«Задобрюємо» землю: органічні добрива для відтворення ґрунтів і підвищення родючості

Органічні добрива є практично незамінною складовою екологічного та органічного виробництва, до яких все частіше схиляються агрономи. До того ж невпинне зростання вартості міндобрив  та дедалі гостріша їх нестача в Україні змушують виробників шукати інших шляхів забезпечення рослин поживними речовинами. І тут постає головне питання ― де взяти необхідну кількість органічних добрив?

Вже довгий час об’єми виробництва та застосування гною невпинно падають. Це пояснюється тим, що за 25 років поголів’я великої рогатої худоби скоротилося в 5 разів. Як наслідок, рівень удобрення земель на сьогодні становить лише 0,5 т гною на гектар.

Через нестачу органіки почалась дегуміфікація ґрунтів та погіршення їх агрономічних властивостей. Так, за даними ННЦ «Інститут ґрунтознавства та агрохімії імені О.Н. Соколовського», частка площ, оброблених органічними добривами, сьогодні становить 1,1 %. Тому за останні 20 років вміст гумусу в ґрунтах в середньому по Україні зменшився на 0,22 % в абсолютних величинах.

Вносити більше гною господарства на мають можливості навіть при великому бажанні ― для цього потрібна широкомасштабна програма з відновлення тваринництва. Проте існують програми удобрення із використанням альтернативних видів добрив, які можуть збільшити надходження органіки в кілька разів.

Так, згідно розрахунків того ж Інституту ґрунтознавства, сьогодні максимальне внесення органічних добрив за наявного рівня виходу гною може становити 2 т на 1 га посівної площі. Залучення нетоварної частини врожаю збільшить дозу внесення органічних добрив до 7,4 т/га. А додаткове використання сапропелю та торфу дасть 9,8 т органіки на 1 га посівної площі.

І це далеко не повний перелік альтернативних видів органічних добрив, які можуть застосовуватись у сільському господарстві. Насправді існує доволі широкий вибір варіантів у кожному регіоні України.

Які вони – альтернативні види добрив?

У зв'язку зі зменшенням обсягів виробництва та використання традиційних органічних добрив значно зростає роль альтернативних видів добрив. Прогнозне можливе внесення органічних добрив, враховуючи наявні запаси сапропелю та торфу в Україні, становить 9,8 т на 1 га посівної площі.

У якості органічних добрив потрібно залучати рослинні рештки, перш за все солому озимих культур. Доповнення побічної продукції зеленими добривами в зонах достатнього зволоження або на зрошуваних землях є складовою частиною поповнення ґрунту органічною речовиною. Під час виробництва органічних добрив також застосовують відходи фітохімічного, желатинового, цукропереробного виробництва, побутові відходи, буре вугілля, фосфорити, донний мул, сапропелі, торфу, лігніну тощо.

Одним з варіантів таких альтернативних добрив є торфокомпост, що являє собою суміш перегною та торфу. На 100 кг торфу зазвичай беруть приблизно 200-300 кг гною. Однак таке добриво використовується більше для підживлення ґрунту на присадибних ділянках та у невеличких господарствах, оскільки для удобрення великих площ потрібно, знову-таки, велику кількість гною, який часто-густо просто ніде взяти у господарстві.

Сидерація для відновлення ґрунтів

Сидеральні добрива – непогана альтернатива традиційному удобренню гноєм. Зелена маса рослин приорюється на полі, де розкладається до таких потрібних ґрунту органічних сполук. Сидерація впливає на ґрунти комплексно, виконуючи одразу кілька функцій:

• Збагачення поживними речовинами та азотом.
• Зменшення непродуктивних втрат вологи та поживних речовин завдяки зменшенню інфільтрації з верхнього шару ґрунту.
• Підвищення коефіцієнту корисного використання опадів.
• Стимуляція біологічної активності ґрунту.
• Призупинення ерозійних процесів.

Вибір зелених добрив залежить від цілей, що ставить перед собою агроном. Для поліпшення структури верхнього шару ґрунту оптимально підійдуть злакові культури та гречка, для збагачення  азотом – бобові. Фахівці рекомендують висівати у якості сидерата еспарцет виколистий. Ця бобова культура вирізняється високою сидеральною продуктивністю та гарною посухостійкістю. Крім того, еспарцет – культура кормова та медоносна, тобто вона приносить користь одразу у декількох напрямках. Протягом першого року життя еспарцет формує до 180 ц/га органічної маси, на другий рік ця кількість сягає вже 270-300 ц/га. При такій кількості зеленої маси, що заорюється в ґрунт потрапить близько 120-200 кг азоту, що рівноцінно внесенню 25-40 т/га гною.

Гумати

Біологічним «центром» гумусу є гумінові та фульвові кислоти. Тому для відновлення шару гумусу та покращення його родючих властивостей внесення гуматів стане ефективним й мало затратним рішенням. Гумати є біологічно активними речовинами, вони виконують функції не лише органічних добрив, але й біостимуляторів. Ці сполуки покращують засвоєння рослиною поживних елементів та вологи, посилюють діяльність мікрофлори ґрунту, підвищують стійкість рослин до стресових умов.

Економічно це дуже доцільний спосіб удобрення полів: 1 кг гумату калію еквівалентний приблизно 30 т перегною. Гумати застосовують як для передпосівної обробки насіння, так і для підживлення культур під час вегетації.

Деструкція пожнивних решток

Останнім часом все більшого розповсюдження набувають препарати для швидкого розкладання пожнивних решток. 1 т розкладеної соломи буде рівнятися приблизно 3,5-4 т гною. Але природнім шляхом ця солома буде розкладатися надто довго, заважаючи агротехнічним операціям на полі та посіву наступної культури. Використання деструкторів дозволяє швидко прибрати з поля пожнивні рештки, збагатити ґрунт органікою та азотом. Варварську практику спалювання стерні та соломи на полях потрібно назавжди залишити в минулому, адже це, в прямому сенсі, гроші на вітер та велика шкода для родючого шару ґрунту.

Читати по темі: Зміна ставлення до ґрунту — основа врожайності

Протягом останніх 40-50 років в Україні аграрне виробництво робило основну ставку на мінералізацію ґрунтів, адже мінеральні добрива дозволяють швидко підвищити урожайність. Та при цьому вони ж виснажують ґрунти, погіршують їх стан та призводять зрештою до зменшення родючості. Сьогодні агрономам вже потрібно боротися з наслідками не надто добре продуманої стратегії удобрення полів, у тому числі й шляхом збагачення ґрунту органічними речовинами.

Олена Басанець, SuperAgronom.com