Сівба кукурудзи, стан ярих та озимих зернових на Вінниччині
На Вінниччині у господарстві ТОВ «Біріт Надія» вже протягом 2 років експерементують та впроваджують нові технології, тому зараз там проходять перехідний період до запровадження іншої сівозміни, пошуку оптимальних для їхнього регіону систем живлення та захисту для усіх культур та отримують достойні результати врожайності. Олег Загородній, агроном підприємства та експерт компанії «АгроЕксперт», поділиться з SuperAgronom.com технологією вирощування
Господарство та культури
Земельний банк підприємства має близько 1000 га. На сьогодні по 250-270 га у господарстві відведено під соняшник та кукурудзу, а на значній частині земель висівають яру та озиму пшениці, ячмінь. У цьому сезоні ярі злакові сіяли на полях після кукурудзи на зерно, а озимину — після соняшника. Проте надалі у господарстві планують запроваджувати у сівозміну ріпак та горох, можливо, сою, зменшуючи площі під соняшником.
«У зменшенні площ під соняшником не економічна причина, завжди намагались виділяти під нього не більше 25% від усього земельного банку. Ми отримали статус насіннєвого господарства, тож зараз плануємо збільшення площ для вирощування злакових культур (пшениці, жита, ячменю, гороху) на насіння, а олійна для них є не найкращим попередником», — зауважив Олег Загородній.
У господарстві проводять як оранку, так і рихлення. Також протягом цього сезону проходять глибокорозпушувачем, адже мають певні проблеми з ущільненням ґрунту. Пан Олег зауважує, що поля після кукурудзи оратимуть, адже залишається багато рослинних решток та можуть виникнути проблеми з сівбою.
Кукурудза
Розпочинаємо знайомство з господарством з поля кукурудзи. Олег Загородній зауважує, що рік на рік не схожий і, звичайно, що реакція кожного гібриду на певні умови буде різною. Тому фахівець не рекомендує концентруватися на конкретних гібридах чи ФАО, адже треба підбирати під умови господарства декілька гібридів.
«Перш за все, потрібно обирати кукурудзу і по гібридах, і по групах стиглості, аби оптимізувати її вирощування за стійкістю до стресових факторів. Також слід зважати на те, яку культуру сіятимете наступною, щоб розуміти час збирання і оптимально розвантажити комбайни в часі. В основному в цьому регіоні аграрії сіють кукурудзу з ФАО від 250 і більше за 400. На даному полі сіємо гібрид з ФАО 280, а в цілому сіємо в діапазоні 240-350», — розповів агроном.
У господарстві цього року сіяли КВС 2370 (ФАО 280), КВС Рікардо (ФАО 320), П7515 (ФАО 240). Також на випробуваннях 24 гібриди, починаючи з ФАО 100 і закінчуючи 400.
«Оскільки у нас в сівозміні, наприклад, немає сої, то кукурудзу в основному сіємо по пшениці і по кукурудзі. Як показала практика, після ранніх злакових попередників залишається дещо більший запас вологи, а після соняшника, сої чи кукурудзи потрібно оптимізувати, зменшувати густоту сівби для оптимального вирощування. На цьому полі після пшениці ми сіємо з густотою близько 70 тис. насінин на га. Тобто якщо ми посіємо з однаковою густотою певний гібрид кукурудзи на одному полі, де частково попередником була пшениця, а частково — соняшник, то після злакової культури кукурудза почуватиметься краще», — підкреслив пан Олег.
КВС 2370 є базово дотруєним з заводу. На цьому полі використовували протруйник Максим ХL (д.р. металаксил, флудіоксоніл), інсектицидний протруйник Форс Зеа (д.р. тіаметоксам, тефлутрин) і біостимулятор Вітазим в нормі 1 л/т.
На цьому полі після збирання попередника було зроблено лущення стерні, внесено азотні добрива для мінералізації решток. Також здійснювали глибоке рихлення дисколаповим агрегатом на глибину майже 40 см, адже фіксували ущільнення на глибині 30-33 см. Диски опускали на глибину 12-15 см. Під глибоке рихлення вносили калій хлористий та амофос в середньому по 60 кг/га.
«Ми отримали аналізи ґрунту і відповідно забезпечували його конкретні потреби. Основне живлення ми вносили восени. Навесні рано закрили вологу зубовидними боронами та здійснили першу культивацію, лапа йшла на глибині 6-7 см. Під культивацію вносили карбамід в нормі 250 кг/га і сульфат амонію 50 кг/га. Закладаємо внесення по добривах орієнтовно на врожайність на 10 т/га. Зараз ми вносимо невеликі норми перепосівних добрив в рядок. Тобто при класичних технологіях обробітку не раціонально розміщувати, наприклад, 30-40 кг д.р. фосфору, калію на глибині 5-7 см», — додав головний агроном.
Також у господарстві використовували на цьому полі добриво YaraMila NPK 12-24-12, оскільки поле нерівномірне, то норма внесення варіювалася від 50 до 70 кг/га. Це добрива містить також сірку та мікроелементи.
«Ми починаємо захист культури по вегетації з внесення ґрунтового гербіциду Аценіт (д.р. ацетохлор, антидот) в нормі 2,5 л/га. Також на цьому полі використовуватимуть ад'ювант для ґрунтових гербіцидів Перітерра на основі органосилікону», — підкреслив Олег Загородній.
Пан Олег прогнозує, що потрібно буде забрати бур'яни, які де-не-де з'явились. Якщо на полі будуть злакові бур'яни, то працюватимуть препаратами на основі нікосульфурону, а якщо дводольні, то застосовуватимуть діючі речовини, як-от мезотріон, темботріон, 2,4-дихлорфеноксиоцитова кислота.
«Я не бачу раціональності вносити фунгіцид на кукурудзі в наших умовах, адже ми не отримували жодної прибавки по врожайності. На ранніх етапах росту та розвитку культури може виникнути проблема з попелицею, ми можемо працювати піретроїдом з неонікотиноїдом, якщо ситуація ще не ускладнилась, а коли ситуація складніша потрібно застосовувати фосфорорганіку», — зауважив агроексперт.
За словами головного агронома, основними шкідниками на кукурудзі на Вінниччині є кукурудзяна совка та стебловий метелик. Зазвичай, у господарстві розставляють пастки, стараються працювати препаратами лише тоді, коли в цьому є потреба. Також використовують трихограму та проводять ретельний моніторинг.
«Якщо погодні умови сприятимуть, то плануємо моновнесення Вітазиму у фазу 4-5 листочка, у фазу закладки качана у нормі 0,7 л/га. Пізніше у фазу 6 листка буде обов'язкове внесення цинку. Можливе і використання препаратів, наприклад, Вітазиму та цинковмісного добрива у баковій суміші. Варто особливу увагу звертати на терміни застосування цих препаратів, адже після 6-7 листка це внесення буде не таке ефективне», — зазначив Олег Загородній.
Минулоріч на цьому ж полі побило градом кукурудзу у фазі більше 10 листків, на частині поля не залишилось листкової поверхні. Але завдяки внесенню Вітазиму в господарстві побачили суттєву різницю, наскільки легше культурі було відійти від цієї стресової ситуації.
Також пан Олег згадує, що минулоріч проводили експеримент на кукурудзі, який показав прибавку 0,7 т/га при застосуванні біопрепаратів.
Яра пшениця
Надалі маршрут АгроПолігону пролягав на поле з ярою пшеницею, попередником під яку була кукурудза на зерно.
«На цьому полі ми провели оранку, навесні здійснили боронування та культивацію. З осені по 50 кг/га було внесено амофосу, калію хлористого та азоту для мінералізації. Навесні під культивацію було внесено 250 кг/га карбаміду та 100 кг/га сульфату амонію. Ми сіяли 7-8 квітня тут сорт КВС Шірокко з нормою сівби 4,5 млн насінин на га», — розповів головний агроном.
Під час сівби додавали добриво YaraMila NPK 8-24-24 в нормі 100 кг/га. На 5-6 травня посіви перебувають у фазі 2 листочків. Вже на початку кущення тут
планують працювати по бур'янах (гірчаках, щириці, лободі, капустяних бур'янах), адже фіксували вже їхні сходи. Працюватимуть гербіцидами на основі трибенурон-метилу та тифенсульфурон-метилу у невеликих нормах. Оскільки на полі не спостерігається падалиця соняшника, тож не має потреби використовувати інші діючі речовини.
«Для протруювання насіння ми використовували Іншур Перформ в нормі 0,5 л/т, інсектицидний протруйник Круїзер на основі тіаметоксаму в нормі 0,5 л/т, 0,250 кг/т YaraTera REXOLIN АВС, а також в нормі 1 л/т Вітазим. Оскільки це насіннєвий посів, то технологія як по захисту, так і по живленню посівів буде максимально інтенсивною. Внесення стимуляторів росту буде проведене в основному в кінці кущення. Щоб уникнути вилягання у фазу виходу в трубку, у господарстві вноситимуть регулятори росту на основі трінексапак–етилу з додаванням Хлормекват-хлорид або трінексипак-етил у чистому вигляді, якщо дозволять температурні умови, після застосування гербіцидів у фазу 3 листка», — додав експерт.
У кінці кущення — на початку виходу в трубку буде здійснено перший фунгіцидний захист, що базуватиметься на препаратах стробілуринової групи. Також на посівах використовуватимуть фунгіцид Кустодія (д.р. азоксистробін, тебуконазол) у нормі 0,7-0,8 г/л. Здійснюватимуть захист посівів по прапорцевому листку та вноситимуть препарати двічі по колосу, щоб максимально захистити насіння від хвороб.
«На це поле вноситимемо біостимулятор росту Вітазим у баковій суміші у нормі 0,5-0,7 л/га у фазу кінця кущення-початку виходу в трубку, максимально працюватимемо на колос. Також заплановане внесення YaraVita GRAMITREL — збалансованої комбінації основних мікроелементів для зернових культур, у нормі 2 л/га та YaraVita Biotrac. Ще на цьому полі використане буде добриво Аміно Ксаріон з високим вмістом амінокислот. У цю ж фазу, кінця кущення-початку виходу в трубку, буде проведене азотне підживлення посівів», — підсумував пан Олег.
Оскільки яра пшениця — культура з коротким періодом вегетації, тому якщо вносити Вітазим у протруюванні, а також застосовувати його по вегетації з належним фоном живленням, то можна отримувати прибавку по врожайності до 0,5 і більше т/га, а також — покращену якість насіння. Зачасту можна почути, що середня врожайність культури у регіоні 6 т/га, а минулі роки сорт, що сіяли в господарстві, демонстрував врожайність на рівні 8 т/га. Минулоріч яра пшениця у товарному посіві показувала 8,2 т/га, що здивувало навіть багатьох аграріїв.
Ярий ячмінь
Поруч з полем ярої пшениці розташоване поле з ярим ячменем. Норма висіву культури у господарстві сягала 4 млн насінин на га і станом на 5-6 травня сходи набагато краще кущилися, ніж пшениця.
«У технологіях вирощування цих ярих зернових є декілька основних відмінностей, наприклад, застосування регуляторів росту. Кальма, регулятор росту на ячмені, вноситимемо двічі: 1 раз у фазу виходу в трубку в нормі 0,6-0,7 г/л, а 2 — по прапорцевому листку у нормі 0,35-0,4 г/л. Пшениця більш стійка до вилягання, ячмінь більше цього боїться, тому на культурі вищі норми внесення. Також на ярому ячменеві ми змінили схему протруювання», — додав фахівець.
Протруювання культури провели препаратами на основі д.р. флурсапіроксаду, прохлоразу та тебуконазолу. Застосовували препарати Іншур Перформ у нормі 0,5 л/га, Систіва у нормі 1 л/га, Круїзер у нормі 0,5 л/га. У господарстві намагаються максимально захистити від плямистостей ячмінь. Також на поля вносили 0,25 кг/т добрива YaraTera REXOLIN АВС та в нормі 1 л/т Вітазим.
Озима пшениця
Наступним полем, куди завітали журналісти та Агроексперт, було 140 га озимої пшениці, попередником якої був соняшник, стійкий до сульфонілсечовин. Тут проводили пізню сівбу, у третій декаді жовтня з порівняно невеликою нормою висіву, 4,5 млн схожих насінин.
Оскільки поле велике, то дощі переривали трохи сівбу. Розпочали сіяти 13 жовтня середньостиглий сорт КВС Еміль, а закінчили в 20 числах. Проводили боронування. Було внесено 120 кг/га YaraMila NPK 7-20-28. Для протруювання насіння використовували Кінто Дуо, інсектицидний протруйник Круїзер на основі тіаметоксаму, добриво YaraTera REXOLIN АВС у нормі 0,25 кг/га, а також в нормі 1 л/т вносили Вітазим.
«Рано, у фазу кущення, було використано гербіцид Елегант (д.р. флорасулам, 2,4-д 2-етилгексиловий ефір). Раніше також вносили біопрепарат Вітазим. 5-6 травня, як буде погода, вносили фунгіцид і регулятор росту. На той час наші рослини перебували у фазі 31-32, вони мали рівномірне кущення, хороший розвиток вторинної кореневої системи. Також на посівах фіксували де-не-де ознаки осіннього септоріозу», — зауважив Олег Загородній.
Надалі на посівах буде вноситись профілактично фунгіцид Бампер в нормі 1 л/га, інсектицид на основі імідаклоприду та альфа-циперметрину, регулятор росту на основі тринексапак-етилу у нормі 0,4 л/га. У господарстві намагаються не змішувати регулятори росту із гербіцидами.
«Я, як більшість аграріїв, вважаю, що пожежу легше попередити, ніж її загасити, тому до профілактичних обробок на озимині ставлюсь уважно. Надалі по прогнозу у нас дощі, тому я не здивуюсь, якщо спори осіннього септоріозу почнуть підніматися вгору», — підсумував експерт.
Надалі у господарстві працюватимуть по прапорцевому листку та здійснюватимуть захист колоса.
Ми триматимемо руку на пульсі щодо росту та розвитку всіх культур на полі та обов'язково розповідатимемо вам!
Думка редакції SuperAgronom.com може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не несе відповідальності за достовірність і тлумачення наведеної інформації і виконує роль виключно носія.
