Десикація: економія на досушуванні, збереження врожаю, вчасне звільнення поля

Десикація це переджнивне підсушування рослин з метою прискорення достигання (на 5-7 діб) і полегшення збирання врожаю, яке особливо ефективне при забур'яненості та за вологої погоди, — каже нам Словник агронома на нашому сайті.

Таким чином можна скоротити терміни вегетації рослин, заощадити кошти на сушінні зерна, запобігти висипанню насіння з кошиків/стручків, трохи «підчистити» поле від бур’янів. Завдяки десикації менше втрачається врожаю під час жнив, при цьому також зменшується навантаження на комбайн, відповідно економиться пальне. Плюс до певної міри можна оптимізувати роботи під час збиральної кампанії — підлаштувавши строки послідовного виходу в поле техніки, не задіюючи її одночасно. Також серед переваг десикації називають можливість локалізації поширення деяких хвороб.

Скажімо, фахівці стверджують, якщо посіви соняшнику ураженого білою або сірою гниллю, то розвиток хвороб уповільнюється. На оброблених десикантом посівах до збирання кількість заражених рослин збільшується десь на 2-4%, тоді як без обробки ураження зростає на 22-27%.  

«Необхідність десикації переважно залежить від зони вирощування сільськогосподарських культу. В зоні достатньо зволоження десикація є необхідним агротехнологічним прийомом, який в таких погодних умовах пришвидшить збирання попередника та дасть можливість посіяти озимі зернові в оптимальні строки. В регіонах України з недостатнім та нестійким зволоженням десикація проводиться за потреби», — зазначає  Сергій Уваров, менеджер з розвитку агротехнологій LNZ Group.

Застосовують цей прийом на широкому спектрі культур, передусім на олійних, але найчастіше, судячи з відповідей опитаних нами агрономів, — на гороху, соняшнику, ріпаку та сої.

Суть десикації полягає у пришвидшенні зневоднення тканин рослини. При цьому вегетація припиняється, тому варто вибрати вдалий час для проведення цього заходу — вирішити технологічні завдання і при цьому отримати заплановану врожайність.

Зокрема, фахівці радять проводити десикацію сої у фазу початку побуріння бобів нижнього і середнього ярусів (за вологості насіння 35-40%). Десикацію соняшнику доцільно проводити у фазу початку побуріння кошиків за високої вологозабезпеченості і вологості насіння 25-30%.

Загалом же для зернових культур десикацію проводять за 10-15 днів до збирання врожаю, ріпаку і соняшнику — не менше 14 днів, бобових — 7-20 днів, для ранніх сортів — 7-10 днів. У будь-якому разі культура має дозріти на 80-90%.

«Десикацію застосовуємо на ріпаку та соняшнику. Минулого року пробували на кукурудзі. Загалом цей агротехнологічний прийом виконує декілька основних завдань: зменшення вологості партії зерна; зменшення смітної домішки на забур'янених полях; пришвидшення збирання культури на 7-12 днів. Вигідність десикації зумовлена економікою. В природних умовах зібрати соняшник із вологістю менше 13-14% в нашій зоні (Рівненська обл.) важко, вдається тільки в окремі роки. А пізнє збирання загрожує шаленими втратами, оскільки вересень у нас традиційно дощовий і його можна взагалі не зібрати. Кукурудза рідко коли збирається з вологою менше 20-22%, а буває і 32%. Тому пробували обробляти і її. Це було економічно вигідно навіть за старих цін на газ, а за 65 грн за кубометр, як було минулої осені, тим більше», — пояснює Олег Фурманець, головний агроном ТОВ «Захід Агропром».

Негативні моменти десикації можуть проявлятися саме в разі помилок при застосування цього прийому. Скажімо, в разі неправильного вибору терміну обробки або неправильного вибору десиканта — тоді вірогідне зниження врожайності. Ймовірне також пошкодження рослин від шин у разі внесення за допомогою обприскувача. Натомість при авіа чи внесення дронами — якщо в цей час буде вітряна погода — можливе віднесення десиканта на сусідні масиви і пошкодження посівів, які не підлягали десикації.

Адже для цього прийому використовують пестициди гербіцидної дії на основі таких діючих речовин, як дикват, дикват іон, дикват дибромід, солі гліфосату (ізопропіламінна, калійна), глюфосинат амонію.

Нагадаємо, що диквати — це контактні препарати. Вони здатні швидко підсушувати рослини, не потрапляючи на їх корені, зберігати властивості зерна, підвищувати його олійність та якість. Гліфосати — препарати тривалої системної дії, які впливають на кореневу і верхню частину рослини. Процес природного дозрівання культури при цьому не порушується. Застосування системних препаратів на посівах викликає зниження якості врожаю лише у разі недотримання регламенту обробки і норм витрат препарату.

«Для проведення десикації ми рекомендуємо використовувати препарати від бренду DEFENDA, які впродовж декількох років показують високу ефективність їх застосування. Зокрема це Диквалан (дикват, 150 г/л) з нормою використання 2-3 л/га, Диквалан Макс (дикват дибромід, 374 г/л) в нормі від 0,8 до 1,2 л/га, Фосинор (глюфосинат амонію, 200 г/л) за норми використання 1-3 л/га, Напалм (ізопропіламінна сіль гліфосату, 480 г/л) у нормі 2-6 л/га та Напалм Форте (калійна сіль гліфосату, 550 г/л) в нормі від 1,0 до 6,0 л/га. Залежно від очікуваного результату та фактичного стану посівів і бур’янів в них, обирається оптимальна норма в межах рекомендованих норм», — зазначає Сергій Уваров.

За його словами, якщо поле відносно чисте, тобто бур’ян відсутній, а рослини вже готові до збирання на 70-80%, то можна внести препарат Диквалан в нормі 2 л/га й через 5-7 днів починати збирання. У разі коли в посівах присутня значна кількість бур’янів, тоді більш доцільне використання препарату Напалм у нормі 4,0 л/га, після застосування якого збирання починають не раніше ніж через два тижні.

«Також можна використати і Диквалан в нормі 2-3 л/га, але він знищить тільки верхню частину бур’янів, залишаючи корінь неушкодженим, тому очистити поле повністю від них не вдасться», — додав експерт.

Рішення про застосування десикації зазвичай приймається залежно від конкретної ситуації — як погодної, економічної загалом, так і на певному полі. Для Півночі й Заходу це більш застосовуваний прийом, хоч зміни клімату «дісталися» вже і цих регіонів, але пріснопам’ятні ціни на газ, нестабільні погодні умови та особливості поширених сівозмін роблять його вже традиційним, хоч і не завжди обов’язковим. Втім, Центр і Південь також не цураються використовувати переваги десикації.

Для соняшнику, окрім уже згаданого «пригальмовування» хвороб, її застосовують у разі необхідності підсушування рослин, якщо «піджимають» терміни сівби наступної культури. Або — якщо зрозуміло, що зерно не знизить вологість до потрібних параметрів, через що не лише підвищаться витрати на досушування, а й ускладниться збирання — важке вологе зерно збільшить навантаження на роботу комбайна.

«Чи застосовувати десикацію по соняшнику, ми вирішуємо залежно від строків. Якщо бачимо, що відтягується вегетація, то вірогідніше що будемо проводити обробку. В цьому році, наприклад, ми сіяти соняшник закінчили 15 травня, тож розуміємо, що збирати будемо не раніше 20 вересня.  Сподіватись, що на цей період буде погода — мало вірогідно. Тому передбачаємо застосування десикації. Так будемо більше впевнені, що зберемо його сухим», — каже Олексій Попелуха, головний агроном ТОВ ДП «Зернятко» (Чернігівська обл.).

У сезоні 2021 з затягнутою вегетацією соняшнику стикнулися у СТОВ «Авангард» (Вінницька обл.).

«Минулого року в нас соняшник дуже довго зелений стояв — аж до вересня, такого в нас іще не було. Треба вже збирати, а він ще не визрів. Тому вирішили десикувати, бо строки посівної озимих вже підходили», — розповів Володимир Мельник, агроном господарства.

У ТОВ «Захід Агропром», за словами Олега Фурманця, десикація є стандартним прийомом у технології по соняшнику, а також по ріпаку, та при цьому зазвичай рішення приймаються залежно від конкретних умов на момент стиглості.

«У нас строкаті за умовами зволоження поля, тому культура достигає не рівномірно, а збір такого строкатого ріпаку, наприклад, не лише тягне додаткові затрати на сушіння, в й неминуче призводить до технологічних втрат при обмолоті. Те саме по соняшнику. Якщо маємо значні площі під однією культурою, то прийом може виконуватися частково, в середньому ми десикуємо 60-70% площі соняшнику. Також рішення про проведення десикації залежить від необхідності швидко сіяти наступну культуру. Наприклад, після соняшнику ми сіємо пшеницю, тому важливо зібрати його якомога раніше. Запізнення зі збиранням тягне пізній посів та проблеми із виробництвом пшениці», — пояснює пан Олег.

За його словами, десикують зазвичай дикватом, виробник може бути різним, адже продукт досить простий і поширений. В останні роки використовують препарат від  UKRAVIT. Норма варіює від 2,2 до 2,6 л/га. Обов'язково дають ПАР. В цьому сезоні у господарстві вже завершили десикацію ріпаку, обробили 80% посівів.

Взагалі ж, як ми знаємо зі спілкування з вітчизняними аграріями різних регіонів, десикація на ріпаку застосовується досить часто. Адже у цієї культури верхні стручки дозрівають швидше, ніж нижні, тому поки дочекаєшся дозрівання верхнього ярусу, нижній вже обсиплеться. Обробка десикантом урівноважить ситуацію, убезпечить від втрат.

«На ріпаку завжди дивлюся, якщо верхній шар уже майже сиплеться, а нижній ще зелений, — обов’язково починаємо десикувати, щоб зібрати з мінімальними втратами. Хоч така ситуація не завжди буває, тому не щороку застосовуємо цю процедуру. Знаю, що дехто постійно наперед обробляє гліфосатами — побуріло на 30-40% і вже обробляють. Перестраховуються. Я так не роблю. Чекаю дозрівання — якщо більш-менш рівномірне, тоді не бачу сенсу десикувати», — розповів Володимир Мельник.

Для сої мета десикації така сама, як і для ріпаку, хіба що у цієї культури навпаки — нижні «бобики» дозрівають повільніше, ніж верхні. Загалом це властивість практично всіх зернобобових — нерівномірне дозрівання зерна. Тому на гороху це також досить часто застосовуваний прийом.

«Десикований  горох значно швидше й легше збирається, ніж не десикований. Крім того, він залишається стоячим, не падає. Без обробки буває, що в бункері до 1-2% «зеленок» лежить. А завдяки десикації зерно більш рівномірно дозріле. Тому ми практично завжди по гороху її застосовуємо», — зазначає Олексій Попелуха.

По зернових також застосовують десикацію. Для колосових, наприклад, цей прийом, окрім іншого, підвищує якість зерна, вміст клейковини.

Щодо кукурудзи, то більшість аграріїв зазначили, що не бачать сенсу, адже зазвичай строки дозрівання можна регулювати підбором гібридів за групою стиглості. Хоча бувають випадки — через погодні умови чи інші обставини (наприклад, нам розповідали, що на одній половині поля була посіяна кукурудза, на другій — соняшник, а наступною планували сіяти озиму пшеницю, тому потрібно було обидва попередники зібрати приблизно одночасно), — десикують і кукурудзу. Тут є свої нюанси. Фахівці кажуть, що обробляти культуру треба за вологості 32-34% й тоді, коли листя вже пожовкло і з’явилась «чорна точка» в зерні.

Ми у Telegram

Тримай руку на пульсі важливих агрономічних новин та подій

Окреме питання — спосіб внесення. Найдавніший — це авіація. Потім, з появою обприскувачів із високим кліренсом, почали застосовувати і цей засіб. Останнім часом відкрилися нові можливості — обробка полів за допомогою дронів.

У нинішні воєнні часи авіа-обробки фактично можна викреслити, навіть у регіонах, далеких від лінії фронту. Обприскувачі більш прийнятні для низькорослих культур, але якщо у вас на полі немає постійної технічної колії, то відмінусуйте, може і не таку значну, але частку пошкодженого колесами врожаю. На застосування агродронів також вплинув воєнний стан у країні. У багатьох регіонах їх використання або зовсім заборонене, або потрібно брати окремий дозвіл. Трохи складно, але загалом можливо.

«Працюємо в основному дроном Agras T30, в окремих випадках може підключатись самохідний обприскувач, наприклад, на кукурудзі. Норми у 2,2 до 2,6 л/га достатньо за умови якісного внесення і малої норми виливу (навіть у разі роботи наземним обприскувачем ми виливаємо в межах 50-60 л/га розчину). Практика показала істотно кращу ефективність малих норм виливу  порівняно з 150-200 л/га. Окрім ріпаку, цьогоріч плануємо обробляти і соняшник. Пораджу колегам із власного досвіду — використовувати максимально якісну воду, форсунки із дрібним розміром краплі, працювати з ад'ювантами. Брати до уваги погодні умови, напрям повітряних потоків», — зауважує Олег Фурманець.

Дронам віддають перевагу й у СТОВ «Авангард». Як зазначив Володимир Мельник, якщо обприскувати дрібною краплею, то результат — якнайкращий. І хоч цей спосіб трохи дорожчий (минулоріч послуга десикації соняшнику обійшлася господарству в 150 грн/га), але порівняно з наземним обприскуванням і якість краща, і посіви не витолочуються.

Своє ставлення до обробки дронами — в Олексія Попелухи. Горох в господарстві десикують самохідним обприскувачем, а от для соняшника варіант єдиний — повітряні засоби. Раніше використовували авіацію, а цьогоріч, за словами головного агронома, вибору особливого немає — будуть дронами обробляти.

«Загалом я до агродронів ставлюся з обмеженою довірою. Адже був не дуже добрий досвід їх використання. Правда — для внесення гербіциду. Через те, що крапля ультрадрібна, її зносить вітром. І навіть за мінімальних протяжок вітру вона летить не на 20-30 метрів, а може й на 300 відлетіти і завдати шкоди іншим посівам. Також був досвід внесення ґрунтового гербіциду, і він не спрацював на належному рівні. Все тому, що для ґрунтових препаратів чим більша норма виливу, тим краще вони працюють. А в обробці агродронами норма виливу мала. А от для десикації — інша річ. Якраз це досить ефективний спосіб внесення. Тут і зекономити на препараті можна, і якраз мала крапля і велика концентрація добре спрацьовують», — наголосив Олексій Попелуха.

Збирання врожаю після десикації здійснюють через 7-10 днів, залежно від культури та десиканта.

А загалом у застосуванні цього прийому потрібно, звісно, задіювати свої знання, розрахунки і — трохи інтуїції…

Алла Гусарова, SuperAgronom.com

Читати також: Десикація кукурудзи — варто чи ні?

Підтримайте наші агромедіа

Будь-яка сума допоможе працювати на інформаційному аграрному фронті для вас