Озвучено спосіб, як захистити пшеницю від септоріозу попри його резистентність до стробілуринів та триазолів

Сьогодні, 09:00

Фото: SuperAgronom.com

Септоріоз пшениці

Відтоді як у 2004 році резистентність збудника септоріозу до стробілуринів у північній Європі сягнула 50% у складі популяції, з кожним наступним роком чутливість патогену до цієї групи фунгіцидів ставала все меншою. Через це препарати азоксистробін, піраклостробін і трифлоксистробін у захисті від септоріозу вже не працюють як раніше.

Про це розповів Олександр Акулов, канд. с.-г.наук, доцент ХНУ імені В. Н. Каразіна. Пише SuperAgronom.com.

Кілька років тому з'явилися абсолютно нові молекули стробілуринів, які показують непогану ефективність, але от класичні препарати вже своє віджили, каже він.

Бензимідазоли, зокрема карбендазим, колись були основною захисту пшениці, проте зараз їх застосування в Європі, наприклад в Німеччині, звелося до нуля. Зараз задля того, аби вони спрацювали, використовують певні діючі речовини відносно нові, або діючі речовини використовуються в достатніх концентраціях.

«Станом на цей час деякі діючі речовини якщо не втрачені повністю, то вже суттєво просіли в своїй ефективності. Є ще одна тенденція, яку можна помітити, якщо уважно подивитись реєстрації основних продуктів в країнах Європи і в Україні. Інколи виникає така ситуація, коли діюча речовина має різні регламенти застосування в різних країнах. І в Україні зазвичай рекомендована чи зареєстрована норма використання діючої речовини активної нової, яка виходить на ринок може бути суттєво нижча, ніж, наприклад, норма, зареєстрована десь в Британії», — розповідає науковець.

Британські дослідники систем захисту проти септоріозу показують, що є діюча речовина групи триазолів, відносно нова, яка не настільки широко вживалася, — мефентрифлуконазол. Ця діюча речовина непогано контролює септоріоз, на 4 бали з 5. Проте великим недоліком мефентрифлуконазолу є низька розчинність в воді, відповідно, низька рухомість. Тобто коли препарат потрапляє на листок, фіксується в восковому шарі, а потім прилітає спора септорії, він діє краще. Але коли інфекція знаходиться в латентній фазі всередині листка, за рахунок гіршої рухомості він має меншу ефективність.

Зі старих речовин протіоконазол контролює септоріоз на 3 бали із 5. Контактний профілактичний фолпет — на 2 бали.

«... дослідження показали, що якщо ми візьмемо протіоконазол плюс фолпет, а потім змішаємо їх разом, ми отримаємо дешеву суміш, яка буде тримати септоріоз на 4 бали на рівні з мефентрифлуконазолом. Це дуже поширена схема, наприклад, в овочівництві», — пояснив Олександр Акулов.

Допомогти захистити препарат від швидкого виникнення резистентності до нього може додавання мідьвмісних препаратів у систему захисту.

Якщо застосувати вказану суміш на ранніх етапах, коли септоріоз тільки намагається уразити листок, то вона подіє і це буде дешевий варіант захисту пшениці в Т1. Якщо ж аграрій хоче отримати захист на рівні 5 балів, Олександр Акулов радить використовувати складніші суміші як мефентрифлуконазол з флуксопіроксадом або з іншим SDHІ-вмістним продуктом.

З власного досвіду Олександра Акулова, який цьогоріч тестував мефентрифлуконазол, ефективність речовини висока попри те, що препарат для України є новим. У північній частині Європи його використовують з 1998 року.

Науковець зауважив, що в суміші з піраклостробіном мефентрифлуконазол може бути застосований для ранніх внесень, коли хвороба тільки починається, тільки закріплюється і рослини не знаходяться в стресі. А вже у фазі Т2, як показують досліди, вона не завжди ефективна. Сам мефентрифлуконазол погано розчинний, погано рухомий. Піраклостробін трансламінарний і не має особливої дії на септорію, тому сподіватися на лікувальну, викорінюючу дію від цієї системи захисту не доводиться.

Меланія Несмачна, SuperAgronom.com