Вибір протруйника для гарантованого врожаю: нюанси, поради експертів
Для отримання гарантованого якісного врожаю найважливіше завдання для аграрія — отримати дружні здорові захищені сходи культури. Адже промахи, допущені саме у фазі сходів рослин, практично неможливо виправити ніякими наступними агротехнічними заходами. Науково доведено, що через насіння можуть розповсюджуватися збудники 60% усіх небезпечних хвороб, які призводять як до зниження посівних якостей самого насіння, так і до зменшення в подальшому продуктивності рослин.
Саме тому правильний вибір ефективного протруйника забезпечує одержання високих і стабільних урожаїв сільськогосподарських культур. Додайте ще домінування у сівозмінах наших господарств зернових колосових, кукурудзи (рештки якої є джерелом фузаріозної інфекції), різке зниження або повне ігнорування внесення меліорантів, макро- і мікроелементів, розбалансування за окремими елементами живлення, використання протруйників низької якості — це все створює умови для накопичення ґрунтової інфекції, розвитку кореневих гнилей.
Кореневі гнилі пшениці: поширення та шкодочинність
Взагалі, кореневі гнилі поєднують в собі дві вкрай негативні ознаки — важко діагностуються та водночас поширені в усіх ґрунтово-кліматичних зонах України.
Хвороби проявляються як під час осінньої вегетації, поширюються в період весняного кущення і прогресують до молочно-воскової стиглості. В Степовій зоні найбільш поширеними є звичайна (гельмінтоспоріозна), фузаріозна, осередково офіобольозна, церкоспорельозна, в Лісостепу і Поліссі, крім вищезгаданих, змішані фузаріозно-гельмінтоспоріозна та фузаріозно-церкоспорельозна кореневі гнилі.
Якщо на корінцях і листках проростків пшениці виявили поздовжні темні смуги і витягнуті бурі плями, побачили побуріння і гниль колеоптиля, пожовтіння і пліснявіння листків — це прояв гельмінтоспоріозної кореневої гнилі. Якщо на колеоптилі, первинних і вторинних коренях, підземному міжвузлі і в основі стебла виявили некротичні смуги, плями, які викликали також загальне побуріння ураженої тканини — перед вами фузаріозна коренева гниль. Церкоспорельозну гниль ідентифікувати найпростіше — проявляється у фазах сходів-кущення на колеоптилі та листкових піхвах у вигляді медово-коричневих плям із розмитою облямівкою у формі «очка», часто в центрі з «зіницею». Ризоктоніозна прикоренева гниль або гостро облямівкова плямистість — ще один вид гнилі, поширений переважно в Степу та південних районах Лісостепової зони. Найбільш інтенсивно з’являється у районах достатнього зволоження та на зрошенні. У фазі сходів пшениці проявляється на колеоптилі і листкових піхвах у вигляді окоподібних плям із чіткою червоно-коричневою облямівкою.
Найбільш дієвим способом боротьби з кореневими гнилями є саме протруювання насіння, адже лікування рослин, коли вже з’явилися симптоми хвороби, здебільшого вже не рятує ситуацію.
Насіннєва інфекція: види та проблематика
Взагалі, увесь комплекс патогенних грибів, що розвивається всередині і на поверхні насіння, умовно поділяється на 2 групи — «польова інфекція» (первинна) та «інфекція зберігання» (вторинна). Такий поділ базується на екології мікроміцетів, перш за все, на їхніх вимогах до вологості субстрату.
До групи збудників «польової інфекції» відносять представників родів Fusarium, Alternaria, Botrytis, Peronospora, Pythium, Pomopsis та інших. Вони заражають насіння до збирання врожаю і є первинними агентами інфекції, пов’язаними з підвищеною вологістю насіння. Основними представниками «інфекції зберігання» є гриби з родів Aspergillus, Trichothecium, Mucor, Rhizopus, що інфікують насіння після збирання — під час транспортування або в процесі зберігання.
Особливо серйозний вплив на реалізацію потенційної продуктивності рослин має прихована форма зараження насіння, яка зовні не проявляється, а інколи може виявитися тільки під впливом певної сукупності умов у процесі зберігання або після висіву. За результатами проведення аналізу зразків насіння ярих культур врожаю 2021 року та його фітоекспертизи на виявлення фітопатогенних збудників встановлено, що насіння ярих зернових заражене збудниками альтернаріозу, фузаріозу, гельмінтоспоріозу, пліснявінням у межах 3-5%. Насіння сої — бактеріозом та фузаріозом до 4%. Крім того, за даними Інституту захисту рослин НААН, протягом останніх років на насінні сої зафіксовано комбінування різних за своєю природою фітопатогенів.
Серед збудників хвороб найбільш чисельно представлені гриби: від 33% до 90,5% порівняно із загальною кількістю фітопатогенів. Частка насіння, ураженого бактеріями, коливається у межах 11,1–28,8%, а змішаною інфекцією (бактеріями та грибами одночасно) — від 4,8 до 38,5%. Збудники грибних і бактеріальних хвороб можуть знижувати урожайність сої на 15-20%, а за епіфітотійного розвитку — навіть знищити до 50% урожаю. Насіннєвий матеріал сої є носієм фітопатогенів, які найчастіше викликають такі хвороби: фузаріоз, аскохітоз, пероноспороз (або несправжню борошнисту росу), церкоспороз, септоріоз, білу гниль.
Інсектицидне протруювання: важливість та діючі речовини
Щодо шкідників зернових колосових культур, то слід наголосити, за характером пошкодження рослин в певний період вегетації, їх групують на групи «прямої» та «опосередкованої» шкідливості. Тобто одні з них пошкоджують висіяні пророслі насінини, підземну частину стебла, зародкові й вузлові корені, інші — обгризають листки та стебла, висмоктують сік, пошкоджують зерно в колосі.
Сучасна наука рекомендує інсектицидний протруйник з діючою речовиною клотіанідин — з системною пролонгованою дією для боротьби з комплексом ґрунтових та наземних шкідників сходів у посівах пшениці, кукурудзи, соняшнику та цукрового буряку шляхом протруювання насіння. Як і інші неонікотиноїди, клотіанідин є інсектицидом контактної, кишкової та системної дії, ефективний проти сисних комах, у тому числі із родини твердокрилих (Coleoptera), рівнокрилих (Homoptera) і двокрилих (Diptera). Клотіанідин починає діяти негайно після застосування, в той час як його попереднику тіаметоксаму необхіден час, щоб метаболізуватися до клотіанідину.
Заслуговує на увагу також протруйник тіаметоксам, системний інсектицидний протруйник для захисту цукрових буряків, соняшника, кукурудзи, ріпаку, картоплі, льону, сорго та інших культур від ґрунтових і післясходових шкідників (протягом 6–8 тижнів) — жуків, тлі, мух та жужелиці. Крім того, тіаметоксам забезпечує відсутність негативної дії на посівні якості насіння (зокрема й того, яке зберігалося протягом року після обробки), а також «Вігор»-ефект — препарат стимулює та покращує загальну стресостійкість рослин, які проростають.
Критерії вибору ефективного протруйника
Європейські вимоги до якісного фунгіцидного протруйника — біологічна ефективність на рівні 97-98% проти летючої сажки, як мінімум 80-90% від альтернаріозу, гельмінтоспоріозу, пліснявіння насіння, та мінімум 70% від фузаріозної інфекції. Зрозуміло, що тільки науково обґрунтоване поєднання кількох діючих речовин в одному протруйнику забезпечить від комплексного ураження даними хворобами.
Рекомендую агровиробникам звернути увагу на фунгіцидні протруйники з поєднанням кількох діючих речовин, наприклад ципроконазолу та дифеноконазолу. Дана комбінація забезпечує контроль практично всіх хвороб насіння, проростків і сходів зернових культур. Дифеноконазол у суміші з ципроконазолом застосовують для обробки насіння ячменю ярого, пшениці в захисті від: усіх видів сажкових хвороб, гельмінтоспоріозної, фузаріозної кореневих гнилей і пліснявіння насіння — із нормою витрати 2 л/т. Дифеноконазол набагато менш розчинна речовина, має системну дію, завдяки чому забезпечує довготривалий захист від хвороб кореневої системи, стебла та колосу. Ципроконазол високорозчинна речовина, завдяки чому має швидку системну дію у захисті від хвороб, що передаються з насінням, а також забезпечує надійний захист швидкоростучих молодих тканин.
Ще одна з ефективних комбінацій діючих речовин — флутріафол + тіабендазол, ефективно контролює не тільки насіннєву інфекцію зернових культур, а й ґрунтову. Застосовують проти сажкових хвороб, гельмінтоспоріозу, кореневих гнилей, пліснявіння насіння. Тіабендазол — діюча речовина системної дії (група бензимідазоли), яка зупиняє процеси поділу клітин патогену. Добре діє проти збудників сажкових хвороб, а також проти кореневих гнилей (гельмінтоспоріозної та фузаріозної). Флутріафол за рахунок активного переміщення в молоді органи проростка захищає культуру від хвороб вегетативних органів на перших етапах росту та розвитку рослин. Взагалі, діючі речовини з групи триазолів — одні із активніших сполук системної дії. Їхня ефективність базується на інгібуванні біосинтезу ергостерину в мембранах клітин грибів. Ергостерин — це стерол, який не зустрічається в рослинних або тваринних клітинах. Він є компонентом клітинних мембран дріжджів та грибів, виконуючи ту ж саму функцію, що холестерин виконує у тваринних клітинах.
Рекомендації від фахівців VITAGRO PARTNER
Фахівці VITAGRO PARTNER рекомендують агровиробникам звернути увагу на препарати від Bayton. Зокрема, фунгіцидний протруйник покращеної формуляції Сет (ципроконазол, 6,25 г/л + дифеноконазол, 30 г/л), що забезпечує контроль практично всіх хвороб насіння, проростків і сходів зернових культур.
Ще один з ефективних протруйників, який вже заслужив довіру у виробничників — фторвмісний протруйник Тевірон (флутріафол, 30 г/л + тіабендазол, 45 г/л).
Тевірон легко поглинається насінням, тому він не осипається з насіння і не утворює пил.
Науковці VITAGRO PARTNER рекомендують інсектицидний протруйник Такер (клотіанідин, 600 г/л) з системною пролонгованою дією для боротьби з комплексом ґрунтових та наземних шкідників сходів у посівах пшениці, кукурудзи, соняшнику та цукрового буряку шляхом протруювання насіння.
Заслуговує на увагу також протруйник Локер (тіаметоксам, 350 г/л) — системний інсектицидний протруйник для захисту цукрових буряків, соняшника, кукурудзи, ріпаку, картоплі, льону, сорго та інших культур від ґрунтових і посходових шкідників (протягом 6–8 тижнів).
Фахівці компанії VITAGRO PARTNER із задоволенням готові надати рекомендації з питань захисту культур.
Микола Сучек, керівник відділу R&D компанії VITAGRO PARTNER
Думка редакції SuperAgronom.com може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не несе відповідальності за достовірність і тлумачення наведеної інформації і виконує роль виключно носія.
