькі ціни на зерно. А тому, гібриди високих груп ФАО, які характеризуються вищою врожайністю, але й вищою вологістю, не користуються особливим попитом. Актуальні в цьому сезоні гібриди кукурудзи з ФАО 180-300. Серед наших гібридів це — РАМ 1333 (ФАО 180), РАМ 1023 (ФАО 230), РАМ 8143 (ФАО 260), Даніїл (ФАО 280)», — прокоментував він.
Більшою популярністю відзначається соняшник. Серед бестселерів, які пропонує Євросем, гібриди: Авалон 7+ стійкий до вовчка, сульфо- гібриди Старк 7+ Сумо і ТОР 7+ Сумо.
«Є високоврожайні гібриди, які зарекомендували себе в господарствах МХП та Епіцентр Агро. У десятці кращих гібридів вони займали від 1 до 3 місця. Це, зокрема, Аякс, який стійкий до 5-ти рас вовчка, але він настільки розкривається по врожайності, що ми не перестаємо дивуватися», — ділиться Антон Посунько.
За оцінкою генерального директора «MAS Seeds Україна» Сергія Тимошенка, кукурудзою в Україні буде засіяно приблизно 3,5-4 млн га в цьому році, хоча окремі експерти прогнозують значно менші площі.
Роблять ставки аграрії на сою, ріпак та навіть нішеві культури. Але якщо з першими більш зрозуміло як працювати та куди збувати, то з нішевими це зробити складніше.
«Ми цікавилися льоном і гірчицею, шукали інформацію про ринки збуту. Але якщо багато аграріїв сіятимуть ці культури, це призведе до перенасичення ринку. Тому ми в Степовій вирішили дотримуватися класики — соняшник, пшениця, кукурудза», — розповів Сергій Старишко.
Дещо просів попит і на насіння озимої пшениці. Наприклад, в Степовій минулого року продали 1 тис. т, у той час, як зазвичай продавали 4,5-5 тис. т. Причиною тому була неможливість розпочати посівну через дощі і затримку збирання кукурудзи і соняшнику, подекуди переорієнтація виробників на озимий ріпак.
Читайте також: Переваги дробного внесення азоту та схеми підживлення озимої пшениці
Тенденцію відкладеного попиту, коли матеріали купують по ходу прийнятих рішень, підкреслив і Сергій Борисов, говорячи про добрива і ЗЗР. Ринок в умовах війни став більш спонтанним. І якщо раніше агровиробники закуповували насіння і ЗЗР ще в січні або в березні, то наразі багато хто ще вирішує.
За підрахунками LNZ Group, падіння ринку ЗЗР в 2022 році було на рівні 20-25%. В грошовому еквіваленті воно було меншим через здорожчання логістики і діючих речовин.
«Наразі логістика, слава Богу, нормалізувалася і нафта дещо впала в ціні. Відповідно, і ціни на ЗЗР почали знижуватися, оскільки здешевилося виробництво. Очікуємо зниження цін десь на 20%», — прогнозує Сергій Борисов.
Щодо дефіциту ЗЗРів, фахівець каже, що він можливий. Виробники і дистриб’ютори агрохімікатів наразі повністю забезпечені. Оскільки спотовий ринок, представлений малими і середніми агровиробниками, складає 40% від загального обсягу ринку, дефіцити можливі. Наприклад, якщо виробники різко почнуть збільшувати площі під кукурудзою, то препарати під захист цієї культури, які на сьогодні є в профіциті, за пару тижнів опиняться в дефіциті.
«Ми намагаємося узгодити з нашими партнерами сівозміни, хоча це не завжди виходить. Але продукція на нашому складі готова до відвантаження. Тож запити наших клієнтів будуть задоволені незалежно від їхніх сівозмін», — ділиться Сергій Борисов.
Поради колегам на посівну-2023
Не існує якогось одного рішення, яке б відповідало усім вимогам усіх господарств, каже Олександр Хмелюк. Оскільки кожен випадок окремий та індивідуальний, він радить звернути увагу на визначення лімітуючих факторів, щоб як найбільш точно спрогнозувати рівень потенційного врожаю. І вже, виходячи звідси, планувати технологічну карту, яка б дала можливість досягти результату і зберегти економічну ефективність.
«В першу чергу звертайте увагу на запаси продуктивної вологи у ґрунті, які найчастіше і є тим лімітуючим фактором. Попри те, що за період вересень-лютий випало чимало опадів, але. За даними супутникового моніторингу IPAD/FAS/USDA, запаси вологи не такі вже й оптимістичні, вони лиш на Закарпатті перевищують 175 мм у метровому шарі ґрунту. На більшості територій вони знаходяться у діапазоні 125-175 мм, за виключенням південних регіонів, де вони становлять лишень 25-75 мм», — каже він.
Сіяти потрібно, каже Сергій Старишко. Адже, окрім того, що це продовольча безпека держави, це і економічна безпека, яку потрібно підтримувати.
«Виробники, сійте у будь-якому випадку, — каже він. — Зекономити можна на всьому: на захисті, але не на кількості внесень, а за рахунок використання дженериків. Можна зекономити на добривах, коригуючі норми внесень. Зекономити можна і за рахунок спрощення бренду насіння, в цьому випадку ще й підтримати українського виробника. А щодо сівозміни, то наразі агробізнес переживає складний період, коли кожен сіє те, що в змозі фінансово зробити. Навіть якщо це буде соняшник по соняшнику, сійте! Бо економіка має працювати»
Тримаємо кулачки за зерновий коридор і віримо в ЗСУ!
© Меланія Несмачна, SuperAgronom.com