Олексій Сергієнко: Посівна, сівозміна, аграрна наука — де допущені найбільші помилки?

Змінюються умови — змінюються технології

SuperAgronom.com: Пане Олексію, чим, на вашу думку, відрізняються посівна озимих 2019 року і поточна?

Олексій Сергієнко: Здебільшого ситуація майже схожа. Що по ріпаку, що по пшениці. Минулого року, наприклад, багато ріпаку було недосіяно — через посуху в період посівної. Цьогоріч ще більше господарств не ризикнули сіяти озимий ріпак. Заплановано було десь 1 млн га цієї культури, а посіяли приблизно 860 тис. га. Основне зменшення площ припало якраз на центральні області — Полтавщину, Черкащину, Київщину, Вінниччину — в яких ріпак сіють найбільше. І саме тут спостерігалась тривала відсутність вологи.

А посіви пшениці зменшені десь на 10% від плану, з тієї ж причини. Причому сіяли її із запізненням. В оптимальні терміни — у вересні, якщо вірити статистиці, культурою було засіяно 2,2 млн га, решту понад 3 млн досіювали уже в жовтні.

SuperAgronom.com: Ви багато їздите по господарствах різних регіонів із консультаціями. Чи помічаєте, що аграрії змінюють свої технології, підлаштовуючись під ситуацію, що складається останніми роками?

Олексій Сергієнко: Так, звісно. І передусім у цьому плані змінюють схеми живлення. Зокрема, зменшують дози внесених добрив. Акцент роблять на стартові добрива, тоді як під час осіннього обробітку ґрунту, через відсутність вологи, внесення зменшують. Більшість переходить на добрива в рідкій формі. Щоб підвищити коефіцієнт використання й ефективність. Також нерідко знижують густоту посіву. Однак зазвичай не набагато — десь на 5-10%. І це правильно, адже значно знижувати норми живлення та густоту озимих, не знаючи, якою буде зима, — ризиковано. Можна зазнати більших втрат, якщо отримати навесні зріджені сходи. Це вже нічим не компенсуєш.

Стан озимих — без оптимізму

SuperAgronom.com: Зараз начебто з опадами ситуація поліпшилась. У якому стані наразі перебувають посіви озимих?

Олексій Сергієнко: Найбільше дощить, як і зазвичай, по західній Україні. По Східній і Центральній — опади йдуть локальні. Але вони не завжди рятують ситуацію, якщо в тих же Сумській, Харківській, Полтавській, у частині Київської області, нерідко господарства просто не отримали сходів. Посіяли озиму пшеницю, а вона не зійшла.

Офіційна статистика дає нам цифру 5,5 млн га озимих зернових під урожай 2021 р. Але я вважаю, що потрібно зробити аудит: скільки і справді посіяно, скільки є сходів, а скільки сходів не отримано. І те, що зійшло, то в якому стані. Бо я спостерігаю — враховуючи навіть теплий жовтень і локальні опади, що в окремих місцях стан сходів хороший, але на більшості території розвиток рослин — 2-3 листки. Температури вночі невисокі, але пшениця не розвивається через відсутність вологи, а не через низьку температуру. Тому лише ретельне обстеження полів покаже реальну картину, яка ситуація з озимими і які можуть бути прогнози на наступний урожай.

Детальний прогноз погоди для аграріїв

Те, що ми бачимо, — оптимізму мало додає. Тому необхідно зважено підійти до витрат, і враховувати, що, можливо, доведеться навесні досівати чималий ярий клин. Звісно, є ризик, що наступного року так само буде відсутня волога. Але, щоб не підривати зерновий баланс, втрачені озимі посіви все одно доведеться компенсувати ярими. Тому варто придивлятися до сортів ярих зернових, які підходили б до умов кожного регіону. А такі є. У багатьох селекційних компаній. Є прекрасна яра пшениця, що дає по 6 т/га, сорти пшениці і ячменю — дворучки, які можна висівати як восени, в лютневі вікна, так і рано навесні. Тож варто продумати усі сценарії заздалегідь.

SuperAgronom.com: Зазвичай втрачені озимі компенсують кукурудзою або ж соняшником…

Олексій Сергієнко: Усе повинно бути в міру. Сівозміна має бути збалансована, як зерновою групою, так і просапною. Не завжди соняшник і кукурудза — вдала заміна. Нинішній рік це підтвердив. Звісно, було б добре, якби і врожайність висока, і ціна гарна. Але коли врожайність кукурудзи 3 т/га, а ціна на неї 200 $/т, це не краще, якби врожайність була 10 т/га, а ціна 150 $/т.

Тут є й інший бік справи — сівозміна. Знову приклад цього року. По-перше, ті дощі, що зараз пішли, спрацювали добре переважно там, де пшениця була посіяна по хорошому попереднику. Де попередник був поганий, вони вже мало вплинули на стан озимих. Другий аспект. Навіть за достатньої вологи на Західній Україні озиму пшеницю подекуди змушені були сіяти також у жовтні. Чому? Бо через ті самі дощі не могли зібрати соняшник. А саме соняшник через коротку сівозміну дуже часто йде попередником для пшениці.

Ми у Telegram

Тримай руку на пульсі важливих агрономічних новин та подій

Порушуємо закони природи — втрачаємо урожай

SuperAgronom.com: Сівозміна це взагалі болюча тема…

Олексій Сергієнко: Навіть проста математика допоможе зрозуміти, що ми маємо в цьому питанні. Знаємо, що посіяно 5,5 млн га озимої пшениці. А ріпаку скільки? 1 млн га. Гороху — десь 150-200 тис. га. Кормова група (силосна кукурудза, трави тощо), десь може сидерати чи задисковані площі, де посіви випали, — це ще десь 1 млн га. Загалом 2,5 млн га. Усе решта — 2,5-3,0 млн га озимої пшениці — посіяні по соняшнику. Тобто навіть не буваючи в полях можна зрозуміти, що сівозміна у нас порушена. А я бачу цю ситуацію на власні очі.

При цьому попередник сьогодні відіграє в урожайності одну з ключових ролей. І всі агрономи це знають. Але не завжди мають можливість вибудовувати сівозміну правильно. Якщо господарство вибрало для себе дещо інші критерії і звузило перелік вирощуваних культур. Зараз навіть деякі агрохолдинги або взагалі не сіють пшеницю, або дуже скоротили її площі. Зі 100 тис. га землі — пшениці мають 100 га. Мабуть, щоб просто не забути, як вона виглядає…

SuperAgronom.com: Тобто, змістивши пріоритети, виявились неготовими то таких критичних ситуацій, яка склалась цього року?

Олексій Сергієнко: Знову нагадаю статистику. У 2020-му середня урожайність пшениці становить 4 т/га. Така урожайність була у 1990-му, тобто ми «відкотились» на 30 років назад. Виходить, що за цей час ми нічого не зробили для поліпшення ситуації. Впровадили купу нових технологій — точне землеробство, діджиталізація, новітня техніка… Витрати наростили втричі, енергоємність виробництва збільшилася в рази, а врожайність залишилася на місці. Про що це свідчить? Потрібно замислитися взагалі над технологіями. Що необхідно зробити, щоб ми вийшли на рівень хоча б ЄС. Окремі європейські країни, навіть за цьогорічної посухи, збирають в середньому по 6-7 т/га. Нідерланди, Німеччина, Франція. ЄС в середньому збирає по 5,5 т/га. У нас ще ніколи за роки незалежності не було в середньому 5 т/га по країні. При тому, що я на своєму досвіді знаю, що в Україні можна отримувати по 10-11 т/га пшениці, і не на демо-полях, а на товарних посівах.

На полі треба творити, а не витворяти!

SuperAgronom.com: Що ж ми не так робимо?

Олексій Сергієнко: Порушуються технології, ігноруються рекомендації науковців. Знищення вітчизняної аграрної науки — це взагалі окрема тема.

 Порушені закони землеробства. Принцип сукупної дії факторів. Закон мінімуму. Закон сівозміни, плодозміни. Їх багато. Закони Вільямса, Реймерса, Лібіха. Агрономи знають, про що мова. Загалом порушено закони природи. Дохазяйнувалися, що навіть страшно робити якісь прогнози, адже в наступному році взагалі у державі може бути проблема із зерновим балансом…

SuperAgronom.com: Вирішуємо свої локальні проблеми. Дивитись глобально немає можливості…

Олексій Сергієнко: На жаль, так. Тих, хто думає про проблему в цілому, про майбутнє, про наступні покоління, — нині дуже мало. Ви на своїх ресурсах цю тему часто піднімаєте. Я у своїй роботі намагаюсь це робити, знаю колег, що теж турбуються про збереження родючості ґрунтів. Але кардинально змінити ситуацію можна буде лише тоді, коли кожен, хто працює на землі, не забуватиме, що він не останній і ця земля ще годуватиме його нащадків.

SuperAgronom.com: Як збалансувати високі врожаї і збереження родючості ґрунту?

Олексій Сергієнко: Насправді все просто: правильна сівозміна, збалансоване внесення фосфору, азоту, калію. І — органічні добрива.

SuperAgronom.com: З останнім зараз — складно. Вітчизняне тваринництво занепадає.

Олексій Сергієнко: Але його потрібно відновлювати. Бо без органіки, без тваринництва ми не зможемо вийти на нормальний баланс зерна і взагалі на нормальні врожаї. Візьміть приклад Нідерландів, Данії, інших країн Європи, де розвинене тваринництво. А в нас воно нерентабельне. Може, просто потрібно підходити до нього професійно? Також вчитись у професіоналів, як і в рослинництві. А органіка нам необхідна. Особливо в нинішніх умовах, коли через дефіцит вологи втрачається структура ґрунту. І без органічних добрив відновити її буде дуже важко. 

А додайте ще спалювання стерні, про яке стільки разів говорили, але явище це і досі поширене… Люди просто знищують майбутнє.

YouTube-кaнaл SuperAgronom

Підписуйтесь нa YouTube-кaнaл СуперAгроном

А взагалі треба просто брати в руки книги, читати побільше, запрошувати фахівців, прислухатися до них, і підходити до справи з багажем знань і при цьому творчо. Сьогодні треба на полі — творити! А не «витворяти».

SuperAgronom.com: Дякуємо за цікаву розмову! Сподіваємось, вона надихне агрономів на творчість)

Алла Гусарова, SuperAgronom.com