Портулак городній: особливості, методи боротьби, ефективність гербіцидів

Портулак городній як бур’ян: шкодочинність та методи боротьби

Портулак городній відноситься до однорічних ярих рослин, галофіт, добре адаптований для існування на засолених ґрунтах. Сходить в квітні-липні, цвіте в червні-серпні, плодоносить з липня по вересень. Глибина проростання насіння не більше 3 см. Життєздатність насіння в ґрунті до 40 років. Максимальна плодючість однієї рослини 3 млн. насінин. Температура проростання мінімальна +8...+10°С, оптимальна +26...+36°С, максимальна +52...+54°С.

Читати по темі: Погодні умови та їх вплив на захист рослин. Досвід і поради аграріїв

Портулак городній відрізняється від більшості бур’янів завдяки своїм особливостям:

•  Масове розмноження — одна рослина може утворити до 3 мільйонів насінин, які зберігають схожість у ґрунті протягом 25-40 років. Насіння портулаку дозріває 2-3 рази за сезон, одночасно на рослині утворюється до 40 тис. насінин.
• Вегетативне розмноження — зрізаний на рівні грунту бур’ян може утворювати нові пагони з прикореневої бруньки;  зламані стебла портулаку відпускають коріння при найменшій кількості вологи. Викопаний бур’ян здатний знову прорости на рихлому ґрунті. В його стеблах досить тривалий час залишаються поживні речовини, з їх допомогою рослина може спокійно дочекатися вологи і знову відновитися.
• Посухостійкість — портулак чудово адаптований до спекотної погоди і може виживати там, де інші рослини гинуть від нестачі вологи.
• Швидкий ріст — у сприятливих умовах цей бур’ян здатний заполонити значні площі буквально за кілька тижнів.

Через ці особливості боротьба з портулаком потребує системного підходу. Всі роботи по знищенню портулаку необхідно проводити до його цвітіння, щоб не допустити накопичення насіння в грунті.

Світлини та відео про життя і роботу агрономів в Instagram SuperAgronom_

Методи боротьби з портулаком

Загалом боротьба з портулаком вимагає комплексного підходу, що включає агротехнічні, хімічні та механічні методи.

Механічні методи боротьби:

• Ручне видалення — ефективний спосіб, але необхідно викопувати бур’ян із корінням, оскільки навіть невеликі залишки можуть відростати. Цей спосіб ефективний, коли портулак тільки почав заселення ділянки (зростає окремими кущиками). При вологому ґрунті вручну слід вирвати до цвітіння з коренем всі рослини портулаку, намагаючись не пошкодити надземну частину. Зібрати всі відламані вегетативні частини рослин (половинки листа, окремі частини стебел і т. д.). Бур’яни винести за межі ділянки і глибоко закопати або спалити. Механічне знищення портулаку ефективне тільки на початкових етапах його появи на ділянці.
•  Скошування — малоефективне, оскільки портулак має здатність швидко відростати.
•  Обробіток ґрунту — може сприяти розмноженню портулаку, якщо частини стебел залишаються у ґрунті. При цьому обробіток ґрунту з оборотом пласта (або глибоке перекопування городу) дозволяє зменшити схожість насіння портулаку, що вже потрапило на поле. Якщо насіння знаходиться на великій глибині, воно не має достатньої енергії проростання навіть за сприятливих умов.

Агротехнічні методи:

• Збільшення густоти висіву культур — зменшує можливість проростання насіння портулаку, оскільки обмежує доступ до світла.
• Сівозміна — допомагає контролювати поширення бур’яну, особливо за чергування культур із різними періодами обробітку ґрунту. Впровадження сівозміни та змішаних посівів з бобовими культурами може зменшити поширення портулака та покращити якість ґрунту.
• Мульчування — використання органічних або неорганічних матеріалів (солома, агроволокно) для пригнічення проростання бур’янів. Одноразове мульчування тонким шаром не дасть очікуваного ефекту. Високе мульчування (шаром 5-7-10 см) можна використовувати після осінньої підготовки ґрунту та навесні під висадку розсади. У вигляді мульчі використовують тирсу (не хвойних порід, вони збільшують кислотність ґрунту, яку не переносить більшість городніх культур), солому, сіно, верховий торф та ін.

В останні роки для знищення портулаку (та й ряду інших бур’янів) використовують осінній або весняний посів сидератів. Для знищення портулаку ефективний висів суміші гірчиці з ріпаком з подальшим заробленням вегетативної маси цих рослин. Застосування сидерації не тільки знищить бур’яни, але додатково оздоровить ґрунт та збагатить його органікою.

Біологічні методи:

• Використання природних ворогів — деякі комахи та патогенні гриби можуть зменшувати поширення портулаку, але цей метод ще недостатньо досліджений.
•  Конкуренція з культурними рослинами — вибір культур, які ефективно заглушують портулак, може допомогти в його контролі. Наприклад, якщо після збирання основного врожаю засіяти грядку сидератами (гірчиця, фацелія), вони пригнічуватимуть розвиток бур'яну.

Хімічні методи боротьби

Портулак стійкий до багатьох препаратів через свою товсту кутикулу і здатність зберігати насіння в ґрунті на тривалий період. Системні засоби на основі гліфосату  здатні знищити бур’ян на кореневому рівні, використовувати препарати слід у період активного росту портулаку.

Читати по темі: Фітотоксичність гербіцидів. Причини, симптоми та як попередити проблему

До сходів: Застосування гербіцидів, таких як ізоксабен та симазин, ефективне проти портулака при використанні перед появою сходів. ​

 Після сходів: Гербіциди, що містять флуроксипір, триклопір, дикамбу та метсульфурон-метил, показали високу ефективність у боротьбі з портулаком після його появи. ​

Ефірні олії: Дослідження показали, що ефірні олії пеперуди та лимона мають гербіцидну активність проти портулака, але їх ефективність залежить від умов вирощування. ​

Результати застосування діючих речовин гербіцидів для контролю портулаку

Досходові гербіциди (зменшення кількості портулаку в посівах порівняно до контролю):

•  Ізоксабен, 1-2 кг/га (96-98%)
•  Симазін, 1,4-1,8 кг/га (92-99%)
• Пендиметалін, 1-2,1 кг/га (63-84%)
• S-метолахлор, 0,45-0,67 кг/га (84%)
• Бенсулід + диметенамід-п, 2,24 +0,31-0,64 кг/га (78%)
• Диметенамід, 0,8-1,6 кг/га (18-46%)
• Продіамін, 0,8-1,6 кг/га (63-87%)
•  Дітіопір, 0,3-0,6 кг/га (10-41%)
• Етофумезат, 1,7-3,4 кг/га (32-89%)
• Мезотріон, 0,1-0,2 кг/га (2-37%)
•  Сідурон (3-41%)

Післясходові гербіциди (зменшення кількості портулаку в посівах порівняно до контролю):

• Флуроксипір, 0,3 кг/га (до 100%)
•  Триклопір (до 100% на всіх етапах росту)
• Метсульфурон-метил, 4,2 кг/га (60%)
• Імазетапір, 0,067 кг/га (85%)
• Бентазон, 0,6 кг/га (більше 85% через 10 днів після внесення)
•  Паракват, 0,14 кг/га (більше 85% через 10 днів після внесення)

Найкращі результати досягаються при комбінованому підході, коли хімічна боротьба поєднується з іншими методами.

Каталог гербіцидів на SuperAgronom.com

Портулак городній як культура: особливості вирощування

Портулак городній відомий не тільки як злісний бур'ян, але й як їстівна рослина, яку деякі дієтологи вважають суперфудом. Культурні декоративні форми портулаку розводять у квітниках. Однак саме Portulaca oleracea (портулак городній) — єдиний вид, який можна вживати в їжу.

Сьогодні введений у культуру у Франції, Польщі — як салатна рослина. Вирощувати його просто. До речі, в Польщі розроблено агротехніку для багаторазового — протягом року — збору врожаю портулаку. А в Італії цю рослину як культивують, так вона й поширюється хаотично — росте всюди. Портулак стійкий і до зміни температур, і життєздатний там, де інші види трав і салатів не здатні вижити.

Традиційно портулак добре росте на бідних органічними речовинами та здебільшого кам’янистих ґрунтах, без зусиль переносить засолені ґрунти, посушливість, високі температури і прямі сонячні промені. При цьому він дуже сильно страждає, якщо росте на свіжих і/або важких субстратах або піддається впливу температури нижче 10 °C.

Його можна вирощувати у відкритому грунті або в горщиках, але потрібно враховувати високу здатність рослини до розмноження. Якщо портулак знаходить сприятливе середовище, він має тенденцію розростатися без обмежень, настільки, що стає справжнім бур’яном.

Портулак городній розмножується насінням, також можливий і інший вид розмноження – досить зрізати гострим лезом стебло на висоті сучка і помістити його в ґрунт, приготований шляхом змішування торфу і піску.

Якщо помістити його під сонячне проміння, в захищене середовище, яке гарантуватиме постійну температуру не менш як 20°C, менш ніж за 15 днів гілка почне вкорінюватися і формувати нову рослинність. Найкращий період для посадки портулаку – травень, коли виключений ризик пізніх заморозків. Насправді портулак не боїться ні паразитів, ні хвороб, ні спеки, ні посухи, він ризикує загинути тільки за надмірного поливу. Загибель портулаку зазвичай збігається з початком зими, зокрема, коли термометр сягає нуля.

Читати по темі: Лікарські рослини: чи варто братися за цю нішу в Україні і чи можна заробити?

Додаткових підживлень портулак не потребує, зі шкідників йому дошкуляють практично лише попелиці, відрізняється високою стійкістю до хвороб, але може бути уражений грибком Albugo portulacea, який викликає деформацію пагонів, появу темних плям на листі і зрештою загибель рослини.

За кордоном селекцією портулака перейнялися давно: щоб кущики були прямостоячими, а не розповзалися по землі; щоб листочки були більші і стеблинки товщі; щоб розгалужувалися добре і накопичували більше поживних речовин.

В Україні наразі продають кілька сортів портулаку: Парадокс, Світанок, Світлячок, а також деякі сорти великоквіткового портулаку для садівників.  Сорти відрізняються формою та кольором листя, а також урожайністю.

У їжу використовують листя і верхні молоді частини пагонів, які зрізають до початку цвітіння, бо після цвітіння листя грубіє і не підходить для вживання, як у сирому вигляді, так і у вареному та тушкованому.

Крім того, портулак городній внесено до переліку лікарських рослин, а також входить до списку корисних дикорослих рослин України.

Інфобук Агробізнес України у 2023/24 МР

Як відбувається трансформація агросектору за роки війни