Дізнавайтесь першими найсвіжіші агрономічні новини України на нашій сторінці в Facebook, Telegram, а також підписуйтесь на Instagram СуперАгронома.
Сучасні піретроїди у системах захисту: особливості та ефективність
Захист посівів сільськогосподарських культур від шкідників є важливим завданням для агрономів, адже щороку кількасот видів шкодочинних організмів намагається прохарчуватись за рахунок аграріїв. Можна згадати для прикладу 2019 рік, коли несподівано велика кількість чортополохівки спричинила справжні локальні катастрофи на деяких полях.
При цьому не слід забувати, що деякі «старі перевірені схеми» вже не працюють, адже комахи, як і люди, досить швидко адаптуються до зовнішніх умов. Тож практично щороку потрібно шукати більш ефективні рішення та планувати систему захисту таким чином, щоб вона справді діяла.
«Шкідники завжди шкодять посівам сільськогосподарських культур. В південних регіонах уже настали позитивні температури та спостерігається відродження прихованохоботників на ріпаку. Прихованохоботники починають вилітати при 5-7˚С, більшість ж інших видів шкідників реактивуються за температур від 10 ˚С. Тому як тільки настануть стійкі позитивні температури, посіви одразу почнуть атакувати шкідники», — зазначив Володимир Салієнко, менеджер із розвитку продуктів компанії FMC.
Експерт зазначає, що посівам шкодять як багатоїдні шкідники — лучний метелик, совка-гамма, саранові, личинки жуків-коваликів та мідляки, тощо, так і специфічні. Зерновим культурам в Україні шкодять понад 300 видів тільки специфічних комах й інших тваринних організмів. Найбільш небезпечними шкідниками є група ґрунтових фітофагів, хлібні клопи, особливо шкідлива черепашка, хлібні жуки, хлібна жужелиця, злакові мухи, злакові попелиці, стеблові хлібні пильщики, трипси, озима совка, гризуни й інші. Щодо ріпаку, втрати урожаю від прихованохоботників можуть становити до 55%, дещо менше від ріпакового квіткоїда — в межах 20%-25% втрат урожаю припадають на інших шкідників.
Піретроїди у захисті рослин
Зважаючи на цифри, обирати інсектициди краще таки не за ціною препарату, а перш за все за його якістю та ефективністю. До того ж синтетичні піретроїди, які широко використовують у схемах захисту, вирізняються достатнім ефектом і при цьому розумною вартістю.
«Поширеними на багатьох культурах є препарати групи піретроїдів. Перші синтетичні піретроїди були синтезовані в 50-60 роках минулого століття. Науковці працювали понад 50 років над підвищенням їх ефективності. Вони мали більш сильну інсектицидну дію, аніж піретрум (натуральна речовина, що мітиться в рослині виду Chrysanthemum cinerariaefolium, ромашка далматська), а також низьку токсичність для ссавців, але забезпечували короткий захисний період. Третя, остання генерація піретроїдів була більш стабільна у навколишньому середовищі і стала дуже успішною в контролі шкідників, але містила суміш багатьох ізомерів з хімічно ідентичною формулою, але іншою молекулярною орієнтацію. Різні ізомери у їх складі мають різні рівні інсектицидної активності. Вони мають низку переваг: швидкий «нокаут-ефект», низька норма застосування тощо, контактно-кишкова дія. Але більшості з них притаманні й деякі недоліки, як-от: нетривалий період захисної дії (5-7 діб), зниження ефективності через опади та за високих температур, вузький спектр інсектицидної ефективності», — розповів Володимир Салієнко.
Тому важливим є також правильний підбір препарату для боротьби з шкідниками:
- його механізм дії;
- тривалість захисного періоду;
- оптимальні умови (температура, вологість повітря, опади) для застосування;
- спектр дії на шкідників;
- сумісність в бакових сумішах.
«Але компанія FMC має в своєму портфелі інсектицид позбавлених вищеперелічених недоліків- найсучасніший піретроїдний препарат Вантекс® (гамма-цигалотрин 60 г/л). Вантекс® вироблений у формі мікрокапсульованої суспензії (м.к.с.). Діюча речовина знаходиться у полімерних капсулах які суспезовані у розчині. Переваги формуляції: зменшення контактів оператора з діючою речовиною, більша стійкість до змивання опадами, сильніший нокдаун-ефект, повільніший розпад діючої речовини під дією сонячного ультрафіолету. За рахунок наявності капсул різного розміру діюча речовина вивільняється не одразу, а поступово, за рахунок чого досягається більш тривалий період захисної дії та стійкість до змивання опадами», — зауважує , менеджер із розвитку продуктів компанії FMC.
Гамма-цигалотрин представляє останнє покоління піретроїдів та містить лише найбільш активний ізомер цигалотрину, і тому є ефективний за дуже низьких норм. Це також забезпечує меншу кількість діючої речовини, що потрапляє в навколишнє середовище, що робить його безпечнішим за інші сполуки.
Переваги застосування
За словами Володимира Салієнка, Вантекс® є ефективним рішенням для захисту
багатьох культур. Залежно від культури забезпечує ефективний контроль представників рядів Lepidoptera- лускокрилі, Coleoptera- твердокрилі, Diptera- двокрилі, Homoptera- Рівнокрилі (цикадки листкоблішки, білокрилки), Heteroptera- клопи, Hymenoptera- перетинчастокрилі, Orthoptera- прямокрилі і Thysanoptera- трипси.
«Він містить лише один високоактивний ізомер цигалотрину, забезпечує еквівалентний контроль при в рази нижчих нормах діючої речовини за інші піретроїдні препарати. Зареєстрований на пшениці озимій (включно з авіаобробкою) та буряку цукровому в нормах 0,06-0,07 л/га, ріпаку (0,04-0,06 л/га), соняшнику та сої в нормі 0,1 л/га ,кукурудзі в нормі 0,15 л/га. Забезпечує контроль основних шкідників, наприклад, клопа шкідливої черепашки, попелиць, пильщиків, п’явиці на зернових культурах та ріпакового квіткоїда, пильщика, білана, листоїда, хрестоцвітих клопів на ріпаку озимому. Продукт сумісний в бакових сумішах з інсектицидами, фунгіцидами та гербіцидами», — каже фахівець.
Вантекс® є одним з найіноваційніших продуктів в інсектицидному сегменті ринку засобів захисту рослин в Україні, наголосив Володимир Салієнко. Новітня формуляція та особлива діюча речовина роблять його вдалим вибором для інсектицидного захисту с.-г. культур.
«Продукт відповідає високим токсикологічним вимогам і є вдалим вибором при виборі препарату. Але, передусім, підхід до управління чисельністю шкідників повинен бути комплексним. Не можна нехтувати агротехнічними заходами, як-от обробіток ґрунту, сівозміна, посів лише районованих сортів, просторова ізоляція, тощо. Потрібно ретельно проводити моніторинг посівів на заселення шкідниками та зміни щільності популяції. Обробки потрібно проводити при досягненні ЕПШ. Часто інсектициди застосовують в бакових сумішах з іншими засобами захисту рослин, для Вантекс® це також можливо. Крім того, Вантекс® малотоксичний для бджіл при правильному застосуванні, тому може навіть використовуватись на посівах ріпаку для контролю квіткоїда, проте лише з дотриманням низки вимог, а саме: не застосовувати під час активного льоту бджіл у денний період. При прямому контакті препарат є небезпечним для бджіл, тому застосовувати пізно ввечері або вночі, коли бджоли ще не вилетіли для активного харчування після денного льоту», — радить він.
Правильний моніторинг забезпечує надійніший захист
Для ефективного контролю шкідників потрібно знати їхню фенологію, особливості живлення та поведінки, екологічні особливості та економічні пороги шкодочинності шкідників. Посіви озимої пшениці та інших колосових зернових обстежують у фазі весняного кущення з метою встановлення динаміки заселення їх шкідниками та необхідності хімічних обробок. Обліковують попелиць восени та навесні на сходах озимих і ярих злакових культур, а зимуючі популяції — у кінці жовтня і ранньої весни. Перший облік проводять у фазі повного кущення ярих зернових і на початку виходу в трубку озимої пшениці. У фазі початку цвітіння озимої пшениці проводять другий облік щільності злакових попелиць, підраховуючи їх на колоссі. На полі, незалежно від його площі, відбирають 20 проб, кожна з яких складається з 5 колосків. Хімічні обробки проводять за щільності попелиць 8-10 у фазі цвітіння зернових та 25-30 на колос у фазі молочної стиглості.
Система спостережень за хлібними клопами передбачає кілька обстежень посівів та місць зимівлі шкідників. У фазах формування зернівки і початку молочної стиглості обліки проводять, визначаючи заселеність на м2. У разі небезпечної щільності шкідників визначають доцільність обробок.
Посіви обробляють за щільності 1-2 дорослих клопа, або 10 личинок на 1 м2. Для посівів, з яких планується одержати кондиційне зерно твердих, сильних або цінних пшениць за нижчого рівня заселення. П’явиці — заселення посівів жуками збігається з початком фази виходу в трубку озимих і повним кущінням ярих. У цей час обліковують їх щільність. Хімічні обробки посівів, особливо насіннєвих ділянок твердих сортів, доцільні, коли щільність жуків сягає 40-50 особин/м2 або понад 3-5 личинок на 1 м2. Щодо соняшника , то моніторинг геліхризової та бурякової попелиць (ЕПШ 150 екз. На 10 рослин при заселенні 10%), гусениць лучного метелика подібні до моніторингу на інших культурах.
Ріпак: ЕПШ ріпакового пильщика — 10 екз. на 100 рослин у фазу сходів, або 20 у фазу розетки, ріпакового квіткоїда — 300 екз. на рослину в фазу бутонізації. Як сказано вище, квіткоїд другий за втратами урожайності, а тому при появі перших особин на рослину вимагає застосування хімічних заходів контролю.