АгроПолігон Кернел Сидерати: Друга декада квітня — настав час сіяти

Це вже четвертий наш візит, а попередній відбувся 19 жовтня минулого року. Тоді нам вдалося побачити процес заробляння сидератів у ґрунт. Цього ж разу потрапили саме на сівбу кукурудзи.

Загалом поле розподілене на 14 ділянок, на яких випробовують кілька варіантів технологій (і 15-та — контрольна). По-перше, тут досліджують ефективність монопосівів сидератів (а саме — озимого та ярого ріпаку) й сумішей сидератів. У сумішах використовували ті ж ріпаки, а також гречку, фацелію, горох і сою в різних комбінаціях. Другий напрям досліджень має на меті з’ясувати найбільш оптимальні терміни висівання сидератів. Тому половину ділянок засіяли майже одразу після збирання попередника (озимої пшениці), а решту — після проростання падалиці. Третій напрям — виявлення економічної ефективності сівби сидератів різними засобами. Відповідно, деякі ділянки засівали за допомогою сівалки, а деякі — спеціальним багатофункціональним агрегатом.

Також на окремій ділянці цього поля випробовують технологію, за якою ярий ріпак залишається зимувати і лише під час весняного обробітку заробляється у ґрунт.

Весна спізнилась

На зиму ділянки залишили у спокої. А ближче до весни провели підживлення посівів.

За словами Олександра Омельяненка, керівника науково-дослідного пункту «Дружба-Нова», у лютому, по мерзлоталому ґрунту, внесли сульфат амонію в нормі 100 кг/га. А потім у березні внесли КАС у нормі 300 кг/га. Були й інші плани, але реалізувати їх завадила аномальна нинішня весна.

«Навесні ми хотіли розділити всі наші варіанти навпіл, зробивши весняне заробляння і прямий висів. Але, на жаль, цьогоріч погода нас підвела. Одразу після зими настало «літо», утворилася ґрунтова кірка, тому для запобігання втрат вологи ми все-таки використали дискову борону Carrier для закриття вологи», — додав Аркадій Лунгул, керівник Науково-дослідного відділу Кернел.

За його словами, наприкінці другої декади квітня температура ґрунту була близько 10,5 ⁰С, що для сівби кукурудзи якраз оптимально. На експериментальних полях, де сидерати виступають попередниками кукурудзи, нам вдалося побачити початок «посівної кампанії» на ділянках, за якими спостерігаємо в рамках проекту АгроПолігон.

 Аналіз широкого спектру параметрів ґрунту

 А перед тим фахівці Кернел на кожній ділянці провели вимірювання ґрунту за декількома параметрами та взяли проби для подальших лабораторних аналізів.

«Визначаємо щільність ґрунту та його вологість у всіх 15 варіантах. А потім після сівби також будемо простежувати динаміку змін цих параметрів. Плюс вміст макро-, мікроелементів, метаболічний коефіцієнт та інші показники. Щоб зрозуміти, що ґрунт здоровий, про нього потрібно думати як про живий організм. Він дихає, у ньому відбувається переміщення і перетворення поживних речовин, він взаємодіє з навколишнім середовищем, може навіть самоочищатися і рости з перебігом часу. Якщо ви розглядаєте ґрунт як динамічну частину вашої системи обробітку, але використання агротехнічних прийомів не спрямоване на її збереження, це рівносильно ігноруванню ґрунту. Ситуація може посилитися, коли ґрунт почне хворіти і стане втрачати свої життєві функції. Незалежно від того, наскільки здоровий або живий ваш ґрунт зараз, сидеральні культури можуть зіграти дуже важливу роль, зробивши ґрунт надійною основою вашої системи вирощування. Без органічної речовини ми не можемо говорити про ґрунт, у нас є тільки мертва суміш подрібненої вивітреної породи. Органічна речовина містить в собі тисячі різних речовин, отриманих з розкладання листя, коренів, мікроорганізмів тощо. Ці речовини по-різному функціонують і створюють здоровий ґрунт. Різні рослини в процесі розкладання залишають після себе різні види органічної речовини, тому вибір сидеральної культури або їх сумішей багато в чому визначатиме, які переваги для ґрунту ви отримаєте», — зазначив Сергій Хаблак, заступник керівника науково-дослідного пункту «Дружба-Нова» з методології та аналітики.

Щільність ґрунту фахівці вимірювали спеціальним «розумним» пенітрологером виробництва вітчизняної стартап-компанії «Скок-Агро». Прилад визначає відповідні параметри, поєднує їх із геолокацією кожної точки, де пройшло вимірювання, й одразу надсилає ці дані на сервер аналітичного центру. Тут їх проаналізують, порівняють із попередніми й наступними показниками, тож у результаті фахівці зможуть прослідковувати динаміку зміни параметрів. І на цій основі визначатимуть, як працюють ті чи інші сидератні технології у плані впливу на щільність ґрунту.

Звісно, остаточні висновки базуватимуться на сукупності решти згаданих параметрів. А вже повністю вибір найбільш оптимальної з випробовуваних технологій включатиме й економічну складову, а не лише простий показник прибавки врожаю.

Ефективність і тривалість дії зеленого добрива на ґрунт та наступну культуру тим вищі, чим більше зеленої маси зароблено. Висівання сидератів 20.07.2017 р. по варіантах досліду 1-7 зразу за збиранням озимої пшениці забезпечив розвиток більшої їх вегетаційної маси і кращий розвиток рослин порівняно з пізнім терміном сівби 9.08.2017 р. (варіанти 8-14). Найбільшу вагу сидератів утворили суміші рослин, які не бояться заморозків, тобто холодостійкі (див. графік). Так, наприклад, ярий ріпак витримує заморозки до -3-5 °С, дорослі рослини — до -8 °С. Фацелія витримує ґрунтові заморозки до -8°C.

У наступній таблиці подані показники ущільнення ґрунту на глибині 0-30 см за варіантами досліду сидератів перед сівбою кукурудзи (18.04.2018 р.), що зроблені пенітрологером.

Покривні культури можуть грати дуже важливу роль, виступаючи як живі плуги, що проникають у ґрунт і руйнують ущільнені шари. Так, за рахунок діяльності коренів сидератів спостерігається зменшення щільності ґрунту у верхньому шарі практично по всіх варіантах досліду порівняно з контролем. Коренева система сидератів на варіантах 1-7, які були посіяні одразу після збирання озимої пшениці (20.07.2017 р.), завдяки більшій довжині та розвитку коріння краще розпушила ґрунт та зменшила його щільність до пухкого стану. Навпаки, на варіантах досліду 8-14 коренева система через більш пізню сівбу сидератів, проведену 9.08.2017 р., слабкіше розвинулася й не так добре розпушила ґрунт у глибину.

Зміни у щільності ґрунту у верхньому шарі вплинули по варіантах досліду на запаси продуктивної вологи у шарі 0-100 см (див. таблицю). Так, зменшення щільності ґрунту у верхньому шарі збільшило запаси продуктивної вологи по варіантах досліду порівняно з контролем.

Технологічні деталі щодо основної культури

Отже, зароблені у ґрунт сидерати потроху виконують свою роботу, і зараз розпочинається новий важливий етап. Тепер будемо слідкувати, як росте й розвивається висіяна тут кукурудза.

За словами Олександра Омельяненка, сівбу провели трактором New Holland Т8.290 із сівалкою Great Plains PD8070 зі встановленою на ній Precision Planting — системою точного висіву й одночасного внесення рідких добрив. Сіяли гібрид Р9025 селекції Pioneer з нормою висіву 82 тис. зернин/га.

Під час сівби вносили добрива ARVI NPK 8:20:30 у нормі 100 кг/га, і в рядок вносили рідкі добрива, де у 100 л розчину такий вміст компонентів: 83,5 л води, 0,5 л цинк (Квантум Цинк), 15 л Квантум-ДіАФАН NPK 8-24-0, 1 л Гуміфілд Форте брікс в.с.

«Минулого року така суміш стартових добрив дала досить добрий результат. Тому продовжуємо її застосовувати й зараз. До того ж, ми хочемо відійти від поєднання гуматів із пестицидами, оскільки у них високий pH.  Тож будемо вносити гумати для стимуляції росту кореневої  системи, росту і старту культури від самого початку. А щодо цинку, то у нас є технологія внесення сульфату цинку врозкид або разом із КАСом ранньої весни. Однак цього року, за браком часу, зробити це не вдалося, тому ми перейшли на технологію, коли цинк вноситься безпосередньо в рядок. І він буде споживатися рослиною якраз до фази 5 листків — коли рослина його найбільше потребує. Це наша власна технологія, яка пройшла 2-річне дослідження, підтвердила ефективність, а нині впроваджуватиметься на сотнях тисяч гектарів кукурудзи на полях компанії», — деталізував нюанси системи живлення Аркадій Лунгул.

Окрім підживлення, на посівах кукурудзи вже провели й певні заходи щодо захисту культури. Через 2 дні після сівби внесли ґрунтовий гербіцид Харнес у нормі 2,5 л/га. А на тій ділянці, де ріпак-сидерат залишався на зиму незаробленим, ще й додатково Раундап Пауер у нормі 2 кг/га.

Що ж, робота активізується, спостерігати за подіями на досліджуваному полі стає дедалі цікавіше. Тож ми із нетерпінням очікуємо наступного візиту АгроПолігону в науково-дослідний пункт «Дружба-Нова», щоби разом з вами бути свідками розвитку експериментів із сидератними технологіями. І зрештою з’ясувати, який же варіант дасть найкращий результат.

Анастасія Комарова, Алла Гусарова, SuperAgronom.com