Сергій Бодя: Працюючи по no-till, ми економимо найдорожче, що в нас є, — час

Наш співрозмовник каже, що його вибором є збереження родючої землі для наступних поколінь. Як саме він над цим працює і які результати має, читайте в інтерв’ю на SuperAgronom.com.

SuperAgronom.com: Сергію, з чого почалась Ваша робота як аграрія?

Сергій Бодя: Я виріс в селі. У батьків було 3 городи по 30 соток. Виріс серед виноградників, тому землю люблю з дитинства. Після 9 класів батьки наполягали, щоби йшов вчитись на стоматолога, а я хотів саме на агронома. Доводили, що краще бути в білому халаті, чистим. Чому ти обираєш в пилюці бути все життя? Та я відстояв перший раз свою позицію в 14 років. Закінчив Білгород-Дністровський сільськогосподарський технікум. А практику проходив на місцевому підприємстві і там запропонували далі продовжити працювати головним агрономом у 19 років. Потім в армію пішов. Навіть в армії агрономія не покидала. В полку була теплиця, і я почав нею займатися. 

SuperAgronom.com: Потім було ще навчання?

Сергій Бодя: Я зараз заочно вчуся в Одеському аграрному університеті. Це також моя мрія була. 

…Після армії я ще не бачив попиту на професію агронома і, може, азарту не вистачало. Пішов служити в Міністерство внутрішніх справ і потім працював у карному розшуку. А вже коли вийшов на пенсію, твердо був упевнений, що хочу займатись землеробством — справою своєї мрії. Нас вчили, що одна з найблагородніших професій — це агроном, бо саме агрономи годують світ. 

SuperAgronom.com: Розкажіть, як формувалось ваше господарство.

Сергій Бодя: Починав із двох гектарів у 2012 році. Мрія була 1000 га. Щоб була сівозміна, щоб можна було запроваджувати нові технології. Але мені говорили, що за такої конкуренції це нереально. Зараз вже 850 га. В 2017 році зареєструвався. Я розумів, що потрібно розвиватися, щоб була користь і для себе, і для держави. А щоб це було видно — потрібно платити податки. Всі мають бути впевнені у завтрашньому дні. 

Нас вчили класичному землеробству: оранка, культивація, боротьба з бур’янами. Але ми помічали, що там, де не встигли вчасно знищити бур'яни і рослинні рештки лишались на поверхні ґрунту, — в нас урожайність вища. Я почав задумуватись, можливо, ці помилки і на краще. Хоча колеги запевняли, що потрібна оранка обов’язково. Ну як же обов’язково, якщо результат інший. Казали, що мені просто пощастило. Почав вивчати технологію no-till, яка вже давно в усьому світі застосовується. А в нашій степовій зоні, коли проводимо оранку, ми втрачаємо вологу. Плюс є аеробні та анаеробні бактерії. Коли у все це заглибитись, то можна зрозуміти, що ми шкодимо ґрунту. Ґрунт — це живий організм, і порушуючи його, ми не даємо бактеріям нормально розвиватись. 

SuperAgronom.com: Чи важко було починати працювати по no-till? Чому ставка на цю технологію?

Сергій Бодя: Мені фермери кажуть: давай пробуй ти, а ми потім. Їздив на семінари по Україні і бачив, що там, де опадів більше, успішно застосовують no-till. Бо, коли бачили колеги чи орендодавці на полі рослинні рештки, то були і є розмови, що я не вмію працювати (сміється, — ред.). Деякі навіть і далі розказують, що ми не проводимо оранку та культивацію. 

Я проводив лекції, щоб люди розуміли, що ми не шкодимо. Тому і відкрив Youtube канал, щоб показувати свої досягнення та помилки. Помилки — це також досягнення, за яке ми платимо. 

Коли випадають опади, ми відразу починаємо висушувати (вивітрювати) цю вологу. А потрібно навчитись її консервувати, щоб за відсутності опадів був певний запас рослині. Тут, на півдні Одещини, дуже сильні вітри, які роблять просто замети з верхнього шару. Були б у нас інші умови — можна було би простіше до цього ставитись. А коли в нас із 5 річок лишилась малесенька одна — які ще мають бути натяки? 

Читати по темі: No-till — досвід впровадження системи аграріями півдня

Ґрунти в нас чорноземи та суглинки. За технології no-till з’являються черв’яки, переробляють верхній шар, проникає кисень. Покращуються живі процеси. 

Важливо захистити поля від видування. В нас активно вирубують лісосмуги. Більшість населених пунктів без газу і все йде на дрова. Ми не можемо створити лісосмуги самі. Це має бути державна програма. Маємо захищати поля від вітрової та водної ерозії. І за no-till завдяки рослинним решткам ми можемо затримувати ці процеси. 

Коли ми все розорюємо — то і ґрунтові води змінюють своє русло. 

SuperAgronom.com: Що вирощуєте за системою no-till?

Сергій Бодя: соняшник, пшеницю, ріпак, ячмінь, льон і кукурудзу. В нас частина полів раніше були цілиною, колишні пасовища. Поля нерівні й на обприскувачах ламаються штанги. Тому на них поки що доводиться робити дискування, а десь і оранку. 

SuperAgronom.com: Ви викладали відео, де показані посіви еспарцету. Є попит на нього?

Сергій Бодя: Еспарцет посіяли на глинистому схилі. Ця земля переходила від одних до інших, і ніхто не платив оренду. А ми поряд вирощували еспарцет і взяли цю землю. Є попит на насіння на внутрішньому ринку. Щодо експорту, то потрібно мінімум 25 т. Але ми його вирощуємо для покращення структури ґрунту. Коренева система поліпшує аерацію. Накопичується волога з повітря, потрапляє в ґрунт і краще засвоюється. Також накопичує азот і робить його доступним для наступних культур. Ну і є джерелом живлення для мікроорганізмів. 

SuperAgronom.com: Які умови цього сезону у вас в регіоні? Бо в південних областях цього року терміни посівної дуже посунулись.

Сергій Бодя: Щодо умов цього сезону. Посівна затягнулась на місяць через опади. Ми звикли сіяти в середині березня. Тут зазвичай дефіцит вологи, що накопичилась зимою. Тому ставку робили на більш ранні строки. Ми йшли на ризик, щоб використати ту вологу кожної посівної. Цього ж року на місяць пізніше мвяли і це вийшли оптимальні строки. У квітні було ще досить прохолодно. В наших краях сіяти ярі культури можна до 10 червня. І в травні сіяли, не поспішали. До 12 травня ми відсіялись і отримали швидкі та дружні сходи. А хто раніше сіяв — їм не вистачило суми активних температур і сходи були нерівномірні, а це тягне за собою конкуренцію між рослинами. Ті, що відстають, більш схильні до хвороб. Якщо дружні сходи — розвиваються однаково, то і однакова площа живлення. Ранні строки сівби за низьких температур — отримаєш сходи на 15-17-20-й день. За таких умов соняшник уражує пероноспороз, бо він любить прохолодну дощову погоду. 

Кожен рік різний. Ніхто не скаже, що цей рік такий, як був колись. 

SuperAgronom.com: Яка у вас ситуація щодо поширення хвороб на озимих?

Сергій Бодя: Ми спрацювали профілактично в кінці квітня. Ну, а потім уже не було умов для їх поширення. 

SuperAgronom.com: Які результати по урожайності минулого року у вас по no-till?

Сергій Бодя: По соняшнику отримали 1,6 т/га. Але в нас була велика посуха. Аграрії, які працюють за класичною системою, отримали взагалі по 1,1 т/га, 0,8 т/га. 

Коли в 2019-2020 році була ще більша посуха, то взагалі збирали по 300 кг/га соняшнику. Але я доводив, що по no-till можна отримати більше і треба це розвивати. 

По пшениці — 2,5-2,7 т/га. Найбільш слабкі були 1,2 т/га. Але це поля тільки 2-й рік по no-till. Та і зробили помилку: дали азотні добрива. Треба було трохи менше. І коли був дефіцит вологи, азотні добрива дали зворотну реакцію. 

Який відсоток полів задіяний по класичному обробітку? По класиці вирощуємо 15%. Але це поля, які ми вирівнюємо і готуємо під no-till. Мета повністю перейти на no-till. Лишити тільки 40% під овочівництво. Пізніше, коли будемо підковані знаннями, пробуватимемо й овочівництво. 

Часто чуєш, коли кажуть про результати за no-till: «Йому пощастило — пройшли дощі». А в інших дощі не пройшли? 

Читати по темі: Топ-12 помилок при переході на no-till

SuperAgronom.com: Що стосується економічної складової, наскільки вигідніше, чи навпаки, no-till?

Сергій Бодя: Це насамперед економія часу — найдорожчого, що в нас є. Вихід на гектар може бути такий, як і за класичної технології, а іноді й більше. Але на класичній ми вкладаємо більше: ресурс техніки, більше людей, добрив, насіння, пального… В них урожайність буде 6,0 т/га, а в нас може бути 4,5 т/га, але ж ми і вклали менше. 

SuperAgronom.com: Ви показуєте посіви кондитерського соняшнику. Скільки його у вас? Чи є на нього попит?

Сергій Бодя: Десь 20%. Це сорти, тому він більш ніжний до всього: менш стійкий до хвороб та шкідників. Не така потужна коренева система. Тут потрібно не скупитися і давати більшу площу живлення. Треба було сіяти трохи з меншою нормою висіву. В нього більша листова поверхня. Ми посіяли 28 тис./га, а можна було б 25 тис./га. Щоб отримати 15 -18 тис. рослин/га на момент збирання врожаю. Може. знову ж таки урожайність буде нижчою, але насіння буде крупнішим і кращим. 

У 2018 році перший раз спробували вирощувати з міжряддям 2,10 м і не сподобалось. Бо за такої ширини рослини просто перегріваються. Створюємо їм пекельні умови. Тому міжряддя тільки 70 см, щоб листя затіняло поверхню. 

Перший раз, коли виростили, то покупці в останній момент не взяли, тому відходи продав і заробив 7 000 грн. 

Цього року ми виростимо якісне насіння. Навіть якщо не продамо — купим жаровню, пакувальну машину і буде ще 3-4 робочі місця. 

SuperAgronom.com: На яке ФАО кукурудзи орієнтуєтесь?

Сергій Бодя: Зараз всі роблять ставку на коротке фао. В нас 220-240. Чим коротше ФАО — тим раніше ти можеш посіяти. За посушливих умов отримаємо 4-4 т/га, за наявності опадів — 5,5 т/га. Не буде 8 чи де 10, але будеш в плюсі точно. Повторюсь: не треба скупитись. Коли хваляться, що отримали 15 т/га, то якою ціною? Правильно: витягнувши все з землі. 

SuperAgronom.com: Тема добрив цього року досить дорога. Як з цим у вас? Можливо, застосовуєте біопрепарати?

Сергій Бодя: Цього року в сусідніх господарствах внесли 150-200 кг/га. Ми не вносили, бо порахували, що раніше вносили. Та й ціна була на них весною просто на піку. І для виживання підприємства було 2 шляхи: перший — піти взяти кредит на добрива, другий — не вносити, розуміючи, що є живі організми в ґрунті і залишки добрив. Вирішили не вносити. Навіть по меншій урожайності ми будемо в плюсі. 

Коли ти даєш більше і більше добрив, земля відповідає. А даси менше — вона вже не відповість. 

Зверніть увагу, як агрохолдинги із задоволенням забирають землю малих фермерів. Бо такі фермери не можуть дозволити собі давати велику кількість добрив. Він не ставить землю в залежність від добрив. Потім вносять побільше добрив і отримують високі врожаї. А через 7-8 років — вже знижується, бо витягнуто з землі все. 

На цілині людина не втручалася. Там йшли біологічні процеси, ґрунт не затравлений мінеральними добривами. Добрива знищують бактерії. Навіть той же еспарцет дасть азот. 

Щодо біопрепаратів то застосовувати на пшениці та кавунах. 

Ну і якість зерна також має значення. Без добрив воно більш чисте екологічно. Ми роздамо пайовикам борошно, та і самі можемо виробляти його. Що нам заважає вирощувати здорову їжу? 

Здорова їжа — здорові люди. Ми покращуємо родючість та якість ґрунту — це також для наших майбутніх поколінь. 

SuperAgronom.com: Чи багато людей працює в господарстві? 

Сергій Бодя: Людей працює 5. Техніку в основному беремо в інших фермерів. Я не хочу скупитись — я найму вас: ви заробите і ваша людина заробить. 

Зараз вводимо овочівництво ще й для того, щоби створювати нові робочі місця. Питають, для чого воно треба. Звісно, можна так: посіяв — зібрав — продав. Але хочеться розвиватись. Цього року спробували вирощувати і баштанні. Побачимо, що вийде. Це передусім  цікаво. Ще розглядаю картоплю, капусту, цибулю, може, буряк. 

Це ж не тільки робота для себе. В мене 300 людей пайовиків. І їм потрібно видати орендну плату. Раніше за орендну плату можна було більше собі дозволити. Але зараз головне завдання для всіх — вижити в цих умовах. Ми повинні зберегти свою людяність, любити людей. По можливості вирощувати здорову їжу, зберегти землю та бути при здоровому глузді. 

Мене питали більші фермери в 2018 році: в тебе немає ні складів, ні техніки. А люди в оренду тобі віддають землю. Зараз уже все є. До пайовиків у нас взагалі індивідуальний підхід. Комусь потрібно більше пшениці, а менше кукурудзи і т.д. Обдзвонюємо всіх і потім персонально все розвозимо. Я їх називаю партнерами — завдяки тому, що вони мені довірили землю. 

SuperAgronom.com: Коли будете розпочинати збирання озимих? 

Сергій Бодя: Ячмінь десь 26 червня, а пшеницю на 3-4 дні пізніше. Пшениця в нас хороша, хоч і без добрив. Ми якщо бачимо — немає вологи у верхньому шарі, щоб посіяти якусь проміжну культуру, то лишаємо бур’яни і їхня коренева система буде живленням для біоти. Ґрунт не розділяє, де культурна рослина, а де ні.

Пшениця на цілині виглядає часто краще, ніж на полях із класичним обробітком. В нас є поля пшениці з викою. Там без мінеральних добрив і пшениця в 2 рази краще, ніж поля поруч. 

SuperAgronom.com: Якими принципами керуєтесь в підході до роботи?

Сергій Бодя: Не можна себе заганяти в шаблони, потрібно аналізувати і розуміти, що ти робиш. Багато хто керується таким принципом «Так робили наші діди»... Діди, коли починали працювати, мали дерев'яний плуг і коня. На сьогодні, коли в усьому світі дефіцит вологи і є доступ до інформації, то потрібно йти вперед і старатись зберегти землю. До того ж діди плугом орали на 12 см і не дуже шкодили таким обробітком. А ми з нашою технікою давайте глибше, щоб не було плужної підошви. Який би обробіток не був — він створить плужну підошву. 

Коли починав по no-till, мені говорили: як ти можеш сіяти напряму по цілині, тут же плужна підошва. Звідки вона? Плужна підошва від слова «плуг». Це ж ми робили обробіток, виходить. 

Я брав із собою металевий прут і протикав землю на 40-50 см і він без проблем заходив. 

Ще моя думка: всі сумніви у нас від дефіциту інформації. В людини завжди є вибір. Навіть як обробляти землю. Мій вибір — зберегти землю для майбутніх поколінь, всі ж хочуть для своїх дітей кращого. То як можна знищувати ту родючість? 

Не називаю це роботою, це моє життя. Я навіть вдома не кажу, що поїхав на роботу. Я поїхав на поля. 

SuperAgronom.com: Дякую за розмову. Ваші підходи та бачення надихають.

Яна Красновська, SuperAgronom.com