Українські науковці створили стійкі до гербіцидів озимий ріпак, пшеницю і кукурудзу

Про це виданню Газета Світ розповів Микола Кучук — директор Інституту клітинної біології та генетичної інженерії НАН України.

Зокрема, в Інституті створено озимий ріпак Brassica napus L, стійкий до гліфосату.

«Також ми провели опосередковану генетичну трансформацію кукурудзи та пшениці та отримали рослини, стійкі до гербіцидів», — пояснив Микола Кучук.

Він додав, що наразі впровадити ці розробки у виробництво і отримати прибуток заважають норми закону, які, на його думку, потрібно переглянути й створити просту систему реєстрації.

Читати також: Десикація: економія на досушуванні, збереження врожаю, вчасне звільнення поля

Підтримайте наші агромедіа

Будь-яка сума допоможе працювати на інформаційному аграрному фронті для вас

Цікаво, що серед інших досягнень Інституту — створення фармацевтичних генномодифікованих білків, вироблених у рослинах, на основі яких можна створювати ліки, які допомагають при онкологічних, серцево-судинних, гормональних захворюваннях, а також — препарати з противірусними та антимікробними властивостями. 

А крім того, в Інституті виростили моркву, люцерну і салат, які мають антимікробну активність проти кишкової палички E. coli (прим. ред. — збудник ешерихіозу).

«Окрім того, ми створили томати, які у великій кількості виробляють антивірусний білок альфа-інтерферон. Дію цих томатів перевірили на мишах, заражених вірусом везикулярного стоматиту. Всі миші, які їли генно-модифіковані томати, залишилися живими! У групі, яка їла простий комбікорм, 22% гризунів загинули», — поділився науковець.

Він додав, що дослідження у галузі фармацевтичних білків, синтезованих у рослинах, є одними з найперспективніших у світі і дуже скоро світова наука перейде до широкомаштабного виробництва в рослинах рекомбінантних білків фармацевтичного призначення.

Нагадаємо, Уряд скасував заборону на експорт мінеральних добрив і жита.