Дорожня карта для аграріїв в умовах непередбачуваних кліматичних ситуацій, — поради експерта
Погодні аномалії вже декілька сезонів поспіль підносять агровиробникам неприємні сюрпризи. Найбільш критичний — нестача вологи. Про що потрібно завжди пам’ятати аграріям, як запобігти втратам врожаю в таких ситуаціях, і що конкретно варто зробити саме в умовах поточного сезону?
Своїми думками поділився Олексій Сергієнко, експерт з агротехнологічних питань, кандидат біологічних наук:
Пам’ятаю, як на одному з полів на Черкащині, куди завели мене професійні шляхи, у 2011 році в умовах, як ми тоді вважали, посухи, було зібрано 17 т/га кукурудзи. Хоча тоді це було важко назвати посухою, тому що випало більше 600 мм опадів за вегетаційний період. А перед цим був сухий 2010 рік. На частині полів навіть не зав’язався качан.
Проводячи серію семінарів і круглих столів з аграріями нашої України, я постійно відчуваю тривогу в аудиторії, коли згадую цей рекордний урожай майже десятирічної давнини. Адже хтось серед учасників дощу не пам’ятає з липня 2019 року, хтось чекає на рясні дощі весняного періоду 2020 року. І зовсім невеликий відсоток фахівців замислився над тим, що ж робити.
На початку лютого 2020 в кожному куточку України запаси вологи, якщо це реальні дані, то скоріше — останки вологи, сягають від 30 до 50 мм в метровому шарі ґрунту. Чому саме в метровому. Тому що в півтораметровому шарі мало хто проводить розкопки і діагностує наявність вологи.
Якось мені трапилась інформація в науковій літературі про рівень критичної вологи під посівами озимої пшениці на період відновлення вегетації. Якщо рівень вологи 150 мм і більше можна очікувати на високий потенціал урожайності, якщо менше 100 мм — урожайність становитиме 50 % від свого потенціалу. Ще студентом я запам’ятав одну істину, що коли навесні перед сівбою цукрових буряків волога в метровому шарі становить 170 і більше мм, можна очікувати на хороший урожай, в іншому разі ти перебуваєш на межі між прибутком і збитком.
Ми не ставимо сьогодні за мету страшити аграріїв, і так вистачає страхів і проблем. Соціальних, політичних, економічних. А кліматичні негаразди потрібно передбачати, необхідно готуватись до різних варіантів розвитку ситуацій. Попереджений — вже озброєний (в професійному сенсі).
Що потрібно зробити вже сьогодні. Ґрунт не замерз, а вже почався останній місяць зими. Нехай він на день довший в цьому році, але, повірте, збіжить за раз. З чим агроном вийде в поле? Ми розуміємо, з хорошою підготовленою технікою, якісними добривами і засобами захисту рослин, з сучасним високоврожайним насінням ярих зернових і просапних культур. І що далі? Мета кожного підприємства, незважаючи на його розмір і форму власності, — стабільний прибуток. На початку сезону всі на нього розраховують. А чи всі прораховують ризики, які стають на шляху до цієї мети?
Сьогодні, не гаючи жодної хвилини, необхідно зробити аналіз наявної вологи в метровому шарі ґрунту кожного поля — озимого і ярого, і за можливості вибірково в півтораметровому шарі, для розуміння ситуації. І зробити це потрібно, тому що ключ до успіху виробничого сезону 2020 року перебуває, на жаль, не в руках агронома, а в руках Господа. Пройдуть опади в весняний період, продуктивні, інтенсивні — добре. А якщо не пройдуть?
Від філософії переходимо до практики. Цитуємо слова лауреата Нобелівської премії з фізики 1922 року Нільса Бора: «Ніщо не існує, поки воно не вимірюється». Цитата актуальна, особливо в еру діджиталізації, і тому ми переходимо на мову цифр.
Вода є джерелом життєвої енергії для всього живого. Поглинаючи її, рослини поновлюють запаси вологи й отримують природний температурний регулятор. У процесі терморегуляції рослина випаровує до 99% усієї отриманої води, при цьому на формування вегетативної маси використовує лише 0,2-0,5%. Тому, зрозуміло, що рослина має різні потреби у зволоженні, залежно від погодних умов та фаз її розвитку.
Активна життєдіяльність рослин можлива тільки при високому наповненні їхніх тканин водою. У наземних рослин, внаслідок посушливої дії атмосфери, запаси води постійно витрачаються на фізіологічні функції, випаровування — транспірацію, і мають поповнюватися за рахунок надходження з ґрунту. Всмоктування води корінням, транспортування її до листків і транспірація — нерозривно пов'язані між собою основні процеси водного обміну.
Транспіраційний коефіцієнт — кількість води (у грамах), що витрачається на утворення 1 г сухої речовини. Залежить від кліматичних і ґрунтових умов та від виду і сорту рослин. Наприклад, у пшениці, ячменю та інших зернових колосових сягає 400-500 одиниць, у люцерни, картоплі — 600-700, у кукурудзи — 200-300, рису — 800-1000, сорго — 150-200, соняшнику — 450-570, цукрових буряків — 240-400.
Коефіцієнт зменшується з поліпшенням умов живлення, зволоження, з підвищенням родючості ґрунту і рівня агротехніки. Зворотну до нього величину називають продуктивністю транспірації.
Ніхто не сумнівається у значенні вологи для формування потенціалу врожайності. Наведемо деякі цифри стосовно природи вологи в ґрунтах України.
Наші ґрунти складаються на 50% із твердої речовини, 35 % займає ґрунтовий розчин, 15% — повітря. Якщо повітряний простір повністю заповнюється водою — це і є гранична вологість, вона береться за 100%.
Щоб рослини добре росли і давали гарний врожай, вологість ґрунту має бути 60-80% від повної вологомісткості. А це рівнозначно поливу в 10 000 т/га води, що дорівнює опадам у 900-1000 мм.
Коли випадає дощ 1 мм — це 10 т/га води, 10 мм — це 100 т/га. При цьому вологість 50-сантиметрового шару ґрунту підвищується на 1%, якщо ґрунт вологопроникний. Якщо пройшла злива 50 мм — це 500 т/га води. Якщо вона не стікає, не випаровується через кірку — волога не губиться — це і є те, що необхідно для вирощування врожаю.
Вологість ґрунту зростає протягом всієї зими. На початок нового календарного року вона збільшується в середньому на 10% в 70-сантиметровому шарі, тобто на гектарі додається близько 1300 т води.
Глибокі шари ґрунту теплі, від їхнього тепла земля, вкрита снігом, відтає. Просочується вода зі снігу, який лежить на цьому ґрунті.
У листопаді ґрунт промокає на глибину до 20 см, має близько 20% на глибині до 30 см, у січні вода проникає на глибину 45 см, у лютому більш ніж на 70 см.
Чим товщий шар снігу, тим більше води проникає в ґрунт. У промерзлу землю води проникає менше. Вологість води вимірюється у відсотках від повної вологоємності, вона не показує, скільки використовується рослинами води.
У 70-сантиметровому шарі вологи 2000 т/га, що відповідає 15,4%. Здається, багато, але ця волога марна, так званий мертвий запас.
Припустимо, зимовий запас води був 1000 т/га, до 15 квітня половина її може бути втрачена. Якщо літні дощі додадуть 2000 т/га, то їх вистачить тільки на 1,6 т/га зерна.
Оптимальний (середній) рівень вологості для кожного типу ґрунтів не однаковий. Для суглинистого чорнозему він становить близько 55-61%, для піщаного чорнозему цей показник в межах 35-40%, а для підзолистих ґрунтів — від 41% до 61%. Але при цьому необхідно враховувати також відмінність хімічного і фізико-механічного складів різних типів ґрунтів, в яких містяться речовини, необхідні для живлення рослин.
Якщо до початку відновлення вегетації озимих і початку сівби ярих не буде достатньо вологи, то що робити?
Перше. Як ми рекомендували, проведіть моніторинг вмісту вологи в ваших ґрунтах в метровому і півтораметровому шарі. Складіть інтерактивну карту вмісту вологи станом на 01 квітня 2020 року. Поділіться інформацією з аграріями інших регіонів. Ми не живемо в закритому просторі. Успіх кожного — успіх всіх, успіх всіх — це успіх кожного.
Друге. Відкоригуйте норми азотних добрив на озимих культурах. Проведіть це професійно. Надлишок азотних добрив в умовах дефіциту вологи негативно вплине на урожайність. Не всі форми азоту будуть ефективні. Підберіть ті, які необхідні рослинам для формування високого урожаю.
Третє. В умовах дефіциту ґрунтової вологи найбільш ефективними будуть рідкі фосфорні добрива, особливо внесені поблизу насінини. Це можуть бути ортофосфати, внесені по технології Pop Up. Вчіться в успішних виробників. Наприклад, в США, де кукурудза висівається в межах 34-36 млн га і отримується урожай 10 т/га, ця технологія стрімко набирає обертів.
Четверте. В умовах ґрунтової посухи використовуєте ґрунтові гербіциди, які ефективно працюють в цих умовах. Звертайтесь до постачальників, які мають такі продукти.
П’яте. Вимагайте від оригінаторів чи постачальників насіння найбільш оптимальні норми висіву гібридів кукурудзи і соняшнику залежно від вмісту вологи. Пам’ятайте, що в країнах, де стабільно проявляється дефіцит вологи, за рахунок правильної густоти отримують стабільний урожай і економлять на посівному матеріалі.
Шосте. Виграє той, хто проведе комплекс весняно-польових робіт в короткі терміни, зуміє використати зимові запаси вологи. В 30 см шарі ґрунту вона є. Де вона буде в середині квітня? Можливо, хтось знає.
Сьоме. Якщо в лютому і березні випаде чимало снігу, на що ми всі сподіваємося, не розслабляйтесь. Зробіть аналіз вологи в метровому і півтораметровому шарі ґрунту. Це незначні інвестиції. Купіть сушильну шафу, ваги й алюмінієві бюкси, ще бур. Формулу визначення вологості знайдете в літературі чи інтернеті. Не знайдете, ми допоможемо. Або зверніться в спеціалізовану лабораторію.
Сім рекомендацій поки що вистачить. Пам’ятайте — інвестиції в знання завжди окупаються.
Таким чином, ваш врожай може бути вищим і прибутковішим. Все залежить від вас.
Думка редакції SuperAgronom.com може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не несе відповідальності за достовірність і тлумачення наведеної інформації і виконує роль виключно носія.