Дізнавайтесь першими найсвіжіші агрономічні новини України на нашій сторінці в Facebook, Telegram, а також підписуйтесь на Instagram СуперАгронома.
Филимон Антонюк: За три роки ми вже відшліфували технологію вирощування квасолі
Филимон Петрович Антонюк — головний агроном Північного регіону корпорації «Сварог Вест Груп». Понад 30 років його життя пов’язано з сільським господарством. На його очах змінювалися системи господарювання, вдосконалювалися технології, поширювалися інновації.
Набутий за цей час величезний досвід допомагає справлятися зі складними завданнями, бути першопрохідцем у впровадженні нових напрямів, застосовувати неординарні агротехнічні підходи. У нинішніх конкурентних умовах тільки так можна досягти успіху.
SuperAgronom.com детально розпитав Филимона Антонюка про нюанси методів господарювання, які він використовує у своїй роботі. Особливо нас зацікавив його досвід у вирощуванні квасолі — колись традиційної для України, але поки що не дуже поширеної у промисловому виробництві культури.
SuperAgronom.com: Филимоне Петровичу, ваше господарство вирощує досить широкий спектр культур. Розкажіть, будь ласка, про їхній асортиментний склад та про підпорядковані вам угіддя.
Филимон Антонюк: Північний регіон корпорації «Сварог Вест Груп» охоплює два райони Хмельницької області (Шепетівський і Полонський) та один — Житомирської області (Любарський). Маємо тут понад 30 тис. га землі. Цього року основний склад культур у нас такий: 6727 га соняшнику; 4510 га озимої пшениці; 4000 га цукрових буряків; 2063 га сої; 1402 га квасолі; 1302 ярого ячменю; 1200 га ярої пшениці; 1166 га гарбузів; 758 га жита; 650 га кукурудзи на зерно; 618 га озимого ріпаку (на жаль, була буря і майже половину посівів ріпаку знищено), 500 га олійного льону тощо.
SuperAgronom.com: Які врожаї очікуєте з посіяних культур?
Филимон Антонюк: Для всіх культур застосовуємо методи точного землеробства, обов’язково закладаємо випробувальні ділянки. Будь-який сорт вводимо у виробництво лише тоді, коли переконаємося, що він підходить до наших умов. Наприклад, на полігоні для озимої пшениці ми досліджуємо 58 її сортів. Вибираємо найкращі для нас. Тому й урожайність озимої пшениці на наших полях зазвичай сягає 9 т/га. Цього року, щоправда, трохи підвела погода, тому прогнозуємо в середньому десь 8,5 т/га. Плануємо, що урожайність ярої пшениці буде десь 6,5 т/га.
Попри те, що озимий ріпак постраждав від негоди, на врятованих ділянках ми зібрали по 3,5 т/га. Вважаю, що результат досить непоганий. Щодо жита, то ми сіємо гібриди від “КВС-УКРАЇНА”. Зокрема, це ПІКАССО, ПАЛАЦЦО, БРАЗЕТТО. В середньому ми зібрали жита по 7,7 т/га.
Уже п’ятий рік вирощуємо на своїх полях штирійські голонасінні гарбузи. Спеціально для їхнього збирання придбали 2 комбайни, маємо свої сушарки. Досить вигідна культура.
Цього року посіяли ярий ячмінь — пивоварний сорт Себастьян. Прогнозуємо врожай на рівні 8 т/га, може, навіть трохи більше. Адже посіяли його вчасно, на оптимальну глибину, коефіцієнт його кущення близько 3,5.
Насіння соняшнику ми брали у Syngenta. Вважаємо, що їхні сорти найкращі. Наприклад, сорт ТУТТІ — високоолеїновий, містить більш ніж 52% олії. Торік ми зібрали по 3,5 т/га. Думаю, цього року менше не буде. Адже минулого року зіткнулися з деякими нюансами, зробили висновки, і цього разу вже помилок позбулися.
Сої ми перепробували багато сортів. Цьогоріч промислово вже висіяли середньоранній ОАС Петрел. Але зараз випробовуємо на полігоні ще декілька сортів. Цю культуру вирощуємо за новою технологією. Зокрема, використовуємо сівалку Prime Twin від А3 ТЕХ Україна. Висіваємо стрічковим способом у 45 см на 15 см.
Маємо спеціальний культиватор, яким проводимо рихлення і вносимо засоби захисту — інсектициди, фунгіциди й гербіциди — тільки в цю стрічку. Таким чином економимо 40% засобів захисту. Ячмінь також постраждав від буревію — вилягло близько 10% посівів.
SuperAgronom.com: А яка з культур ваша улюблена?
Филимон Антонюк: Серце лежить до пшениці. Бо вона практично цілий рік вирощується. Постійно потребує твоєї уваги.
SuperAgronom.com: Сьогодні ми бачили, як відбувається збирання на ваших полях озимої пшениці. Розкажіть про свою улюблену культуру — порадувала вона вас цього року?
Филимон Антонюк: Сьогодні у нас почин — перший день обмолоту. Маленьке свято — нарешті побачимо результат своєї багатомісячної роботи. Ми розраховували біологічну врожайність, вона становила 8,57 т/га. На полі, яке ви бачили, посіяно 114 га пшениці сорту КУБУС селекції «КВС-УКРАЇНА». Зараз його обмолочують 7 комбайнів New Holland. Поки що вони показують урожайність 8,3 т/га, вологість зерна 18,5%. Щоби ґрунт не трамбувався, зібране зерно відразу вивозиться на край поля. Можливо, вологість трохи зависока, зазвичай ми розпочинаємо обмолот при 16%. Але ми зрозуміли, що розпочавши на день пізніше, можемо втратити 5—6 ц/га. Краще вже потім трохи підсушити зерно. Ми вже встигли зробити аналіз, який показав, що маємо тут ІІ клас пшениці. Звісно, можна тільки порадіти, що наші агрономічні зусилля не минули даремно.
SuperAgronom.com: Ви сказали, що давно впроваджуєте методи точного землеробства. Наскільки вони оптимізують виробництво?
Филимон Антонюк: Тут є свої плюси й мінуси, але зараз без сучасних технологій конкуренції не витримати. Обов’язково робимо проби ґрунту й аналізуємо у власній лабораторії. Залежно від результатів, на кожному полі вносимо відповідні норми азоту, фосфору, калію. Щоб їхня кількість була збалансована.
Також закладаємо багато дослідів щодо препаратів, мікроелементів, засобів захисту, які пропонують на ринку. Для кожної культури відпрацьовуємо спочатку на полігонах, а потім те, що показало свою ефективність, уже впроваджуємо у технологічних схемах на основних полях.
Широко застосовуємо ІТ-технології. Наприклад, закупили розкидачі мінеральних добрив Amazone. Розподілили поле на ділянки по 5 га, на кожній робили аналіз ґрунту, заклали ці дані у комп’ютерну програму, вона розподілила — куди, скільки та якого добрива треба вносити, і розкидачі вже діяли за цією схемою.
Також маємо програму для озимої пшениці, засновану на використанні супутникових даних. На знімках із космосу різні сорти, різні періоди вегетації, різний обсяг біомаси відображається різними кольорами. І ми вже знаємо, де більше треба підживити, де менше. Так економимо на добривах. Та ми застосували таку технологію вперше цього року. І побачимо її ефективність вже після обмолоту.
Дуже багато у нас застосовується усіляких новітніх технологій. Це й системи паралельного водіння трактора, і сівалки точного висіву, і культиватори з відеокамерами, щоб трактор ішов рівно, автоматично підрулював. Також на комбайнах стоять датчики, які знімають дані з поля. Програмісти їх обробляють і ми, агрономи, вже маємо чітку карту стану поля для подальшої роботи.
SuperAgronom.com: Ваше підприємство не так давно серйозно зайнялося квасолею. Наскільки швидко досягли успіхів?
Филимон Антонюк: Квасолю ми сіємо третій рік. У 2015-му відвели під неї 1,5 тис. га і зібрали 1,5 т/га; у 2016-му виділили під неї 840 га й отримали по 2,2 т/га; а цього року вже засіяли 1 402 га. Урожай іще не збирали, але, судячи зі стану бобів, врожайність буде не менша від минулорічної. Основні моменти у її вирощуванні надавала насіннєва компанія, але більшість нюансів ми відпрацьовували на власному досвіді. Можна сказати, що за цей період ми вже відшліфували технологію вирощування цієї культури.
SuperAgronom.com: Розкажіть про це детальніше.
Филимон Антонюк: Насправді квасоля вимагає копіткої роботи. З нею ми також провели багато експериментів. Шукали, після якої культури її найкраще сіяти. З’ясували, що найбільш оптимальний попередник — озима пшениця. До речі, і навпаки також — квасоля досить непоганий попередник для озимини. По-перше, вона добре накопичує у ґрунті азот. А по-друге, термін її збирання — серпень, отже, залишається достатньо часу для підготовки ґрунту до посіву озимих.
SuperAgronom.com: Які сорти квасолі вирощуєте?
Филимон Антонюк: Ми беремо насіннєвий матеріал не за сортами, а за кольором. Сіємо 3 види: біла дрібна, червона й чорна. Найбільше дрібної білої — 1 252 га (на неї найвищий попит). Червоної — 120 га, чорної — 30 га. Останньої дуже потребують деякі азійські країни. Там на неї високий попит. Частину врожаю плануємо залишити на насіння, а частину продамо — побачимо, як піде, вивчимо ринок і тоді вже вирішуватимемо щодо відведення площ під чорну квасолю на наступний рік.
SuperAgronom.com: Яку техніку використовуєте для посіву саме квасолі?
Филимон Антонюк: Техніка у нас непроста. Сіємо агрегатами з сівалками Prime Twin 3000, спеціально розробленими фахівцями корпорації «Сварог» разом із австрійськими, німецькими та італійськими колегами. Ця сівалка зручна тим, що дає змогу одночасно висівати квасолю, разом з нею — рідкий інокулянт, і вносити основне та стартове добриво. Добрива ми вносили на глибину 10—12 см на відстані 5 см від рядочка. І бачимо, що квасоля розвивається рівномірно, а це — дуже важливо. Щодо густоти посіву, то червону сіяли в обсягах 280 тис. бобів/га, маємо 250 тис. рослин/га. А білу дрібну і чорну сіяли 380—400 тис. бобів/га, маємо 350—360 тис. рослин/га.
До слова, при сівбі квасолі температура ґрунту має сягати 11—12 °С. За багаторічними спостереженнями, у нашій лісостеповій зоні, зокрема на півночі Хмельниччини, заморозки можуть бути і в другій декаді травня. Тому ми її десь так у середині травня й сіємо.
SuperAgronom.com: Тобто ви не обробляєте насіння інокулянтом заздалегідь, а вносите його безпосередньо під час сівби?
Филимон Антонюк: Саме так. Раніше ми обробляли інокулянтом насіння. І поки бактерії потрапляли у ґрунт, вони трохи «видихалися». А зараз, завдяки новій сівалці, ми їх вносимо «свіжим» розчином. Так вони діють ефективніше. Для однієї «заправки» агрегату вистачає 20 літрів рідини з інокулянтами. Розрахована ця порція на 10 га ґрунту.
SuperAgronom.com: Чи відрізняються технології для кожного «кольорового» виду квасолі?
Филимон Антонюк: Особливої різниці немає, але за ті кілька років, що ми займаємося цією культурою, побачили, що краще починати посів із червоної, бо вона довше дозріває. Решта технологічної схеми — однакова. Збираємо врожай прямим комбайнуванням, роторними New Holland. Барабанними не можна, бо квасоля буде побита, втратить товарний вигляд і, відповідно, ціну.
SuperAgronom.com: Шкідники полюбляють цю культуру?
Филимон Антонюк: У нинішньому році ми вперше зіткнулися з проблемою, що на стадії сходів квасолю дуже пошкоджує личинка паросткової мухи. Довелося робити обробку інсектицидами. Але потроху переходимо на органічне виробництво, тому намагаємося зменшувати використання хімічних ЗЗР.
SuperAgronom.com: Чи маєте вже якісь секрети вирощування квасолі?
Филимон Антонюк: Особливих секретів немає. Треба просто дотримуватися технології, бажано, застосовувати точне землеробство. Торік сіяли 840 га квасолі, зібрали по 2,0-2,2 т/га. Я не знаю, щоб хтось іще такі врожаї отримував. Ми ще продаємо квасолю на насіння, то господарі, які за ним приїжджають, — дивуються, що можна таку чисту, без домішок квасолю вирощувати без застосування ручної праці. Отже, рухаємося у правильному напрямку. Культура ця взагалі досить цікава. Мені особисто ще подобається процес її обмолоту. У період стиглості все листя опадає, залишаються лише стебла зі стручками. Коли комбайн їх обмолочує і вивантажує потоком у зернозбирач — на це можна дивитися безкінечно, тебе просто заворожує.
SuperAgronom.com: Бачимо, що агрономія для вас — не просто робота, а й натхнення. Скільки років займаєтесь улюбленою справою?
Филимон Антонюк: По суті, мій агрономічний шлях розпочався у 1981 році, коли закінчив Верхівнянський сільськогосподарський технікум, що на Житомирщині, і потрапив за розподілом на Волинь. Далі була лише перерва на службу в армії. Хоча після неї була думка йти працювати в міліцію, але душа тягнула в поля. Тому вступив до Кам’янець-Подільського сільськогосподарського інституту (так він тоді називався). І зразу в одному з господарств мені довірили посаду головного агронома, яку я обіймав практично 27 років. Потім по кілька років працював керівником у агрогосподарствах і нарешті доля звела мене зі «Сварогом». Моя кар’єра тут розвивалася разом із розвитком і розширенням компанії.
SuperAgronom.com: Дякуємо за змістовну розповідь і зичимо успіхів і вам, і вашій компанії!
Людмила Лутицька, Алла Гусарова, SuperAgronom.com