Дізнавайтесь першими найсвіжіші агрономічні новини України на нашій сторінці в Facebook, Telegram, а також підписуйтесь на Instagram СуперАгронома.
Обсяги вирощеної пшениці продовольчої якості щорічно знижуються насамперед через зменшення кількості внесених добрив — експерт
На конференції «Зерно і переробка: розвиток попри війну 2.0», що проходить у Києві 18-19 вересня, йшлося про те, що останніми роками знизилась якість вирощуваного урожаю пшениці, і передусім зменшилась частка зерна продовольчої якості.
Так, Антон Жемердєєв, заступник генерального директора з комерційних питань «ТАС Агро», наголосив, що зі 100 тис. т зібраного цьогоріч врожаю пшениці до продовольчої можна віднеси лише 25%.
«Це загальна тенденція й основною її причиною є те, що виробники починають менше вкладати у виробництво пшениці. А саме, якщо говорити про внесення добрив, то це 5 основних елементів — азот, сірка, магній, марганець, цинк. Ми, наприклад, приблизно порахували (звісно, цифра залежить від регіону, ґрунту, від проведення агрохімічного аналізу): щоб збільшити відсоток продовольчої пшениці, потрібно додатково витратити від 15 до 30 доларів на гектар. Також тут потрібно враховувати й інші фактори — погодні умови, технологію обробітку ґрунту, агрегати, які використовуються для сівби, технологію власне посіву тощо. І ми вже дещо впроваджуємо у своє виробництво. Зокрема відмовилися від оранки і свої технології з обробітку ґрунту спрямовуємо до no-till, strip-till. Бо готові вкладати у пшеницю, зважаючи на ті тенденції, які спостерігаємо сьогодні», — зауважив експерт.
З іншого боку, за словами фахівця, тенденції можуть змінюватись. Так, насправді, за останні 2 роки в «ТАС Агро» скоротили площі під пшеницею та кукурудзою, бо є такі культури як ріпак, соя, соняшник. По яких у рамках розумної сівозміни можна отримувати удвічі кращий показник EBITDA.
Тому, на його думку, зважаючи на велику кількість факторів, які впливають на рішення аграріїв вирощувати ту ж пшеницю і за рахунок технологій підвищувати її якість, потрібно задіювати певні інструменти, що будуть їх стимулювати.
«Звичайно, ми як комерційна структура можемо підтримувати лише ринкові механізми впливу на ситуацію. І тут точно не повинно бути якихось обмежень для виробника, бо з огляду на те, в яких умовах ми сьогодні працюємо, доводиться докладати зусиль для утримання рівня. Тож просто на якомусь етапі закрити експорт, як це зараз пропонується, буде щонайменше нелогічно. Тож внутрішнім переробникам варто замислитись, як працювати з виробниками», — зазначив Антон Жемердєєв.
Читати також: Фактори впливу на якість зерна пшениці в умовах України та роль азоту
Зі свого боку, Аліхан Малачієв, директор ТОВ «Агро-Юг-Сервіс» (виробник борошна та макаронів із твердої пшениці), зауважив, що незважаючи на заявлені у Державному реєстрі як сорти твердої пшениці 70 позицій (51 — української селекції, 19 — іноземної), насправді не всі вони придатні для виробництва борошна відповідної якості.
«Ми щороку робимо аналіз певної кількості зразків пшениці різних сортів. І більшість із них не відповідають вимогам для виробництва борошна. При цьому відсоток придатних щороку знижується. Так, у 2021 році із 28 проаналізованих зразків лише 8 підходило для роботи. У 2023-му ми проаналізували 42 сорти, з них придатними були лише 5. Цьогоріч було проаналізовано вже 72 зразки твердої пшениці, з них прийнятної якості були лише 8. Тобто 9% від загальної кількості», — підкреслив експерт.
Він нагадав, що у зерна продовольчої якості мають бути, зокрема, такі параметри: клейковина 28-31%, натура 790 г/л, білок 13-14%.
Алла Гусарова, SuperAgronom.com