Технологія вирощування пивоварного ячменю: особливості та нюанси

Василь Мельник, головний агроном Бориспільського підрозділу групи компанії «Агро-Регіон», розповів про нюанси вирощування пивоварного ячменю, особливості підживлення та сівби, а також про головні помилки під час вирощування даної культури.

Причини вирощування та вимогливість культури

Бориспільський підрозділ ГК «Агро-Регіон» обробляє 11 700 га землі. У сівозміні до 50% кукурудзи, 18% соняшника, 12% озимої пшениці, по 5% озимого жита та озимого ріпаку та 10% пивоварного ячменю.

«Основний аспект, чому ввели культуру, — аби розбавити сівозміну, створення доброго попередника під інші культури — особливо під ріпак. А також важливою є логістика робіт у компанії, адже ми не можемо відвести всю площу під одні культури, оскільки фізично не зможемо її вчасно зібрати, тому має бути конвеєр робіт», — зауважує головний агроном Бориспільського підрозділі.

Також важливим фактором слугує й те, що культура менше виснажує ґрунт в плані вологи. 

«Пивоварний ячмінь має одну з найменш розвинутих кореневих систем у зернових і за рахунок цього він з нижніх горизонтів  ґрунту не забирає багато вологи. У цьому році ми це побачили на прикладі озимої пшениці та інших культур, що були посіяні по ячменю. Озима пшениця після пивоварного ячменю дала врожайність на 1,5 т/га більше порівняно з озимою пшеницею того ж сорту, що була посіяна після соняшника», — розповів пан Василь. 

Сіють ячмінь у компанії, зазвичай, після кукурудзи, хоч ця культура і не є найкращим попередником для пивоварного ячменя. Після соняшника культуру не вводять в сівозміну, адже можуть виникнути проблеми з падалицею, а олійна домішна в зерні ячменя на пивоварні цілі є недопустимою. 

«Для господарства важливо сіяти ячмінь по кукурудзі. Адже кукурудза під час вирощування забирає багато вологи, а ячмінь дає полю дещо відпочити, оскільки споживає вологу з верхніх шарів ґрунту  та формує урожай здебільшого за рахунок опадів в період вегетації», — пояснює Василь Мельник.

Василь Мельник, головний агроном Бориспільського підрозділу групи компанії «Агро-Регіон».

Культура рання яра, тому її можна сіяти одразу, як ґрунт набув своєї фізичної стиглості. Найбільш сприятливе для ячменю ярого поступове підвищення температури без різких коливань. Науковці стверджують, що мінімальна температура проростання насіння 1-2 °С, оптимальна — 15-20 °С. Сходи витримують приморозки до –3-4 °С. Оптимальна температура для росту і розвитку рослин у період вегетації 18 °С. Сума активних температур, необхідних для повного циклу розвитку ячменю, складає близько 2000 °С.

«Минулорічна весна була прохолодна досить, менша сума активних температур, ніж у 2019 році. Культура дозріла раніше, ніж минулого сезону через літню посуху, тож, враховуючи ці фактори, ми прогнозували можливий недобір врожаю. Але у 2020 році отримали рекордну врожайність пивоварного ячменю за весь час його вирощування з 2015 року — 6,15 т/га. Звичайно, потенціал був закладений набагато більший, у нас всі культури в фазу наливу відчували дефіцит вологи», —  зазначив головний агроном.

Ячмінь — культура довгого світлового дня. Ярий ячмінь серед хлібів першої групи найбільш посухостійкий і відзначається високопродуктивною витратою вологи на створення одиниці органічної речовини. Для проростання насіння необхідно 50% води від сухої маси, а транспіраційний коефіцієнт складає всього 300-400, що значно менше, ніж у інших злакових культур.

«Ячмінь ярий має слаборозвинену кореневу систему та короткий вегетаційний період, що обумовлює високу вимогливість до родючості ґрунту. Тобто ячмінь краще росте на родючих, добре забезпечених поживними легкодоступними речовинами ґрунтах. Зазвичай, ми вирощуємо ячмінь на ґрунтах легкого суглинкового гранулометричного складу — ясно-сірих, сірих опідзолених. Кислотність наших ґрунтів — 6-6,5. Оптимальне рН ґрунту для ячменю – 6,0 – 7,3», — додав Василь Мельник.

Урожайність його різко знижується на заболочених ґрунтах, недостатньо розпушених, з близьким заляганням ґрунтових вод.

Важливість вибору сорту

Сорт та насіння залишається одним з найефективніших інструментів впливу на інтенсифікацію зернової галузі. За впливовістю на уройжайність і якість сорт займає друге місце, після гідротермічного чинника. Ячмінь є відмінною сировиною для пивоварної та спиртової промисловості. Із зерна виробляється солодовий екстракт, що широко застосовується в промисловості

Продовольчою промисловістю пред’являються відповідні вимоги щодо якості зерна ячменю, яке використовується для пивоваріння. За стандартом для сортів на пивоваріння поставлені такі вимоги: 

• кількість пророслих зерен (на п’ятий день) — не менше 95%; 
• маса 1000 зерен — 35-45 г; 
• натура — 650-730 г/л; 
• плівчастість — 7-9 %; 
• екстрактивність (кількість сухих речовин, які переходять у розчин) — 78-84%;
• вологість зерна — 14-15,5 %, 
• з кількістю білка — 8-12 %. 

«Сіяли різні сорти ячменю, проте зупинили свій вибір на більш ранньому, що може проскочити літні засухи та має високі пивоварні якості — Ксанаду (вміст білка — 10,2-11,3). Найбільш цiннi у виробництві пива сорти дворядного ячменю з добре виповненим i вирівняним за крупністю зерном», — розповів головний агроном компанії. 

Дуже високий вміст білка призводить до труднощів у фільтрації на пивоварному заводі, а також до погіршення якості пива. Вміст білка має також і економічне значення, адже збільшення вмісту білка на 1% зменшує вихід екстракту на пивоварному заводі на 0,8%. У білку ячменю міститься весь набір незамінних амінокислот, включаючи особливо дефіцитні —  лізин і триптофан. 

Обробіток ґрунту 

У 50% випадків у господарстві здійснюють оранку, а в іншому варіанті — глибоке рихлення дисково-лаповими агрегатами з одночасним внесенням фосфорно-калійних добрив під лапу.

«Після кукурудзи ми обов'язково проводимо оранку, тому що може з'являтись на полі падалиця. А щоб її подолати без оранки, потрібно купувати додатковий гербіцид, що забирає падалицю кукурудзи, але є селективним для ячменю, а це додаткові витрати, стрес для культури і не завжди гарантований результат. Тому ми не експериментуємо», — зазначив Василь Мельник.

Після сої здійснюють безвідвальний обробіток ґрунту. Ячмінь після сої показав кращий результат і за рахунок попередника, і через те, що ґрунт не пересушували навесні. Адже після безвідвального обробітку весною лише закрили вологу і післяжнивні  рештки, що були на поверхні  ґрунту дали змогу зберегти дорогоцінну вологу. 

«Ми в останні сезони стараємось готувати ґрунт з осені, вирівнюємо його після оранки, щоб весною зайвий раз не заходити з культиватором у поле. Навесні заходимо зубовими боронами на глибину 3-4 см, щоб сформувати насіннєве ложе», — зауважив пан Василь.

Сівбу в господарстві здійснюють комплексною сівалкою із дисковим агрегатом (посівним комплексом), який має можливість проводити передпосівний обробіток ґрунту. Проте коли  ґрунт вирівняний і сформоване насіннєве ложе  після боронування, дисковий ґрунтообробний  елемент сівалки не використовується. Тобто при сівбі не втрачають вологу, а також за рахунок цього витримують глибину, що дозволяє отримати рівномірні сходи.

Ми у Telegram

Тримай руку на пульсі важливих агрономічних новин та подій

Особливості сівби пивоварного ячменю

При посіві важливо зберегти вологу. Якщо сіяти у перезволожений ґрунт, то можна отримати проблеми з розвитком кореневої системи ячменю, якщо ж сіяти у вже пересушений — отримати погані сходи. Ґрунт повинен бути добре структурованим та фізично спілим.

«Здавалось би, сівба в ранню весну і вологи достатньо, але вона дуже швидко зникає. Буває, що розпочинаєш сівбу в вологий ґрунт, а вже закінчуєш — в сухий і потрібно чекати дощів, що може слугувати причиною отримання нерівномірних сходів і недобору врожаю, тому важливо зберегти зимову вологу», — розповів Василь Мельник.

Норма висіву коливається між 3,7-4 млн шт/га. Пан Василь наголошує, що важливо врахувати термін посіву, ґрунтові та погодно-кліматичні умови, що складаються. 

«Минулоріч посів ми здійснювали 9 березня, то розуміли, що ячмінь, можливо, вегетуватиме довго, старались його не загущувати. Якщо весна пізня і ми сіємо вже в квітні, коли день довший, то можна сіяти і густіше», — каже головний агроном.

Сіють у господарстві на глибину 3 см, сильно не заглиблюють, адже тоді культура слабше кущиться. Важливо знати, на якому рівні є достатньо вологи: якщо, наприклад, волога буде на рівні 4 см, то варто з глибиною сівби опускатись.

Василь Мельник додав, що минулорічні строки сівби для Бориспільського району були аномально ранніми. Цьогорічні умови складаються, як зазвичай, тож головний агроном прогнозує, що сіяти пивоварний ячмінь розпочнуть наприкінці березня — на початку квітня.

Підживлення пивоварного ячменю

У підживленні пивоварного ячменю є важливий нюанс, адже весь азот потрібно дати до сходів.

«Ми не можемо проводити 2 підживлення азотними добривами, адже це підвищуватиме вміст білка в зерні, а його відсоток в зерні пивоварного ячменю не має перевищувати 11%. Якщо білок високий, то зерно не має тієї екстрактності, що необхідна для пивоварних цілей», — наголошує Василь Мельник.

Також у господарстві перед посівом вносять комплексне добриво NPK 8-19-29, оскільки тут не мають проблем з наявністю фосфору в ґрунті, але фіксують нестачу калію. У фазу кущення-виходу з трубки в господарстві вносять мідь.

«Ми використовуємо селітру в нормі 200 кг/га, тому що вона має дві форми азоту: нітратну і амонійну. Нітратна швидше діє, адже швидше потрапляє до кореневої зони рослини і  не має пролонгованої дії, як у карбаміду. В цілому азоту зі всіма добривами у нас йде не більше 90 кг/га у діючій речовині», —  зауважив головний агроном.

Василь Мельник не рекомендує використовувати карбамід при посіві чи на посівах ячменю, адже на виході може бути високий  % білка.

Система захисту пивоварного ячменю

Головний агроном наголошує, що варто обов'язково протруювати насіння. У господарстві використовують  інсектицидний та фунгіцидний протруйники. 

«Чим раніше ми сіємо, тим холодніший ґрунт і більший тиск від хвороб. Комбінований фунгіцидний протруйник у нас на основі трьох діючих речовин (д.р. азоксистробін, дифеноконазол та тебуконазол), а інсектицидний — на основі д.р. імідаклоприд», — розповів Василь Мельник.

Агроном додав, що варто ввести в систему захисту комбінований інсектицидний протруйник, адже імідаклоприд — системна речовина, що буде захищати молодий приріст на поверхні ґрунту, але можна було б використовували також піретроїдний складник, що має репелентну дію та залишається в зоні насінини.   

На першу обробку у фазу кущення-виходу в трубку в господарстві використовують піретроїдний інсектицид, гербіцид та  фунгіцид. Василь Мельник зауважив, що деякі гербіциди не варто застосовувати під час виходу в трубку та після цього, адже він може мати фітотоксичну дію і повпливати на рядність ячменя. На другу обробку у ВВСН 37 застосовують комбінований інсектицид, рістрегулятор та фунгіцид.

«Ми сіємо на тих землях, де частенько можуть з'являтись багаторічні бур'яни (берізка польова, волошка синя), тому враховуємо цей нюанс і обираємо кращу схему гербіцидного захисту. Серед гербіцидів ми застосовуємо препарат аналог Пріми (д.р. 2,4-д 2-етилгексиловий ефір, флорасулам) в нормі 350 л/га і додаємо ПІК 75 WG (д.р. просульфурон) в нормі 10 гр/л, адже на полях маємо багато хрестоцвітих бур'янів. Але варто зауважити, якщо після ячменю плануєте сіяти ріпак, то не варто застосовувати ПІК, бо він має післядію», — зауважив головний агроном компанії.

Якщо на полі не злісні однорічні бур'яни, то намагаються не давати високі дози гербіциду, щоб не навантажувати культуру. 

Василь Мельник наголошує, що в компанії індивідуальний підхід до кожного поля. Пан Василь додав, що за роки роботи вже прогнозуєш, де в тебе проблеми з дротяником виникнуть, а де шкоду роблять багаторічні бур'яни. 

«Зазвичай, здійснюємо дві інсектицидні обробки. На першу обробку у фазу кущення-виходу в трубку використовуємо піретроїдний препарат з д.р. лямбда-цигалотрин, а на другу — комбінований препарат на основі імідаклоприду та лямбда-цигалотрину», — зазначив головний агроном Бориспільського підрозділу. 

У господарстві зауважили, що найефективніше застосовувати рістрегулятор у ВВСН 37, що дозволяє дещо вкоротити центральне і верхнє міжвузля, на якому кріпиться колос. Часто кажуть, що ячмінь клює, тому важливо його зміцнити. 

«Рістрегуляцію ми проводимо препаратом Церон з д.р. етефон в нормі 0,6 л/га. Діюча речовина сприяє зменшенню росту, вкорочує стебло і посилює його пружність, в результаті запобігає виляганню рослин», — розповів пан Василь.

У господарстві здійснюють двократне внесення комбінованого фунгіциду Авіатор (д.р. біксафен, протіоконазол) в нормі 0,4 л/га.  Але іноді двох обробок буває

замало. У фазу наливу зерна можуть складатися сприятливі умови для розвитку хвороб, то необхідно працювати третім фунгіцидним внесенням на випередження. Найкраще працювати комбінованим препаратом, що містить стробілуріни, для профілактики та тріазольну групу для системної дії.   

Хвороби та шкідники на пивоварному ячмені

Василь Мельник зауважив, що найбільш шкодочинним шкідником є дротяники. А вони багатоїдні, знищують насіння, сходи, коріння й навіть стебла рослин. Злакові мухи на полях іноді спостерігаються, але великої шкоди посівам не завдають.

«У фазу кущення фіксуємо злакові блішки, пізніше — п'явиці та трипси. При дозріванні зерна спостерігаємо хлібних жуків, хоча зазвичай, щоб їх забрати, ми проводимо лише позапланову крайову обробку поля інсектицидом, адже вони мігрують на посіви з лісосмуг», — розповів пан Василь.

У 2019 році на полях фіксували ринхоспоріоз. Втрати врожаю зерна в роки епіфітотій становлять до 15% і більше. Крім того, погіршуються кормові та пивоварні якості зерна. У сезоні 2020 року спостерігали розвиток темно-бурої плямистості. Недобір врожаю зерна від цієї хвороби у разі значного розвитку може досягати 20-40%.

«Залежно від року ми фіксуємо плямистості ячменя: темно-буру, сітчасту та лінійну.  Уражені рослини зменшують загальну і продуктивну кущистість, на них утворюється менше первинних і вторинних коренів. Недобір урожаю зерна при сильному розвитку темно-бурої плямистості може досягати 20-40%. Найбільше шкодить у роки з теплим та дощовим літом», — зауважив агроном.

Також на полях фіксують час від часу борошнисту росу, проблем з кореневими та прикореними гнилями в господарстві не мають.

«Проблеми по хворобах дійсно виникають, зазвичай під час наливу. Адже саме тоді можуть випадати опади та спостерігатись високі температури, таким чином створюються сприяютливі умови для появи патогенів», — зазначив головний агроном.

З року в рік на культурі спостерігались нові хвороби.

YouTube-кaнaл SuperAgronom

Підписуйтесь нa YouTube-кaнaл СуперAгроном

Основні помилки при вирощуванні культури

Василь Мельник виділяє три помилки, з якими вони стикнулись протягом вирощування пивоварного ячменю: особливості посіву, застосування регуляторів росту та система захисту під час наливу зерна.

«Важливо, щоб була збережена волога і був здійснений рівномірний на однакову глибину посів культури. Бажано навесні  ґрунт не пересушувати, але й варто заходити рано з посівом, бо можна переущільнити і, як наслідок, погано розвиватиметься коренева система», — наголосив головний агроном.

Також потрібно слідкувати за нормами та строками внесення азотного підживлення, а ще за розвитком хвороб та поширенням шкідників на полі, особливо під час дозрівання насіння. Потрібно звертати значну увагу на вибір гербіциду, термін його внесення, норми та погодні умови, що складаються в найближчі дні, аби не нашкодити культурі.

«Цьогоріч були побоювання щодо внесення рістрегуляторів через прохолодні умови весною, проте закладений нами дослід у господарстві показав, що не внесення рістрегулятора на ділянкі поля призвело до значного зменшення урожайності, внаслідок вилягання та не вирівняності стеблостою. Там, де вносився рістрегулятор, ми уникнули вилягання та помітили відсутність зайвих мало продуктивних стебел, на які за умов літньої посухи витрачалась волога та елементи живлення», — підсумував пан Василь.

Якщо цьогоріч будуть опади і достатньо вологи, то Василь Мельник рекомендує двічі вносити рістрегулятори: перше внесення — на початку виходу в трубку, а друге — у ВВСН 39. 

Наталія Демчук, SuperAgronom.com, 2021