Дізнавайтесь першими найсвіжіші агрономічні новини України на нашій сторінці в Facebook, Telegram, а також підписуйтесь на Instagram СуперАгронома.
Лохина: удобрення, полив, збирання та сортування
У першій частині матеріалу SuperAgronom.com розпочав розповідати як підходи та технологія вирощування лохини співвідносяться з економічною стороною промислового виробництва.
Читати першу частину: Технологія вирощування лохини у великому господарстві. Економіка промислового виробництва
У попередньому матеріалі керівник та співзасновник ФГ «Грасс Авеню», кандидат сільськогосподарських наук Олег Воробйов розповів про вибір сортів, головні нюанси підготовки ґрунту та посадку саджанців. Тож продовжуємо!
Нова система удобрення лохини на підприємстві
Цьогоріч тут змінили систему удобрень. Раніше вносили азотні, фосфорні та калійні добрива, а також використовували мікроелементи по листку. Азотні добрива вносили лише до 1 липня. Спочатку вносили чисту воду, а потім добрива і знову воду.
«Цього сезону ми радились з польським експертом Маріушем Падевським, який допоміг нам розробити нову систему внесення добрив. Відповідно за результатами проведених аналізів ми вносили всі елементи, яких не вистачало у ґрунті, і я побачив різницю між рослинами. Нова система удобрень включала в себе щоденне використання 12-13 елементів, які змінювалалися відповідно до фази», — зауважив Олег Воробйов.
Вже за нової системи потрібно було вносити більше 100 кг/га азоту на поля аж до вересня. Точні норми внесення інших елементів у ФГ «Грасс Авеню» знатимуть згодом, адже ще на початку листопада лохину удобрювали. Тепер підживлення всіма елементами відбувається через воду. Також пан Олег додав, що на полях мають недостатню кількість магнію в ґрунті, тому цьогоріч вносили його дуже багато.
У середині сезону також проводили листкову діагностику, на основі якої власник коригував недостатні елементи.
«Однакову норму внесення використовували для саджанців різного віку та розмірів. Пан Маріуш наполіг на цьому, хоч я і сперечався. Нам навіть було простіше, адже нічого не потрібно було б змінювати, а також ми взагалі не промивали систему і не додавали чистої води», — відзначив керівник фермерського господарства.
Ця система обійшлась компанії дещо дорожче, ніж та, що використовувалась раніше, але й рослини мали кращий вигляд.
Агротканина — на що звернути увагу?
Для мульчування перед посадкою лохини важливо правильно обрати, чим накривати.
«Ми проводили експерименти і накривали тріскою на 10 см, але пробивались бур'яни. Зараз покриваємо агротканиною — щільним матеріалом, що виготовляється з високоміцних поліпропіленових волокон, що пропускає добре повітря, вологу», — відзначив керівник фермерського господарства.
У господарстві, як переважно і в більшості підприємств, використовують чорну агротканину, хоч вона нагрівається більше за інші, але навесні швидше прогріває ґрунт. Також є ще коричнева, зелена та біла агротканини. Важливим елементом вибору цього матеріалу є додавання стабілізатора, який запобігає негативному впливу ультрафіолету на тканину, адже з часом під впливом сонячних променів вона розкладається.
«Якось ми мали тканину, що за три роки стала сухою масою, що просто розлетілась, тому зараз купуємо матеріал чеської компанії Agrojutex і питання поки не виникають» — звернув увагу пан Олег.
Агротканина при мульчуванні гряди запобігає випаровуванню вологи, чим зменшує кількість використаної води і навантаження на систему зрошення. Також вона запобігає проростанню бур’янів, завдяки чому конкуренції між рослинами та бур'янами за поживні елементи, вологу не виникає. Суттєво зменшуються і витрати ресурсу робочої сили за доглядом за рослинами.
Правильна організація поливу
Зміна клімату, постійні посухи та нестача вологи — сучасні погодні реалії для агрономів. Олег Воробйов розповів, що на 1 га саджанців на день потрібно 25 m³, тобто 25000 л, тому 7,5 га відведено під 3 водонакопичувальні басейни.
У господарстві прокладають 2 крапельні лінії для поливу.
«Коли коренева система росте і розвивається їй важливо, аби крапельне зрошення надходило з двох сторін. Чим краще розвинена коренева система, тим більша маса асиміляційного апарату і вища продуктивність рослин. Лохина любить воду, а піщано–торфові ґрунти швидко пересихають» — наголосив керівник господарства.
Неналежна меліорація призведе до надмірного зволоження, а це — причина захворювань як кореневої системи, так і пагонів.
Запилення лохини
У господарстві роздумували над створенням власної пасіки.
«На 50 га треба в середньому 100 вуликів, а для цього потрібен розумний пасічник і помічник йому. Бджоли — справа серйозна і за ними треба відповідний догляд. Раніше ми орендували пасіки і ставили їх на плантаціях, які обгорожені лісом, протягом цілого року. Оскільки пасіка на лохині малопродуктивна, то щоб привабити бджіл, ми біля свого поля сіяли в три терміни дозрівання фацелію. Але вирощування цього медоносу обходилось нам втричі дорожче, ніж якби ми взяли більше як на місяць пасіку на запилення в оренду», — зазначив Олег Воробйов.
Керівник господарства зазначив, що джмелі активні за прохолодних погодних умов, коли бджоли мляві, і запилюють більше квіток, ніж медоносні бджоли. Розігріваючи свої м'язи для польоту, джмелі виробляють хвилі ультразвукового діапазону. За рахунок цієї вібрації пилок струшується з квітки і ефективність запилення збільшується.
Лохина цвіте півтора місяця. Оскільки квітка лохини чашоподібної форми, для роботи на цій рослині бджоли повинні мати довгий хоботок, щоб діставати до нектару. Довгий хоботок джмелів сприяє тому, що вони запилюють культури, квіти яких малодоступні для інших комах, зокрема й лохину.
Збирання, «холодний ланцюг» і сортування лохини
Збір лохини у господарстві ручний, але задумуються і про механізований. Проблемою при зборі врожаю є відсутність людей і важливість їх навчання справі.
«З'явився на ринку техніки сербський комбайн, який збирає ягоди, що придатні для продажу на свіжий ринок. Ціна його 100 тис. €, а заміняє 200 людей. Хоча за досвідом багатьох фермерів більшість врожаю лохини при механізованому зборі йде на переробку, адже ягоди пошкоджуються», — зазначив Олег Воробйов.
У господарстві сконтактувались з фермером з Чилі, що придбав цей комбайн, аби дізнатись про роботу цієї техніки.
Фермер зауважив, що більше 85% врожаю після збору цим комбайном можна продавати на свіжому ринку.
Цьогоріч у ФГ «Грасс Авеню» запустили професійний склад-холодильник площею понад 700 м2. Запуск цього сучасного обладнання дало змогу повністю дотримуватися «холодного ланцюга», який є основою у збереженні ягід свіжими якомога довше.
«Коли ми забираємо ягоду з поля, вона має температуру до 30 °C. Ми її поміщаємо в камеру швидкого охолодження, де температура ягоди за годину буде на рівні 2 °C, а тоді помістимо в холодильник з тим ж показником», — зазначив Олег Воробйов.
Також важливою подією для підприємства стало введення у виробничий цикл високотехнологічної сортувальної лінії «Berry Class 4» іспанської компанії-виробника Elifab та фасувального обладнання від компанії MAT EXAKTA. Високочутлива оптична система сортувальної лінії та сучасне програмне забезпечення дають змогу відсортувати зібрану продукцію максимально точно за калібром та якістю, адже в процесі перевірки ягід враховується до 36 показників якості продукції.
«Особливістю обладнання є те, що після сортування ягода залишається цілою, а найголовніше зберігається притаманний ягодам лохини сизий наліт. Завдяки новій сортувальній лінії маємо змогу швидко та з високою точністю розфасовувати готову продукцію в упаковку 125 г, 250 г та 500 г, залежно від потреб замовника», — зазначив Олег Воробйов.
Таких аналогічних сортувальних ліній в Україні є лише 3.
Надалі керівник компанії планує дізнаватись та розвиватись у сфері експорту за допомогою авіа- та морських шляхів, а також вдосконалюватись щодо нюансів технології вирощування у фермерів з Чилі.
За детальною та додатковою інформацією звертайтесь за адресою info@starberries.com.ua.
Наталія Демчук, SuperAgronom.com, 2020