Дізнавайтесь першими найсвіжіші агрономічні новини України на нашій сторінці в Facebook, Telegram, а також підписуйтесь на Instagram СуперАгронома.
Як вирощувати лохину: вибір саджанців, посадка, удобрення, підготовка до зими
Лохина — одна з найкорисніших та найпопулярніших ягід на сьогодні. Багато аграріїв та й не лише прагнуть виростити вдома декілька саджанців і смакувати її плодами протягом сезону. Тож SuperAgronom.com вирішив дізнатись всі секрети купівлі саджанців лохини, їхнього вибору та посадки не для промислового вирощування, а для власного задоволення.
Олена Джежула, співвласниця та керівниця сімейного бізнесу на Вінниччині — «Гарний сад», що спеціалізується на інтернет-продажах плодових, ягідних, хвойних та декоративних розповіла про вирощування саджанців лохини, їхнє удобрення та про особливості посадки.
Як правильно обрати саджанець лохини?
Олена Джежула виділила три основні критерії, які варто враховувати при виборі саджанців лохини:
- зовнішній вигляд саджанців;
- наявність закритої кореневої системи;
- вік.
Спеціалісти радять звертати увагу на зовнішній вигляд рослин, тому що здорові саджанці відповідно мають гарний вигляд.
«Залежно від періоду в який купуєте саджанці, вони виглядають по-різному. Наприклад, навесні та восени нормою для рослин є почервоніння листя. Восени в залежності від сорту кольорова гама лохини вражає: від зеленого до темно-червоного. Навесні лохина має почервоніння, тому що дуже чутлива до перепадів температур», — додала пані Олена.
Але якщо влітку листя лохини червоніє — це перша ознака того, що їй не вистачає кислотності ґрунту або наявні грибкові захворювання.
Обирайте гарний кущ, правильно скронований, адже тоді будуть закладені і додаткові плодові гілки.
Спеціалістка радить купувати саджанці з закритою кореневою системою, де вже гарно сформоване коріння, адже це дозволяє проводити посадку протягом всього сезону — весною, навіть жарким літом та восени, допоки не промерзне ґрунт.
«Перевага такої кореневої системи у тому, що там повністю сформований корінь з комом землі, що дає 99% гарантію на приживання, оскільки аграрії не травмуватимуть рослину. Коріння лохини досить ніжне, тому вона потребує саме кислого торфу, що гарно тримає вологу і пропускає повітря», — зауважила Олена Джежула.
Також важливим аспектом вибору саджавця є його вік. Адже відомо, що лохина починає вступати в плодоношення після трирічного віку, тому якщо хочете отримати врожай раніше, то варто купувати саджанці трирічні та старші.
«Люди купують одно- та дворічні саджанці, адже думають, що молодші саджанці краще приживуться і відповідно ціна на них менша. Але якщо рослини мають закриту кореневу систему, коріння гарно сформовано, то вік саджанця немає різниці, потрібно лише при посадці та надалі створити ті умови, яких потребує лохина», — додала пані Олена.
Але не менш важливим фактором вибору саджанців є вибір сорту.
Вибір сортів лохини
Олена Джежула рекомендує вирощувати різні сорти за терміном дозрівання. Наприклад, ранній, середній та пізній, щоб розтягнути період плодоношення по максимуму. Для України найбільше підходять сорти, які за морозостійкістю USDA відповідають п’ятій зоні (це приблизно -32°C), стійкі до захворювань і не вимогливі до умов вирощування.
«Лохина достигає поступово, тому при дозріванні абсолютно всі плоди з куща Ви не зможете зірвати. Але оскільки маєте різні сорти за терміном дозрівання, то можете збирати лохину з середини липня по середину вересня. Є самозапильні сорти культури, але є й такі, що потребують перехресного запилення, тому краще садити різні сорти», — розповіла співвласниця та керівниця «Гарний сад».
З ранніх сортів пані Олена рекомендує зупинити свій вибір на сорті Дюк, тому що він має смачну та соковиту ягоду, найшвидше достигає. Блюкроп (середньої стиглості сорт) та Блюголд (середньоранньої стиглості) найперші з’явилися, коли почали окультурювати сорти лохини, вони дуже гарно себе зарекомендували.
Блюголд має високу врожайність, гарну транспортабельність та морозостійкість. Недоліком є схильність до осипання, тому потрібно вчасно зібрати врожай, особливо, якщо у аграріїв механізований збір.
«Морозостійкі сорти лохини витримують температуру до -35 °C, а стільки в Україні навіть не буває. Вона морозостійка рослина, є найбільш довгожителем, вона може рости та плодоносити декілька десятків років, тому до вибору сорту варто підходити розсудливо та серйозно», — зауважила Олена Джежула.
У пізнього сорту лохини Елліот цьогоріч розтягнулося плодоношення і навіть наприкінці вересня в господарствах, де його вирощували, ще збирали останні ягоди. Він має відмінні смакові властивості. Також його можна вирощувати як для ручного, так і для механізованого збору, тому що ягода стійка до осипання, має гарний відрив та високу транспортабельність.
Посадка лохини: як правильно?
Посадка лохини — один з найважливіших та найскладніших етапів роботи з культурою, адже саме від нього залежатимете ріст і розвиток рослин в подальші 20-40 років. Варто виділити для лохини сонячне, але захищене від вітру місце.
«Посадка лохини здійснюється і навесні, і восени, і навіть влітку, адже за літній сезон саджанці лохини встигають краще вкорінитися на ділянці й зміцніти настільки, що ризик їхнього підмерзання взимку мінімальний», — зазначила пані Олена.
Лохина навесні висаджується в ґрунт до набрякання бруньок і закінчувати посадку потрібно восени. Ранньою весною, а краще наприкінці зими варто провести кронування саджанців лохини, яке варто проводити з дворічного віку.
Для посадки ямковим способом у аграрія піде 50-70 л субстрату на 1 саджанець, а в траншеї доведеться витратити вдвічі більше. Якщо саджанців не багато, то варто садити ямковим способом (0,5 м довжина, 0,5 ширина, 0,5 глибина + висота в гряді), але якщо від 10 і більше,то рекомендують посадку у траншеї (2 м довжина, 0,7 м ширина, а висота в гряді 0,5 м).
На чорноземах лохина не ростиме, тому ґрунт варто вибирати з посадкової ямки та замінювати на кислий торф рН 3,5-4,5.
Якщо ваша ділянка розташована на важких, глинистих ґрунтах або ґрунтові води розташовані не глибоко, на дно ями кладуть дренаж. Шар кори повинен бути 7-10 см. На піщаних грунтах потреби в такому дренажі немає. Справа в тому, що лохина не виносить застою води в прикореневій зоні. А дренаж дозволить прибирати надлишки води без шкоди для рослини.
«На дренаж добре йде соснова дошка або соснова кора,крупної фракції, з лісу і чим він старіший, тим краще. З лісу ми беремо верхній шар, той що над землею, кору, шишки, голки сосни, соснові гілки, які варто подрібнити. Дренаж — це наша додаткова кислотність і додаткове повітря,та захист від застою води.Над дренажем ми маємо засипати кислий торф. Рекомендую купувати вже готовий кислий торф, в якому кислотність відрегульовано. Кислотність має складати від 3,5 до 4,5 рH», — додала співвласниця компанії.
Лохина потребує субстрату з кислотністю від 3,5 до 4,5. Оптимальні значення, при яких ця рослина відчуває себе найкраще — 4,5, це пов'язано з тим, що мікориза — симбіотичні гриби, що ростуть на коренях лохини, гинуть при більш високих значеннях кислотності. Тому рослини починають відчувати дефіцит азоту, заліза, фосфору та інших елементів живлення.
Пані Олена радить кислий торф попередньо змішувати з колоїдною сіркою, з розрахунку 50 гр сірки на один кущ. Також саджанці можна замочити у воді, з горщиком поставити у ємність з водою мінімум на 1-2 години.
«Краще на ніч чи на день замочити рослину, щоб рослина напилася і її було легше дістати з горщика. Дістали рослину з горщика, низ коріння можна навіть трошки розправити, адже в горщику воно спресоване. До того субстрат теж варто спресувати», — зауважила пані Олена.
Для мульчування (вкривання поверхні ґрунту) підійде верхня падаль соснового лісу (голки ,шишки,кора різних фракцій). Мульчуємо гарно, насипаємо «горбиком», тому що по мірі росту і з поливом ви можете бачити, що ота мульча буде просідати, відповідно ви її маєте підсипати, тому що це так сама ваша додаткова кислотність, додатково мульча вологу тримає, дехто навіть рекомендує змішувати тирсу соснову.
Фермери, що вирощують ягоду, на посадкову яму 240 літрів вносять кору соснову 100 л ( або кору соснову 70 л + тирсу хвойну 30 л), хвойний опад 70 л, пісок 30 л, торф верховий 40 л та 100 гр колоїдної сірки.
«Якщо ви додаєте при посадці чи при мульчуванні соснову тирсу, особливо дрібної фракції, то я раджу з власного досвіду, додавати небагато, тому що тирса, вбирає у себе вологу найшвидше і найбільше. Вона збирається у комочок, затримує вологу, і вона не йде куди потрібно», — застерігає спеціалістка.
Удобрення лохини
Як і кожен живий організм саджанець лохини потребує догляду та підживлення, тому спеціалісти рекомендують використовувати комплексні добрива для лохини.
Лохина добре реагує на внесення мінеральних добрив навесні, в період сокоруху і набухання бруньок. Органічні добрива під культуру категорично не можна вносити, проте сульфат амонію, сульфат калію, сірчанокислий магній, суперфосфат і сульфат цинку найкраще допомогають лохині під час вегетації.
Першу підкормку варто здійснити навесні до розпускання бруньки.
«Я рекомендую брати саме комплексні добрива, тому що там вже всі мікро- та макроелементи йдуть у комплексі, і рослина безпосередньо може взяти те, що їй не вистачає. Також обов’язково варто слідкувати за вологозабезпеченням рослин, особливо якщо жарке літо, та не забувати та гарно поливати», — розповіла пані Олена.
Азотні добрива (сульфат амонію) фахівці рекомендують вносять у три етапи: під час початку сокоруху вносять 40 % необхідних лохині на рік азотних добрив, на початку травня — 35 %, а на початку червня — 25 %. У середньому це по 70-90 г добрива на один кущ. З літа до наступної весни лохина азотних добрив не потребуватиме. Фосфорні добрива (суперфосфат) вносять улітку і восени з розрахунку 100 г на один кущ. Сульфат магнію вноситься один раз за сезон з розрахунку 15 г на один кущ, а сульфат калію і сульфат цинку – один раз по 2 г на кущ.
Також внесення сірки рекомендується проводити навесні і на осінь. Тобто на осінь рослині допомогти краще увійти в зиму, а навесні, щоб допомогти їй вийти із зими. Тому навесні я рекомендую взяти таку гарну пригоршню колоїдної сірки і просто по колу посипати кущ лохини і та сірка потім з дощем, зі снігом піде до ґрунту, і так само навесні можна зробити таку саму операцію.
Фермери, які вирощують ягоду, користуються крапельним поливом, адже лохина не любить спеки. При температурі вище 30 °C вода по рослині не піднімається вище 80 см. Тому верхівки можуть засихати, ягоди осипатися.
Поливайте лохину 3-4 рази на тиждень, витрачаючи по 1 відру на дорослий кущ. При цьому відро води виливайте у 2 прийоми: рано-вранці і ввечері в той же день після заходу сонця. У другій половині літа особливо важливо стежити за поливом, оскільки нестача вологи під час плодоношення негативно позначається на кількості і якості врожаю.
Підготовка лохини до зими
Підготовка кущів лохини до зими починається після збору врожаю. Якщо ж у вашому районі таких холодних зим не буває, можна на зиму кущі не вкривати, тим більше, якщо ви вирощуєте на ділянці зимостійкі сорти.
Головні фактори, що впливають на вхід рослини в зиму:
- морозостійкість;
- вологозабезпеченість;
- внесення добрив та колоїдної сірки;
- обробка фунгіцидом у жовтні-листопаді.
«У жовтні-листопаді, коли лохина починає жовтіти та червоніти, готується щоб скинути листя, її можна обробити препаратом проти грибкових та бактеріальних хвороб, наприклад, Медян екстра, який вб’є всі зимуючі грибки та бактерії», —зауважила Олена Джежула.
Навесні до появи перших бруньок потрібно внести на перший обробіток добриво та колоїдну сірку, друге внесення добрив варто проводити через 6-7 тижнів. А також весною саджанці кронують: обрізають рівним зрізом між брунькою для того, щоб там в подальшому закладалася додаткова бокова (плодова) гілка, щоб кущ був гарним.
А у дорослих саджанців, які вже декілька років плодоносили, видаляємо найстарші гілки, чим звільняємо місце для додаткового молодого приросту.
Наталія Демчук, SuperAgronom.com, 2020