Забруднення ґрунту речовинами від розірваних снарядів вже є проблемою

Про це йдеться в матеріалі «Деградація ґрунтів. Як долають проблему в агрокомпаніях та які є варіанти відновлення здоров’я ґрунтів на територіях, що постраждали внаслідок воєнних дій?» на Latifundist.com.

Офіцер головного управління протимінної діяльності, цивільного захисту та екологічної безпеки Міноборони України Владислав Дудар говорить, що основними забруднювачами внаслідок бойових дій є:

• фізичні забруднювачі — вирви;
• важкі метали;
• забруднення від вибухових матеріалів (первинні, вторинні, піротехнічні і пропіленти — тверде ракетне паливо і гарматний порох).

Основними забруднювачами є саме вторинні вибухові речовини, які є більш потужнішими за первинні і містять у своєму складі багато тротилу. При потраплянні у ґрунт з високим вмістом органічних речовин, тротил починає швидше деградувати.

«Коли ми проводили дослідження у зонах бойових дій, то речовини від вибухових матеріалів знаходили у невеликих кількостях, адже більшість з них деградує, змінюється. Той же тротил, як розповідали американські колеги, за 21 день на їх полігонах розкладався на динітротолуол, який містить канцерогенні речовини», — говорить Владислав Дудар.

А як оцінити ступінь забрудненості поля? Один із варіантів, який пропонувало управління протимінної діяльності ФАО, — за допомогою супутникових знімків визначати вирву, який саме боєприпас і з яким хімічним складом потрапив, а потім приблизно розраховувати ступінь забруднення. Але в цього методу є свої нюанси, наприклад, в зоні бойового зіткнення важко визначити, який саме снаряд використовувався, та й боєприпаси мають різний хімічний склад.

Читати по темі: Ґрунтозбереження: які системи впроваджують українські аграрії — результати досліджень

Плюс у нас немає досліджень щодо того, а скільки у ґрунт потрапить небезпечних речовин, якщо снаряд розірветься. Є напрацювання у американських колег, які застосовують в такому випадку цифру від 0,1% до 1%. Якщо боєприпас не спрацював, або спрацював неправильно, то за їх даними, у ґрунт потрапляє від 20% до 40% небезпечних речовин.

Але потрібно враховувати, що це інформація з військових полігонів. І чи підходить вона для зони бойових дій, задається питанням Владислав Дудар.

Олена Басанець, SuperAgronom.com