Технологія вирощування кукурудзи, зернових колосових та соняшнику — результати 2021 від Олега Загороднього: підсумки АгроПолігону

Попередній візит у господарство припав на жнива зернової групи. Цього разу, на початку другої декади жовтня, тут уже збирали кукурудзу.

Кукурудза

Наш незмінний гід по полях господарства, Олег Загородній, головний агроном ДП «Біріт-Надія» та керівник агрономічного відділу Групи компаній «Агро Експерт», привіз нас на поле площею 65 га, де комбайн молотив кукурудзу гібриду КВС 2370. За його словами, збирати кукурудзу тут розпочали декілька днів тому. Спочатку вологість зерна була від 20% до 24%, залежно від ділянки поля. Але згодом природа допомогла з «десикацією» - настали нічні заморозки й рослини, які ще стояли трохи зеленими, — дійшли до потрібного стану. І на час нашого приїзду вологість зерна була вже на рівні 18,3%.

Перед тим як дізнатись результат, вирішили згадати, що відбувалося на полі упродовж вегетації кукурудзи та застосовані технології.

За словами Олега, попередником тут також була кукурудза на зерно. Після неї на мінералізацію внесли 100 кг/га карбаміду і провели оранку. Також восени внесли амофос 10:46 у нормі 50 кг/га та калій хлористий у нормі 50 кг/га. Навесні закрили вологу і провели передпосівну культивацію, внесли по 250 кг/га карбаміду та по 80 кг/га сульфату амонію. Сівбу культури почали 23 квітня і сіяли декілька днів — швидко закінчити заважали опади та деякі технічні проблеми. Насіння було протруєне фунгіцидом Максим ХL та інсектицидом Форс Зеа. А також оброблене біостимулятором Вітазим у нормі 1 л/т — для кращого старту. А в сівалку дали добриво YaraMila 12:24:12 у нормі 60-90 кг/га (залежно від частини поля).

Після сівби внесли гербіцид Аценіт А у нормі 2,5 л/га. Цим гербіцидний захист не обмежився і по 3-му листку внесли препарат на основі 2,4-Д та флорасуламу для контролю дводольних бур’янів.

«Часто точаться дискусії — можна чи ні взагалі вносити 2,4-Д (2,4-дихлорфеноксиоцтова кислота) або дикамбу, то наш приклад показує, що можна. Якщо ми зараз зірвемо будь-який качан, то не побачимо жодних перетяжок, тобто кукурудза не стресувала. Але дуже важливий момент — потрібно ці речовини вносити вчасно. Якщо запізнитись, то може відбуватися так зване склеювання повітряних коренів, і коли відбувається закладка качана, він може скинути ряди через стрес. Тож слід чітко визначити фазу внесення гербіциду і проблем не буде», — зауважує Олег Загородній.

Наступний етап після гербіцидного захисту — підживлення. Вносили YaraVita MAIZE BOOST 0,5 л/га, YaraVita ZINTRAC 700 0,5 л/га та Вітазим Біо 0,5 л/га — для стимулювання розвитку, адже в той період погода була дощовою і досить прохолодною, кукурудза розвивалась повільно, відставала на декілька тижнів. Однак завдяки підживленню і біостимуляції на закладку качана це зрештою не вплинуло.

«Ми отримали гарний старт, добрий розвиток кореневої системи і загалом непогане забезпечення кукурудзи елементами живлення. Це видно зараз по самих рослинах. Тут спрацювало все разом — і властивості гібрида, і обрана технологія. Як бачимо, високі, міцні, потужні стебла. Гарні багаторядні качани. Навіть є десь трішки зав’язь другого качана, але таку мету ми перед собою не ставили. Я вважаю, що качан має бути один, але якісний, виповнений, з великою кількістю рядів і з великою кількістю зерен. Один якісний качан на нормальній густоті забезпечує гарну врожайність», — пояснив головний агроном.

Наступний технологічний етап — боротьбі зі шкідниками. Цьогоріч у регіоні спостерігалася загроза поширення кукурудзяного стеблового метелика, а також бавовникової совки. Тож перед самим цвітінням у господарстві розставили світлові пастки.

«Коли на них за декілька ночей впіймалась така кількість імаго, що свідчила про масовий літ метелика, ми внесли гелікоптером препарат Кораген у нормі 180 мл/га. Додали також ад’ювант на олійній основі, що дало змогу нам досить ефективно поборотись зі стебловим метеликом. Ураження тут фактично нульове, хоча в районі в багатьох господарствах він завдав значної шкоди», — розповів фахівець.

Він також додав, що на Вінниччині вже спостерігається така проблема, як діабротика. За його словами, ураження рослин личинками поки не таке значне (тобто щоб кукурудза вилягала через пошкодження стебла чи кореневої системи), а от недозапил верхівки качана через шкоду, якої завдає імаго західного кукурудзяного жука, — на багатьох полях області йому вже довелось побачити. Окрім іншого, це означає, що треба вже працювати на профілактичну боротьбу з цим карантинним шкідником.

«Враховуючи кількість імаго, прогнозуємо, що личинки наступного сезону може бути досить багато. А з нею боротися проблематично. Навіть безводний аміак на неї діє дуже слабко, тому що вона дуже пізно виходить з зимівлі, коли аміак не працює. Тож на тих полях, де знову сіятимемо кукурудзу по кукурудзі, будемо вносити інсектициди у ґрунт. Обладнаємо сівалку аплікаторами і вноситимемо гранульовані інсектициди в рядок. Це вбереже кореневу систему від діабротики», — ділиться планами Олег Загородній.

Прохолодним цей сезон для пізніх ярих був не лише у початкові періоди. За словами головного агронома, як кукурудза, так і соняшник та соя, не набирали необхідної кількості температур, тож відставали у вегетації тижнів на 2-3. Кукурудза з середнім ФАО стояла зелена аж до осінніх приморозків.

«І вже завдяки приморозкам відбулася природна десикація. Зараз вологість зерна у більшості гібридів коливається в межах 20-30%. Але ми прийняли рішення збирати, тому що останні декілька тижнів динаміки щодо зниження вологості не бачимо. Тож було вирішено не затягувати жнива. Уже почалася друга декада жовтня, нам ще не менше тижня молотити урожай, і затягувати цей процес на листопад не вважаю доцільним. Тим більше, що невідомо, які далі будуть погодні умови», — ділиться Олег.

Також він звертає нашу увагу на висоту рослин кукурудзи на цьому полі та зрізу стебла, де вже пройшов комбайн. Тривалі дощі, багато вологи, родючі ґрунти та висока кількість азотних добрив — і кукурудза «підскочила» до більш ніж 3 метрів. При цьому і качан виявився прикріпленим десь на висоті 1,5 м, а іноді й до 2 м доходило. Тому жатку на комбайні також підняли, бо якщо молотити нижче, то, за словами Олега, жатка викидатиме качан.

«Чесно кажучи, я вже задумався над рістрегуляцією кукурудзи. На соняшнику це вже традиційний прийом, який хоч і не має значного впливу на урожайність, зате впливає на технологічність. Тож треба спробувати й на кукурудзі, бо зріз на висоті 70-80 см — це додаткові витрати», — пояснив головний агроном.

Ми ще пройшлись по незібраній частині поля, зірвали декілька качанів. В середньому нарахували 16 рядів по 40-45 зерен у ряду. І вже пішли дізнатись у комбайнера, що показує бункер.

Передусім виміряли вологість. Прилад показав 18,3%.

«Наразі у нас поки що урожайність виходить десь в межах 13 т/га, що  я вважаю дуже гарним показником, враховуючи те, що цей рік був досить прохолодним спочатку і вологим», — зауважив Олег Загородній.

Ми у Telegram

Тримай руку на пульсі важливих агрономічних новин та подій

Окрім товарних посівів, у господарстві значний масив відведено під випробувальні ділянки. На одну з них, де розміщені демо-поля гібридів кукурудзи, ми також завітали.

«Ми щороку проводимо наші внутрішні випробування десятків гібридів. З одного боку, щоб для себе підібрати такі, що максимально підходять для наших умов. А з другого боку, оскільки «Агро Експерт» — це велика дистриб’юторська компанія, ми тут маємо змогу випробовувати продукти, аби потім рекомендувати кращі нашим клієнтам», — пояснив Олег Загородній.

За його словами, гібриди на демо-полі випробовують не лише з точки зору їхньої врожайності. Звісно, передусім підбір іде за потенціалом урожайності. Але в фокусі також — скидання вологи, стійкість до вилягання, стійкість до хвороб та вразливість щодо впливу шкідників, реакція до різних способів обробітку ґрунту, густоти посіву тощо.

«Щодо основних моментів вирощування кукурудзи, над якими варто задуматися в подальшому, то якщо сіються великі масиви кукурудзи, слід «розкладати яйця по різних корзинах». Тобто сіяти гібриди з різним ФАО, навіть різних виробників. Це перше. Другим важливим чинником я б назвав чітко підібрану систему живлення. Причому, крім азоту, не варто нехтувати й фосфором і калієм, сіркою, цинком та іншими елементами, бо дефіцит будь-якого з них – це «дискомфорт» для кукурудзи, який може вплинути на результат. І по-третє, слід оптимізувати густоту — залежно від попередника, системи живлення, потенціалу поля та інших факторів», — наголосив фахівець.

Він зауважив, що в центральному регіоні, зокрема, на Вінниччині, Київщині, Черкащині дедалі більше набувають актуальності гібриди компенсаторного типу, з так званим нефіксованим качаном.

«Такі гібриди краще висівати з меншою густотою, наприклад, 60-65 тис./га. У кращий рік, з достатньою вологою, така густота дасть змогу зібрати потужний урожай, на рівні з більш інтенсивними гібридами. А в посушливий рік (яким, наприклад, був 2020-й) така густота дасть можливість не «провалитися» й отримати нехай не рекордний, але все-таки урожай. Завдяки чому можна буде отримати кошти для забезпечення наступного сезону. Бо якщо гібрид із так званим «фіксованим» качаном, то належний урожай по ньому можна отримувати сіючи великі густоти. У вологий, сприятливий рік це може дати великий урожай. Однак якщо не пощастить і буде посуха, то й результат буде значно гіршим», — каже Олег.

Зернові колосові

Цьогоріч у сівозміні господарства були присутні 3 зернові колосові культури: пшениця озима, пшениця яра та ячмінь ярий. За словами Олега загородного, по усіх було досягнуто гарних результатів.

По озимій пшениці отримано в середньому 8 т/га, по ярій — 7,5 т/га, по ячменю 6,7 т/га.

«Для озимих зернових сезон був чудовий: з одного боку — вологий, прохолодний, з можливостями для наливу зерна. Та водночас він характеризувався тим, що культури, особливо пшениця, страждали від хвороб, зокрема хвороб колосу. Гостро стояло питання по фузаріозу колоса. Ураження було дуже великим, практично у всіх — і первинною, і вторинною формами. По регіону я взагалі не зустрічав посівів, де б фузарізозу взагалі не було», — розповів Олег Загородній.

Із ситуації фахівець зробив певні висновки. Передусім, щоб уникати такого ураження фузаріозом, навіть у сприятливі для його розвитку роки, потрібно подумати про сівозміну. Тобто насамперед не сіяти зернові після зернових, пшеницю після кукурудзи, бо таке чергування також сприятливе для поширення фузарії.

Другий фактор — підбір сортів, генетично стійких (вірніше — толерантних, бо 100% стійких немає) до цієї хвороби.

Третє, це вже вчасна і якісна робота фунгіцидів, що спрямовані саме проти фузаріозу.

«Передусім це такі діючі речовини як протіоконазол, тебуконазол, метконазол. Зазвичай вносяться вони по виходу першого пиляка, але можна й дещо раніше, тому що часто у пшениці відбувається внутрішнє цвітіння, коли пиляк не виходить зовні. Важливо вчасно працювати якісними препаратами повними нормами, не шкодувати на цей елемент захисту коштів, і не забувати про ад’юванти також — для підвищення їх ефективності», — наголошує головний агроном та керівник агрономічного відділу компанії «Агро Експерт».

Він додав, що слід також враховувати, що що може бути як первинний, так і вторинний фузаріоз. За первинного частина колоса взагалі не має насіння, тобто колосок наполовину або повністю пустий. А вторинний — це вже ураження безпосередньо зерна, воно «плюскле».

«Цього року це спостерігали в багатьох господарствах — урожайність була, а натури не було. Через пошкодження фузаріозом зерно виявилося надто легким. Тож якщо спостерігається загроза поширення цієї хвороби, варто проти неї працювати двічі з проміжком приблизно у 8-10 днів, щоб забрати і первинну, і вторинну інфекцію», — зауважує Олег Загородній.

Утім, він наголошує, що незважаючи на ситуацію з хворобами, у їхньому господарстві відпрацювали якісно, отримали добру врожайність з гарною натурою.

У фазу ВВСН 31-32 на озиму пшеницю вносили фунгіцид Бампер Супер (д.р. пропіконазол, прохлораз) в нормі 1 л/га, інсектицид на основі імідаклоприду та альфа-циперметрину, Вітазим Біо у нормі 0,6 л/га та YaraVita GRAMITREL у нормі 2 л/га.

Обробку Т2 довелося пропустити через дощі, і в кінці першої декади червня внесли бакову суміш препаратів Кустодія у нормі 0,83 л/га, Оріус у нормі 0,45 л/га, інсектицид на основі імідаклоприду, альфа-циперметрину у нормі 0,15 л/га та ад'ювант на основі органосилікону у нормі 100 мл/га.

Застосовували інсектицид для контролю спектру шкідників, адже у регіоні протягом вегетації пшениці часто фіксують п'явицю червоногруду, трипси, злакових мух, хлібних жуків, клопа шкідлива черепашка тощо.

До системи захисту культури також входить гербіцид Елегант (д.р. флорасулам, 2,4-д 2-етилгексиловий ефір), який внесли у фазу кущення. А насіння протруювали фунгіцидом Кінто Дуо, та інсектицидом Круїзер.

Щодо системи живлення, то під озиму пшеницю було внесено 120 кг/га YaraMila NPK 7-20-28 та  YaraTera REXOLIN АВС у нормі 0,25 кг/га. Й незмінний елемент — біостимулятор Вітазим у нормі 1 л/т.

«Ми змогли також досягнути високого показника урожайності ярої пшениці.  Сіяли її навесні, суто весняним типом розвитку. Для ярої пшениці умови також були сприятливими. Але варто враховувати, що першу рістрегуляційну обробку (у фазі ВВСН 30-32) ми вчасно не змогли провести. Змогли відпрацювати регуляторами росту тільки по фазі прапорцевого листка», ؅ зазначив головний агроном.

І додав, що цьогоріч в господарстві сіяли 2 сорти ярої пшениці. Один із них мав схильність до виглягання і таки виліг. А другий встояв і по ньому отримали дуже граний, якісний урожай і не мали проблем зі збиранням.

Система живлення культури складалася з 250 кг/га карбаміду та 100 кг/га сульфату амонію, які внесли навесні під культивацію. А під час сівби внесли ще 100 кг/га добрива YaraMila NPK 8-24-24. А пізніше провели підживлення, внісши Вітазим (0,5-0,7 л/га), YaraVita GRAMITREL (2 л/га), YaraVita Biotrac та Аміно Ксаріон.

Насіння протруїли препаратами Іншур Перформ (0,5 л/т), Круїзер (0,5 л/т), YaraTera REXOLIN АВС (0,250 кг/т) та Вітазим (1 л/т).

Захист від бур’янів складався з гербіцидів Триггер (д.р. трибенурон-метил) та Унісулам (д.р. флорасулам).

На початку цвітіння здійснювали обробку фунгіцидом Тілмор (д.р протіоконазол і (тебуконазол) у нормі 1,4 л/га по першому пиляку, а другу через тиждень — фунгіцидом Оріус (д.р. тебуконазол) у нормі 1,2 л/га проти фузаріозу та септоріозу колосу.

«Що стосується ярого ячменю, то ми могли б отримати і більшу урожайність, але, незважаючи на 3 рістрегуляційні обробки, в останній момент, коли вже комбайн заїхав на поле, нас застала шалена злива зі шквальним вітром і вже готовий врожай поклало. Тож частину його ми втратили. Для ячменю ж загалом регуляція росту дуже важлива. Ми використовували препарат Кальма на основі тринексапак-етилу, а також препарат на основі етефону, це дозволило нам знизити висоту рослин буквально до 40 см і він весь сезон, незважаючи на всі погодні фактори, добре встояв. Підкосило його тільки через буревій під час жнив», — розповів Олег Загородній.

Він також наголосив, що основними хворобами на ячменю є плямистості листя, а по них найкраще працювати через протруєння насіння препаратами на основі карбоксамідів, не забуваючи, звісно, і про обробки по вегетації — це може бути той же карбоксамід, або ж у поєднанні зі стробілуридами чи триазолами.

Цьогоріч захист ярого ячменю в господарстві включав протруювання насіння препаратами Іншур Перформ (0,5 л/т), Систіва (1 л/т), Круїзер (0,5 л/т).

З осені на полі вносили 100 кг/га карбаміду для мінералізації рослинних решток, 50 кг/га калію хлористого та 50 кг/га амофосу. Навесні вносили ще 250 кг/га карбаміду, 100 кг/га сульфату амонію та здійснювали ще одне підживлення 100 кг/га карбамідом. При сівбі також вносили високоякісне гранульоване NPK добриво з високим вмістом фосфору YaraMila NPK 12-24-12 у нормі 100 кг/га. Крім того, посіви підживлювали YaraTera REXOLIN АВС у нормі 0,25 кг/т та вносили Вітазим у нормі 1 л/т.

Купити Вітазим у «Агро Експерт»

За вигідною ціною

За словами Олега Загороднього, ярий ячмінь залишиться у сівозміні господарства, але порівняно невелика кількість, під наступний сезон запланували 20-25 га. А яру пшеницю сіятимуть на площі близько 50-55 га.

Соняшник

Олійну культуру на момент нашого приїзду в господарстві уже зібрали, отримавши в заліку 4,3 т/га з олійністю 48-50%.

За словами головного агронома, для соняшнику, як і для кукурудзи, це сезон був прохолодним, тривалим, з недобором температур, культура зацвіла на 2 тижні пізніше. Але, як бачимо за результатом, — несприятливі умови не завадили зібрати гарний урожай.

Незважаючи на те, що цьогоріч у господарстві висівали сульфо гібриди, стійкі до трибенурон-метилу, все-таки застосували під соняшник ґрунтові гербіциди. І, як стверджує Олег Загородній, рішення було правильне, бо через погодні умови не завжди вдавалось внести післясходові гербіциди. Також десь довелося ще підчищати бур’яни трибенурон-метилом, а на одній із ділянок після озимої пшениці довелося вносити гербіцид на основі пропахізафопу для боротьби з падалицею.

Під соняшник з осені вносили 100 кг/га азоту для мінералізації рослинних решток, 70 кг/га амофосу, 70 кг/га калію хлористого. Навесні, під час сівби внесли YaraMila NPK 8-24-24, а також 100 кг/га карбаміду і 120 кг/га сульфату амонію, що забезпечило оптимальне співвідношення фосфору, азоту, калію та сірки. Також на початку вегетації було внесено YaraVita BRASSITREL PRO у нормі 2 л/га, а пізніше, ближче до фази зірочки, — YaraVita BORTRAC у нормі 1 л/га, що забезпечило приблизно 270 г бору на гектар.

«На початкових етапах, починаючи від 4-5-ї пари листків, ми почали внесення фунгіциду Кустодія на основі азоксистробіну та тебуконазолу в нормі 1 л на гектар, і додавали також регулятор росту Церон на основі етафону , у нормі 0,65 л/га. Це дало змогу забезпечити якісний фунгіцидний захист на початкових етапах , які є дуже важливими, і при цьому знизити висоту соняшника та зміцнити його стебло — не так для підвищення урожайності, як для збільшення технологічності», — каже Олег.

Втім, він додає, що часті опади подекуди не дали вчасно проводити внесення і на частині площ довелося вносити фунгіцид і регулятор вже ближче до фази зірочки. При цьому отримали дещо гіршу фунгіцидну дію, не змогли захистити низ рослини, натомість отримали більш потужний рістрегуляційний ефект.

У першу обробку також додавали інсектицид Наповал у нормі 0,2 л/га, а вже на самому початку цвітіння за допомогою авіації внесли фунгіцид Піктор у нормі 0,5 л/га.

«Це було зроблено для того, аби захистити верхню частину рослини — листки та кошик — від хвороб. Загалом нам це вдалося, проте на частині гібридів ми спостерігали на кошику сіру гниль. Передусім цьому сприяли значна кількість опадів та тривалий вологий період. Але, підкреслюю, хворобу було помічено лише на деяких гібридах. Також цьогоріч у регіоні було дуже велике ураження іншими хворобами, такими як септоріоз , альтернаріоз, фомоз. І шо більш «страшно» — білою гниллю. Особливо поширена була стеблова її форма, що спричинило багато полеглого соняшнику і як наслідок — зниження урожайності, низька натура. Крім того, як на нижніх частинах стебла, так і на верхніх, особливо біля зони кошика, було значне ураження фомопсисом. Тому якщо бачимо, що рік вологий, як нинішній, то не гребуємо якісним фунгіцидним захистом. У такі роки вкладені у внесення кошти окуповуються сторицею» — підкреслює фахівець.

Він додав, що починати цей фунгіцидний захист потрібно рано, бо обробка в пізні фази, на останньому етапі. коли можна буде зайти в поле — вже може не спрацювати належним чином. Також він зазначив, що варто підбирати гібриди, стійкі до поширених у регіоні хвороб. Для кращого вибору в господарстві закладають власні досліди — випробовують понад 30 гібридів, які їх виробники рекомендують для цієї зони.

«Такі польові досліді дуже чітко показують, які гібриди найбільше для нас підходять, які демонструють ті показники урожайності, олійності , і технологічності, стійкості до хвороб, які ми вимагаємо. На основі побачених результатів на наступний сезон ми трохи змінимо технологію вирощування , більше сіятимемо класичних гібридів, менше гібридів стійких до сульфонілсечовин, бо ми все одно працюємо в основному з ґрунтовими гербіцидами. А можливо, перейдемо на 3-разове внесення фунгіцидів, якщо для цього будуть необхідні погодні умови. Рістрегуляція буде на всіх посівах соняшника, робимо соняшник максимально технологічним, невисоким, з міцним стеблом і максимально придатним до виконання операції з захисту чи підживлення», — зазначив Олег.

За його словами, враховуючи цьогорічні реалії, під основний грунтообробіток, залежно від поля і від аналізу ґрунту, вносять діамоній фосфат 18:46 у нормі від 80 до 120 кг/га, щоб забезпечити соняшник фосфором. А навесні планують дещо оптимізувати систему живлення, можливо, під соняшник вноситимуть безводний аміак.

Насамкінець фахівець додав, що це господарство було придбано не так давно, тому технології ще напрацьовуються, випробовуються, підбираються. Вдосконалюють елементи технологічні, підбирають гібриди тощо.

«Серед іншого, хочемо дещо вдосконалити також якість сівби. Уже встановили системи автопілотування на трактори, на наступний сезон дообладнаємо сівалки системою для внесення мікрогранульованих добрив або мікрогранульованих інсектицидів. Попрацюємо над якістю самої розкладки насіння в рядок. Зараз уже дещо якісніше готуємо ґрунт. Працюємо над системою живлення, загалом ми її вже оптимізували, але ще хочемо впроваджувати диференційоване внесення. також оптимізуємо сівозміну для максимальних показників урожайності. Наприклад, не будемо сіяти кукурудзу по соняшнику, основна частина її буде йти по озимій пшениці. У першу чергу ми націлені на фінансовий результат, а не суто на урожайність. Хочемо досягнути показників, яким можна позаздрити не лише в цьому районі, а й у всі області», — підсумував Олег Загородній.

Отже, сезон-2021 закінчено, але вже паралельно й наступний сезон розпочався — у господарстві посіяли озимі, зокрема пшеницю і ріпак, провели їх гербіцидний захист, рістрегуляцію та підживлення. Станом сходів задоволені і плекають великі надії й на майбутній урожай.

Наталія Демчук, Алла Гусарова, SupertAgronom.com