Міфи та правда про біостимулятори: принцип дії, робота разом з пестицидами та добривами
В наш час підвищення урожайності є гонкою для аграріїв. Біостимулятори також на слуху: хтось вірить в них, хтось недооцінює та вважає «святою водою».
SuperAgronom.com задав питання щодо міфів про біостимулятори, роботу разом з іншими продуктами, принцип їх дії. Alex Feldman, автор інформ-порталу «Відверто про живлення рослин» допоміг розібратися.
Яка ефективність органічних біостимуляторів? Багато агрономів не дуже в них вірять?
Поняття «біостимулятори органічного походження» охоплює групу функціональних продуктів направленої дії, що використовують як для обробки посівного матеріалу, позакоренево по вегетуючих культурах, так і для внесення окремо в ґрунт або в суміші з РКД та через фертигаційні системи.
Сюди відносяться:
- амінокислотні препарати різноманітного походження (а також рослинні білкові гідролізати),
- екстракти морських водоростей (Ascophyllum nodosum, Ecklonia maxima тощо), що містять різного роду біоактивні сполуки (фукоїдан, флоратанін, ламінарин, бетаїн тощо),
- природні фітогормони, гумінові сполуки (гумінові та фульвокислоти),
- мікробні продукти (калій-, фосформобілізуючі бактерії, азотфіксатори, гриби тощо).
Перші дві групи продуктів займають 3/4+ ринку біостимуляторів для сільського господарства. «Функціональність» даних продуктів означає те, що діючі речовини в їх складі впливають на специфічні механізми життєдіяльності рослин. Так, біоактивні сполуки витяжок водоростей проявляють антистрес-дію, деактивуючи вільні радикали О- в тканинах рослин, що накопичуються внаслідок дії абіотичних (посуха, підтоплення, град) та біотичних (ураження шкідниками, хворобами, фітотокс від внесення гербіцидів тощо) стрес-чинників, природні фітогормони в їх стимулюють розвиток КС та надземної вегетативної маси рослин тощо.
Гумінові сполуки здатні, до прикладу, зв’язувати важкі метали та інші забруднюючі речовини в ґрунті, фосформобілізуюча мікробіота заселяє ризосферу КС культур та солюбілізує важкорозчинні сполуки фосфатів та підвищує загальну доступність фосфору рослинам. Гриби Bacillus, Lactobacillus, Trichoderma тощо, що мають біофунгіцидні властивості.
Так, ринок у нас занадто ліберальний і відкритий, в тому числі і для недобросовісних виробників/продавців сумнівного товару, м’яко кажучи. Фермер не рідко купує продукт «А», вносить його, не отримує жодного ефекту на врожайність/якість і робить для себе висновок, що не працюють і інші подібного роду продукти на ринку. Свій скептицизм передає і на колег по цеху в регіоні. При цьому, «0» результат не завжди означає, що продукт поганий. Як вже було згадано: біостимулятори — функціональні продукти специфічної дії. Тобто, якщо посіви побиті градом чи «підпалені» неякісним гербіцидом, обробка амінокислотами дозволить не втратити потенціал врожайності культури та пришвидшить наростання нової вегетативної маси. Якщо ж, наприклад, кукурудза добре розвивається, без ознак будь-яких дефіцитів чи стресів, то 1 га у фазу 9-10 листків може синтезувати 50+ кг/га амінокислот самостійно. Чи вплине в таких умовах додаткове внесення 500-800 г/га амінокислот на стан та розвиток рослин — питання спірне. Собівартість вирощування кукурудзи точно зросте:)
Завжди на цьому наголошую: кожен фермер, господарство з банком землі 1,5-2 тис. га і більше повинно мати власний дослідний полігон, де тестуватимуться всі нові продукти, що є потенційно перспективними для впровадження в базову технологію вирощування в господарстві. Не варто тут щось сприймати на віру, економія 2$ на гектарі може коштувати сотні $ збитку. Для інших — є класні проекти, типу АгроПолігону ТОВ «Захід Агропром», де в польових умовах тестуються різноманітні схеми захисту, живлення, посіву, різні сорти та гібриди с/г культур, що є на ринку.
Читати по темі: Олег Фурманець: Результати дослідів із нормами висіву та живлення кукурудзи впроваджуємо у виробництво
Як можна оцінити ринок біостимуляторів в Україні?
Конкретні цифри по об’єму ринку в Україні не зустрічав, але він однозначно стрімко росте, я це помічаю, спілкуючись з колегами та фермерами з усіх куточків нашої держави. Інтерес до таких продуктів однозначно є, це не в останню чергу обумовлено і погодно-кліматичними змінами та подекуди частішими аномаліями. Світовий ринок в 2022 оцінено в ~ 3 млрд $ США, прогнозується, що до кінця десятиліття ця цифра подвоїться. Виробники с/г продукції будуть далі все ретельніше шукати інструменти збереження та підвищення врожайності та рентабельності агровиробництва.
Під які культури і коли саме ефективно їх вносити?
Дані продукти можна застосовувати на будь-яких вегетуючих рослинах. Щонайменше, я не зустрічав думки чи об’єктивних аргументів, що той чи інший тип біостимулянту краще вносити на ягідних культурах, ніж на зернових. Продукти, що мають чітко виражену антистрес-дію, логічно вносити для нівелювання впливу стрес-чиннику на продуктивність культури. Обробка до впливу негативного фактору (гербіцидний фітотокс, наприклад) ефективніша, ніж після. Проте, такі випадки фермеру передбачити зазвичай важко, тому традиційно боротьба зі стресом відбувається по факту його виявлення, коли вже частина потенційного врожаю може бути втрачена, особливо на ранніх стадіях розвитку с/г культур.
Який принцип роботи біостимуляторів?
Часто чую запитання «чи знівелює дію гербіциду біостимулятор чи мікродобриво в баковій суміші?». Кожна діюча речовина гербіциду має конкретний механізм дії на шкодочинний об’єкт. Біостимулятор чи внесений позакоренево сульфат цинку в суміші цей механізм порушити не може. Проте, додаткові продукти і сама вода може знизити ефективність гербіциду (також інших пестицидів) через зміну рН, жорсткість, коагуляцію з органікою (тому важливо перевіряти продукти на сумісність перед внесенням на полі та консультуватись у представників компаній-оригінаторів). Одна з відомих у нас на ринку європейських компаній, з продуктами якої ми закладати випробувальний демополігон, презентувала експеримент з впливом препарату на основі екстракту водоростей на «роботу» диквату. Результат підтвердив відсутній впливу біостимулянту на роботу дефоліанта.
Якісь проводились польові дослідження? Які результати?
Так, цей напрям, як я вже говорив, перспективний для ринку, тому ми постійно тестуємо різні препарати на різних культурах. Зокрема, у власних дослідженнях відмічаю, до прикладу, тенденцію, що широколисті культури, такі як соняшник, соя, картопля тощо, серед польового сегменту, реагують на внесення біостимуляторів на основі екстрактів водоростей статистично краще, ніж зернові злаки. Економіка (ROI) може бути дуже привабливою. Знову ж таки, продукти біостимулюючої дії не варто порівнювати по вмісту діючої речовини, так як мікроелементні препарати (хоча і два різних продукти з однаковою конц-єю та формою Zn, різних виробників можуть мати абсолютно різну ефективність). Тут ключовим може бути рецептура виготовлення, комбінація різних діючих речовин, а не суто вміст в г/л.
Як зрозуміти, де «свята вода», а де щось дієве?
Лише через експериментальні дослідження, бажано, власні. Або ж слідкувати за результатами різних незалежних дослідницьких проектів, приклад одного з таких я наводив вище.
Варто також перевіряти реєстрацію продукту, що зацікавив, зібрати дані вже проведених дослідів з ним в регіоні та співпрацювати з компаніями з хорошою репутацією.
Чи може бути зменшення основних добрив NPK при внесенні біостимуляторів — на скільки?
Якщо ми говоримо, наприклад, про фосформобілізуючі бактерії, то очевидно, що якісний препарат та витримані умови дозволять згенерувати певний додатковий пул доступного фосфору рослині. Проте, в Україні дуже малий відсоток господарств вносять достатньо добрив хоча б для компенсації виносу з урожаєм. Так, наприклад, 10 т сухої кукурудзи забере з поля ~ 65-70 кг/га д.р. фосфору. Середні норми внесення основних макроелементів на полях Чернігівщини, наприклад, ~N100, P20, K20. Тобто, щонайменше по фосфору і калію кожного сезону відбувається виснаження ґрунту. «Стартова» доза НПК+Ме — це питання економічно обґрунтованої прибавки до врожаю в полі. Те ж саме стосується і біостимуляторів. Цілком ймовірно за конкретних умов прибавка до врожаю на 0,5 л/га концентрату водоростей за 5$ буде в рази кращою, ніж за внесення 100 кг стартових добрив за 120$. Наблизитись до істини допоможе лише власне поле та бажання експериментувати.
Фото. Лабораторний експеримент «порятунку» рослин томату від обробки дикватом за допомогою продукту на основі екстракту морських водоростей Ascophyllum nodosum (зліва направо):
- Контроль. 2. 1/2 Дикват. 3. Продукт + Дикват. 4. Дикват.
Чи можна вносити одночасно з гербицидами і фунгіцидами. Чи не зменшується від цього ефективність.
Як вже згадував вище, допомогти бур’яну вижити від дії гербіциду біостимулятор, навряд чи, зможе. Цьому сприяють різні механізми впливу на рослину. Проте, деякі продукти можуть бути або сильнолужними, або кислими, що змінює рН робочого розчину та знижує ефективність пестицидів (кожен продукт ЗЗР має свій оптимальний рівень рН). Інші параметри води (жорсткість, температура, %органіки) теж можуть мати вирішальний вплив. В будь-якому разі, завжди консультуйтесь з представниками як оригінаторів ЗЗР, так і добрив та супутніх продуктів, перед внесенням на полі. В деяких компаній є технологічні пам’ятки та навіть мобільні додатки з базою змішування різних власних та суміжних продуктів. Уточнюйте інформацію по потребі. Гарних врожаїв!
© Alex Feldman, автор інформ-порталу «Відверто про живлення рослин».
Думка редакції SuperAgronom.com може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не несе відповідальності за достовірність і тлумачення наведеної інформації і виконує роль виключно носія.