Що хвилює агрономів сьогодні? ТОП тезисів конференції «День агронома-2017». Частина перша
Велика кількість агрономів зі всієї країни зібралися для обміну досвідом та знаннями на конференції «День агронома-2017», яку 14–15 лютого провів журнал The Ukrainian Farmer. Уповноважені делегати провідних аграрних компаній України поділилися секретами та тонкощами технологій отримання високого врожаю сільськогосподарських культур та розповіли, як зберегти посіви за несприятливих умов, наприклад, засухи. Особливо учасників конференції цікавили методи боротьби з хворобами та шкідниками. Також учасники поділилися інформацією про стан озимих посівів, що в даний час є актуальною темою обговорень.
Беручи до уваги доцільність обговорених тем на конференції, SuperАgronom.com зібрав головні тезиси спікерів.
Микола Роік, академік НААН про стан озимих культур
Слід сказати декілька слів стосовно стану озимих культур. Якщо подивитися на сьогоднішні прогнози, то важко правильно зорієнтуватись, але все-таки дані по перезимівлі озимих зернових культур і ріпаку в цілому хороші. Ні в одній із зон загибелі озимих не відмічено, але є слабі зріджені посіви.
Якщо взяти від 7 млн га, то приблизно 19% можуть бути кандидатами на пересівання чи досівання й так далі. Тому потрібно буде думати про те, як правильно прийняти рішення стосовно посівів, в які доведеться втрутитись. Якщо говорити про озимий ячмінь, то така сама кількість посівів потребує пересівання чи досівання. Трішки гірше з озимим ріпаком, в деяких регіонах спостерігаються втрати.
Якщо говорити про минулий рік, то озимі культури в більшості регіонів були посіяні в суху землю, особливо на Півдні, й відновлення вегетації відбулося досить рано. Весна була затяжна і прохолодна, і те що посіяли, те і зійшло. У цьому році також значна частина посівів є пізніх, але аналіз показує, що вони живі й є можливість їх збереження. Добре, що було достатньо снігу й те, що ми спостерігали в багатьох районах, особливо в центральних, кірку й бувало притерту, але є сніг і великої трагедії не буде.
Перед посівом ярих культур до уваги будуть братись всі нюанси, ми знаємо, що все потрібно зробити вчасно, на готовий ґрунт, із захищеним насінням, підібраним нормальним сортом і буде хороший результат.
Юрій Пащенко, директор з розвитку проектів компанії «Маїс» про проблеми збереження вологи
Сьогодні є актуальгою проблема збереження вологи в посівах кукурудзи. Одним із способів є мульчування ґрунту рослинними залишками попередника. Покриття поверхні ґрунту рослинними рештками у 40-45% створить умови для незначного збереження вологи, 70% і більше створюють умови для більш ефективного збереження вологи, 100% покриття є ідеальним варіантом для збереження вологи.
Стосовно попередників, вважається, що кращим попередником для кукурудзи є озима пшениця, задовільними — ячмінь і кукурудза. Найбільше вологи із ґрунту забирають такі культури, як соняшник і цукровий буряк, вони є незадовільними попередниками.
При застосуванні добрив ми стоїмо на тій позиції, що їх необхідно застосовувати в рекомендованих дозах на основі агрохімічного аналізу ґрунту. Або хоча б в усередненій дозі, яка рекомендується зональними науково-дослідними інститутами. Необґрунтоване застосування добрив, особливо у підвищених дозах, може негативно впливати на ріст і розвиток, формування продуктивності гібридів кукурудзи протягом вегетації.
Кількість посівних культивацій в ранньовесняний період, допосівних обробітків ґрунту для того щоб зберегти вологу, за нашими даними не повинно перевищувати 1-2 операцій. Для вирощування кукурудзи достатньо провести або весняну культивацію, або одну культивацію залежно від того, який у подальшому буде обробіток ґрунту і заходи захисту рослин від бур’янів.
В умовах південно-східного степу не всі гібриди формують той урожай, який нам потрібен, але слід зауважити, що у гостро посушливих умовах рівень врожаю кукурудзи, як правило, становить 25-30 ц/га. При вирощуванні гібридів відповідних груп стиглості цей вид урожаю може становити від 46 до 55 ц/га. Це гібриди МС Супер, МС Гроно, новий гібрид Редвайн, середньоранні гібриди Красилів, ДМС 3411, Візир, ДМС 3709. В умовах достатнього зволоження в Київській області німецький аграрний центр, який у минулому році розпочав свою роботу, отримав врожай ДМС Супер, ДМС Гроно — 127-140ц/га, вологість зерна 15-18%. Для умов достатнього зволоження слід виділити такі середньостиглі гібриди Візир, ДМС 3908 — 138 ц/га.
Олександр Іващенко, академік НААН України про зміну кліматичних умов
На сьогоднішній день посіви озимих по Україні лише на 30% у нормальному, задовільному стані. Та все ж зима нам дозволила зберегти посіви, і для нас важливо, щоб весна була рання, щоб ми все компенсували і розвинулася хороша коренева система. Виникає питання, чому ж з осені ми це не компенсували? А тому, що не було вологи.
На жаль, з кожним роком у нас це стає негативною тенденцією. Якщо ми маємо по 400-600 мм вологи на 1 м² сходів, то це шар води товщиною 40-60 см за рік. Для того, як ми господарюємо, цієї води мало, бо ми не вміємо її ні накопичувати, ні використовувати, ні економити. У середньому за кожну годину на планеті Земля площа пустелі зростає на 7 км². Ви можете сказати, що нас це не стосується, бо в нас немає пустелі, але вже на Волині в останні роки ми маємо посуху.
Сума тепла стала більшою, випаровування і транспірація стали більше, вітри більш сухими та змінюють свої напрямки. Для того, щоб в подальшому отримувати високі врожаї, нам потрібно повертати полю те, що забрали посіви. За останні роки різко падає рівень гумусу на полях, в деяких регіонах він майже зник. Майже 80 тисяч га землі в Україні стає непридатною для вирощування сільськогосподарських культур.
Читати по темі: «Задобрюємо» землю: органічні добрива для відтворення ґрунтів і підвищення родючості
Володимир Петрунів, агроном ТзОВ «Агро ЛВ Лімітед» про перспеутивність вирощування жита озимого
Хочу звернути вашу увагу на цікаву культуру, яку масово не вирощують, але вона набуває популярності — жито озиме. Результати врожайності культури від 7-8 т/га.
Зона, в якій знаходиться наше господарство, дуже строката по типу ґрунтів. Ми маємо там дерново-підзолисті, чорноземні, карбонатні ґрунти, за гранулометричним складом маємо різні ґрунти: від важких глинистих до піщаних, що важливо, маємо різні ґрунти за показником кислотності. Дослід протягом останніх 3-х років показав, що якщо господарство не проводитиме інтенсивного вапнування і навіть якщо його проводити, треба розуміти, що за 1 рік ви ситуацію не зміните, тому що є певна буферність ґрунту і вносити туди великі дози вапна по-перше немає сенсу, по-друге, якщо їх вносити в меншій кількості, то їх треба вносити регулярно кожні 3-5 років. Компромісом в цій ситуації може бути вирощування на слабокислих ґрунтах цукрового буряку, озимого ріпаку. Якщо взяти ячмінь і зернову групу, то умови там мають бути близькі до нейтральних.
Наш досвід показує, що якщо взяти кислі ґрунти й особливо піщані й посіяти на них пшеницю, а тоді жито, то при навіть дуже хороших внесеннях у вирощування пшениці, жито дає в 2 рази більший і кращий результат. Якщо пшеницю на тому самому полі й тій же кислотності можемо витягнути 4,5-5 т з 1 га, то жито 7-7,5 т з 1 га.
Що нам потрібно знати про захист озимого і ярого ячменю. Якщо ми подивимося на відсоток впливу того чи іншого органу рослини у формуванні врожаю, тут є принципова різниця між озимою пшеницею і ячменем. Якщо у пшениці захищаємо суто прапорцевий листок, який відповідає за формування 50-60% врожаю, то у ячменю ми повинні захищати не тільки прапорцевий листок, а й 2 підпрапорцеві листки, тому що навантаження в ячменю на формування врожаю падає на підпрапорцевий листок.
При виборі інсектициду крім ефективності потрібно звертати увагу і на ціну. Технологія вирощування зернових дає можливість в деяких моментах зекономити на захисті зернових, якщо вчасно його застосувати. Ми застосовуємо інсектицид Ламдекс: 2 обробки на ячмені ярому, а на зимовому ще буде 1 з осені.
Щодо застосування фунгіцидів — ми не використовуємо препаратів, які мають дуже велику кількість діючих речовин в комплексі. Якщо препарат має 1 чи 2 речовини суто спеціалізовані на ті чи інші хвороби, то це дозволить використовувати різні схеми захисту. В своєму господарстві використовуємо Флексіті та Фалькон.
Це далеко не всі проблеми та актуальні теми, що були озвучені на конференції «День агронома-2017. Продовження читайте в другій частині. Буде цікаво!
Аліна Шабельна, SuperAgronom.com
Думка редакції SuperAgronom.com може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не несе відповідальності за достовірність і тлумачення наведеної інформації і виконує роль виключно носія.