Західний кукурудзяний жук просувається дедалі на схід — чим це загрожує аграріям?
За останні декілька місяців практично щотижня Держпродспоживслужба повідомляє про введення карантинних заходів у певному районі чи господарстві щодо кукурудзяного жука. Причому ареал його виявлення щораз охоплює більше регіонів країни. SuperAgronom.com вирішив розібратися з ситуацією і з’ясував, чим це загрожує аграріям.
У назві кукурудзяного жука, або діабротики (Diabrotica virgifera virgifera Le Conte), є ще епітет «західний». І справді «прийшов» він до нас із Європи, й перші вогнища поширення в Україні були виявлені в Закарпатській області. Ще до середини 90-х років минулого століття діабротику відносили до видів, відсутніх в Україні. Однак природна здатність до перельотів та активний вантажообмін сільгосппродукцією через кордон нашої держави сприяли дальшому розповсюдженню цього шкідника.
І сьогодні він все далі й далі просувається на схід. Наразі діабротику виявляють на посівах кукурудзи в Закарпатській, Львівській, Івано-Франківській, Тернопільській, Чернівецькій, Вінницькій, Хмельницькій, Волинській областях. Є загроза його інвазії у північні райони Одеської області.
А за даними моніторингу, який проводить Держпродспоживслужба, то цей жук уже й до Житомирської області добрався.
За даними моніторингу, проведеного протягом 23-31 серпня, західний кукурудзяний жук виявлений:
- в Івано-Франківській області (1-му районі) на площі 75 га;
- в Чернівецькій області (1-му районі) на площі 209 га.
Наступного тижня (31.08-7.09) площа, на якій оселився цей шкідник на Івано-Франківщині, збільшилася до 845 га.
Моніторинг з 8 по 14 вересня показав наявність діабротики в 1 районі Чернівецької обл. на площі 25 га і в Закарпатській — на площі 5 га.
Більше того, станом на 01.09.2017 року по західному кукурудзяному жуку запроваджено карантинний режим у двох районах Волинської області:
- Ратнівському — в с. Заброди на площі 45 га;
- Старовижівському — в с. Сереховичі на площі 20 га.
Станом на 08.09.2017 карантинний режим по діабротиці запроваджено у ще декількох осередках в різних областях:
- у Волинській області, Ковельському р-ні, с. Іванівка на площі 50 га;
- в Житомирській області, Бердичівському р-ні, с. Хажин на площі 150 га;
- в Івано-Франківській області, Снятинському р-ні на площі 150 га;
- в Тернопільській області, Лановецькому р-ні, с. Краснолука на площі 100 га.
А станом на 21.09 карантин запроваджено в Шаргородському районі Вінницької обл. Він діятиме на території Гибалівської сільської ради, де кукурудзяного жука виявлено на площі в 15 га.
Цей жук досить шкодочинний. Імаго полюбляють вигризати пиляки на волотях та нитки на приймочках маточок качанів. Вони пошкоджують зерно в молочній стиглості на верхівках качанів і «виїдають» паренхіму між жилками листків.
Не меншу загрозу становлять личинки, бо пошкоджують кореневу систему на ранньому етапі розвитку кукурудзи. Що може призвести не лише до ослаблення, а й до загибелі рослин.
До слова, личинки західного кукурудзяного жука є так званими облігатними монофагами. Тобто здатні живитися і розвиватися лише на коренях кукурудзи, цим вони відрізняються від інших видів роду Diabrotica.
Мало того, жуки та личинки цього шкідника переносять збудників грибкових, бактеріальних та вірусних захворювань кукурудзи. Найбільше вони активізуються на тих полях, де відсутня сівозміна.
Через це, до речі, Diabrotica virgifera virgifera у Сполучених Штатах є одним з найбільш небезпечних шкідників кукурудзи. Бо, як відомо, американські аграрії практикують вирощування монокультури на своїх полях. Та при цьому витрати на використання інсектицидів для боротьби з кукурудзяним жуком, з урахуванням втрат від зниження врожайності, досягають $1 млрд на рік.
А зараз ситуація у США ще більше ускладнилася. Оскільки було виявлено, що діабротика набула стійкості до Bt-токсину і тепер здатна харчуватися генетично модифікованою кукурудзою, яка раніше викликала загибель цих шкідників.
В Україні, незважаючи на періодичне запровадження карантину в деяких регіонах, критичної шкодочинності західний кукурудзяний жук поки що не набуває. Однак, на думку Володимира Кузьмича, продакт-менеджера компанії «Лімагрейн Україна», на цю проблему українським виробникам, які вирощують кукурудзу, потрібно пильніше звернути увагу. Адже досвід європейських країн свідчить, що через цього жука можна втратити цілі поля посівів.
При цьому специфічних, спрямованих саме на діабротику, засобів захисту немає. Певний профілактичний ефект може дати інсектицидне протруювання насіння препаратами, які містять тіаметоксам. Але головний метод боротьби із західним кукурудзяним жуком — сівозміна.
«Хоч жук цей карантинний, і за останні кілька років збільшив ареал розповсюдження, але поки що нам невідомі випадки, щоб він завдавав якихось відчутних збитків. Тому господарствам не варто панікувати і витрачати чималі кошти на якісь хімічні засоби, які, щиро кажучи, значного ефекту не принесуть. Особливо на пізніших стадіях вегетації. Але при цьому оцінювати і слідкувати за ситуацією, яка склалася і у вашому господарстві, і в регіоні, — треба обов’язково. І бажано відходити від монокультури. Потрібно знаходити більше культур, які будуть для вас рентабельними, і водночас допомагатимуть уникнути накопичення на полях хвороб і розростання популяцій таких шкідників, як кукурудзяний жук», — вважає Володимир Кузьмич.
Якщо ж проблеми не вдалося уникнути, і на полі кукурудзи виявлено первинні осередки шкідника, то слід вжити цілу низку заходів, аби не перенести проблему на наступний рік. Зокрема, після збирання врожаю поле переорюють, залишають зимувати. Оранку рекомендується проводити відвальним плугом. Застосування відвального обробітку грунту, малосніжні і холодні зими зумовлюють глибоке промерзання ґрунту, відповідно — і часткову загибель яєць шкідника. Навесні тут висівають інші культури.
На такому полі заборонено висівати кукурудзу протягом трьох років!
Причому найбільш ефективним способом боротьби із західним кукурудзяним жуком є застосування сівозміни з переважанням зернових. Але без кукурудзи, багаторічних трав, конюшини, люцерни і соняшнику.
Алла Гусарова, SuperAgronom.com
Думка редакції SuperAgronom.com може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не несе відповідальності за достовірність і тлумачення наведеної інформації і виконує роль виключно носія.