Пшениця, ріпак та посівна на полях Сумщини та Харківщини
Наступний день АгроЕкспедиції зустрічають Сумщина та Харківщина. У нашому онлайн кроп-турі нас підтримують партнери — компанія BASF.
Озимі та ярі культури 2020 в Запорізькій та Одеській областях
Посівна на Харківщині
Ротації в сівозміні «Agromino»
У Богодухівському підрозділі підприємства вирощують 1,4 тис. га пшениці, 2 тис. га кукурудзи та 617 га ріпаку (сіяли більше, але залишилось саме стільки). Також закладають досліди на розмноження сої на площах в 1 тис. га. Додали ще просо, як страхову культуру, його сіятимуть 600-700 га.
«Раніше наша сівозміна складалась на 50% з озимих культур, і, відповідно, на 50% — із ярих. Тепер перевага надається ярим культурам, їм буде відведено 70%. У нашому підрозділі збільшення відбувається за рахунок додавання кукурудзи», — розповів Костянтин Касьяненко, керівник Богодухівського підрозділу.
Озиму пшеницю почали сіяти 10-12 вересня, в досить сухий ґрунт, адже наступний дощ пройшов 3 жовтня. Встигли 80% посіяти, а досівали вже після 1 жовтня. Сіяли переважно іноземні сорти, адже, за словами керівника, були питання до якості українських сортів.
Ріпак сіяли таких виробників, як Pioneer, Monsanto, Syngenta. Сходи отримали одразу, але, знову ж таки, наступний дощ був у жовтні, тому дуже тут його чекали. До сьогоднішнього дня вижили 70% рослин, погодні умови не дали повністю розвинутись посівам.
Наразі озиму пшеницю вже підживили сульфатом амонію у нормі 100 кг/га та селітрою — 170-180 кг/га.
Що стосується весняної посівної, то поступово починають сіяти кукурудзу, хоча температура ґрунту поки цьому не дуже сприяє. Гібриди Pioneer, Monsanto, Syngenta вже поступово завантажують в сівалки. ФАО тут обирають від 300 до 360. Але роблять досліди й з 400.
Дивитись: ФАО кукурудзи: який гібрид обрати/ СуперАгроном
Як показує себе пшениця української селекції в ТОВ СП «Мелихівське»
Ситуація з озимими в господарстві поки що не найгірша, але не можна сказати, що вони у найкращому стані — вологи рослинам дуже не вистачає. Хоча взимку були дощі, сьогодні ж від тієї вологи нічого не лишилось. Ще й нічні квітневі морози вплинули на вегетацію озимих.
Загалом тут посіяно 1,7 тис. га озимої пшениці, переважно української селекції.
«Ми маємо трохи й іноземних сортів, але в умовах цих морозів українська пшениця одеського і київського інститутів показала себе краще. Вона витримала низькі температури і не пошкодилась. Чого не скажеш про іноземну селекцію», — зауважив Микола Купрєєв, керівник підприємства.
Стан посівів пшениці на Харківщині оцінив Ярослав Жаловага, регіональний консультант по роботі з клієнтами, Схід, компанії «Yara Україна».
«В умовах морозів непогано себе показали посіви української селекції. На пшениці європейських сортів при -9℃ 70% вегетативної маси постраждали. Крім того, не дає весна «розкачати» рослину. По-перше, коли була волога і нормальні температури, — рослина не підживлювалась практично, в якійсь мірі споживала азот, який дали ще взимку по мерзлоталому, і на ньому й виживала. А коли закінчилися ці запаси, нових отримати майже не вдалось. Бо вологи нема, добрива не вносять і коренева система перестала розвиватися, — що дуже вплинуло на перехід від фази до фази. Та й зараз внесення добрив не є доцільним, адже рослини і так в стресі», — зауважив Ярослав Жаловага.
З весни в «Мелихівському» вже двічі підживили посіви: по мерзлоталому — селітра (100-120 кг/га), потім КАС (100-130 кг/га).
Ріпак в господарстві не сіяли, погодні умови не дозволили. І, за словами керівника, не прогадали, бо в сусідніх господарствах зіштовхнулись з тим, що рослини інтенсивно гинуть через нестачу вологи.
Натомість посівні площі тут зайняті соєю, нутом, кукурудзою та соняшником. Наразі останні дві культури вже сіють. На соняшнику вже отримали сходи, а кукурудза поки в ґрунті. Що, як каже Микола Купрєєв, дуже добре, бо може померзнути.
На посівах уже внесли ґрунтові гербіциди і планують наступні роботи.
Посівна на Сумщині
Весняні роботи в «РОСТОК-ХОЛДИНГ»
Земельний банк підприємства становить близько 34 тис. га, де основними культурами є кукурудза, соняшник, пшениця і ячмінь.
Осіння посівна тут також була нелегка, дощів не було і сіяли на власний страх і ризик. Пощастило, вологи додалось і посіви пішли в зиму в гарному стані. Вийшло 100 га озимого жита і 3,6 тис. га пшениці.
«Ми розуміємо, що запасів вологи за зиму практично не накопичилося, в зв'язку з тим, що був відсутній сніговий покрив. Все, що з осені випало, те й є. Ми намагалися навесні зберегти ту вологу, яка була в ґрунті. Власне, у нас це все успішно відбулося і вийшло. На сьогодні запас вологи в ґрунті дозволяє отримати сходи всіх культур, які ми сіємо, а це — 3,5 тис. га ячменю, 15 тис. га кукурудзи і 9 тис. га соняшнику», — розповів Юрій Лєбєдєв, головний агроном підприємства.
Наразі вже соняшник і ячмінь повністю посіяли, тепер відбувається сівба кукурудзи. Але сильно не поспішають, бо температура ґрунту на глибині загортання насіння становить 6℃.
Тут також дещо змінили структуру посівних площ.
«У нас завжди була в сівозміні соя. Але в цьому році, у зв'язку з тим, що ціни на продукцію зіграли злий жарт, — були вимушені від неї відмовитись. Хоча раніше близько 4 тис. га відводили для неї», — зауважив агроном.
Ситуацію в області оцінив Іван Старченко, регіональний менеджер групи компаній «Агро Експерт» Сумської області.
«У нашому регіоні дехто вже почав застосовувати фунгіциди, аби зменшити фінансове навантаження в разі погодних катаклізмів. Користуються поки зазвичай простими фунгіцидами на основі тебуконазолу або карбендазиму, бо коштують препарати недорого. По ріпаку вже працювали стимуляторами росту, фунгіцидами, інсектицидами, робили підживлення. Ріпак на підконтрольних ділянках у відмінному стані», — поділився Іван Старченко.
Стартовий досвід ТОВ «Кобзаренко Агро»
Підприємство обробляє 300 га посівних площ, з яких 250 га кукурудзи і 50 га гречки. Землеробство не є їхньою основною діяльністю, займаються вирощуванням с/г культур лише три роки.
З осені на площі під кукурудзу внесли фосфорні й калійні.
«З осені ми на всіх полях внесли по 200 кг/га селітри, це 34 кг азоту. Для того, щоб велика була маса кукурудзи, і ми вирішили, щоб воно спрацювало як компост. З осені засипається селітра, і тоді бактерії краще переробляють ці пожнивні рештки. Спочатку передискували, а потім зорали на зиму. Далі навесні внесли безводний аміак, в азоті там вийшло по 140 кг, і тепер будемо давати передпосівне добриво — нітроамофоску в нормі 150 кг/га», — розповів Анатолій Кобзаренко, керівник підприємства.
Сіють тут гібриди кукурудзи виключно іноземної селекції, тому що українські сорти дають більшу вологість, і висушити зерно потім виходять ті самі гроші.
Гречку планують сіяти 15-20 травня. Чекають, поки пройдуть дощі, щоб поборотись потім з бур’янами за допомогою дискування, і будуть сіяти. До речі, матимуть перший досвід вирощування цієї культури.
Соняшник, який керівник підприємства називає найрентабельнішою культурою Сумщини, тут не сіють принципово, адже надто великі вимоги в культури до ґрунту і вологи. Як каже Анатолій Кобзаренко, краще замінити його іншими культурами.
Так пройшов екватор нашої нестандартної АгроЕкспедиції. Прямуємо на Північ, до аграріїв Чернігівщини.
Думка редакції SuperAgronom.com може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не несе відповідальності за достовірність і тлумачення наведеної інформації і виконує роль виключно носія.
