Микола Косолап: Бур’яни – це не завжди погано

Про те, що бур’яни не завжди є проблемою, варто лише подивитись на їхню наявність і розвиток під іншим кутом, що створить передумови для більшої ефективності землеробства – особливо, застосовуючи технологію no-till — на заході «Лабораторія no-till» розповів кандидат с/г наук, доцент кафедри землеробства та гербології НУБіП Микола Косолап.

Агрономи звикли вважати бур’яни великою проблемою для своїх посівів і намагаються будь-якими методами з ними боротися, залишаючи поля порожніми й чистими.

«Ґрунт відпочиває не тоді, коли на ньому немає культур, а навпаки, тоді, коли є живі рослини, які залишають після себе поживні речовини», — поділився Микола Косолап.

Коли на полях відсутні культурні рослини, наявність бур’янів дуже навіть бажана, важливо тільки навчитися їх контролювати. Бур'яни — це той природний загін рослинності, який намагається виправити помилки агронома, показати, які величезні ресурси (30%), котрі дала природа, не використовуються. Вони призначені для того, щоб з’являтися там, де рослинність відсутня, вони закривають місце, відновлюючи кількість зеленої маси.

Періоди формування бур’янових груп:

Післязбиральний – від збирання попередника до кінця вегетаційного сезону. Період різних і найбільш відповідних умов для росту й розвитку так званих пожнивних бур’янів.

«Пожнивна лобода ніколи не виросте по пояс, вона чудово знає календар. Якщо вона зійде в травні, то може й досягти такої висоти, але червнева більшою від 40-50 см не буде», — зауважив Микола Косолап.

Поведінка бур'янів досить цікава й унікальна. Для прикладу візьмімо рослину, яка наводить жах на тих, хто вирощує соняшник, — вовчок. Його насіння може пролежати 6 років в землі та щойно на площу повертається соняшник — одразу починає проростати.

Допосівна – від початку вегетаційного сезону до сівби культури. За місяць до посіву соняшнику, буряку, кукурудзи проростають 60% всіх річних бур'янів, тоді виникає необхідність інтенсифікації системи хімічного контролю бур’янів.  

Культурна – від сівби до збирання культури. Йдеться про бур’яни, які виростають в посівах с/г культур, з якими й воюють аграрії. Хоча насправді варто боротися з цією рослинністю лише в гербокритичний період.

Проблеми виникають тільки тоді, коли рослини з’являються в період розквіту основної культури й доводиться «ділити територію». Навіть якщо культурам некомфортно одна з одною, дітися їм нікуди, доводиться контактувати, шукати компроміс, але часто цей зв’язок дається взнаки саме на врожаї.

Якщо під час гербокритичного періоду внесли гербіцид і на посівах залишився невеличкий бур'ян, боротися далі з ним немає сенсу, свій хід він вже зробив. Його шкодочинність закладається в точці росту, коли формуються генеративні органи: довжина качана, довжина колоса. Ось якщо в цей момент присутні бур'яни або додаткова культура, вони знижуватимуть урожай – і тоді зробити щось уже буде нереально. Тому поява бінарної культури актуальна виключно після сходів і завершення гербокритичного періоду або 2-4 етапу органу генезу будь-якої рослини.

Ключ контролю популяції однорічних бур’янів:

• Контроль насіннєвої репродуктивності бур’янів;
• Зменшення запасу життєздатного насіння бур’янів у ґрунті.

«Ніхто не повинен сподіватися, що поле буде вільним від однорічних бур'янів. Їхнє місце таке ж, як і нашої культури, вони обов'язково туди прийдуть», — зауважив Микола Косолап.

У літньо-осінній період, після збирання культури, присутність однорічних/пожнивних бур'янів для нас прийнятна ій бажана, але це не стосується багаторічників. Якщо однорічні потрібно вітати так, щоб вони у нас залишилися, з багаторічниками зовсім інша ситуація, адже це другий етап зміни рослинності, тому, за всієї сили багаторічних бур'янів щодо культури, існує можливість остаточно вивести їх з поля. Сільськогосподарські площі не повинні мати багаторічних бур'янів, але вирішити це питання одним махом ніколи не вдасться — це 2-3 роки абсолютно цілеспрямованої роботи. Якщо один раз сильно подіяти і не проводити більше робіт, то через 2 роки знову вони з’являться.

Залишати поле абсолютно голим також не є правильним рішенням, особливо за умов активної деградації ґрунтів.

Якщо перед збиранням культури на полі немає ані найменших рослин, це значить, що хтось перестарався. У результаті: по-перше, перевитрата гербіцидів; по-друге, залишок хімічних речовин на поверхні ґрунту. Адже закон природи свідчить — нове народжується у вмираючому старому. Кукурудза вмирає, а на площі повинні народжуватися пожнивні бур'яни, які жодної шкоди для культури не несуть і не можуть нести. Якщо на період збирання немає маленьких бур'янів, то не вийде і проміжна культура, адже сіяти її будуть у ґрунт із залишком гербіцидів, які просто не дадуть отримати сходи. Коли немає проміжної культури, якщо знищили навіть те, чим природа намагалася вкрити ґрунт, то тоді ми отримаємо чисті посіви восени, але матимемо проблеми навесні.

«Поява пожнивних бур’янів — це насамперед показник оптимальності вашого хімічного захисту. Якщо він правильний, то навіть у зонах критичної нестачі вологи бур’яни знайдуть сили прорости», — пояснив спікер.

Бразильський, аргентинський досвід застосування технології no-till спирається на те, що на полях повинен бути килим із рослинних решток, та це не завжди можливо в Україні. Килима рослинних залишків на полі чорнозему ніколи не буде. Цього не відбувається через величезну кількість мікроорганізмів, які невпинно працюють, перетворюючи ці рештки на органічну речовину. «Недарма нас оточують найродючіші ґрунти у світі», — акцентував спікер.

Підлаштовуючи технологію до місцевих умов, невеликий обробіток все-таки доведеться робити, наголошує спікер. Найкращим варіантом для цього є застосування вертикального культиватора, адже потрібно розпушити та змусити працювати ґрунт і неповні рослинні залишки. Не потрібно обирати велику глибину для цього процесу, 5 см – більш ніж достатньо, під які й варто посіяти майбутню культуру.  

Знову ж таки, вважати всі можливі бур’яни страшною напастю не можна. Однозначно, багаторічні бур’яни корисними не можуть бути ніяк, тому залишаються тільки однорічні. Вони є і будуть щороку друзями у період після збирання та до завершення вегетації. У вказану фазу та ж сама амброзія – корисна й ефективна проміжна культура, вона нічим не гірша від гірчиці, залишає зелену масу, а витрат для аграрія — нуль. Але важливо не допустити початок їхнього цвітіння, та навіть якщо це відбулося, зробити все, аби не утворилося насіння, яке може прорости у найбільш невдалий період навесні.   

Для використання бур’янів як проміжних культур потрібно сприяти та прискорювати формування поновлюваних бур’янових співвідношень. Необхідні препарати, які унеможливлюють цвітіння, чи плодоутворення, чи формування життєздатного насіння однорічними бур’янами.

Є низка культур, для яких проростання однорічних бур’янів не підходить. Наприклад, наявність найменшої рослинності перешкоджатиме збиранню врожаю сої. Матимуть місце технологічні втрати. Питання в тому, як ці рослини знищити — десикантом, або ж гербіцидом?

Відповідь проста — гербіцид у даній ситуації застосовувати протипоказано. Так, ми рятуємо цю основну культуру, але відбираємо можливість проростання наступних однорічних, які зіграли б на користь ґрунту.  

Користь від бур’янів:

1.     За відсутності культури на полі сходи бур’янів можуть виконувати роль несіяного безкоштовного зеленого добрива;
2.     Наявність бур’янів на полі в період відсутності культури значно зменшує вимивання поживних елементів ґрунтовими водами з кореневмісного шару ґрунту;
3.     У посівах просапних культур бур’яни різко знижують ерозію і можуть створювати сприятливий алелопатичний режим ґрунту, підвищувати активність ґрунтової мікрофлори;
4.     Бур’яни можуть бути використані як культура-приманка для шкідників сільськогосподарських культур;
5.     Серед бур’янів велика кількість видів використовується в медицині та ветеринарії;
6.     Вони знижують ймовірність пожежі на полях у післязбиральний період.

Повне знищення бур’янів може мати глобальні негативні наслідки, які важко сьогодні передбачити. Біосферні функції, котрі виконують бур’яни, культурний компонент агрофітоценозів не може взяти на себе у близькому майбутньому.

Не варто максимально знищувати всі можливі бур’яни на полях і спостерігати за чистими чорними полями, важливо навчитися керувати рослинністю, яка може принести користь, адже сьогодні 30% часу в році можна без витрат і додаткових робіт забезпечувати свої поля поживними елементами.

Записала Анастасія Аврамчук, SuperAgronom.com