Дізнавайтесь першими найсвіжіші агрономічні новини України на нашій сторінці в Facebook, Telegram, а також підписуйтесь на Instagram СуперАгронома.
Юлія Кротач: Найважчий випадок за час волонтерства, коли за день до передачі авто хлопцям вони загинули
Проєкт «Аграрії війни» продовжується, адже є багато аграріїв, які так чи інакше впливають на боротьбу України. Цього разу хочемо познайомити вас з тендітною дівчиною, яка дивує своєю силою та вмінням поєднувати навчання, роботу агронома та волонтера з немаленьким послужним списком.
Юлія Кротач, агроном ТОВ «Руслан Агро», що на Волині, з початку повномасштабної війни дуже активно допомагає військовим та переселенцям, має нагороду від Валерія Залужного та не збирається збавляти оберти у своїй волонтерській діяльності. І якщо наше інтерв’ю допоможе їй закрити якісь потреби військових — це вже буде маленькою перемогою.
SuperAgronom.com: Юлія, ви навчаєтесь зараз і працюєте агрономом?
Юлія Кротач: Так, ще навчаюся, але вже в листопаді захищаю диплом магістра. А також працюю агрономом.
SuperAgronom.com: Коли розпочалось повномасштабне вторгнення, де ви були? Чи очікували, що розпочнеться війна?
Юлія Кротач: На Волині, вдома. Батько наполягав, щоб ми з мамою та сестрою виїхали, але ми не погодились.
У війну не хотілося вірити. Але батьки, мабуть, усвідомлювали, що буде війна, тому трохи готувались, закупили якісь продукти про всяк випадок.
SuperAgronom.com: Коли розпочалась ваша волонтерська діяльність?
Юлія Кротач: Розпочалася в день початку війни тому, що нашим працівникам зателефонували з військкомату. Мій тато не розгубився, бо ще в 2014 р. від початку допомагав нашим хлопцям, замовляв бронежилети та іншу амуніцію. І коли забрали наших працівників, то відразу почали організовувати для них все, що потрібно. Я вже підключилася до нього і вирішила допомагати. Спочатку це було ТРО, ми чергували вночі, я організували їжу хлопцям. Наразі з господарства призвали 11 механізаторів.
SuperAgronom.com: Який статус зараз. Це фонд? Скільки людей працює?
Юлія Кротач: Працюю я одна зараз. Всі збори на мені. Єдине, друзі дуже допомагають. По суті, поки що немає волонтерського фонду, але я планую зареєструвати свою громадську організацію. Зараз в пошуках ідейних людей, які готові включитися в ці процеси безкоштовно, жертвувати своїм часом. Зараз все в процесі генерації, відправила всі свої дані в Київ, щоб підтвердили, що я офіційно волонтер. Зараз вже є офіційна картка підтвердження моєї діяльності як волонтера і створений рахунок. Наразі я готую документацію, щоб звітувати перед податковою та всіма, хто допомагає. Дуже допомагає на митниці з переправленням Володимирська районна державна адміністрація, це Юрій Любач та Ірина Ліщук, Володимирська міська рада: Ігор Пальонка та Катерина Підгурець. А також Володимирське ТМО, з ліками для військових, це Тетяна Ващук та Оксана Якимчук.
SuperAgronom.com: Як розподілялись кошти на самому початку? У фокусі були більше військові?
Юлія Кротач: Так, допомога військовим була першочерговою. Було дуже важко на рахунок запитів, їх було багато. Кошти я ще ні разу не збирала, і людей було дуже мало. Тоді це тягнулось досить довго, мене підтримували багато аграріїв, які мене знають. Зараз, вже коли дуже багато друзів, є велике оточення, то можу закривати збори дуже швидко, нариклад за півтори доби. Я пам'ятаю зібрали 300 000 грн на авто і за тиждень ми виконали цей запит, враховуючи навіть дорогу з Польщі, бо замовляли там. Я дуже тішусь, що є ця довіра і намагаюся, щоб її люди не втрачали. Тому стараюсь про все максимально звітувати і щоб всі все бачили.
SuperAgronom.com: Що було важким на початкових етапах?
Юлія Кротач: Важко було відмовляти на запити, бо я адекватно оцінювала свої сили і що не встигаю. До того ж на початку я взагалі не розумілася на військовій справі. Тому з часом довелось вивчити.
SuperAgronom.com: Замовлення робили за кордоном? Як все доставлялося?
Юлія Кротач: Так, в основному все в Польщі, було дешевше та в наявності. Тут, в нас, усе швидко розкуповували, в людей була паніка, тому все згрібали. На рахунок доставки, то в мене багато друзів у Польщі. Є товариш Роман Жук, який постійно мені відправляє все, що потрібно: чи тепловізори, чи старлінки. Абсолютно ніколи не відмовляє і на зв’язку 24/7. Є спонсори іноземці, які мені постійно допомагають.
Вони проживають в Німеччині, самі поляки. Пьйотр Августин приїздить кожного місяця в Україну з початку повномасштабного вторгнення. Я йому пишу про потреби, він збирає допомогу і сам все привозить. Щось виділяє мені, інше великими об’ємами везе на передову хлопцям. Їздив і в Бахмут, і в Куп'янськ, всюди, де тільки можна, де навіть немає доріг, він просто їде туди і самостійно віддає напряму. Він любить Україну, його бабуся родом з України. Коли звільнили Ірпінь і навіть ще не було все розміновано, він туди поїхав з допомогою.
SuperAgronom.com: У вас під опікою конкретні бригади чи все по запитах?
Юлія Кротач: На самому початку це була 14-та бригада. Вона велика і багато моїх знайомих саме в ній, там на нулі. Але зараз це будь-хто, хто може зробити офіційний запит. Є потреба спочатку офіційного запиту командира, що їм необхідне авто. Мені немає різниці чи це мої знайомі чи ні. Певна бригада і просто виконується запит, бо я знаю що воно справді треба.
SuperAgronom.com: Пізніше підключили допомогу і цивільному населенню? Адже у вас в області, в районі багато переселенців?
Юлія Кротач: До нас на Волинь дуже багато людей приїхало і зараз приїздять. Після трагедії підриву дамби Каховської ГЕС дуже активний став напрям допомоги саме сім’ям, що виїхали звідти, втратили будинки тощо. В цьому також неоціненна допомога Пьйотра. Постійно привозить допомогу і їде до них зі мною.
Також співпрацюю, якщо ми говоримо про переселенців, з благодійним фондом «Рокада Волинь». Вони надають людям житло і повністю облаштовують. Знають хто і що потребує, і я вже можу відштовхуватись від цих потреб. У них все офіційно, з довідками ВПО. Ось я відповідно допомагаю родинам, які вони мені надають.
SuperAgronom.com: Які фактори гальмують роботу волонтера?
Юлія Кротач: Гальмує те, що оскільки зараз офіційний рахунок, то потрібно чекати офіційний запит. Що дійсно є така потреба у військових. А також акт підписання переданої допомоги. Без нього я не маю права збирати кошти на офіційний рахунок. Ну і момент, що можна довго чекати доставку замовлення з Польщі.
SuperAgronom.com: А як ви поєднуєте своє навчання, волонтерську роботу та роботу агронома. Як можна все встигнути, щоб ніде не просісти?
Юлія Кротач: Ну я розумію що це дуже важко і я чомусь думаю, що далі буде легше (сміється)
Я розумію, що є якісь моменти в основній роботі, які я не до кінця виконую… І знаю, що це розуміє мій директор Руслан Кротач, тобто мій тато. Він досить багато закриває і постійно допомагає, він моя опора…
Він розуміє, що це волонтерство — це допомога людям. До того ж, часто завдяки друзям можу щось робити дистанційно. Тобто прошу когось забрати чи відправити. Зараз збирання буряків і в полі потрібно бути постійно.
А з навчанням намагаюсь все встигнути. Скоро закінчення університету і якось сумно стає. Наразі не збираюсь йти далі в аспірантуру, але думала про це. Мені потрібно трохи зупинитися. Хочеться виконувати досконало основну роботу.
SuperAgronom.com: Скільки через вас пройшло вже коштів? Які об’єми вантажів?
Юлія Кротач: По коштах це декілька мільйонів. Оцінюючи скільки всього купувалось, то це величезні суми. Щодо вантажів, то приклад найпотужнішої передачі в моєму житті, це 120 тонн вантажу в Краматорськ в березні 2022-го. Нам виділила Укрзалізниця 2 вагони і ми з моїми друзями півтори доби грузили гуманітарну допомогу: речі, продукти, корма для тварин, все, що тільки можна. Було дуже холодно, ми навіть спали в пікапі. Спочатку я їздила збирала по селах, а потім люди підвозили на вокзал і ми вантажили.
SuperAgronom.com: Робота волонтера безкоштовна. Після оформлення громадської організації це буде так само?
Юлія Кротач: Так. Я не розумію людей, які можуть хотіти нажитися і наживаються на цьому. Ясно, що є люди, в яких основна робота в організаціях. Проте є й такі, які обкрадають і торгують гуманітарною допомогою.
SuperAgronom.com: Коли закінчиться війна, ви плануєте продовжувати волонтерську діяльність?
Юлія Кротач: Для себе вирішила — однозначно так, бо це дає мені задоволення, відчуваю від цього якесь піднесення, коли бачу усмішки людей, яким я допомагаю. Маю на увазі і військових, і переселенців. Я думаю, їм допомога буде ще досить довго потрібною.
SuperAgronom.com: Ви сказали про автомобілі. Скільки їх вдалося доставити?
Юлія Кротач: Якщо особисто через мене, то 5. А до того тато передавав багато.
SuperAgronom.com: У Волинській області вас вже знають досить добре, правда?
Юлія Кротач: Так, якщо чесно, то в мене є навіть нагорода від Валерія Залужного. Це дуже сильна мотивація, що твою роботу оцінили. Враховуючи те, що я не співпрацюю з вищим командуванням, а просто допомагаю простим військовим, то дуже приємно, що є така оцінка. В основному спілкуюсь з командирами, коли передаємо автомобілі.
SuperAgronom.com: Хто вам допомагає вести якусь звітність, скажемо так, робити паперову роботу?
Юлія Кротач: Ніхто. Цим всім займаюсь сама.
SuperAgronom.com: Звідки беруться сили та натхнення, щоб не перегоріти?
Юлія Кротач: Стараюсь щось робити для себе. Почала навчатись грі на фортепіано, здійснювати свою мрію. Займаюсь рік, почала через небагато часу після 24 лютого. Було таке відчуття: або зараз або ніколи. Спочатку сама, а потім вже почала з викладачем.
SuperAgronom.com: Ви зараз відчуваєте таку ж підтримку як і на початку війни? Чи не знизилась ця інтенсивність?
Юлія Кротач :Ви знаєте, напливами все. Наприклад, після підриву дамби дуже активно приходили надходження і допомога, потім трохи спокійніше і так далі.
Зараз мені дуже багато допомагають школи. Вони роблять ярмарки солодощів, щось продають і мені передають великі суми. Це моя рідна школа у селі Зимному, та інші прилеглі школи району, можуть передати 20-30 тис. грн. Також ліцеї номер 1 та 5 міста Володимир також можуть заробляти на цих ярмарках і передавати мені кошти.
Реквізити Юлії: 4731 2196 5605 1681 Кротач Юлія Русланівна
Також велика допомога від аграріїв з усієї України. Вони бачать мої реквізити в facebook і постійно надходить допомога. Якщо говорити з колег то є Олександр Бродоса, він більше не аграрій, має фірму, що займається продажем мікродобрив та ЗЗР. Він регулярно перераховує великі суми.
SuperAgronom.com: Юлія, чи є якийсь спогад особливий, що закарбувався в пам’яті на все життя з історій допомоги?
Юлія Кротач: Так, є. Це дуже сумний випадок минулої осені, коли за день передачі автомобіля хлопцям на Бахмут, вони загинули. Я просто не встигла. Я передала його іншим… Але мене мучить, що можна було б швидше, і, можливо, це допомогло б врятувати людей.
SuperAgronom.com: Які головні чинники, які вас підтримують у всьому, дають силу?
Юлія Кротач: Перше — це сім’я. Друге, як це не дивно, робота. Я дуже люблю свою роботу, там відновлюються сили, хоч і втомлююсь. А третє — це результат, який я бачу: посмішки людей, яким допомагаю. Це дозволяє відчувати себе потрібною та корисною під час війни. Я завдячую всім людям, які пітримують та перераховують кошти, без них у мене б нічого не вийшло.
SuperAgronom.com: Юлія, дякуємо за таку теплу розмову. Бажаємо, щоб все вдавалося й надалі!
Яна Красновська, SuperAgronom.com