АгроЕкспедиція Кукурудза 2017. Житомирська область: Вега Агро та Полісся
Другий день АгроЕкспедиції пройшов на Житомирщині. Порадувала і кукурдза і гарний осінній день. Ми й далі подорожуємо разом з нашими патнерами — Bayer, «Бізон-Тех», «Лімагрейн Україна», Credit Agricole Bank, PEUGEOT CITROЁN UKRAINE.
Головні тенденції вирощування кукурдзи в Житомирській області
Кукурудза підмерзла. Житомирську область цього року не оминули проблеми з погодними умовами: холодна весна і травневі заморозки призвели до затримки розвитку культури, а недостатня кількість опадів протягом літа погіршила ситуацію. У деяких господарствах навіть довелося пересівати кукурдзу, але в цілому сезон видався не найгіршим.
Оранка повертається. Багато агропідприємств, за винятком тих, у яких землі знаходяться на піщаних ґрунтах, «повертаються» до плуга. На думку агрономів, поверхневий обробіток не зовсім сприяє поліпшенню врожайності кукурудзи. У той же час, оранка і глибоке розпушення допомагають кращому накопиченню вологи в осінньо-зимовий період за рахунок чого рослина динамічно розвивається, має кращу кореневу систему, яка потім дозволяє вижити в екстремальних умовах.
Посуха дає про себе знати. Південь області (Ружинський, Андрушівський, Бердичівський райони) постраждав від посухи. Трохи північніше - в Коростишівському районі з квітня по липень випало близько 40 мм опадів, однак ця волога не була продуктивною. А вже з липня по вересень випало 160 мм. На півночі області (Коростенський, Новоград-Волинський райони) ситуація по опадам була краще. Дощі, які пройшли там в середині липня, забезпечили позитивний ефект.
Вибір на користь вищого ФАО. Як і в Чернігівській області, житомирські аграрії почали вирощувати кукурудзу з ФАО вище 300. Адже в таких гібридів вище потенціал врожайності. При цьому ще 5 років тому багато виробників сіяли гібриди з ФАО не вище 220-260.
Шкідник з заходу. У цьому році на посівах кукурудзи в декількох підприємствах області було введено карантинний режим по західному кукурудзяному жуку. Поля кукурудзи, на яких виявлені первинні ознаки шкідника, переорювали після збирання врожаю. На них було заборонено вирощувати кукурудзу протягом трьох років. На думку фахівців, найбільш ефективним способом боротьби зі шкідником є дотримання правильного сівозміни.
Технологія вирощування кукурудзи в «Вега Агро»
Не так часто нам доводиться відвідувати підприємства, які практикують сівозміну з більш ніж 3-5 культурами. А у «Вега-Агро» їх аж 9! І це цілеспрямована політика. Яка, втім, заснована на об'єктивних причинах - бідності місцевих ґрунтів. Чорноземів тут практично немає. В основному — дерново-підзолисті і темно-сірі ґрунти. Щоб ще більше їх не виснажити, доводиться докладати зусилля. Що, власне, і робить наш давній знайомий — головний агроном підприємства, Віктор Петрашенко. У кабінеті він сидіти не любить — відразу зустрічає нас біля кукурудзяного поля.
«Компанія« Вега Агро »заснована в 2009 році. Ми поступово розширювали свій земельний банк і сьогодні в цілому обробляємо 2600 га землі. Вирощуємо на них 9 культур. Ця цифра стабільна вже кілька років, а ось площі посівів під різними культурами залежать від ланцюжка сівозміни. В середньому відводимо 250-300 га під озимий ріпак. Від 150 до 300 га озимого жита, близько 500 га — озимої пшениці, 400 га сої, 300 га соняшнику, 300 га кукурудзи, 200-250 га люпину, близько 100 га картоплі та 130 га вівса», — перераховує своє «культурне» багатство Віктор Петрашенко.
Через різні типи ґрунтів на різних полях підприємство застосовує, в основному, два способи обробки ґрунту — глибоке рихлення і оранку.
«Багато працюємо глибокорозпушувачем. Маємо 2 плуга: Lemken і Brilliant. Під озимі застосовуємо дискування, під кукурудзу — глибоке рихлення, під соняшник — глибоке рихлення або оранку, в залежності від системи. Якщо система з ґрунтовим гербіцидом, то застосовується оранка. Якщо система Clearfield® або система під трибурон-метил, то там — глибоке рихлення», — розповів Віктор Петрашенко.
За його словами, техніку їх компанія намагається купувати своїми силами, хоча нерідко вдається і до позик. Свого часу користувалися векселями для придбання ЗЗР в партнерстві з Credit Agricole Bank.
На питання, чим би він міг пожертвувати для зниження собівартості вирощуваної продукції — якістю насіння, гібридами, добривами, засобами захисту — Віктор Васильович відповів: «Нічим!». Кожна складова агротехнології важлива рівноцінно. Інакше результату не досягнеш. Ось як можна економити на добривах, якщо маєш справу з такими ґрунтами, які дісталися «Вега-Агро»?
«Під ріпак даємо 100-120 кг/га амофосу, 150-200 кг/га хлористого калію, 400 кг/га селітри, 200 кг/га сульфат амонію. Під пшеницю і жито 100 кг/га хлористого калію і близько 400 кг/га селітри. Під кукурудзу 150 кг/га амофосу, 200 кг/га калію, 300 кг / кг/га карбаміду. Під соняшник 150 кг/га карбаміду», — ділиться головний агроном.
Що ж до вирощування кукурудзи, то в господарстві больше 40 демо-ділянок кукурудзи, соняшнику, ріпаку, пшениці, жита. Не менше трьох років Віктор Петрашенко слідкує як показують себе культури і технології на демо-ділянках, і тільки потім впроваджує їх для товарних посівів.
Гібриди. На сьогодні по кукурудзі: це Адевей (обидва - Limagrain), ДКС 4014 (Monsanto), Чикаго (Syngenta). Стан перших двох нам вдалося оцінити безпосередньо в полях. Ці гібриди в господарстві висівають вже третій рік поспіль. За словами головного агронома, вони цікаві тим, що стабільно дають урожай і більш стійкі до стресових ситуацій — як ті ж весняні холоди.
Поле, яке ми оглядали, займало площу 130 га, з них 20 га відведено під гібрид ЛГ 3258. Попередником був соняшник.
«Гібрид ЛГ 3258 має ФАО 250 і кремнисто-зубовидний тип зерна. Можна сказати, що це один з бестселерів компанії Limagrain. Він стабільний, надійний, інтенсивного типу, тобто здатний засвоювати велику кількість добрив, ЗЗР тощо. Вимагає відповідної уваги. Добре було б проводити оранку, добре розпушувати ґрунт. Потенціал його врожайності понад 13 т/га, і я знаю, що в деяких господарствах таку врожайність дійсно вдавалося отримувати», — стверджує Андрій Здовбицький, менеджер в Житомирській області «Лімагрейн Україна».
Гібрид Адевей цього року був посіяний на не дуже вдалих ґрунтах, плюс поле з його посівом чомусь обійшли дощі. Так що урожай агроном очікує дещо менший, але це ніяк не зменшує гідності самого гібрида.
«Це гібрид, з якого можна починати сіяти кукурудзу. Його вже можна сіяти при температурі ґрунту 6-7 °С, з тенденцією до постійного зростання температури. Адевей має надзвичайно потужну кореневу систему, добре переносить похолодання. І загалом, якщо ми хочемо отримати високий урожай цього гібрида, то він здатний дати до 15 т/га. В умовах хорошого зволоження, достатньої кількості добрив. ФАО у нього 290 і дуже хороша стійкість до холоду», — розповів Андрій Здовбицький, менеджер в Житомирській області компанії «Лімагрейн Україна».
При цьому експерт радить місцевим агрономам звертати увагу на гібриди і з меншим ФАО. Хоча б для уникнення ризиків і правильної організації «конвеєра» посіву та збирання культур. Вважається, що для північної Житомирщини оптимальне ФАО 250, зате гібриди з меншим ФАО більш стійкі до холоду. Висіваючи відразу кілька варіантів з різними ФАО можна уникнути багатьох труднощів і знизити ризики.
Сівба. Сіяли кукурудзу 8 травня з нормою висіву 80 тис./га.
Система добрив — традиційна: 100 кг/га амофосу і 300 кг/га карбаміду, 100 кг/га хлорид калію. З осені на цьому полі провели глибоке рихлення, а навесні - культивацію.
Система захисту. У господарстві підібрали найбільш оптимальний гербіцид Майстер, результати дії якого агроекспедитори могли побачити на полях.
«Зараз вже багатьом добре відомий наш гербіцид Майстер. А не так давно з'явився Майстер Пауер. Його перевага в тому, що він має також ґрунтову дію. А це додаткова гарантія. Так як в цьому році, наприклад, через низьку температуру ґрунту, яка довго протрималася в весняний час, багато ґрунтових гербіцидів не спрацювали. У той же час, Майстер Пауер виявився дуже ефективним», — підтвердив правильність вибору Дмитро Ратушний, регіональний представник в Житомирській області компанії Bayer.
Що стосується хвороб і шкідників, то поки західний кукурудзяний жук сюди не добрався. Та й інші шкідники особливо не завдають збитків. Тому, за словами головного агронома, в останні роки інсектициди застосовувати в господарстві не доводиться.
Всі наші експерти відзначили професіоналізм і той ентузіазм, яким відрізняється «Вега Агро». Адже в тих умовах, в яких знаходяться землі господарства, дійсно дуже складно досягати тих результатів, які тут повторюють з року в рік.
«На дерново-підзолистих ґрунтах треба добре попрацювати, щоб отримати нормальний результат. І корисно в приклад ставити такі господарства, як «Вега Агро». Вони працюють не на чорноземі при цьому кукурудзи збирають більше 10 т/га. Багато в окрузі ледве дотягують до 5 т/га навіть при найкращих землях», — ділиться своїми враженнями Ігор Седляр, менеджер зі збуту ЗЗР компанії «Бізон-Тех».
За словами Віктора Петрашенко, у них в господарстві при врожайності кукурудзи в 5-6 т/га, за витратами вони вже виходили б на нуль. Все, що вище, — це вже прибуток.
За оцінками Андрія Здовбицького, на полі, що оглядали будуть отримані тверді 10 т/га. І завдяки «здібностям» гібрида, і завдяки тим зусиллям, які вкладені в технологію вирощування.
Агроекспедиторов вже чекали на наступному підприємстві, тому попрощавшись з Віктором Петрашенко, ми вирушили далі.
Агропідприємство «Полісся»
Наступна зупинка нашого АгроЕкспоМобіля — агропідприємство «Полісся» в Коростишівському районі. Наш «гід» по кукурудзяним посівам головний технолог, а заодно і агроном підприємства Олександр Кузьменко. За іронією долі, виявилося, що раніше він працював разом з уже знайомим нам Віктором Петрашенко в агрофірмі «Брусилів».
«Полісся» обробляє 4 500 га землі. Такий пристойний земельний банк обслуговує всього один агроном. Зазвичай для такої площі землі потрібно мінімум три фахівці. Але Олександр не скаржиться, каже, що справляється і сам.
Перші два роки працювали тільки з кукурудзою і соняшником. В цьому році ввели третю культуру — горох (1 500 га). За площами він навіть обганяє кукурудзу, під яку відвели 1070 га. Лідер в структурі посівів — соняшник — 1 700 га. Запитуємо, чому зробили ставку саме на горох, а не на більш популярні в регіоні сою або ріпак.
«Це пов'язано з тим, що у нас піщані ґрунти, а соя дуже вимоглива до них, до кислотності. Горох в цьому сенсі менш вибагливий. До того ж вирішили його спробувати для сівозміни. Не можна ж технічні культури постійно вирощувати. Далі в планах підприємства ввести ріпак і озиму пшеницю», — розповідає він.
Ґрунт і погода. Коростишівський район — перехідна зона межі Полісся і Лісостепу. На одному полі можна зустріти кілька видів ґрунтів. «Вони не дають права на помилку. Якщо чорноземи дозволяють щось згладити, то тут такої можливості немає », - нарікає агроном.
Навіть за таких умов підприємству вдавалося показувати цілком пристойні результати врожайності — 7 т/га. Розраховують на такі показники і цьогоріч.
Не стала на заваді і погода. З квітня по липень випало всього 42 мм опадів — ця волога було непродуктивною. З липня по вересень — випало 160 мм. Ці опади припали на фазу наливу зерна, хоча на етапі цвітіння вологи було мало.
Обробіток ґрунту. Дефіцит вологи у якійсь мірі попередили глибоким рихленням. Тому особливих стресів на кукурудзі від посухи не спостерігалося. Після осіннього розпушування навесні провели культивацію.
«Ми вважаємо, що кожен рік потрібно проводити глибоке рихлення. Оранка тут не підходить, тому що ми вивернемо верхній шар, перевернемо родючий шар і тільки зашкодимо ґрунту. А глибоке рихлення допомагає розпушити і зверху створити мульчуюий шар, який буде захищати від перегріву ґрунт і сприяти накопиченню ефективної вологи. Я нічого проти плуга не маю, але на наших ґрунтах він не доречний», — підкреслив Олександр Кузьменко.
Добрива. Під культивацію вносили 250 кг/га карбаміду. Потім давали ще по 150 кг/га діаммофоски.
Культивацію проводили дисковим культиватором Vaderstad Carrier 8200, а насіння вносили сівалками Great Plains.Техніка добре себе зарекомендувала, забезпечивши своєчасне внесення стартових добрив.
Захист рослин. В основному в компанії використовують генеричні ЗЗР, виняток - препарати компанії Bayer. Наприклад, на підприємстві «Полісся» в цьому році вирішили не використовувати ґрунтовий гербіцид, а застосувати Майстер Пауер. Результатом залишилися задоволені — по бур'янах спрацював відмінно.
«Цікаве господарство, дуже розумний молодий агроном. Постійно щось шукає, запитує. І навіть незважаючи на те, що використовують генерики, на всю площу кукурудзи взяли Майстер Пауер. Вони сюди один раз заїхали і про захист кукурудзи від бур'янів забули, звільнивши руки для інших культур », — розповідає Дмитро Ратушний, регіональний представник в Житомирській області Bayer.
Цікавий момент — по шкідникам в цьому році вирішили працювати трихограмою. З'являється можливість зменшити, а іноді і виключити використання інсектицидів, при цьому отримавши на виході більш чисту продукцію. Що стосується норм внесення, то в фазу викидання волоті використовували трихограму 150 тис./га.
Цікавимося, хто найголовніший шкідник на полях. Ні секунди не вагаючись, Олександр Кузьменко відповідає: «Люди». У боротьбі з розкраданнями компанія придбала навіть квадрокоптер. За допомогою просунутої техніки моніторять ситуацію на полях. Олександр посміхається, каже, що розкрадання скоротилися — люди охорони не боялися, а ось проти літальної техніки не пішли.
Вже настав час вирушати далі і попрощавшись з агрономом «Полісся», ми вирушили далі.
Думка редакції SuperAgronom.com може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не несе відповідальності за достовірність і тлумачення наведеної інформації і виконує роль виключно носія.