АгроЕкспедиція Посівна 2017. Одеська область. Колос

Агрономічне чуття та агрономічний біль

На п’ятий день АгроЕкспедиції дорога привела нас разом з представниками наших спонсорів ― компаній «Август Україна», ПАТ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК» та «Агріматко-Україна» ― до Великомихайлівського району. Тут в агропідприємстві «Колос» в с. Цебрикове ми зустріли справжнього господаря й Агронома з великої літери. Вірніше, СуперАгронома ― Юрія Вікторовича Яловчука.

Юрій Вікторович ― зажив собі не лише в районі, а й далеко за його межами, славу відважного експериментатора. Але без цих дослідів та агрономічного чуття він не отримав би тих результатів, якими може похвалитись зараз.

Господарство площею близько 2700 га розташоване в Одеській області, де клімат особливо не радує агрономів комфортними температурними умовами і достатніми опадами. Тим не менше, в Колосі отримують доволі непогані врожаї. Чого вартий лише урожай ячменю в 100 ц/га або соняшника в 44 ц/га.

Один з секретів високого результату, на думку Яловчука, полягає в збереженні енергії росту насіння, для чого висівати треба лише в добре прогрітий ґрунт, нехай і пізніше, ніж прийнято в регіоні.

«Кукурудзу інші вже закінчили сіяти, а ми тільки почали. Найбільша врожайність її була 94 ц/га, соняшника ― 44 ц/га, гороху ― 46-48 ц/га, пшениці ― 86 ц/га, ячмінь в минулому році ― 100 ц/га, льон олійний ― 22 ц/га», ― хвалиться нам Юрій Яловчук.

Оптимальні строки сівби визначити буває складно, розповідає директор господарства, але тут він покладається на «агрономічне чуття». Буває, що без жодних об’єктивних причин вирішує відкласти початок посівної, і залишається у виграші.

«Поруч сусіднє господарство посіяло соняшник. В них він такий вже стоїть, чистенький, гарний, вже міжрядні обробітки роблять, а ми лише сіємо 14 травня. А коли почали збирати, сусід зібрав 14 ц/га, а в нас стоїть такий невеличкий…Думаю: «Та хоч би 12 центнерів зібрати». А почали збирати ― 28 ц/га! В нас одне поле дало більше ніж весь колгосп. І я давно вже не сію рано», ― розповідає директор Колосу.

На наше запитання, «Як же бути з вологою в такий пізній строк посіву?», Юрій Яловчук відповідає, що вологи у них вистачає. Виявляється, він є палким прихильником технологій вирощування культур за системами No-till та Strip-till.

«Ми повинні менше лізти в природу, в землю ― вона сама все зробить. Якщо ми візьмемо узбіччя, ми ж не оремо їх, а подивіться які там бур’яни ростуть. А ми на полі і риємо, і добрива, і культивуємо, і воно якось там в нас трохи виростає. От ми повинні переходити на такі технології – Strip-till, No-till та інші, щоб поменше лізти в ту землю», ― розкриває далі свої секрети Юрій Вікторович.

Поділився він з нами і своїм агрономічним болем ― озимий ріпак геть поламало й понищило квітневим снігом. Говорить, що планував отримати цьогоріч 70 ц/га ріпаку, бо позаторік 60 ц/га вже отримував, то прагнув до більшого. А тут вже перед цвітінням випало 10-15, а місцями й 20 см снігу.

«Машиною не могли проїхати, трактор згортав сніг, щоб проїхати. Така погода, що поробиш. Найважче, коли ти приїздиш на поле подивитися, і так воно тобі і шкода, і боляче на це все дивитися, і настрою немає… А потім від’їжджаємо і думаєш ― ну кому ти той настрій покажеш? Давай думати, як з цієї ситуації вийти. Закупили препарати і будемо лікувати», ― зітхає агроном.

За його словами зібрати 70 ц/га він ще надіється, але тільки на окремих ділянках, де снігу було менше. На більшій же частині поля урожаю вже того не буде.

Сівалка Mzuri

Ріпак і цукровий буряк ― це дві культури, за якими видно вправність агронома, переконаний Юрій Вікторович. Тому він і прагне завжди до вищих результатів, хоче зібрати рекордний урожай ріпаку. Навіть сівалку купив спеціальну, яка найбільше відповідала його уявленням про правильний посів насіння.

Вперше Юрій Яловчук побачив сваілку британського виробника Mzuri на виставці у Польщі і… розкритикував її перед усією публікою!

«Мене товариш покликав: «Пішли,там така сівалка англійська…». Я прийшов, поглянув на неї ― та ви що! Таке страхіття! А там представник був, поляк, то він розказує мені глибину під озимі культури на 25 см готувати? Таке страхіття, таке міжряддя! Я навпаки хочу міжряддя 7,5 см, а він мені 24 см показує. В мене який лексикон був, то я йому все розказав: що вони нічого не розуміють, що вони не знають нічого, і що то не сівалка. І всі люди зібралися коли я там сперечався з ними», ― сміється сам із себе Яловчук.

Лише повернувшись додому він обміркував уважно конструкцію сівалки і почав сумніватись у своїй правоті. Розшукав контакти представника компанії і приїхав до Польщі знову, щоб побачити сівалку в роботі. Після цього, не роздумуючи, придбав її собі. А через рік вже сам рекламував цей посівний агрегат усім знайомим.

«Це зовсім інший посів ― без обробки. Зайшов, солому розкидав, ріпак посіяв і все. Пшениця так само. Взагалі нічого не робиш. Водночас і добриво вносиш, і рихлиш… Ну все сівалка робить ― система strip-till. Вона робить глибоке рихлення на 25 см, вносить добрива, коткує, сіє і знову коткує. Рослина почала розвиватися, коренева система пішла, а тут вже і добрива є, і все», ― описує нам переваги сівалки Юрій Вікторович.

Досі, говорить директор господарства, в нього були проблеми з посівом ріпаку після стерньових попередників. Не вдавалось жодній техніці посіяти дрібну насінину ріпаку під солому пшениці чи ячменю. Палити стерню ― злочин з боку агронома, але й інакше не виходило ніяк. Лише з появою сівалки Mzuri вдалось вирішити цю проблему.

Технологія вирощування озимої пшениці

Наслухавшись достатньо про нову сівалку, ми попросили директора показати нам результати її роботи, щоб розвіяти останній скептицизм щодо заявлених результатів по урожайності. Все таки, повірити в урожайність ріпаку в 63 ц/га в Одеській області було непросто. Але спершу ми заїхали дорогою на поле озимої пшениці, посіяної цією сівалкою.

Схема посіву тут була двохрядна з міжряддям 24+12 см. Норма висіву ―5,2-5,3 млн/га. Посів проводився 27 вересня сіялкою Mzuri.

Результат дійсно був достойний ― майже вся пшениця вже перебувала у фазі виходу в трубку, посіви рівномірні, насичено-зеленого кольору. Земля достатньо волога й ознак посухи не спостерігається.

Окрім дотримання технології, важливими складовими успіху Юрій Яловчук вважає правильний вибір насіння та засобів захисту рослин. Сорти пшениці використовує на 100% лише української селекції ― переважно селекції Миронівського інституту пшениці імені В.М. Ремесла НААН. Також випробовує в себе сорти київського Інституту фізіології рослин і генетики НАН України.

Для свого господарства обирає насіння еліти, а за можливості ― супереліти. З нього вже сіє 1 репродукцію. Нижчі покоління насіння не сіє ніколи.

Такий же підхід у Яловчука до пестицидів ― використовує лише оригінальні препарати відомих брендів: Avgust, Bayer, Syngenta, BASF, DuPont.

«Всі мені говорять що це «доля багатих», але я коли подивлюся весною, що в мене ще всі склади зерном забиті і на рахунку ще гроші є, ну то і хай буду багатий. А вони бідненькі купують, як вони рахують, дешевенькі препарати, і в них вже і кредитів куча, і зерна немає. А я по-іншому вважаю», ― пояснює переваги роботи з перевіреними виробниками директор господарства.

Так само не радить він економити на добривах та кількості обробок. Нехай є ризик втратити більше, у випадку стихійного лиха. Але цей ризик виправдовується рекордними урожаями, коли культурі всього вистачає для розвитку.

До прикладу, на озимій пшениці в Колосі внесли на кожен гектар  КАС 270 кг/га, аміачної селітри 100 кг/га та карбаміду  5 кг/га й сульфату магнію 3 кг/га на кожну обробку.

Хімічних обробок також заплановано мінімум 2: перша у фазу кущення та друга ― по прапорцевому листку. За можливості, якщо вологість ґрунту є достатньою, проводиться й третє обприскування від хвороб колосу.

Також проводиться дві обробки гербіцидами. Одна з них ― ще восени з використанням гербіциду суцільної дії. На даному полі вносили Раундапу 3 л/га . Навесні провели другу гербіцидну обробку препаратом Капуеро в нормі 25 г/га.

Важлива складова схеми захисту ― використання рістрегуляторів. Зокрема цього року вже внесли хлормекват хлориду 1,5 л/га та препарату Моддус 250 кг/га. Це дозволяє зменшити висоту пшениці та ламкість першого міжвузля, щоб запобігти виляганню.

«Сьогодні ця пшениця вже знаходиться у фазі ВВСН 32, вже є два міжвузля, а на кращих рослинах формується й третє міжвузля. Пшениця виглядає достойно. Посів чистий, здоровий, адже його вже обробили гербіцидами і внесли фунгіцид для профілактики», — прокоментував стан посівів представник компанії «Август-Україна» Юрій Журавель.

Кращий ріпак за всю АгроЕкспедицію

Коли ми дістались до поля озимого ріпаку, про який стільки вже почули, то були дійсно вражені. По-перше, товщиною і ступенем розвитку рослин, які нагадували справжні деревця.

А по-друге ― тією шкодою, яку наробила негода. Вигляд поламаних і покручених стовбурів товщиною у два пальці та обламаних бічних гілок, коли лишається голий «прутик» стебла, дійсно, викликає сльози.

Переважно така страшна картина була з одного краю поля, а інший ― майже не постраждав. Чи будуть тут заявлені 70 ц/га – на око ще не визначиш, але те, що це кращий ріпак, який ми бачили у своїй АгроЕкспедиції, це факт.

«Іншого такого ріпаку за станом в області я ще не бачив. Він добре розвинутий. Якщо б тільки не погодний фактор. А так, в принципі, його стадія розвитку пов’язана з інтенсивними технологіями вирощування цієї олійної культури, що використовуються в господарстві», — високо оцінює результати розвитку посівів керівник Одеського регіону компанії «Агріматко-Україна» Антон Болковенко.

Технологія вирощування ріпаку, зізнається Юрій Яловенко, виявилась не лише ефективною, а ще й дуже економною. Адже замість традиційних операцій: дискування, вирівнювання, посіву й коткування, кожну з яких потрібно було ще забезпечити відповідною технікою, використали лише одну ― прямий посів сівалкою Mzuri. І дизпалива при цьому витратили на 1 га всього 13-14 л.

Широкорядна схема посіву з міжряддям у 34 см та правильна стратегія внесення добрив дозволили рослинам більш ефективно використовувати і вологу, і поживні речовини, і тепло, щоб сформувати в 2-3 рази потужнішу вегетативну масу, ніж зазвичай.

А порівнювати можна наочно, адже на цьому ж полі частину ріпаку сіяли звичайною зерновою сівалкою Jonh Deere. І різницю між рослинами було видно за кілометр.

«Навіть при цій всій біді ми всеодно отримаємо тут в два рази вищий урожай, ніж там, ― агроном показує в бік традиційного посіву. ― А навіть на тону якщо зібрати більше, то це 10 тис. грн з гектара. А взяти двісті га ― то вже 2 млн грн. От сівалка себе і окупила».

Ми ще довго не хотіли розлучатись з цим унікальним господарством, слухали агрономічні секрети від його директора, дивувались чудо-ріпаку, фотографувались з ним, як з кінозіркою, але наша подорож добігла кінця. Тож, як нам цього не хотілось, але довелось прощатись зі справжнім СуперАгрономом. Проте домовились твердо, що наш візит не був останнім, і ми ще не раз побуваємо в цьому гостинному селі на Одещині, де живуть такі чудові люди, що справді люблять працю хлібороба.

Ось і пролетіла АгроЕкспедиція Посівна 2017. Але справжній фінал буде після підсумкового блогу. Тож чекайте на підведення підсумків нашої подорожі по полям України!