Гельмінтоспоріозна коренева гниль (ячмінь, пшениця, жито) (Гельминтоспориозная корневая гниль (ячмень, пшеница, рожь))
Ознаки ураження
На первинних і вторинних коренях, а також на підземному міжвузлі утворюються темно-коричневі продовгуваті виразки, які часто зливаються, внаслідок чого уражена тканина набуває чорного забарвлення. Хвороба може проявлятися у вигляді побуріння, пожовтіння і пліснявіння молодих листків. При незначному розвитку захворювання проявляється у вигляді витягнутих темно-коричневих некротичних смуг, забарвлення яких поступово переходить у здорову тканину, вони не мають чіткої межі між здоровою та ураженою тканиною. При інтенсивному розвитку хвороби основа стебла чорніє і загниває аж до самого нижнього вузла.
На листках рослин у фазу кущення спочатку з’являються дрібні темні плями, які згодом розростаються до розміру 1,5 см, у центрі - темно-бурі або темно-сірі, по краях - бліді. На ураженій тканині у вологу погоду утворюється бархатистий чорний або оливково-бурий наліт конідіального спороношення гриба.
У фазу наливання зерна у хворих рослин спостерігається недорозвиненість колосків, вони часто стерильні, колосові лусочки білі з чорними плямами, їхні остюки темно-бурі, часто біліють і стебла рослин. Іноді в колосі формується зерно, але воно щупле, нерідко з чорним зародком.
Біологія збудника
Збудник хвороби має багато штамів, які проявляють неоднакову патогенність до різних видів і генетичних груп рослин. Грибниця патогена темнозабарвлена, конідієносці поодинокі або зібрані в групи по 2-3, колінчасті, оливкового кольору до 130 мкм завдовжки, на верхівках утворюються конідії. Вони темно-оливкові, яйце- або веретеноподібні, іноді зігнуті, з 3-13 поперечними перегородками, розміром 60-134 х 17-30 мкм.
Розвивається переважно в конідіальній стадії. Інколи гриб формує сумчасту стадію, яка представлена перитеціями.
Патоген деякий час може розвиватися як сапротроф на рослинних рештках, утворюючи темно-бурі дернинки грибниці, а за достатньої вологості - і конідієносці з конідіями.
Умови поширення
У період вегетації рослин гриб поширюється конідіями, розповсюдженню інфекції у навколишньому середовищі сприяє вітряна і дощова погода.
Для успішного зараження рослин необхідне зволоження їхньої поверхні не менш як 16 годин. За температури вище +20 оС інкубаційний період розвитку хвороби становить 6-8 діб. Оптимальна температура для розвитку гриба коливається у межах +22-28 оС. Також захворюванню сприяє м’яка зима.
Джерелом інфекції є рослинні рештки, в яких патоген зберігається у формі грибниці, конідій, сумкоспор, а також грибниця в ураженому насінні (чорний зародок). Інфекція зберігається більш ніж рік.
Заходи захисту
Ефективними заходами є дотримання сівозміни з помірним насиченням зерновими колосовими культурами, строків сівби, норм висіву та глибини загортання насіння, внесення збалансованих доз мінеральних добрив, здоровий насіннєвий матеріал, протруєння насіння, уникнення ущільнення грунту під час вегетації рослин, за необхідності обприскування посівів рекомендованими фунгіцидами, ретельне загортання післяжнивних решток у грунт.